хочу сюди!
 

Инна

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 37-54 років

Замітки з міткою «боротьба»

Зміїні чари – полон деградації!!!

 

 

Труять наш народ невпинно
безбожні яничари 
гине краса,талант невинно
через зміїні чари.

Якщо ти п’єш,куриш,колися...,
ти у полоні деградації.
Якщо кидаєш,борися,молися,
ти нащадок волелюбної нації.

    

Не затуплюй мозок ядами, 
борися вперто з цими гадами.
Краще загинути в бою за волю,
ніж замерзнути,тупо – без бою.

Алкоголь – легальна психотропна зброя
нею отруюються слабкі народи.
Іде війна – повна сліз і крові.
Схаменіться люди! Не завдавайте собі шкоди.
  
Помірні дози,культурне вживання

– шкідливі і безглузді вигадки.

Це помірне і культурне вимирання
від наркотичної отрути.

Легкі й смачні плоди гріха,
але ядовита їхня смакота.
Болітиме отруєна душа,
як рана,від гострого ножа.

На слизькій дорозі гріха
не знайдеш собі добра,
стоїть біда там за бідою,
а в кінці – смерть з косою!

Прислухайтесь до Божого наказу,
не спокушайтесь на цю заразу
і відчуєте ви згодом,або ж відразу
глибоку й сильну до них відразу.

Хто слову Божому підкоряється,
той з полону залежності звільняється,
в того здоров’я і мораль укріпляються,
хвороби душі і тіла зціляються.

Твоє велике дерево роду
прагне від тебе доброго плоду,
аж ніяк не спирту,а джерельної води,
і не диму,а чистого повітря навкруги.

 Духовне каліцтво,рішуче відкиньте,
з його гнилим,зараженим рабством корінням.
Наперекір канонізованому матеріалізму ідіте.
Духовне прозріння – це нації спасіння! 

Російсько-Османська війна за Крим (1853-1856)

Початок цієї війни Криму не стосувався:воєнні дії відбувалися на Дунаї
та Закавказзі. Щоб не дати Росі завоювати Османію, на боці ісламської
Османії , а не християнської Росії виступили християнські Англія,Франція
і Сардинія.Флот союзників обстрилював побережжя Росії в
Балтиці-Кронштадт,Ригу,Ревель;на Білому морі - Соловки й Архангельськ ,
на Камчатці - Петрозаводськ.
У січні 1854 року флот союзників увійшов
у Чорне море, щоб підтримати Османію. Вітрильний флот Росії не міг
воювати із сучасним тоді Європейським паровим флотом і вимушен був
відступити до Севастополя, де був потоплений як непотріб щоб флот
союзників не міг увійти до воєнно - морської бази.
Союзники висадили
десант на побережжі , де річка Чорна впадає в Головну бухту. Першу битву
на річці Яблучна союзники виграли.Вони блокували Корсунь (Севастополь)
.Англо - французько- італійські війська і не думали серйозно штурмувати
Севастополь , для чого втрачати своїх воїнів ? Вони не прийшли
завойовувати для Османії теріторії , лише допомогати.Крим Османія мусила
завоювати самостійно.Якби союзники взяли Севастополь , мусили б
завоювати весь Крим і передати його Османії . Для чого це їм ? Вони
знали , що Крим історично український , українська земля і нація -
колонія Москви.Якщо Крим залишиться у Москви , українці згодом зможуть
його визволити , якщо Османія зуміє відвоювати Крим - її щастя , але
тоді він стане вогнищем постійних війн двох орд , і це небезпечно для
Європи.
Тому довготривала облога союзниками Севастополя впродовж
майже року  спричинена не їхньою неспроможністю взяти його , не
"героїчною" обороною його московською ордою як це розписали москвинські
історики , а політичною і воєнною мудрістю союзників.
Обороною
Севастополя командували два адмірали : віце-адмірал Володимір Корнілов
та після його смертельного поранення українець адмірал Павло Нахімов з
роду козаків - запорожців,який потім також був смертельно поранений.У
блокованому Севастополі не було харчів , ліків,населення та військові
повільно вмирали.Севастополь не мав уже ніякого значення щоб його
боронити.Вище командування ,хоча і розуміло безглуздість опору , боялося
імператорського суду й особистої неслави.Були готові загинути , але не
здати військову базу.Вона протрималася 349 днів.Союзники ставилися до
цього байдуже, не квапилися.
1855 року десанти союзників зайняли
Хорсслав (Керч),Кінбурн і все чорноморське побережжя півострова.Залишки
московської орди на півострові були приречені. У серпні напівживий і
тифозний Севастополь здали. До тифозної бази союзники не входили.Увійшли
лише їхні спецкоманди ,наказали недобиткам вийти з міста до табору
військовополоненних на північну сторону.Так закінчилася безславно
"легендарна" оборона , не оборона , а капітуляція , була б легендарна
якби не здали.
І як зазвичай роздули міф,понабудували діарам і
панорам , наставили меморіальних дошок.У Севастополі було заблоковано 30
російських , 12 українських , 6 білоруських , 5 польських , і 2
літовських полків . На 30 російських - 25 неросійських , чому тоді лише
слава російська ? Чому не розказано про вклад не російських воїнів ,
зокрема українських ? Імена багатьох ,які прославилися відвагаю у боях
,- Головинський , Даниленко,Димченко,Заїка,Кішка,Сиробоярс
ький,Шевченко,Чумаченко,-
були широ відомі захисникамі міста.Так само як і подвиги пластунів у
складі двох чорноморських козацьких батальйонів.
Цивільні й військові
обожнювали Нахімова , також особистою любов'ю серед захисників
Севастополя користувалася Дарина сестра милосердя, названа
Севастопольською
Але й сьогоні в музеї Чорноморського флоту
Російської Федерації у Севастополі можна побачити картину, на якій у
1783 р.не Сидір Білий, а О.Суворов і Ф.Ушаков зустрічають прибуття
армади Ф.Клокачова  в Ахтиярську гавань. А Сидір Білий мов би зовсім і
не існував.Де межа російської неправди і фальсифікації   ? Корсунь ,а
згодом ,як його перейменували ,Севастополь - місто не російської , а
української слави !
У 1856 році , після смерті імператора Миколи
І,союзники в Парижі змусили Росію та Османію підписати не вигідний їм
обидвом мирний договір.Чорне море визнано нейтральним ,без військових
баз і військового флоту;проголошенно повну свободу плавання всім
протоками Босфор і Дарданелли та по Дунаю.Крим залишено за
Росією.Балканським націям ґарантовано автономію під вассальством Османії
і наглядом Європи.Росія ізольована на міжнародній арені. Європа
захисила себе від потенційної колонізації двома тюрськими ордами.

День матері

У другу неділю травня , коли Природа-мати виряджає свою доню Землю в
пишному уборі весняних квітів у дорогу життя , праці й радості,люди
висловлюють подяку матерінський самопожертві і відзначають День матері.
Кажуть
,що великі люди не народжуються -їх вирощують матері.Все це факти ,які
тількі підтверджують ,що впродовж тисячолітть ,незважаючи на всі
лихоліття,жінка-матір є вічним джерелом невичерпної любові та берегинею
національних традицій.
У день вшанування матерів,варто зупинити на
мить шалений ритм життя і задуматися , чи не забули ми раптом про свою
найдорожчу у світі людину. Тому що це день пам'яті про матерів цілого
свту , коли віддається належне їхній праці і безкорисливій жертві задля
блага свох дітей.
Вперше організувала День матері американка із
Філадельфії  Анна Джарвіч у 1910 році , після Першої світової війни це
свято почали відзначати у Швеції ,Норвегії
,Данії,Німеччині,Чехсловаччині. Серед української громади День матері
вперше влаштував Союз українок Канади в 1928 році . Наступного року це
свято відзначалося вже й у Львові.Ініціатором урочистостей була редактор
тижневика "Жіноча доля" Олена Кисилевська.
Відтоді в другу неділю
травня День матері відзначали дуже широко.З 1990 року завдяки зусиллям
громадських організацій ,зокрема Союзу українок,свято повернулося в
Україну.
Жінка споонвіку вважалася берегинею домашнього вогнища та
сімейного затишку.Для українців образ Матері триєдиний.Любов до рідної
неньки  переосла у глибоку пошану до Матері Божої, яка завжди була
покровителькою українців, та невгасиму палку любов,що втілювалася у
вічній боротьбі ,до Матері- Батьківщини.
На долю української матері
випало чимало болючих випробувань,але вона завжди знаходила силу і
мужність їх зносити,бо вірила в опіку Божої Матері і мала надію, що
здійсниться бажання багаьох поклінь - відродиться незалежна Україна.
Упродовж віків українська мати,попри всі нещастя і страждання,зуміла передати своїм дітям любов до всього рідного.

В 2012 році День матері в Україні припадає на 13 травня.

І
я вірю , що настане день коли ми ,вся Україна, святкуватимемо цей день
належним чином ,замість цього комуно-єврейського 8 Марта.


Росія - не слов'янська країна

Проект журналістських розслідувань "НАРОДНИЙ КОНТРОЛЬ" з Альоною Кочкіною

Польща,створення ОУН

Українців у Польщі ставили перед вибором, або вони відмовляються від свого національного коріння , або зазнають переслідувань вважаючись громадянами другого сорту. Українці вибрали третій шлях - вони створили ОУН

23 лютого . День захисника Вітчизни ?

23 лютого 1999 року — Президент України -Леонід Кучма видав Указ «Про День захисника Вітчизни», в якому зазначено: «Враховуючи численні звернення громадських організацій, ветеранів війни, та з метою сприяння патріотичному вихованню молоді постановляю установити в Україні свято — День захисника Вітчизни, яке відзначати щорічно 23 лютого». Цим указом президент Кучма продовжив радянську традицію - в Радянському Союзі цей день також вважався офіційним державним святом - «Днем Радянської Армії та Військово-Морського флоту».

Виселення татар

13 квітня 1944 року НКВС і НКДБ СРСР ухвлили спільну постанову "Про очищення теріторії Кримської АРСР" від антирадянських елементів. Офіційно причиною депортації вказувалася співпраця деяких кримських татар з нацистською Німеччиною під час Другої світової війни. У 1989 році депортація була визнана Верховною Радою СРСР незаконною і злочинною. Кримські татари вимагають визнати депортацію геноцидом.

Іван Мазепа

Коли польський союзник Карла XII Станіслав Лещинський став погрожувати нападом на Україну, Мазепа звернувся по допомогу до Петра I. Цар, чекаючи наступу шведів, відповів: «Я не можу дати навіть десяти чоловік; боронися, як знаєш». Після того, як Мазепа переконався в тому, що Петро І нищить основи української державності, він вирішив використати умови, створені Північною війною (1700—1721 рр.) для розв'язання державницьких проблем іншим шляхом. Петро І порушив зобов'язання обороняти Україну від ненависних поляків, що являло собою основу угоди 1654 р., і український гетьман перестав вважати себе зобов'язаним зберігати вірність цареві. 7 листопада (28 жовтня) 1708 р., коли Карл XII, який ішов на Москву, завернув в Україну, Мазепа, в надії запобігти спустошенню свого краю, перейшов на бік шведів. За ним пішло близько 3 тис. козаків і провідних членів старшини. "Отрывки и заметки" Кіндрат Федорович пише: "Для Мазепы кажется ничего не было священым ,кроме цели к которой он стремился : ни уважение оказываемое им Петром ,ни самые благодеяния , излитые на него сим великим монархом, ничего не могло отвратить его от измены. Хитрость в высочайшей степени , даже самое коварство почитал он средствами , дозволенными на пути к оной..." А метою Івана Мазепи була Незалежність України

Батурин

2 листопада 1708 р. московські війська під командуванням Олександра Меншикова захопили Батурин, вщент зруйнували оборонний замок і саме місто з особливою жорстокістю винищивши його жителів за підтримку гетьмана І. Мазепи. Столиця гетьманщини з усіма державними установами, з палацем гетьмана і церквами , які він збудував стали жертвами вогню і московського варварства. Москвини спалили і бібліотеку Мазепи і його колекцію зброї , рівної якої важко було знайти у цілій Європі і все те що за 20 років Мазепа зібрав у Батурині. Так Петро І наказав відплатити українському народові за його волелюбність і прагнення самостійності. За деякими свідченнями загинуло до 12 тисяч чоловік , москвини не щадили нікого , ні жінок , ні дітей.

Приватна переписка

Arabeika1

Бисмарк
Будь яка домовленість з Москвою не варта того паперу на якому вона написана. Фраза вырвана из контекста. Но, по сути, верна. Не отрицаю. Полная цитата приведена в описании моего канала. Тоже Бисмарк: "Могущество России может быть подорвано только отделением от неё Украины... необходимо не только оторвать, но и противопоставить Украину России. Для этого нужно только найти и взрастить предателей среди элиты и с их помощью изменить самосознание одной части великого народа до такой степени, что он будет ненавидеть всё русское, ненавидеть свой род, не осознавая этого. Всё остальное — дело времени."
Надіслати: DmytriyViktorovich ----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Автор "Geschichte der Ukraine" ще у 1796 році писав : "Як це сталося , що ті горді,вільні козаки опинилися у московськом ярмі ? Яким чином Московщина змогла накласти кайдани на козаків,на націю, яка була пострахом Туреччини, Польщі,татар і самої ж Московщини ? Як це сталося , що місце вільно обраного Гетьмана зайняв московський губернатор ? "
Надіслати: Arabeika1 -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Arabeika1

Re:Geschichte der Ukraine
Всё понятно. Вопросов и желания беседовать с вами нет.
Надіслати: DmytriyViktorovich