хочу сюди!
 

Alisa

39 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 34-46 років

Замітки з міткою «релігія»

"І СКАЗАВ БОГ..."


Із давніх-давен відомо, що Духовність – то є велетенська сила! Та відомо й те, що не кожній людині, і навіть не кожному народу – вона до снаги. Тобто, перевірка на духовність тільки починається. І почнеться вона з банальної попівської гризні за власність…


"І СКАЗАВ БОГ – ПСИ СМЕРДЯЧІ..."

            1
Моя ненько, Україно
Ти впала в немилість
Рвуться міни, низи гинуть,
Верхи – мов збісились.
Одне кажуть, друге діють
Третє – замовляють,

По державі розбрат сіють
Злий дух оживляють.


За цей гріх їм "світять" грати
Й щоб підняти тонус
Умислили ці пірати
Прикупити Томос.


Провели в Раді Верховній
Хабар-постанову**

Щоби мав екзарх духовний
Якусь цяцьку нову…


                2
Та сказав Бог: – Пси смердячі
Й ненаситні морди,

Томос – то є Божа вдячність
Для вірних і гордих.

Ви ж – боговідступне панство
В ваших душах пусто,
Треба вас – бандитська каста
Покришить в капусту.


– Не рятує Томос Віри
Злу, нікчемну владу,
Й жде того, хто втратив міру
Майдан, кат і страта.


– І тому народна мрія
На духовне членство
Навіть з рук Варфоломія
Не надасть блаженства.
Бо де править чорт мордатий
Все йде до руїни,
Не дам йому благодаті…
– Слава, Україні!!!

--------------------------

– Як відрізав, небожитель!
Ніде правди діти
Не дають народу жити
Чиновні бандити...


**– хабар-постанова – згідно цієї постанови, під управління Константинопольського патріархату повинна видійти Андріївська церква.

зі… надання автокефального Томосу, я все ж таки підтримую. Підтримую тільки тому що нехай мені вішають локшину свої попи, ніж будуть дурити рашистські)))

А от церкву, чи орден кому попало отдавать в дар – "это брось"!

19.10.18

Плоди

Один чоловік, який шукав мудрості, постановив зійти на гору, де раз на два роки об'являв себе Господь Бог. Першого року він споживав те, що давала йому земля. На другий рік уже не мав чим харчуватися, тож вирішив повернутися до міста.

"Бог несправедливий! - крикнув він у небо. - Не зважив на те, що я жив тут цілий рік, аби почути Його голос. А тепер я зголоднів і мушу йти звідси, хоч так і не почув Його мови." Тієї миті з'явився янгол. - Бог залюбки порозмовляв би з тобою. Цілий рік Він тебе годував. І все мав надію, що наступного року ти сам подбаєш про задоволення своїх потреб. Та хіба ти за цілий рік бодай щось посадив чи засіяв? Якщо людина не спроможна зробити так, щоб там, де вона живе, з'явилися плоди її праці, то вона не готова до спілкування з Творцем!"

Живу я на світі вже сорок третій рік. Ні родини, ні власної оселі не маю, виконую роботу, до якої душа не лежить. Приятелям кажу, ніби життям цілком задоволений, але знаю, що це неправда. Що я тут, власне, роблю?

БРУНО ФЕРРЕРО


Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua

Божий Поцілунок

Жив собі в одному лісі маленький їжачок. Його гостренький носик із цікавістю витягувався з-під твердих і колючих голочок, маленькі лапки швидко дріботіли листяним килимом, що вкривав лісові долівки. Звичайний маленький їжачок. Але було в ньому щось незвичне, щось таке, що вирізняло його з-поміж усіх лісових мешканців: їжачок завжди був на самоті. Інколи здавалося, що він із сумом тихо зітхає, проте ніхто не наважувався завести з ним розмову, бо варто було будь-кому наблизитися до їжачка, як пухнасте тільце ховалося за страшним панциром із гострих і колючих голок.Ніхто вже й не пам'ятав, як їжачок опинився в цьому лісі. Також ніхто не міг згадати, якою була їжачкова усмішка. Зате всі добре бачили його колючки. Тож усі звірята в лісі обминали цього похмурого сусіду. Так би все це тривало хтозна-скільки, якби не одна подія...

Якось у гості до своєї бабусі завітала із сусіднього лісу маленька Білочка. Вона йшла лісом і раділа. Раділа з того, що на небі сяє сонечко. Тішилася тим, що Господь подарував їй цей день і гостину в бабусі. Маленька Білочка співала із пташками, гойдалася на гіллі разом із вітром і уявляла себе маленьким ангелом, що, розправивши крила, літає над землею та допомагає всім, хто потребує підтримки... Відштовхнувшись від гілки старої дички та замруживши від задоволення очі, Білочка стрибнула на галявинку й занурилася у м'яку, шовковисту траву.І не встигла вона розплющити оченята, як відчула гострий біль, що пронизав її носика. Перед нею сидів невдоволений їжачок: - Ти чого тут розстрибалася? Іди геть! Це моя трава і моя дичка.Їжачок чекав, що Білочка почне сперечатися, і в передчутті сварки ще більше насупився. Як же він здивувався, коли руденька промовила: - А хочеш, я тобі щось подарую? Їжачок аж оторопів з несподіванки: досі йому ніхто, ніколи й нічого в житті не дарував! Принаймні так він думав. - Не треба мені ніяких подарунків! - отямившись, промовив їжак. Іди собі геть! Бавилася досі поміж гілками го й далі бався. Нічого до мене чіплятися! Та Білочка, здається, не чула його слів. Вона хитрувато всміхнулась і мовила: - А я можу подарувати тобі те, чого ні в кого більше немає! Хоч як намагався їжачок вдати, що йому байдуже, - навіть відвернутися хотів, але цікавість усе ж таки перемогла. Він аж висунув свого гостренького носика, щоб якось наблизитися до Білочки, та спробував розгледіти, що в неї там у лапках. Але вони були порожні... Ніякого подарунка! Порожні лапки! Розчаровано зітхнувши, він уже збирався піти собі геть. Та Білочка зупинила його: - Я подарую тобі сонячного зайчика. - Сонячного зайчика? - з подивом перепитав їжачок. -Навіщо він мені? - Невже ти не хочеш отримати поцілунок від самого Бога? - По-ці-лу-нок від Бо-га? - здивовано протягнув їжачок. -Це як? Білочка піднесла свої маленькі лапки до сонячного промінчика, котрий пробився до них через невеличку дірочку в листочку дички. І їжачок побачив, як долоньки руденької наповнилися ніжним жовтуватим світлом. Вона пригорнула їх до свого серця - і тут трапилося щось неймовірне: Білочка сама ніби наповнилася цим світлом! Білочка ніжно всміхнулась і промовила: - А тепер спробуй ти! Їжачок на мить завмер вагаючись. А потім несміло простягнув свої лапки до сонячного промінчика - і раптом побачив, як на них замешкав сонячний зайчик. Тож Бог справді поцілував його долоньки! Ця думка трохи налякала його. Але бажання відчути ніжний теплий дотик ще раз було сильніше за страх. Він знову простягнув лапки й, увібравши ніжність сонячного зайчика, притулив їх до грудей. Їжачок раптом відчув, як маленьке сонячне зайченятко радісно застрибало у нього всередині, в самому серці, та своїм поцілунком розтопило застарілу кригу. Вперше за багато місяців йому захотілося радісно заспівати! А ще - з кимось поділитися своїм сонячним зайчиком, дарунком від Бога. Божим Поцілунком. Людмила Гридковець

Більше оповідань - у православній читанці "Весняна книжка"


Православний молодіжний веб-портал www.hram.lviv.ua

Святість неділі не підтверджено

     Католицький кардинал Джеймс Гіббонс був правий – в Святому Письмі немає тексту про святість неділі. Відпочивати в неділю можна, як і в будь-який інший день тижня, але святити неділю (вважати гріхом займатися звичайною роботою в цей день) не тільки не має ніякого сенсу у зв'язку з відсутністю біблійного підтвердження, але і є порушенням однієї із заповідей Десятислів’я “Пам'ятай день суботній, щоб святити його”.
Відпрацювання в суботу зачіпає релігійні переконання українців
     Нагадаємо, що 1 березня 2011 року на сайті Економічної правди було виставлено пропозицію чернівчанина Миколи Гунька священикам, які проводять богослужіння у храмах по неділях, підтвердити святість неділі біблійним текстом. І це повинен був бути не просто текст, в якому згаданий перший день тижня, але конкретний біблійний текст, в якому йде мова про святість неділі, як, наприклад, у книзі пророка Ісаї 58:13, 14 розповідається про святість суботи: “Якщо ради суботи ти стримаєш ногу свою, щоб не чинити своїх забаганок у день Мій святий, і будеш звати суботу приємністю, днем Господнім святим та шанованим, і її пошануєш, не підеш своїми дорогами, діла свого не шукатимеш та не будеш казати даремні слова, тоді в Господі розкошувати ти будеш”. 

     Через три місяці після розміщення даної пропозиції в інтернеті Микола подякував священикам і зробив підсумки:

     "Хочу висловити особливу подяку тим священикам, хто протягом трьох місяців намагався підтвердити на підставі Біблії святість неділі, першого дня тижня. Як правило, священики посилалися на деякі тексти Нового Завіту, в яких нібито йде мова про святість неділі. Наприклад, в Діях Святих Апостолів, 20 розділі, 7 тексті написано: “А дня першого в тижні, як учні зібралися на ламання хліба, Павло мав промову до них, бо вранці збирався відбути, і затягнув своє слово до півночі”. Всі ми знаємо, що перше причастя відбулося в четвер ввечері, але ця обставина не зробило святим ні четвер, ні п'ятницю. І в самому тексті не згадано про святість неділі. Наступним місцем Писання було перше послання апостола Павла до Коринтян 16:2, де написано: “А першого дня в тижні нехай кожен із вас відкладає собі та збирає, згідно з тим, як ведеться йому, щоб складок не робити тоді, аж коли я прийду”. Уважно читаючи, і співставивши різні переклади, не можна не помітити, що сказано відкладати не в церкві, а у себе вдома. І, нарешті, останнім місцем Священного Писання, на яке покладали надію священики, було Одкровення 1:10: “Я був у дусі Господнього дня”. Але й тут після уважного аналізу тексту виникли дві проблеми. По-перше, в грецькому оригіналі так і написано “Я був у дусі в день Господній”, а не недільний, як помилково переклали в російській синодальній Біблії, а з книги пророка Ісаї 58:13 відомо, який день сам Бог назвав днем Господнім. По-друге, в самому тексті знову ж таки нічого не сказано про святість дня. 

     Окремо мушу згадати представників п'ятидесятницької деномінації, які дуже старанно намагалися довести, що для них суббота – це неділя. Але ж Бог не сказав в четвертій заповіді “Відділи на власний розсуд день тижня, щоб святити його”, а “Пам'ятай день суботній, щоб святити його”. 

     Матеріал про грошову винагороду за біблійне підтвердження святості неділі, першого дня тижня, швидко розійшовся по мережі інтернету. Опублікували його спочатку релігійні ресурси, трохи пізніше такі провідні інформагенції, як Regions.ru та Інтерфакс, а також сотні інших сайтів. Багато коментарів було написано за цей час, але особливо хочу згадати слова Архімандрита Аввакума (УПЦ МП), який сказав наступне: “Проблема тут для серйозних дослідників Святого Письма дійсно є ... Християни продовжували святити суботу аж до 321 року. Недільний день встановлено для святкування в 321 році цивільним указом імператора Костянтина Великого. Якщо святкування суботи встановив Сам Бог в громах і блискавках теофанії (богоявлення) на Синаї, то недільний день встановила земна смертна людина, хай навіть і цар. І не було спеціального другого богоявлення на Синаї для скасування святості суботи. Так є”. 

     Отже, три місяці пошуку не підтвердили святості неділі. Теоретично пошук можна було б і продовжити, якби не одна обставина. Ще в XIX столітті католицький кардинал Джеймс Гіббонс, зробивши детальний біблійний аналіз звичаю святити неділю, опублікував висновок у книзі “Віра наших батьків” – в Святому Письмі немає жодного тексту про святість неділі, першого дня тижня. Сьогодні перевірити цю тезу досить легко, адже Біблія є в електронному варіанті, і задавши в пошуку словосполучення “святість першого дня тижня” можемо особисто переконатися у відсутності біблійного підтвердження святості неділі. 

Вера в Бога !?


Сегодня всему нашему народу необходимо сплотиться в борьбе

 
Мы просим Богородицу, чтобы она защитила нас и помогла всем вновь обрести разум и любовь к жизни
Кто по вашему "говорит от имени" Бога ?

Десять Заповідей - Божий стандарт істини

     Кожна країна, будь-яке суспільство або організація обов’язково мають свої закони, які регулюють взаємовідносини, встановлюють правила поведінки та принципи існування серед людей. Багато законі в діють на певній території, обмежені періодом часу й іншими чинниками. Але є один Закон, який призначений для всіх часів і народів, будучи основою існування життя людей на Землі. Це Десять Божих Заповідей.

    

     Сам Бог дав цей Закон людству як вічний, незмінний стандарт добра, зразок поведінки. Десять Заповідей визначають наш зв'язок з Творцем і Спасителем, а також наші обов’язки стосовно людей. Порушення цього Закону Святе Письмо називає гріхом: “Кожний, хто чинить гріх, чинить і беззаконня, бо гріх є беззаконням” (1 Івана 3:4).

     Святе Письмо вбачає в Законі Божому риси характеру Бога. Як і Бог, “Господній Закон досконалий” (Псал. 18:8). “Отже, Закон – святий, і заповідь – свята, праведна та добра” (Рим. 7:12). “… всі твої заповіді справедливість” (Псал. 118:151). Десять Заповідей – короткий виклад вічних принципів добра – звернені до всього людства на всі часи. Біблія називає головний принцип життя: “… Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині” (Екл. 12:13).

     Цей Закон унікальний, у першу чергу тому, що Десять Заповідей дуже прості, але водночас мають всеосяжний характер. Вони настільки короткі, що навіть дитина може їх швидко запам’ятати, але мають таку глибину, що охоплюють всілякі гріхи. Унікальність Десяти Заповідей полягає також у тому, що це єдині слова, які Бог сказав вголос до всього народу і Своєю рукою написав на двох кам’яних скрижалях, які повинні були зберігатися в ковчезі, у Святому Святих храму. Яке ж призначення Божого закону, Його Десяти Заповідей?

     Перш за все він покликаний захистити людину від самознищення: ігноруючи закон, люди перестають розуміти різницю між добром і злом. Закон відкриває людині Божу волю. Тільки так ми можемо зрозуміти, чого Бог очікує від нас, якою має бути наша поведінка, яких життєвих принципів треба дотримуватися, щоб життя було благословенним.

     Кожен з нас свого часу повинен постати перед судом Божим, “бо всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло” (2 Кор. 5:10). Тому Закон Божий буде підставою для розгляду наших справ. Кожен з нас буде суджений за цими справедливими принципами, а не згідно з нашими уявленнями.

     Без Десяти Заповідей люди не здатні правильно розуміти Божу святість, а також власну провину і потребу в каятті. Не відчуваючи себе порушниками Закону Божого, вони не усвідомлюють свою гріховність і не бачать необхідності у примиренні з Господом Ісусом.

     Закон діє подібно до дзеркала, допомагаючи побачити свій справжній стан. “Бо коли хто є слухачем Слова, а не виконавцем, той подібний до людини, яка розглядає природні риси свого обличчя в дзеркалі: тож побачив себе, відійшов і відразу ж забув, який він. А хто дивиться на досконалий Закон свободи і перебуває в ньому, той не слухач-забудько, а виконавець діла; він буде блаженний у своїх діях” (Якова 1:23-25). Апостол Павло писав: “… я пізнав гріх, тільки через Закон” (Рим. 7:7) Звинувачуючи грішника в його гріхах, Закон допомагає йому усвідомити, що він потрапив під Божий суд і підлягає покаранню.

     Закон Божий – це засіб, з допомогою якого Святий дух веде нас до справжнього навернення. Побачивши свій справжній характер, ми усвідомлюємо себе грішниками, що не мають надії, і тому гостро відчуваємо потребу в Спасителі. Таким чином, Закон вказує на Христа, єдиного, Хто може звільнити нас від вічної смерті. Закон відкриває нашу гріховність, але не може врятувати нас. Як водою змивають з лиця бруд, так і ми, виявивши свою гріховність за допомогою морального Закону Божого, шукаємо воду, щоб змити гріх і бруд, а очиститися ми можемо тільки кров’ю Агнця.

     Закон Божий стримує зло і приносить благословення. Хвиля злочинності, насильства, аморальності, що захлеснула світ, – це наслідок нехтування Десятьма Заповідями. Там, де цей Закон приймається, він стримує гріх, спонукає до правильних вчинків. Ті народи, які включили Божі принципи в свої закони, отримали великі благословення, і навпаки, зневага Заповідями веде до занепаду.

     “Бо це любов до Бога – дотримуватися Його заповідей! А Його заповіді не тяжкі” (1 Івана 5:3). “Тут терпіння святих, які бережуть Божі заповіді та віру Ісуса” (Об’явл. 14:12). Це тільки два висловлювання з безлічі, записаних на сторінках Святого Письма, які закликають нас бути слухняними Закону Божому. На жаль, деякі вказують тексти, які нібито скасовують покору Десяти Заповідям.

     Який закон скасовано жертвою Христа на Голгофі? Так, після смерті Христа сталися величезні зміни в служінні Господу. Але Біблія говорить про два закони: моральний (Десять Заповідей) і церемоніальний (жертвоприношення). Моральний закон – це Десять Божих Заповідей, незмінний вічний стандарт правди. Церемоніальний закон (про жертвоприношення) був тимчасовим заходом проти гріха і вказував на Христа, як на справжню Жертву, яка знімає провину за порушення Закону Божого.

     Закон Божий, тобто Десять Заповідей, регулює відносини Бога і людини, а також відносини між людьми, тому його ще називають моральним законом. Цей закон написаний Богом на кам’яних скрижалях (Вих. 31:18); поміщений в ковчег (Втор. 10:1-5); затверджений Христом (Рим. 3:31); розкриває гріх (Рим. 3:20); неспростовно встановлений навіки (Псал. 110:7,8).

     Другий закон, так званий закон жертвоприношень, покликаний був показати шлях врегулювання відносин в разі порушення Десяти Божих Заповідей. Закон жертвоприношень, який ще називають церемоніальним, записаний Мойсеєм у книзі (Втор. 31:24); покладено збоку ковчега (Втор. 31:24-26); скасований Христом (Ефес. 2:15,16); бо жертвоприношення (Левит 7:35-38); були тимчасовим явищем (Євр. 9:9,10).

     З даного порівняння бачимо, що всі закони про жертвоприношення вказували на Христа. На Голгофському хресті вмирав істинний Агнець. Під час Його смерті в храмі завіса розірвалася навпіл (Луки 23:45), і жертвоприношення припинилися. Цей закон був тимчасовим, а моральні принципи залишились незмінними і до цього часу.

     Закон не рятує людей, головне – віра. А якщо Закон не рятує, то можливо його виконувати не потрібно? Міркуючи таким чином, люди часто не звертають увагу на те, що Закон ніколи не давав порятунку. Як у Старому Завіті, так і в Новому порятунок завжди був і залишається даром Божим для людей. Моральний закон визначає, що добре, а що – зле, що можна робити, а чого не можна, що таке гріх; а церемоніальний закон говорить про те, як отримати прощення за гріх. Прощення ж ми отримуємо тільки за допомогою віри, виконуючи Закон Божий.

     “Праведний житиме вірою своєю” (Авак. 2:4) – це принцип життя людей як Старого Заповіту, так і Новоо. У старозавітній час люди жили вірою, але вони також виявляли послух Закону господа. Про Авраама сказано: “Авраам послухав Мого голосу, і виконував те, що виконувати Я звелів: заповіді Мої, постанови й закони Мої” (Бут. 26:5). Порятунок, який ми отримуємо по вірі, не звільняє нас від виконання принципів, встановлених самим Господом. Навпаки, їх виконання приносить нам благословення.

     Отже, Закон Божий допомагає людині виявити свою гріховність, віра в Спасителя світу відкриває грішникові шлях до прощення, що відбувається по вірі, і тільки по милості Бога. Але отримане прощення не дає нам права надалі жити, нехтуючи Десятьма Божими Заповідями. Прощення – це подарунок Бога, який неможливо оплатити, а послух Десяти Заповідям – визнання вищого авторитету Бога, Його моральних і духовних принципів.

     Видання "Вічний скарб", грудень, 2010 рік 

 

Релігія суспільства або алкогольна залежність суспільства

Як відомо релігія це особлива форма усвідомлення суспільства а ще включає в себе сукупність моральних норм і типів поведінки,обрядів  культових дій та об'єднання людей в організації: церкву ,  релігійну громаду. В нашому випадку це буде релігія під назвою буде "алкоголь" , а віра буде в напої які містять алкоголь :горілка , пиво , вино і тд....  Алкоголь влився так в наше суспільство , що без нього а ні туди а ні сюди .   Самі яскраві моменти життя проходять з ним , самі гіркі моменти омиваються ним , для того щоб їх забути . За що алкоголь заслужив собі таку честь ? Він немовби переріс у щось більше а ніж просто напої в яких він міститься . Створились безліч обрядів, так як і в релігії,  для прикладу на новий рік обов"язково відкривати шампанське а потім напитись до "срачки", гостям подавати випивку , кожне святковий день не обходиться без випивки ). Ми йому занадто багато приділяємо уваги хотя ми не алкоголіки  по особистостях , ми алкоголіки на рівні суспільства ,суспільний алкоголізм , суспільна залежність від нього . Алкоголіками не народжуються ними стають , так само і суспільні норми суспільства провокують нас до споживання його .Вони дають  знання про моральні норми , обряди , поведінку при споживанні алкоголю , а також люди об"єднуються для того  щоб всі норми використати , придати шану  напою . Як вище написано релігія це особлива форма усвідомлення суспільства , алкоголь це і робить він змінює уявлення про реальність , робить нас смиливішими , веселішим, на подвиги нас тягне , розкутими , балакливим і тд" тепер без нього навіть хлоп на "бабу" не залізе ", та  і баба не дасть так просто без нього . Ці всі особливості випливають коли ми його вживаємо, в період коли ми без алкоголю ми думає як би то створити найліпші умови до споживання його , ми плануємо як і що , або навпаки обдумаємо яким чином його сьогодні не споживати ,оскільки  склались певні умови дівчина , жінка , мама , здоров"я , не хоче бачити тебе п"яного .
 Алкоголь - рушійна сила суспільства, в той час релігія ))  навіщо руйнувати реальність?
чи просто ви ні нащо не здатні без нього ? чи просто ви виконуєте ,
заповіді алкоголю ?? ігноруючи біблійні ?

Сон Божої Матері

Пресвята  Богородиця Діво Марія, Владичице!  Во iмя Отця i Сина, i Святого духа. Амінь!

Коли Пресвята Богородиця в святому місті Іудейськім в місяці березні Сон мала, то сон був страшний і жахливий, про сина свого. Господа нашого Ісуса Христа, дятятка свого дорогого.

Прийшов до не Ісус Христос i говорить їй: “О мати моя улюблена, Пресвята Богородиця! - чи ти спиш, чи так лежиш, що у снi бачила, скажи мені?” Вставши зі сну говорить йому Пресвята Дiва мати: “О сину мій улюблений, дитино моя мила, я чула, бачила сон дуже cтрашний i жахливий проти Тебе, дитя моє миле, не мов би Іуда Скорiонський продав Тебе жидам беззаконно. Взяли Тебе i били. Били  голову Твою святую, не чистими  устами плювали  на Тебе дитино  моя дорога. Уста Твої святi жовчю поливали, списом ребра  Твої пробивали за  для  Крові для спасiння Християнських душ, і по волi Твоїй, вели Тебе на суд при Понтійському Пилаті і судили Тебе на смерть Хресну i по твоїй волi вели Тебе на людне мiсце, на гору Голгофу i розп’яли тебе на хресті i прибили цвяхами. Тодi був великий суд страх три години по всiй землi.

Сонце не меркло, мiсяць перетворився у кров. Никодимi Йосип зняли з Христа тiло Твоє, i плащаницею обвили в новім гробi положили, iти дитино моя Люба, на третій день Воскрес iз мертвих i вознісся на небо i зійдешв ад-пекло,  двері  в Аду розіб’єш  сатану  зв’яжеш і заповіддю  своєю замкнеш  його і  викупиш народ  від  гріха. За нас  грішних  терпів Ти  муки  на хресті,  Господи  наш, Ісусе  Христе  і  сказав  Ісус Христос: "О мати моя улюблена, Пресвята Богородиця, правдивий сон твiй все те прийде до мене!"

Цей  сон  як молитву  молити  сорок днів, цей  сон Пресвятої  Богородиці  знайдено в  святому  місці на горі  оливній  перед образом архангела  Михаїла, що  написаний на  камені  золотими буквами. 

Людина яка не буде вiрити цьому писанню буде проклятаi буде мати вічне горе в  день  судний.

Цей  сон  має таку  силу владу  Божу, що  котра  людина проводить  службу  цого сну  зі  святим серцем  дасть  йому силу і  владу  над супостатом, і  йому  будуть відпущені  гріхи  на сорок  днів,  і буде  спасенний  від мук, і наслідує царство небесне.  А ця людина  яка буде тримати  цей  сон з чистим серцем  то  не доторкнеться  ні камінь,  ні  горе, ні злий  дух,  якщо людина  піде  в дорогу,  і  цей сон  візьме  з собою,  то  щаслива буде  її  дорога, а якщо людина  буде  на суді  і візьме з  собою цей  сон  то вона виплутається  від  суду, і не буде  засуджена, а  якщо починати  якесь  діло прочитати  цей сон  три рази,  і  його Господь  буде  благословити на  добрі діла.

І  ще  в якому  домі  буде цей  сон  святий і будуть  його  комусь читати,  переписувати  з дому  в дім  беде охоронений  від  усякого нещастя.  Котра  жінка вагітна  із  чистим серцем  прочитає  цей сон,  Господь  дасть їй  легкі  роди, здоровя і  довге  життя дитині. А  коли людині  приходить  кончина нехай  прочитає  хтось цей  сон,  або вона  сама,  або цей сон  положити  під голову  то Господь простить  йому гріхи  при смерті,  побачить  Ісуса  Хрита  іматір  Божу-Пресвяту Богородицю  і  будеспасений  від мук  вічних, і наслідує  царство небесне. Послухайте  люди живіть  в любові  між собою і совістю, моліться за  других живих  і  мертвих сповняйте  боже  пісьмо – продовжу  вам життя на  землі,  а за  неправду – уменшу  вам життя. Люди  покайтеся,  бо сонце  і  місяць перейдуть  мимо, а мої  слова  не перейдуть,  протече  вода  ріка  вогнена із Сходу  на Захід і зійде  з  неба  архангел Михаїл  затрубить  у  труби,  і тоді  встануть  живі і мертві прийде  суддя, що  знає  кожного. Праведні  дістануть Царство  Небесне  а грішники  пекло і муки  вічні.

О люди покайтесь!

Сповняйте Боже  письмо,  Воскресення Христове,  читайте, сон  Божої  Матері, службу  Божу  не просипайте, бо хто  службу Божу  просипає, той  на свою душу  гріхів  набирає, бо  сказав Господь: «Всякому  Християнину шість  днів  до роботи  дано,  а сьомий  день  Богу своєму  віддай»

Во  імя Отця  і  Сина, і  святого  Духа. Амінь

Сторінки:
1
3
4
5
6
7
8
9
10
попередня
наступна