Сама низкая поддержка вступления Украины в НАТО наблюдается в восточных и южных областях Украины. Об этом сказано в исследовании National Democratic Institute (NDI, Национальный институт демократии США) за декабрь 2017 года. Это исследование стало возможным при финансовой поддержке Национального фонда развития демократии (NED), Министерства иностранных дел Канады (GAC) и Агентства США по международному развитию (USAID), правительства Швеции и Министерства иностранных дел и Фонда развития эффективного управления Великобритании.

Во время исследования было опрошено 7200 человек (как сообщается: средняя погрешность составляет +/-3%). И если на востоке Украины за вступление в НАТО до 2020 года выступает соответственно 22% и 24% респондентов, то центр и север страны демонстрируют более высокую поддержку (по 48%). Но большинство сторонников северо-атлантического альянса проживает на западе страны – 59%. Если же взять средний показатель по стране, то получается, что в НАТО хотят только 40% респондентов.

Кроме того, более трети украинцев (36%) считают распад СССР негативным событием. Примерно такое же количество (31%) респондентов радуются развалу СССР. При этом в центре и на севере страны (включая Киев) количество жалеющих о распаде Союза даже выше, чем по всей стране – 38%. Хотя больше всего сторонников Союза прогнозировано находится на востоке и юге Украины – 49% и 48% соответственно. При этом опрос не проводился на неподконтрольном Донбассе и в Крыму, где проживают миллионы граждан Украины.

• Социологический опрос украинцев: ваше личное отношение к СССР и НАТО

Европейский союз не разделяет мнение Турции относительно религиозного проповедника Фетхуллаха Гюлена и движения Гюлена, вдохновителем которого он является. Чтобы признать их деятельность террористической, европейцам нужны существенные доказательства.

Об этом сообщает ИA ZIK турецкий журналист в Украине Юнус Эрдогду со ссылкой на главу антитеррористического центра ЕС Жиль де Керчове.

Турция уже не раз обвиняла своих союзников по НАТО – Германию и США, в том, что они не осудили должным образом попытку государственного переворота летом 2016 года, в которой обвиняется Гюлен.

Анкара также недовольна тем, что Берлин и Вашингтон резко осудили чистки, последовавшие за неудачной попыткой переворота.

«Что касается FETO (организация Гюлена, – Ред.), мы не считаем ее террористической организацией, мы не думаем, что ЕС вскоре изменит свою позицию по этому поводу», – цитирует заявление главы антитеррористического центра ЕС Жиль де Керчове Юнус Эрдогду.

«Нам нужны не просто косвенные доказательства, а конкретные факты, которые доказывают террористическую деятельность данной организации», – подчеркнул Керчове.

Напомним, в июле 2016 года в Турции была предпринята неудачная попытка государственного переворота. Власти страны обвинили в ее организации религиозного проповедника Фетхуллаха Гюлена, что проживает в США. Гюлена отклоняет эти обвинения.

Турецкий журналист Юнус Эрдогду отмечает, что Турция больше не является страной, где правит верховенство закона и демократические принципы.

«В настоящее время правительство руководствуется постановлениями, принятыми в рамках режима чрезвычайного положения. Власть полностью контролирует судебную систему, свободу прессы и выражения мнений, парламентский режим больше не функционирует, а оппозиционные политики находятся за решеткой», – отмечает он.

Эрдогду приводит данные, согласно которым, без надлежащих судебных и административных расследований на основании их взглядов и убеждений со своих должностей в Турции было уволено более 150 тыс. государственных служащих.

«Чистки в рядах военных, членов судебной системы, представителей дипломатической службы и сотрудников сил безопасности достигли тревожных уровней. Без суда и следствия по обвинению в связях с движением Гюлена за решеткой оказались 51 тыс. 889 человек, главным образом домохозяйки, учителя, студенты, врачи, предприниматели и журналисты», – отмечает журналист.

Эрдогду приводит впечатляющую статистику борьбы нынешнего турецкого режима с «гюленистами». По состоянию на 3 ноября 2017 года 146 тысячи 713 госслужащих уволены, 128 тысячи 998 задержан, 61 247 тысяч арестованы (среди них около 17 тысяч женщин, 1700 детей и 700 младенцев); 3 003 школ, общежитий и университетов закрыто, 8 тысяч 693 ученых потеряли основную работу, большинство из них покинули территорию страны или брошены в тюрьмы, 4 тысячи 463 судей и адвокатов отстранены от обязанностей, 187 объекта СМИ закрыты (без работы остались свыше 10 тысяч журналистов), 308 журналистов арестованы.

«Таким образом Турция стала ведущей страной, в которой зафиксировано наибольшее количество арестованных журналистов», – пишет турецкий журналист.

У Брюсселі відбулася зустріч Президента Петра Порошенка з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом

24 листопада 2017 року

Новий посол України при НАТО вручив вірчі грамоти СтолтенбергуПонеділок, 04 вересня 2017, 17:47 

Председатель ЕК решил напомнить, что Украине не входит в Евросоюз и НАТО



Глава Еврокомиссии Жан-Клод Юнкер призвал послов стран Евросоюза не забывать, что Украина не является членом НАТО и ЕС. Таким образом он ответил на слова президента Петра Порошенко, что Украина сможет в ближайшее время выполнить условия, необходимые для вступления в ЕС и НАТО. Кроме того, Юнкер напомнил послам о необходимости налаживать отношения с Россией.

Таким образом он ответил на слова президента Петра Порошенко, что Украина сможет в ближайшее время выполнить условия, необходимые для вступления в Евросоюз и Североатлантический альянс.

Ни то, ни се

На встрече с послами Евросоюза Юнкер говорил, что не стоит забывать о том, что в плане членства в Евросоюзе Украина не является европейской страной.

«Я видел, что мой друг Порошенко несколько дней назад сказал, что Украина — это ЕС, это НАТО. На данный момент это ни то, ни другое. Все должны это знать. На данный момент в мире идут 60 войн, из них ни одна не идет в Европе, если не считать Украину, которая не является европейской в смысле Евросоюза», — сказал глава Еврокомиссии.

Кроме того, Юнкер напомнил послам о необходимости налаживать отношения с Россией.

«Это зависит от России, это зависит от нас. Но нет европейской безопасности на предстоящие века без России», — ответил европейский чиновник.

Свою позицию он аргументировал сравнением площади территорий ЕС (5,5 млн кв. км) и России (17, 5 млн кв. км).

«Есть вопросы? Нужно, не отказываясь ни от наших ценностей, ни принципов, имея в виду аннексию Крыма и другое, вновь найти более адаптированный к ожидающему нас будущему диалог с Россией», — заключил глава Еврокомиссии.

26 августа Порошенко заявил, что Украина продолжит идти по европейскому и евроатлантическому пути и станет членом ЕС и НАТО.

«Некоторые политики внутри Украины и за ее пределами также не верят, что мы получим и перспективу членства в ЕС, и перспективу членства в НАТО. Мы преодолеем эти барьеры. Мы изменим страну. Украина будет отвечать тем критериям, которые необходимы для того, чтобы подавать заявку на членство. И мы продолжим наш европейский и евроатлантический путь», — сказал Порошенко во время выступления на Всемирном конгрессе украинцев.

Отметим, что украинский лидер делает заявления о европейском и евроатлантическом пути в большинстве своих выступлений.


Волкер также усомнился

Спецпредставитель США по Украине Курт Волкер, комментируя слова Порошенко о НАТО, заявил, что пока ни Украина, ни альянс не готовы ко вступлению.

Он отметил, что перед тем, как вступить в НАТО, Украина должна «провести реформы, касающиеся обороны и безопасности, и подтянуть свою экономику, а также преодолеть коррупцию и наладить отношения с соседями».

Американский чиновник также подчеркнул, процесс вступления в Североатлантический альянс занимает много времени.

«США, ЕС, Россия — все должны понимать, что Украина — независимое государство. Никто не может говорить, когда ей вступить в НАТО. Но это не значит, что Украина близка к тому, чтобы получить приглашение для вступления в НАТО», — подчеркнул Волкер.

Далее

21.07.17 22:43 "Сі Бриз-2017": у групових маневрах брали участь 16 кораблів. ФОТОрепортаж У заключний день міжнародних навчань "Сі Бриз-2017" у групових маневрах брали участь 16 кораблів, а в небо було піднято 3 вертольоти і 1 літак.Про це інформує Цензор.НЕТ із посиланням на "Думську".

Навчання розпочалися о 9 ранку. Учасники кілька разів перебудовувалися на ходу з пеленга в кільватерні колони. Позаду йшов турецький підводний човен S349. Румунський фрегат F111 Марашешті, хоча і не заходив в Одесу, але теж брав участь у навчаннях.



Читайте також на "Цензор.НЕТ": Замість затонулого "Лиману" за навчаннями "Сі Бриз" стежить російський розвідувальний корабель "Приазов'я". ФОТОрепортаж






Також читайте: "Сі Бриз-2017": у Миколаївській області відбулися навчання з використанням авіації. ФОТОрепортаж






Читайте також: Конвертоплани Osprey морської піхоти США прибули в Україну для участі в міжнародних навчаннях "Сі Бриз-2017". ФОТОрепортаж







Завтра відбудеться урочисте закриття "Сі Бризу".



Читайте також: Конвертоплани Osprey морської піхоти США прибули в Україну для участі в міжнародних навчаннях "Сі Бриз-2017". ФОТОрепортаж

Довгий шлях до НАТО: про що насправді домовився Порошенко з країнами-членами Альянсу Сергій Сидоренко, Європейська правда _ Вівторок, 11 липня 2017

Україна ініціювала діалог з НАТО про надання Плану дій щодо членства в Альянсі (ПДЧ). Країни-члени НАТО "із задоволенням прийняли" дану ідею української сторони. Саме такою заявою вразив журналістів Петро Порошенко на прес-конференції в понеділок.

От тільки за деякий час оголошена перемога обернулася на розчарування. Надвечір прес-служба НАТО поширила офіційний коментар про те, що жодної домовленості про рух до ПДЧ досягнуто не було.

"Європейська правда" з’ясувала, що ж насправді сталося в понеділок та який шлях здатен привести Україну до Альянсу.

Незнайома ідея

Вечірня заява НАТО справді виявилася несподіваною, адже генсек Альянсу мав можливість виправити Порошенка ще до того, як новина розійшлася в ЗМІ, та не скористався нею.

Єнс Столтенберг стояв поруч із Петром Порошенком на прес-конференції, де той зробив заяву про ПДЧ, але не став сперечатися  з колегою та обмежився кількома стандартними фразами про те, що Україна рухається до стандартів НАТО незалежно від членства. У його подальших виступах, в тому числі під час дискусії у Верховній раді, також не прозвучало жодних ремарок.

Співрозмовники ЄП називають дві причини цього.

По-перше, такою є особливість генсека. Столтенберг відомий вмінням уникати конфліктних висловлювань; публічна полеміка з президентом України точно не входила в його плани. По-друге, він не мав мандату від країн-членів на обговорення цієї теми. Це так, адже

НАТО наразі просто не має офіційної позиції щодо ідеї Порошенка!

Та передусім варто зазначити: в Альянсі не чекали на таку заяву від українського президента.

Саме тому промовчав Єнс Столтенберг: заява його українського візаві так само стала для нього несподіванкою.

Відразу кілька джерел "Європейської правди" підтвердили: принаймні частину іноземних учасників Комісії Україна-НАТО  (КУН) здивувало не лише те, що вони "позитивно сприйняли" пропозицію Порошенко, але й те, що вони взагалі її обговорювали!

"Схоже, президент говорив розмито – не всі звернули увагу на його слова про  новий формат. Виступ Порошенка справді був сприйнятий позитивно, але саме виступ, а не ця ідея", - зауважив один зі співрозмовників. "Посли, виходячи з засідання, говорили протилежне – що Порошенко зміг уникнути всіх спірних моментів та пропозицій. Тобто цю ідею вони не почули", - зазначив ще один співробітник структур альянсу, що не був особисто присутній під час дискусії.

То що ж було насправді?

Наразі дипломати відсилають до тексту спільної заяви Комісії Україна-НАТО, оприлюдненої в понеділок ввечері. В цьому документі немає ані згадок, ані навіть натяків на новий формат співпраці чи то консультації з приводу ПДЧ.

Водночас, кілька учасників зустрічі підтвердили: Порошенко справді говорив послам про такий діалог.  "Так, президент чітко заявив, що ми хочемо вести діалог про надання Україні ПДЧ, і я на власні вуха це чув", - запевнив один з українських посадовців.

Та проблема в іншому – насправді жоден з представників Альянсу під час засідання КУН не заявив про підтримку цієї  ініціативи. А отже, ремарка президента про те, що Альянс "із задоволенням сприйняв його пропозицію", виявилася чи то помилкою, чи свідомим блефом.

Наразі більше схоже на друге:

Порошенко піднімає ставки. І має підстави для цього.

"Європейська правда" вже писала про те, що багато хто на Заході вкрай негативно поставився до рішення Києва законодавчо закріпити мету вступу України до Альянсу (детальніше про це – в публікації Європравди "Реформи без права на НАТО").

В політичних та дипломатичних колах цей опір ще більший, аніж у експертних. Кажуть, що під час підготовки до зустрічі КУН окремі країни навіть переконували колег не їхати до Києва через небезпеку того, що Україна "подасть заявку на вступ".

Авторові цих рядків достеменно відомо, що понеділкова заява Порошенка спричинила справжню бурю в альянсі (цікаво, що найбільше обурювалися деякі центральноєвропейські держави, які у нас часом зараховують до друзів Києва).

І саме тому надвечір з’явилася заява прес-служби альянсу про те, що НАТО не підтверджує домовленість щодо офіційного запуску діалогу з Україною.

Заборонити не можна дозволити

Хай там як, але процес розпочався.

Київ оголосив, що буде йти до ПДЧ і, без сумніву, скоро знову підніме це питання. А отже, рано чи пізно альянс буде змушений дати на нього офіційну відповідь.

І знайти консенсус з цього питання для Альянсу буде вкрай непросто.

Згоди на зближення з Україно в Брюсселі немає і близько, чимало країн хотіли би відкласти це питання у довгу шухляду.  Але водночас, принцип "відкритих дверей" не дозволяє Альянсу сказати тверде "ні" у відповідь на запит Києва. 

Дуже показовою  є відповідь Столтенберга  на запитання в парламенті про прагнення України отримати План дій щодо членства. Генсек уникнув коментарів щодо заяви українського президента, але чітко заявив:

Україна має повне право заявляти про свої прагнення вступити до НАТО.

А альянс, зі свого боку, не має права обмежувати євроатлантичні прагнення України.

"Для НАТО абсолютним та фундаментальним принципом є те, що кожна країна має право обирати свій шлях. В тому числі – визначати, чи хоче вона стати членом певного безпекового альянсу. Тому ми поважаємо ваше рішення (яке законодавчо визначило вступ до НАТО метою України – ЄП)", - заявив Столтенберг.

А отже, восени 2017 року на нас чекають непрості дискусії у штаб-квартирі Альянсу. І є високий шанс на те, що за їх підсумками Україна та НАТО святкуватимуть нехай невелику, але спільну перемогу.

Та найголовніше – пам’ятати, що діалог про ПДЧ хоча і є політично важливим, але на практиці – ані на крок не наближає Україну до повноцінного членства. Щоби просуватися цим шляхом, Україні потрібно проводити реформи, як політичні (зокрема, у сфері протидії корупції), так і військові (структура ЗСУ та Міноборони має бути повністю перебудована) .

Без цих кроків всі розмови про Україну в НАТО та закони про прагнення до членства залишаться лише красивими словами.

Автор: Сергій Сидоренко,

http://www.pravda.com.ua/

В Одесі стартували українсько-американські навчання «Сі Бриз-2017» – Міноборони Київ, 11 липня 2017.

Вчора в Одесі розпочалися українсько-американські військово-морські навчання «Сі Бриз-2017». Темою навчань є проведення багатонаціональної морської операції з безпеки у кризовому регіоні. У «Сі Бриз-2017» долучилися представники Збройних сил 16 країн світу. Про це повідомив речник Міністерства оборони України полковник Дмитро Гуцуляк під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі. «У заходах задіяні 31 корабель, катер і судно, 29 літальних апаратів, понад 3 тисячі чоловік особового складу. Навчання проводитимуться на території Одеської і Миколаївської областей, а також у визначених морських полігонах Північно-Західної частини Чорного моря», – повідомив він.

Під час навчань відпрацьовуватимуть, як організувати протичовнову, протикорабельну, протиповітряну оборони, а також дії з силового звільнення захопленого судна. «Крім того, планується проведення десантної та річкової операцій, навчання з пошуку та рятування, підводних робіт з розмінування, проводки за тралами тощо», – додав речник Міністерства оборони України. Заходи триватимуть до 23 липня.

Сьогодні до Києва прибуває інспекційна група з Туреччини. Мета її візиту – проведення інспекції за Договором про звичайні Збройні сили в Європі. «Метою заходу є контроль за дотриманням Україною кількісних обмежень озброєння та військової техніки, що підпадають під дію Договору. Про місце інспекції буде повідомлено через годину після прибуття інспекційної групи до пункту в’їзду – виїзду», – пояснив полковник Гуцуляк. У свою чергу, інспекційна група України вчора відбула до Литовської та Латвійської Республік для проведення інспекції за Віденським документом 2011 року про заходи зміцнення довіри та безпеки. Ця ж група здійснить спостережний політ над Литовською Республікою за Договором про відкрите небо. «Ще одна інспекційна група у складі трьох військовослужбовців Збройних сил України невдовзі відбуде до Румунії, де візьме участь у спостереженні за військовою діяльністю – проведенням на території цієї країни міжнародних навчань «Сейбер гардіан – 2017», – додав Дмитро Гуцуляк
http://uacrisis.org/ua/58488-mod-sea-breeze

Непостоянны и коварны преклонение перед вождями и кумирами, привязанность  и любовь человеческая… Постоянны лишь страх и поиски безопасности. И за редким исключением -- что слабые люди, что слабые государства – ищут защиту под протекторатом сильных мира сего. Так было, так есть и так будет пока существует патологическая страсть "вождей" к чужим страданиям и крови... 

Из древней и не очень истории, нам ведомо как один шизанутый вождь – наслаждался созданием газовых камер и бесчувственных убийц, другой – массовыми расстрелами рабочей скотины по кличке гомосоветикус, а третий…

Третий – совсем отмороженный психопат – ныне толкает мир к бездне третьей мировой…

Слава Богам – первые два вождя с успехом окочурились, а вот третий… В третьего вселилось победобесие и эта взбесившаяся гадюка из-за поребрика машет миру атомной дубиной…

Но, так как повлиять на третьего бесноватого вождя и иные мировые проблемы мы не можем – то и не будем на них особо заострять внимание…

Перейдем к тому, что нам любимым нынче ближе к телу)))

Сегодня наша ВРада свершила то, что должна была сделать лет 20 назад… Ныне мы официально просимся в НАТО! 

Наконец-то свершилось! Я в восторге и эйфории! Ура, уря, ура!

зы… хотя – в бочке мёда остается ложка дёгтя – диверсанты-комуняки и путинсосная агентура!  Эти змеи ядовитые все испоганят. И пока они живут – НАТО нам не видать!   

И чего мы с ними не сделали то, что румыны с Чаушеску. Так бы давным-давно уже, жили как люди…

 

8.06.17

У НАТО заявили, що захист країн-членів альянсу починається з України