По сообщению Reuters, с 16 по 26 сентября в Западной Украине пройдут учения стран НАТО и «их союзников» под многозначительным названием «Быстрый Трезубец». В них будут участвовать 200 военнослужащих США и 1100 из… Не могу не перечислить. Такого сочетания союзников я и предположить не мог. Украина, Азербайджан (!) Великобритания, Канада, Грузия (!), Германия (!!!) Латвия, Литва, Молдавия (!), Норвегия, Польша, Румыния (!) и Испания.

Шість центральноєвропейських країн ЄС закликали Європейську Комісію накласти заборону на заперечення злочинів комунізму, так само як у багатьох країнах Європи заборонено заперечувати злочини нацизму.

Разом з чеським міністром закордонних справ Карлом Шварценберґом відповідного листа підписали його колеґи з Болгарії, Угорщини, Литви, Латвії та Румунії. "Питання засадниче, – цитує Шварценберґа чеська інформаґенція ЧТК. – До тоталітарних режимів мусимо підходити з однаковою міркою".

В інтерв’ю газеті Lidov noviny шеф чеської дипломатії зіставив Гітлера й Сталіна: "Правду сказавши, Сталін знищив більше людей. Обидва були масовими вбивцями, а ті, що їм служили, були слугами смерті. Крапка!". "Листа шістьох" адресовано єврокомісару з питань юстиції та прав людини Вів’єн Редінґ.

Ініціатива приурочена до звіту Єврокомісара

Редінґ найближчими днями має подати звіт, у якому йтиметься і про заперечення злочинів комунізму. Автори листа наполягають, щоб згадане "заперечення" розцінювалось як незаконне. Чеський сенатор Яромір Щетіна вважає, що започаткована Чехією ініціатива має реальний шанс на успіх.

"Європа, – каже він, – мусить, нарешті, покінчити як з нацизмом, так і з комунізмом". За даними "Чорної книги комунізму", в усьому світі від рук прибічників марксистської ідеї загинуло 94 мільйони людей.

Автор: Микола Шатилов

Редактор: Захар Бутирський

Deutsche Welle

Правозахисна організація Freedom House віднесла Україну до "вільних" країн, а Росію назвала "невільною".

У щорічному звіті організації оцінено країни за рівнем свободи. Freedom House оцінює за двома показниками: політичні права та громадянські свободи. За кожним критерієм можна отримати до 7 балів. Чим менше балів отримала країна, тим вищий показник свободи.

Цього року Україна отримала 3 бали за політичні права та 2 бали за громадські свободи і загальну оцінку "вільна".

Минулого року Україна також отримала оцінку "вільна".

Росію, як і в попередні роки, автори дослідження віднесли до категорії "невільних країн", відзначивши, що в РФ спостерігається тенденція до погіршення ситуації. Цього року Росію отримала 6 балів за "політичні права" і 5 балів за "громадянські свободи".

Серед країн колишнього СРСР в категорії "невільних", окрім Росії, опинилися лише Азербайджан, Білорусь, Таджикистан, Туркменистан, Казахстан та Узбекистан.

У торішньому дослідженні РФ заслужила на такі ж оцінки, проте автори доповіді відзначають, що ситуація з дотриманням прав і свобод в Росії у 2008 році погіршилася. Негативна тенденція, на їхню думку, збережеться і у 2009 році. Росія під керівництвом прем'єр-міністра Володимира Путіна зробила ряд кроків на шляху до авторитарного режиму, сказано в доповіді. До таких кроків Freedom House відносить "агресію в Південній Осетії та Абхазії", а також тиск на опозиційні сили і незалежні ЗМІ. Автори доповіді знову нагадали, що вибори президента РФ і депутатів Думи були далекі від демократичних стандартів.

У світі в цілому, робить висновок Freedom House, ситуація з дотриманням політичних прав і громадянських свобод у 2008 році погіршилася. До категорії "вільних" автори дослідження віднесли 89 країн, "частково вільних", - 62, а "невільних" - 42. У 2007 році організація Freedom House вважала, що в світі є 90 вільних країн і 60 частково вільних.

"Майдан".

Так я роззява і похвалитись нічим .., а історія така . Живу за містом , є ще квартира і там зрідка буваю .... От на позаминулий вихідних посварилася з чоловіком ,і щоб розрядити обстановку пішла у квартиру. Послухала музику, випила кави ,прийняла душ і вирішила додому іти,нічого особливого,закрила двері , а ключ в дверях залишила( як виявилось згодом.
Сьогодні почитала ,що у нас завтра обіцяють сніг зібралась йти по зимові чоботи, за ключем нема... Думаю от чорт ! Згубила (( взяла запасний .
Приходжу під двері ...Йой!в моїх дверях торчить мій ключ , серце колотить порахувала , що можна було винести за півтора тижні . Відкриваю .... І що ?все на місці ! Сіла на поріг і радію УРААА! я живу в Європі )))))))

В найбільш поверхневому розумінні Європа - це місце комфорту, комфортної праці, проживання, відпочинку, подорожей, навчання, розвитку та виховання дітей. Тож Європа - це:
- перманетна присутність та функціонування кондиціонерів у кожному транспортному засобі у спекотну погоду;
- це постійна наявність сміттєвих урн в людних місцях;
- це постійний доступ до мережі Wi-Fi у багатьох точках багатьох міст Європи;
- це своєчасне закривання дверей у вагонах метро, не раніше і не пізніше, ніж всі пасажири зайшли і вийшли;
- це зрозуміла навігація, причому декількома світовими мовами і у будь-якому великому місті Європи;
- це повсемістна присутність пандусів для неповносправних людей;
- це відсутність пробок на дорогах через добру організацію транспортної системи загалом;
- це своєчасні завершення ремонтних робіт;
- це відсутність нав'язливої реклами на моніторах у транспортних засобах;
- це відсутність принизливих контролів документів на станціях метро;
- це відсутність старих вантажних автомобілів та автобусів, які продукують тонни СО2 у вигляді чорного диму;
- це добре відрегульовані світлофори, яких не доводиться чекати по декілька хвилин;
- це нормальні ціни на їжу у будь-яких місцях;
- це можливість всюди розраховуватися банківською картою;
- це відсутність некрасивих вивісок та банерної реклами;
- це унікальна архітектура, навіть у спальних районах міст;
- це доступні історичні місця для всіх;
- це вільний прохід на тротуарах, які ніколи ніщо і ніхто не загороджує, бо тротуари лише для піших людей;
- це відсутність дрібної реклами;
- це завжди налагоджена техніка, яка не загрожує життю та здоров'ю людей;
- це ненав'язливі безхатьки;
- це широкі тротуари, де всім є місце розминутися;
- це грамотні надписи на історичних місцях, навіть декількома іноземними мовами;
- це чисті, світлі і не смердючі підземні переходи;
- це спокійні батькі, які не верещать на своїх дітей;
- це пасажири метро, які вічливо чекають, доки всі вийдуть, а тоді вже заходять самі;
- це люди, які не смітять під себе;
- це чисті і світлі під'їзди, де ніхто не палить цигарок і не п'є алкоголь;
- це сусіди, які завжди з вами привітаються;
- це добре організовані парковки, де кожен має своє місце;
- це відсутність автомобілів на тротуарах;
- це автомобілі, які завжди пропустять пішоходів;
- це відсутність кортежів, через які перекривають вулиці;
- це велика кількість недорогих етнічних ресторанів;
- це різноманіття дешевої вуличної їжі;
- це широкий асортимент аптек;
- це присутність будь-якого одягу на будь-який смак;
- це недорога кава;
- це велика кількість туалетів;
- це завжди тепла вода у душі;
- це завжди привітливий персонал сфери послуг;
- це доступні ціни на квитки у кіно;
- це доступні таксі;
- це безкоштовна вода в ресторанах;
- це привітливість продавців у маленьких магазинчиках;
- це присутність традиційних блошиних ринків;
- це постійна присутність дрібних грошей у продавців, навіть коли ви купуєте жуйку за найвищу купюру;
- це можливість пити воду з-під крану;
- це тиша вночі;
- це завжди привабливий дизайн приміщень;
- це швидкі будівництва та реконструкції.

А як Ви уявляєте або сприймаєте Європу?
Натхнення взяв звідси.

 

Печерський районний суд Києва надзвичайно швидкими темпами розглядає справу проти екс-прем’єр-міністра Юлії ТИМОШЕНКО, допускаючи при цьому численні процесуальні порушення.

Про це сьогодні заявили адвокат, колишній головний прокурор Великої Британії Джері Прюс БУТІЛОВИЧ та Адміністративний директор з питань законодавства у міжнародній неурядовій організації "Х`юманітад" Майкл АПСТОУН, повідомляє сайт «Батьківщини».

«Схоже, що в суді існує якийсь нездоровий поспіх з вивченням свідчень, причому захисту не надається адекватного часу для підготовки своєї реакції», - наголосив Д.БУТІЛОВИЧ.

«Це безпрецедентно, коли судові засідання починаються рано вранці і тривають до 18-ої, 19-ої або навіть 20-ої годин вечора. Будь-хто, причетний до судових процесів, знає, що після завершення судового засідання адвокати повинні повернутись і вивчити те, що трапилось протягом цього дня, щоб підготуватись до наступного», - сказав колишній головний прокурор Великобританії.

Також, за його словами, занепокоєння викликає перешкоджання захисту викликати заявлених свідків через заборону судді, зникнення матеріалів справи, які надала прокуратура, тиск на свідків, інформація про те, як було призначено суддю на розгляд цієї справи, ненадання захисту достатнього часу для вивчення матеріалів справи тощо.

«Такі методи є процесуальними порушеннями та суперечать Європейській Конвенції з прав людини. На мою думку, вони будуть розглядатися в Європейському Суді з прав людини», - наголосив Д.БУТІЛОВИЧ.

Д.БУТІЛОВИЧ та М.АПСТОУН перебувають в Україні в складі делегації «Х`юманітад» для спостереження за судовим процесом проти Ю.ТИМОШЕНКО.

Нещодавно отримав прохання доповнити свій фотоальбом посиланням про досі маловідому для більшості українців сторінку нашої спільної з Європою історії. Спочатку вирішив подати окремі сайти. Але потім згадав як чудово пройшовся по сусідським невігласам своєю інформацією один наш дослідник Украненланду. Довелося самому спостерігати дискусію на цю тему. Чого там у сусідів не було : і просто ошелешення від побаченого та прочитаного, і несміливе прозріння, і агресивне несприйняття попри очевидну дурість через заперечення в стилі *такого бути не може, бо ми про це у школі не вчили*. Що ж, варто ознайомитись з тим, як німці дбають не лише про власну історію, а й частину НАШОЇ з вами історії, що здатна перевернути уяву багатьох.
http://photo.i.ua/user/3871267/258299/
http://photo.i.ua/user/3871267/258311/
http://kuraev.ru/smf/index.php?topic=232632.0;wap2

Хай там що уявляє собі нинішня влада в Києві, у Кремлі її роль в енергетичних розкладах бачать, схоже, як дуже обмежену і технічну. Україна потрібна для того, щоб заблокувати доступ інших постачальників газу до ЄС, а також поповнити обмілілу газпромівську скарбницю. Однак наші політики чомусь вважають це номальним. ПОСТАВИТИ РОСІЮ НА МІСЦЕ    Європейські країни ще десятиліття тому зрозуміли, які загрози несе залежність від одного постачальника газу, й активізували проекти диверсифікації і переходу на інші види палива. Сьогодні кожен член Євросоюзу реалізує їх можливими для себе способами: будує термінали скрапленого газу, розвиває власний видобуток, зокрема сланцевого, прокладає додаткові труби в газовій мережі, поліпшуючи його перекачування територією країни.Повільно, але впевнено Європейський Союз зменшує свою залежність від одного, російського джерела газу.

Зменшення залежності диктує і зміну тональності в переговорах Європи та РФ. Ще кілька років тому європейці ковтали незгоду російської сторони ратифікувати Енергетичну хартію і заплющували очі на скуповування Газпромом через свої афілійовані структури енергетичних компаній на внутрішньому ринку ЄС. Сьогодні, після прийняття Третього енергетичного пакета (передбачає підвищення конкурентності на енергетичних ринках, зокрема шляхом розділення компаній, які здійснюють видобуток, транспортування і продаж енергоносіїв), Газпрому заблокований доступ до управління європейськими газовими мережами. У ключових компаніях – партнерах російського газового монополіста відбулися обшуки за наказом Єврокомісії на предмет монопольної змови. Учорашні друзі – французькі, польські, німецькі енергетичні компанії – подали на Газпром до суду через завищення ним цін на газ, а сама РФ не вимагає, а просить у ЄС надати її «Південному потоку» статусу транс’євро­пейсь­кого проекту,оскільки це дасть змогу залучати кошти на нього.

Євросоюз сьогодні майже зробив те, що тільки стоїть як завдання перед Україною: відвів Росії важливе, але дуже визначене місце у своєму енергобалансі. Газпром справді постачає багато газу в ЄС – до третини загального імпорту. Однак, незважаючи на прогнози зростання його споживання в європейських країнах, більшого від росіян просто не хочуть,бо це шкодитиме національній безпеці Європи. Російські проекти її не цікавлять: ліміт постачань від Газпрому вже вибрано. Ось чому Єврокомісія так стримано привітала запуск «Північного потоку»і, попри всі старання Кремля, підтримала проекти «Південного коридору», а не «Південного потоку». «Південним коридором» до країн ЄС має надходити газ із Каспійського регіону: Туркменистану та Азербайджану, і саме він компенсуватиме дедалі більші потреби ЄС у найближчі десятиліття.

Такий розклад суттєво ускладнює ситуацію Росії. Для Газпрому це означає зменшення, якщо не припинення, витрат ЄС на інфраструктурі проекти. Обсяг експортованого палива в ЄС із часом може хіба що падати, а через розвиток спотового ринку знизиться й ціна. «Експортована революція» сланцевого газу зі США знеохочує європейські компанії працювати на нинішніх умовах на російських родовищах. Зокрема, норвезька Statoil, один із партнерів із розробки Штокманівського родовища, уже заявила, що не впевнена в успіху роботи саме через сланцеві проекти. «Російській газовій галузі доведеться серйозно конкурувати за частку на європейському газовому ринку, яка встановиться після 2030 року між 13% і40%. Нам, зрозуміло, треба бути ближче до 40%», – прокоментував ситуацію голова Російського газового товариства Валєрій Язєв під час Міжнародного форуму «Газ Росії-2011». Не краща ситуація і на східному напрямку. Китай, не погодившись на запропоновану росіянами ціну, у листопаді цього року просто закупив додаткові обсяги в Туркменистану. Згідно з прогнозами аналітиків банку Societe Generale, саме останній і залишиться основним постачальником газу до Піднебесної протягом найближчого часу.

Щоб зберегти свою роль на Заході, Росії потрібно швидко шукати інші, крім постачання свого газу, проекти за власною участю й водночас блокувати альтернативні пропозиції.Таким проектом може бути «вигідна» пропозиція транспортувати до кордонів ЄС туркменське блакитне паливо наявними газопроводами через територію РФ та України. Мовляв, поки побудується ваш «Набукко» чи інший газогін (а його запуск справді відтягується, сьогодні йде мова про 2019рік), багато що може статися, натомість ви хоч зараз укладайте договір із Туркменистаном, а ми потурбуємося про постачання газу звідти аж до ваших східних кордонів уже тепер. Можливо, цей сценарій був викладений українським політикам, який разом зі страшилками про «Південний потік» переконав пристати на російську пропозицію.

У ЧОМУ ІНТЕРЕС УКРАЇНИ?   Однак насправді успіх такого сценарію для ЄС, а тим більше для України є сумнівним. По-перше, тільки-но наша ГТС опиниться під контролем РФ,європейці перестануть розглядати її як можливість для альтернативних поставок. Це буде елемент російської системи. По-друге, хоч би яким був туркменський газ, якщо він надходитиме через «російську» трубу, то втрачатиме цінність для них, адже це не диверсифікація, а лише імітація, а ЄС чітко відрізняє одне від іншого. По-третє, що може дати нашій країні такий консорціум? Стабільність постачання газу? Ні. Враховуючи, що «Південний потік» – це поки що «страшилка для наївних», воно і так було б стабільним – меншим, але стабільним. Модернізацію? Ні. Якщо правда, що консорціум є «подякою» за нижчу ціну на газ у 2012 році, то додаткових коштів на реконструкцію годі чекати. Натомість Україні доведеться ділитися з усіма його сторонами коштами від транзиту. Найімовірніше, закриються лінії фінансування від Світового банку чи ЄБРР: який сенс вести переговори з державою, якщо газопроводом керує інша структура? І головне – наша держава втратить також можливості для реальної, а не імітованої диверсифікації джерел енергоресурсів.

Замість вигадувати «велосипед» або погоджуватися на нав’язану зовні схему, Україні варто озирнутися на тих, хто ще вчора перебував у схожій ситуації. Польща торік – після спроб Росії отримати в обмін на дешевше блакитне паливо доступ до газопроводу – категорично відмовилася від такої угоди, активізувала проекти з власного видобутку сланцевого газу, почала будівництво терміналу скрапленого. Сьогодні ці проекти реалізовуються не на папері, а на практиці. Польська PGNIG через 10 місяців безуспішних переговорів щодо ціни подала на Газпром до Стокгольмського суду,де вже лежить сто аналогічних позовів від німецьких, французьких та інших компаній. Молдова, яка теж не може досягти домовленості, попросила допомоги в переговорах у Європейської комісії. А тамтешній парламент взявся контролювати хід переговорів із Росією. При цьому уряд країни публічно підтвердив готовність реалізовувати всі європейські реформи, хоч і відчуває, мабуть, немалий тиск із боку РФ щодо здачі стратегічних інтересів.

Що робить Україна? На неодноразові заяви європейських структур про готовність допомогти просто мовчить. А коли переговори з Росією досягають особливо критичної точки, фактично відкриває «другий фронт», заявляючи вустами заступника міністра енергетики Володимира Макухи журналістам про те, що незадоволена європейською стороною. Спроби депутатів парламенту не те що контролювати, а хоча б дізнатися зміст перемовин марні й безнадійні. А засекреченість, яка супроводжує всі переговори, змушує оглядачів будувати найгірші сценарії і тільки посилює ефект від інформаційних провокацій та маніпуляцій.

Європейський Союз та Україна – споживачі газу. У них однакова мета – зменшити залежність від одного постачальника. Логічніше, якби ці споживачі замість того, щоб посилювати недовіру між собою, подумали про спільні можливості з диверсифікації. Якби України створила вільний доступ до своєї газотранспортної системи, а ЄС вдалося домогтися транспортування газу з Туркменистану через російську територію (а інструменти для такого впливу в нього є), ми могли мати реальну, а не імітовану диверсифікацію. І вартість газу бутла б іншою, ніж сьогодні обіцяє РФ.

Читайте також: Енергетична недоімперія            : Газова «матрьошка»