хочу сюда!
 

Татьяна

32 года, водолей, познакомится с парнем в возрасте 30-45 лет

Заметки с меткой «планы»

Шел 2012 год. Планы и надежды.

Недавно наткнулась на результаты опроса по теме "Чего вы ожидаете от 2012 года?"
Результаты, скажем так, пессимистичные. Впрочем, неудивительно. Покращуэться життя только у нужных Януковичу людей. Рядовому украинцу надеяться на покращення не приходится.

Сайт, где проводился опрос, здесь

Вот собственно скрин соцопроса



Интересно, а у вас какие прогнозы и планы на этот год? Специально в голосовалке оставляю те же пункты, что и на рбк. Добавить нечего. Итак.

Чего вы ожидаете от 2012?

5%, 4 голоса

10%, 8 голосов

13%, 10 голосов

1%, 1 голос

51%, 41 голос

9%, 7 голосов

3%, 2 голоса

9%, 7 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Как то так...

Утром я составляю планы, а днем делаю глупости.
Вольтер

Порабощение мира отменяется

Мой коварный план, целью которого было порабощение мира, рухнул на начальном этапе - встать в полвосьмого.

Единственной преградой к осуществлению наших планов...

Единственной преградой к осуществлению наших планов на завтра могут быть наши сегодняшние сомнения.

Франклин Рузвельт

про силу воли

вот хотела на Гоголь-фест поехать, а сама в нете зависла.(

поеду завтра уже, если на шашлыки не поеду

а вы там как выходные провели?

Something new... something slightly unbelievable

От жеж, дива так дива. Куди рухається весь світ?... Трішки я вже збентежений, але все-одно спостерігатиму за цим процесом та обов'язково прийматиму участь в цьому русі навколо мене!

Що ж таке сталось? Та багато чого сталось.


¤ Будь обережним в своїх бажаннях, бо можеш отримати все сповна.


... Трансерфінг - велика сила, яка робить неймовірні речі. Думки матеріалізуються, іноді швидше, ніж на це очикуєш. Ні, не іноді, ЗАВЖДИ! Принаймні, це у мене так. Лише подумав про людину - вона вже з'явилась. Чи телефонує мені, чи пише, якщо це хтось зі знайомих... або просто з'являється хтось новий, саме для того, щоб надати мені можливість познайомившись із ним реалізувати те, про що я щойно розмірковував. 

А чи зіткався хтось із такою новою для мене проблемою, коли отримуючи рельний ШАНС, починаєш замислюватись - а чи впораєшся ти із тим, що до тебе прийшло? Адже я добре (навіть дуууууже добре) розумію, що це за шанс, навіщо він мені надається, та що саме має відбуватись тоді, коли я ступлю на крок до реалізації тієї мети, на яку я отримав таку можливість? 

... Хотів змінити своє життя на краще. Чесно, щиро про це міркував. Шукав різні можливості... (багато з яких просто відштовхнув від себе, злякавшись, що це занадто круто для мене, хоча на справді це було навіть наполовину не так круто, як я собі мріяв...). І що ж тепер?...................

Ніколи досі не замислювався, що саме приходить разом із можливістю. Кому цікаво? Всім?... Добре, тоді скажу для тих, хто ще не знає про це - РАЗОМ ІЗ МОЖЛИВІСТЮ ПРИХОДИТЬ НЕОБХІДНІСТЬ ТА ОБОВ'ЯЗКИ!!! 

Сама можливість приходить у вигляді (як би це краще назвати?... мабуть, найвірніше буде сказати - "контракт". "Контракт" із життям, із долею та із самим собою...) "контракту". Цей "контракт" каже - підписуючи цей контракт ви погоджуєтесь виконати ВСІ БЕЗ ЗАЛИШКУ додаткові умови, які надаються обов'язковим додатком до контракту. Невиконання карається (так, саме КАРАЄТЬСЯ!) позбавленням можливості тимчасово або назавжди, із накладенням штрафу на самовпевненість, на здібності, додатково зменшуються потенціали і здібності до отримання нових шансів.

... І що найгірше - відмова від контракту розглядається як НЕВИКОНАННЯ контракта на загальних умовах.

В принципі, те що я написав - це зворотня сторона "контракту". А є ще й головна сторінка, на якій чітко та зрозуміло написано - "ДЛЯ ВИКОНАННЯ КОНТРАКТУ БУДУТЬ НАДАНІ ВСІ НЕОБХІДНІ КОМПОНЕНТИ, ІНСТРУМЕНТИ, СИЛИ, ЧАС ТА ДОДАТКОВІ МОЖЛИВОСТІ"...

Але ж на що звернути увагу? У що вірити? Лише зараз я починаю помічати, що головна сторінка контракту дійсно завжди виконується. А до цього ... 

А до цього я звертав увагу лише на зворотню сторінку - "невиконання карається". Покара чомусь завжди запам'ятовується більш за все... 

І хто я після цього? Як я можу називатись оптимістом та найпозитивнішою людиною, якщо маючи як позитивний так і негативний досвід в рівних пропорціях, я все ще продовжую схилятись до негативних спогадів, як до керівництва як діяти?! Чому ж я сам не слідую тим заповідям, якім навчаю інших? Чому не вірю в себе саме в той час, коли це так необхідно? ЧОМУ?????

АДЖЕ Я ДІЙСНО НА ПРОТЯЗІ ВСЬОГО СВОГО ЖИТТЯ ОТРИМУВАВ ВСЕ І НАВІТЬ БІЛЬШЕ ВІД ТОГО, ЧОГО БАЖАВ, ДО ЧОГО ПРЯМУВАВ, ТА КОЛИ НЕ ВІДМОВЛЯВСЯ ВІД МОЖЛИВОСТЕЙ ЩОБ ЦЕ РЕАЛІЗУВАТИ, НАВІТЬ НЕ ЗАМИСЛЮЮЧИСЬ НАД ТИМ ЯК Я ЦЕ РОБИТИМУ...

Це абсолютна правда. Я один із тих, про кого кажуть, що ми отримуємо більше, ніж на те заслуговуємо. І я знаю, чому та як це відбувається. Зараз я знаю це на 99% точно та впевнено!

(Хочеться звернути увагу на це значення - 99%. Жахлива річ! Справді. Нема нічого гіршого, ніж 99%! Тому що неможливо перестрибнути прірву на 99% - або перестрибнув, або вмер! Один єдиний відсоток віроємності, в існуванні якого ніхто та ніколи не сумнівається - і є та сама перешкода для більшості кроків вперед... для більшості стрибків через прірву... Просто знання того, що є 1% віроємності невдачі - це перший крок до того, щоб цей 1% спрацював... Коли про нього не замислюєшся - він перестає існувати)


Я задав питання "ЯК?" - і отримав на нього відповідь...     

  Я задав питання "ДЕ?" - і побачив місце                           

    Я сказав "Я ХОЧУ!" - і отримав "контракт"                       

              ...І я підписав цей контракт...                           


Відтепер я маю працювати на цей контракт. Що цікаво - маю працювати сам на себе! Це найважча та найскладніша робота - бо себе не можна обманувати, собі не можна понукати, себе не можна щадити - на кону доля, прописана в контракті. СОЛОДКА, БАЖАННЯ, МРІЯНА ДОЛЯ... Краще цієї доли зараз неможливо нічого уявити, більше ні до чого не хочеться прямувати та рухатись... АЛЕ В ЦЬОМУ НАПРЯМКУ ПОТРІБНО РУХАТИСЬ ТАК, НАЧЕБТО ЦЕ ЄДИНА МОЖЛИВІСТЬ ЗА ВСЕ ЖИТТЯ, БО ЦЕ І ПРАВДА Є САМЕ ТАКА ЄДИНА В ЖИТТІ МОЖЛИВІСТЬ ДОСЯГТИ САМЕ ЦІЄЇ МЕТИ!

Моя люба сестренько казала: "Ми в цьому світі для того, щоб виконати свою місію, і для цього нам надається можливість здійснювати будь-які бажання, без обмежень в критеріях їх обору і засобів щодо реалізації". Тобто, ми можемо обрати будь-яке бажання, наділити його якістю "необхідного для виконання своєї міссії в цьому світі, і це бажання почне здійснюватись. І ось тут починається найцікавіше!!!!!! 

... Пригадав один анекдот:

Один мандрівник заблукав в пустелі, не їв та не пив багато днів, практично вибився з сил, і раптом знайшов лампу. Він цю лампу протер, і звідти з'явився Джин:

- Твоє бажання для мене закон! Чого бажаєш?

- Хочу додому...

Джин бере мандрівника за руку, тягне за собою та каже:

- Ну, як бажаєш додому, то пішли?!

Людина противиться:

- Я ХОЧУ ШВИДКО!

- ТОДІ ПОБІГЛИ!!!!!!!! 

..... 

Мораль - телепорт зламався та не працює. Ескалатор та ліфти не проведені. Літаки не літають, кораблі не ходять. Єдиний засіб - дістатись до своєї мрії САМОТУЖКИ, долаючи на своєму шляху всі перешкоди... Маючи єдину підтримку - руку того самого джина, який вказуватиме напрямок, на наполегливо тягнутиме тебе до твоєї мети, доки ти будеш згодний слідувати за ним.

Ну що, хто герой? Хто пійде за джином?

...Здається, Я І Є ТОЙ ГЕРОЙ, бо ніяких інших вариантів, при яких я не потрапляю до своєї мети, я навіть розглядати не хочу.

Тож, рушаю вперед!

************************

Ось такий коротенький відступ від основної теми, про яку я хотів зараз написати..

А сама тема була ось така:

Коли починаєш мріяти про щось неймовірне, то шлях, яким прийдеться йти буде таким, який неможливо зрозуміти, і неможливо збагнути, як будеш долати перешкоди. Але завжди надається підказки, помічники, та нескінченна кількість спроб.

Я це пишу тому, що саме зараз я в цьому впевнююсь постійно.

Я поставив собі мету, яку не вважав чимось таким, що реально можливо досягти. І у мене відразу почали з'являтись можливості крок за кроком наближатись до неї.

Зараз я вже не вважаю цю мету чимось недосяжним... Навпаки, замислююсь над тим, яку мету поставлю наступною, та як швидко досягатиму поставлених цілей одну за одною.

Думати про труднощі та перешкоди вже набридло - не хочу. По-перше, це нічого не змінює, окрім того, що затримує на місці, по-друге, це ніяк не впливає на результат, якщо чесно та старанно виконувати всі кроки.

*********

На додаток, хочу пояснити, чому назва саме цього запису в блозі англійською мовою:

Близько двох років тому, коли я почав спілкуватись українською мовою, багато хто з моїх знайомих глузували з мене:

"Ха-ха-ха! Ти б ще англійською почав розмовляти!!! Гагагага-га! А краще - китайською! Бугагагага-га!"

А я їм відповідав: "Прийде час та необхідність - розмовлятиму англійською та китайською! І тоді вам залишиться просто жалкувати, що ви цих мов не знаєте, бо поставивши собі якусь мету я буду досягати її не дивлячись ні на що, тим більше - на ваші пусті заздрістні глузування"

... Якщо все пройде успішно, то наступні два роки я спілкуватимусь саме англійською та китайською мовами. Практикуватись англійською я вже розпочав. Китайську потрібно ще буде вчити.

Але... в моїй руці рука Джина, і залишатись на місці у мене нема зовсім ніякого наміру!


Життя чудове та дивуюче. Ніколи не знаєш, що чекає попереду... доки не загадаєш бажання! ©

Дальнейший путь - мечты и планы, обломы и отмазки

   Ещё, конечно, "не вечер", то есть я ещё не полностью забил на идею добраться до берега Тихого Океана. Но столкнулся со множеством препятствий. Начиная с банальных сторожей и заборов, которых необходимо обойти, чтоб попасть на пирс для получения прямого доступа к капитанам и старпомам кораблей, заканчивая тем, что у меня нет ни права ни причины, чтоб попасть на корабль.

   Официально меня не возьмут, потому что не имею ни образования, ни документов. Неофициально - тоже не возьмут, потому что это преступление закона, а рисковать своей шкурой, лицензией или даже просто деньгами, ради совершенно незнакомого человека, да ещё из другой страны... Я бы сам не стал этого делать... наверно (-: 

Значит, про путешествие на корабле практически можно забыть, кроме случая, в котором я познакомлюсь и очень подружусь с полноправным владельцем собственного мореходного судна (либо самолёта), который к тому же собирался бы в ближайшее время отправиться туда, куда нужно мне, и был бы не против моей компании за свой счёт и на свой страх и риск (-:
... Шанс, определённо есть. Но небольшой... Примерно 50% - либо познакомлюсь, либо нет rofl (-:
(вот она, отмазка №1, по которой я почти отказываюсь от дальнейших поисков попутного судна)

   Есть вариант, в котором шанс встретить такого чела возрастает - поехать автостопом по морскому побережью. И даже смогу попасть на о. Сахалин, официально "зайцем" преодолев пролив (Лазарев-Погиби) на пароме. Даже смогу погостить в ещё одной семейке, где все люди будут мне незнакомы, а мои идеи и методы вряд ли будут ими приняты спокойно. Стоит ли стремиться туда, где единственное, чего можно получить - трату нескольких дней полезного времени в обмен на плотную кормёжку? 
(а это отмазка №2, по которой я почти отказываюсь от пребывания на Сахалине)

Вот была у меня мечта - объехать всю Россию, захватив как можно большую территорию. Мечта определилась в чёткую цель, с определёнными "куда, когда и как". Сейчас всё идет именно тем ходом, как я и намечал себе сразу, а то, что придумывалось на ходу, либо превышающее пределы моих фантазий само по себе "обламывается", отпадает, становится невозможным.

   Есть у меня уверенность, что путешествие моё и так намного более удачно и успешно, чем сам я себе представлял. Даже начинаю верить во всякую мистически-эзотерическую всячину, благодаря которой я окутан аурой удачи, защиты, здоровья и благодати. Иначе ничем не объяснить то,как мне везёт (-: То, что происходит неожиданно, чаще всего оказывается началом нового интересного и полезного знакомства, а когда что-то не получается, если я где-то не могу продвинуться или добиться чего-то, то вроде как дальше случается что-то такое, что во много раз лучше, чем я бы хотел. Кажется, что дорога защищает меня, помогает мне, делает всё так, чтобы было самым лучшим, безопасным, и интересным образом. И если нет мне дороги на море или в воздух - значит так есть лучше... Хотя, пытаться всё-равно и дальше буду. Попытка не пытка, за спрос денег не берут, а время следует использовать как можно более эффективно.
(это типа третьей отмазки, по которой я почти имею право не обращать внимания на то, что не получается, выставляя в роли равноправной замены то, что произошло заместь задуманного)

   В общем, дальше держу свой путь в Магадан, изначально нацеливаясь на Комсомольск-на-Амуре, оттуда к парому на Сахалин. Если не получится, то через Тынду в Якутск, по "колымке" до Магадана. Там ещё одна попытка выйти в море, только в другом направлении - хотя бы до Петропавловска-Камчатского и назад... Ну а дальше всё вообще просто, и почти обыденно - автостоп вдоль БАМ (Знаменитой Байкало-Амурской Магистрали, превратившейся сейчас в направление, преодолимое разве что ВАЗиками и УРАЛами) до Байкала. На побережье озера - ещё одна попытка устроиться в палатке на несколько дней (если повезёт, то не в своей, а в чужой). После чего - Екатеринбург, Санкт-Петербург, (возможно Москва), Минск, Гомель, Киев, Днепропетровск. Дом, милый дом... (-:

   Ещё, конечно, "не вечер"... Всё может измениться. И для того, чтоб это "возможное" стало "реальным", я очень постараюсь, приложу все усилия, сделаю то, что в моих силах. Лишь бы удача продолжала сопутствовать. И хоть бы терпения да выносливости хватило на остаток путешествия. 

   Завтра съезжаю со "вписки", познакомлюсь поближе с ещё одним путешественником, постараюсь получить пару советов и напутствий какие получатся, да двинусь дальше. А там- как плавание в водоёме со множеством непредсказуемых течений в разные стороны, невозможно предсказать, где подберёт, куда отнесёт. Волнуюсь. Переживаю. Уже почти отвык от "потустороннего" мира автостопа. Чтоб в него влиться нужно много сил и решимости, энергии. И, главное - в нём вообще нельзя сдаваться и проявлять слабость.

   Справлюсь - я в себя верю!
   Всем успехов в жизни, и побольше веры в самое лучшее. Это важно в любом деле!

Планы на пятницу

13-ть пятниц на неделе... 
Но подвиг будет! Еле-еле...
За beer2 
штоб душа держалась в теле!
Страницы:
1
2
4
предыдущая
следующая