В теплий день дихати гріх, Дивитись у вир очей сліпих Хижий вітер хмари несе, Бавитись бажає над усе Сплять янголи, сплять янголи там Сплять янголи, сплять янголи там Куди йдеш і куди б’єш, Все що мати тобі дала - все знайдеш Співай вдома у хворого в душі, Там де нема нікого - лише голуби Хвиля в морі звіром блука, Хиткий човен до неба зліта Міцно руки тримають борти, Вдивляються в небо очі сліпі
Соломія Крушельницька про українську пісню : «Вона мені як храм.
Я чую в ній органи»
Портрет Соломії Крушельницької (1872-1952) Художник Володимир Слєпченко
«Найпрекрасніша і найчарівніша Баттерфляй» ( .Джакомо Пуччіні )
«У широкому світі, де вона тріумфально виступала на кращих оперних сценах, її називали «незабутньою Аїдою», «єдиною в світі Джокондою», «найчарівнішою Чіо-Чіо-сан», «неповторною Галькою», «ідеальною Брунгільдою», «неперевершеною Саломеєю», «вражаючою Валькірією», «винятковою Лорелеєю» ( Михайло Головащенко )
«Ці давні спогади, що я проніс крізь роки, завжди зберігаючи в душі, сягають початку нашого століття, коли я вперше почув її голос і побачив її на сцені римського театру «Констанці» в незрівнянному образі Аїди. Вона уявлялася мені царицею Нефертіті, найяснішою дружиною Рамзеса II, або однією з жіночих фігур, що зійшли з древнього барельєфу після трьохтисячорічного кам’яного сну, щоб продовжити життя серед людей, вражаючи їх мелодійністю звуків, вогнистими рухами крутих плечей і гнучкого стану, стилізованими й ефектними жестами рук».( музикознавець Гвідо Маротті )
"Вона справді ідеальна, ця шляхетна і чарівна синьойорина з тендітною і стрункою постаттю... Співає ніжно, мелодійно, захоплююче, а її чистий і дзвінкий голос широкого діапазону відмінно інтонований. "«Gazzetta di Parma». Італія 1897
Вівці мої, вівці
Українська народна пісня Вівці мої, вівці, Вівці та й барани, Хто ж вас буде пасти, Як мене не стане? Воли мої, воли, Воли та й корови, Хто ж вас буде гнати На зелене поле? Гори мої, гори, Гори гороваті, Хто ж вам на трембіті Буде вигравати?
