хочу сюда!
 

Инга

28 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 28-39 лет

Заметки с меткой «монтень»

В чём разница?

Большая разница — не хотеть или не уметь согрешить.


Мишель де Монтень


Предначертания

Господь Бог, желая показать нам  что благо, на которое может надеяться добрый, а что зло, которого должен страшиться злой, не имеют ничего общего с удачами и неудачами мира сего, располагает ими и распределяет их согласно своим тайным предначертаниям, отнимая тем самым у нас возможность пускаться на этот счёт в нелепейшие рассуждения. И в дураках остаются те, кто пытается разобраться в этих вещах, опираясь на свой человеческий разум. За каждым удачным ударом у них следует, по меньшей мере, два промаха. Нужно довольствоваться тем светом, который солнцу угодно изливать на нас своими лучами; кто же поднимет взор, чтобы впитать в себя немного больше света, пусть не сетует, если в наказание за свою дерзость он лишится зрения. Quis hominum potest scire consilium dei? Aut quis poterit cogitare quid velit dominus?

Монтень. Опыты. Глава 32. О том, что судить о божественных предначертаниях следует с величайшей осмотрительностью.

Каждый ведь подтвердит, что...

 

... "СПРАВЕДЛИВЕЕ ВСЕГО В ПРИРОДЕ РАСПРЕДЕЛЕН УМ - НИКТО НЕ ЖАЛУЕТСЯ НА ЕГО НЕДОСТАТОК!" 

 (Мишель Монтень)

Всё таки справедливее всего...

СПРАВЕДЛИВЕЕ ВСЕГО В ПРИРОДЕ РАСПРЕДЕЛЕН УМ - НИКТО НЕ ЖАЛУЕТСЯ НА ЕГО НЕДОСТАТОК!  (М.Монтень) 

Почему бы...

Мы хвалим коня за силу и резвость, а не за збрую; борзую за быстроту бега, а не за ошейник; ловчую птицу за крылья, а не за цепочки и бубенчики. Почему бы таким же образом не судить нам и о человеке?..       (Мишель Монтень, "Опыты")

Люди ничему не верят так твердо, как...

 

Люди ничему не верят так твердо, как тому, о чем они меньше всего знают.

(Мишель Монтень)

Про один Цезарів вислів

Щойно ми пізнаємо щось і дістаємо його у власність, ми відчуваємо, що воно нас не вдовольняє, і жадібно рвемося до прийдешнього, до незвіданого, бо теперішнє не може нас наситити; не тим, що в ньому немає нічого, здатного нас наситити, а тим, що сам спосіб насититися у нас нездоровий і легковажний.
Мішель Монтень, «Проби», Розділ LIII, «Про один Цезарів вислів».

P.S.: насправді, це в нього лише тільки передмова до Цезаревого висловлення. Сам вислів аж в самому кінці цього ессе.

Про давні звичаї

Смаки змінюються так нагло і швидко, що найумілішим кравцям годі угнатися за ними і вигадати стільки новинок.  От і виходить, що зацурані форми часто знову з'являються в обігу, аби незабаром знову зазнати цілковитого зацурання.
Мішель Монтень, «Проби», Розділ XLIX, «Про Давні Звичаї».

У судженнях про ... треба бути дуже оглядним

Найвдячніншим полем і предметом дурисвітства є незнані для нас речі. ... З цієї причини, зазначає Платон, куди легше переконувати, говорячи про природу богів, ніж про природу людей; невігластво слухаючих відкриває якнайширший простір і запевняє необмежену свободу для трактування таємничих матерій.

Ось чому ні в що люди не вірять так непохитно, як у те, про що знають найменше, і ніхто не просторікує так самовпевнено, як вигадники баєчок — скажімо, алхеміки, планетники, звіздарі, хіроманти, лікарі, словом, вуличний люд галасливий.
Мішель Монтень, «Проби», розділ XXXII, «У судженнях про путі господні треба бути дуже оглядним.»