Знаєте, що випаде, коли набрати у Ґуґлі "ялинка байдарка котенята запоріжжя"?

(шуточное) http://blog.i.ua/user/8451462/1985643/

Так вот: Всегда хотела это спросить, а тут такой случай!!!  http://blog.i.ua/user/4056705/2002442/#p164

Известно, что человек вышедший из себя представляет жалкое, смешное, убогое, истеричное зрелище.

Однако у Богов все совсем не так, они не так просты.

Боги выходят из себя чтобы превзойти себя.

Наверняка каждый Бог многожды проходил эту трансформацию/эволюцию.

Поэтому просьба к Богам - поведать неофитам, вооружить нас тскаать передовыми знаниями, как/когда/при каких обстоятельствах случалось превзойти себя и стать носителем выдающихся качеств, которыми мы все тут восхищаемся и признаем.



Всем спасибо.

Не вкурсі я шо там з Маринкою, но віжу шо вона в топі...

трохи квітів

... зі своїми близькими прогулювалася біля озера Позняки. Раптом глядь — а з-під коряги на неї дивиться справжній бобер! Дивиться — й ніби підморгує. Випадково з собою Марін мала гарний фотоапарат: "Це ж треба — забула викласти після вчорашньої гулянки!" На телефон гарно б не вийшло, оскільки був потрібен зум. Коли Марін діставала агрегат, руки майже не трусилися — лише трошки. Клац! Клац! Клай-клац-клац! Тут підбігли інші — але бобер хутко пірнув, на прохання махнувши своїм потужним хвостом. "Буде що викласти сьогодні-завтра!" — подумалося фотографині.

— Це ж треба, як пощастило! — завважили Марін її супутники. Майже всі фотки вийшли. "Якби так щастило завжди", — з легким сумом завважила подумки. "А що, коли сьогодні такий день? А ну куплю я лотерею!" — і швидко, навіть машинально, повела всіх у Елтікс. "Якщо виграю багато, віддам десятину бідним", — самоіронічно подумала Марін.

Лотерея швидко знайшлася — й ось вона в руках нашої героїні.

— Тут треба потерти монеткою! — підказали їй хлопці.

"120 000 грн" — повільно, але вірно проступало під її пальчиками на смужечці.


Емоції завжди були важливими в житті Марін. На цей раз до неї завітала радість, перемішана з диким бажанням розреготатися (що й було зроблено). Такого дивного заразного сміху магазин не чув давно.

"Що ж за день такий сьогодні?!!" — це прокинулася ейфорія. Проснулась — і буквально попхала їх усіх додому. Там на них чекала пляшка дарованого подругою дуже дорогого вина. І ще щось не менш приємне. Приємне, як нікОли.

А Марин по утрам не хочет сексууууууу.....


И для поднятия настроения и либидо народная сербская песТня, в которой девушка спрашивает у молодого человека, а шо такого он выпил/пыхнул и просит ей купить того же, но в двойной дозе, чтоб потом вместе с ним сойти с ума от накатившего возбуждения и голыми целоваться под звездами и нарушать правила обликоморале  и т.д. и т.п....и шо ниачьом она жалеть не будет, патамуушта сама выбрала это)))

 Сидела одним погожим днем, не так чтобы сильно рано-сутра, но и не так чтобы ночью, на валуне посреди водной глади, Марына.