Це тільки моя думка. Нікому не нав'язую,
але вважаю, що це ближче до істини, ніж попівська брехня.
Особисто я у Бога
не вірую. Як можна вірити у щось, про що ти знаєш, що воно є? Найближча
аналогія – Сонце. Воно точно є, але насправді деталі про нього, що та як там
працює – невідомо. Так і Бог у мене. Він є, але що і як – можна тільки
здогадуватись. Чому я так впевнений? По-перше, в мене було у житті 2 випадки
абсолютно дивовижного порятунку. Нічим, ніж особистим втручанням Його я їх
пояснити не можу. Про деталі не скажу, вибачайте. Та й я не збираюся нікого
переконувати – живіть як бажаєте за потрібне. Але…
По-друге. Другий закон термодинаміки. Про
те, що в цілому у всесвіті ентропія наростає. Тобто збільшується хаос, впорядкованість
зменшується. Так воно все і йде, поки бац! «З’явилося» життя. Процес,
який йде всупереч загально вселенському процесу зростання ентропії. Дещо
ускладнюється замість того, аби спрощуватися. З якого переляку? Моя думка –
божа робота. А ще є ДНК – молекула складена з мільярдів складних білкових "цеглин". При чому
з'єднаних по суворих законах. Одне єдине неправильне з’єднання – готово діло,
організм не з’явиться, або буде ушкоджено. Це також з’явилося випадково, в
результаті еволюції? Знов такі – висновки ваші.
Багато хто, дивлячись на несправедливість,
іноді жахливу, іноді таку, що стосується вас самих або ваших близьких,
задається запитанням: «Якщо Бог існує, як Він може таке терпіти та дозволяти?»
Насмілюся сказати – в мене є відповідь. Коли ви ставите таке запитання, ви
вважаєте, що Бог – це йобнутуй ляльковод. Який створив собі живі іграшки.
Впевнений, що це не так. Господь дарував нам вільну волю, яку ставить вище
своєї. Саме тому Єва з’їла те яблуко. Завдяки цьому й відбувається все лихо.
Хвороби також. Можливо, хвороби – це аби наслідок дій самої людини, або якась
карма. А він майже не втручається. Принаймні масово. Так, зрідка може комусь
допомогти особисто виходячи з якихось власних міркувань.
Навіщо ми Йому – не здогадуюсь. Може це
експеримент якісь, ще щось – невідомо. Але Він точно не хоче, аби всі, масово
були впевнені у його існуванні. Тому що це суттєво обмежить нашу власну волю. А
наша воля – пріоритет №1.
Стосовно різних релігій. Думаю, Бог один.
А ось ці різні релігії – іудаїзм, християнство, мусульманство, буддизм, тощо –
це прояви одного й того самого. Можливо, у деякі історичні періоди Бог бажав
здійснити вплив на цивілізацію та посилав нам просвітлених людей. Але це були
всього-на-всього люди. Божий посил переломлювався у їх свідомості згідно їх
власного менталітету та загальної культурної традиції тих часів та тих народів.
До речі, сильно не впевнений, що ми знаємо хоч більшість божих посланців.
Христос, Магомет, - а скількох люди знищили ще на ранніх проявах їх божої
місії? Невідомо. А судячи з того, як обійшлися з Ісусом – люди у масі не
люблять Божих посланців.
Приходжу до висновку, що Бог бажає від
нас, «аби ти не був чмом і стукачом» - чоловіки зрозуміють. А ось всі ці
зовнішні прояви нібито віри – освячення куличів, носіння хіджабу, тощо – це
обрядовіра. Дійство, яке нмд не має нічого загального з вірою у Бога та є
язичництвом. Але сам хрест ношу. Але що це за хрест? Хрест хрестоносця, хрест
паломника. Ось такий.
Але, він був у
Храмі Гроба Господня де я його власноруч освятив на плиті миропомазання. Тому
місці, де знятого з хреста Ісуса помазали міром та завернули тіло у плащаницю.
А Ісус був! Така особистість існувала! Чи був він сином Бога? Так! Але тією ж
мірою, якою й ми всі. Можу помилятися, але здається мені, що він сам про це
каже в одному з Євангеліє. Тре було собі це занотувати, бо я читав не тільки
канонічні Євангелія. Чи воскресав він? Чесно кажучи, тут в мене великі сумніви.
Так, для сили проповіді Ісуса Господь міг і воскресити, але це якось не у Його
стилі, я перепрошую. Знов наша воля – пам'ятаєте? Але мій хрест – то інша
справа. Можна навіть і у Бога не вірити.
Але жодна розумна людина не буде заперечувати, що місце, де 2 000 років
мільйони (а може й мільярди) людей моляться, є особливим. Там змінена загальна
енергетика, і відчуваєш це просто своєю шкірою.
Приблизно так. Чи є я християнином?
Скоріше так, чим ні. Але некласичним християнином точно. До того ж я вважаю, що
й інші релігії, що вірують в одного бога мають таке саме право на існування і є
близькими до істини не менше за християнство. А ось попи, імами та інші
посередники між Богом і людьми – ні! Це цілком людська конструкція, яка не має
з богом нічого спільного. Їх цілі протилежні Божественним. У всіх. В кого
більшою мірою, як то МП, в кого меншою, але у всіх. Ну хіба що буддистам тут
пощастило. Можливо.
Ось з такими поглядами існую. Нікому їх не
нав'язую, але й мене переконати, що я не правий, майже неможливо. Тут
знадобляться тільки вогняні письмена у небі
