легка ностальгія за втраченим життям /чи то було насправді?/

потім ще трохи алкоголю в кров і мокрі очі

і дуже голосна фонограма дуже важливої колись пісні як знак, що наживо вже не жити... принаймні не сьогодні

дивне літо... дуже боюся осені

черговий раз гоінг крезі

хочу до Москви, бо 12 серпня і cello це дійсно круто

бабла німа, з супутників лише Дашко /тьотя бойова, то маю сумнів шо татусь увєруєт в ійо силу/

та головне шо бажання повні панталони /бажано білі, бажано в сердечки, бажано в червоні... як вигадана піжама чістава і ніпарочнава Лілі {ам стіл ін лове виз ю...або ні гг}/

і ше я мучуся з інглішом. /даітє хоч шось перекласти!/ *I look like Tweek now (см. South park)

драмстікс мені у... /бажано ті, шо належать коханому драммеру /