хочу сюди!
 

Татьяна

56 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «томас»

Томас для України розпочато


Зустріч Президента України Петра Порошенка з екзархами Вселенського Патріархату архієпископом Даниїлом Памфілійським та єпископом Іларіоном Едмонтонським



Томосу для України - бути!

Вселенський патріархат призначив своїх екзархів в Києві
Фото: Вселенський патріарх Варфоломій (patriarchate.org)
Фото: Вселенський патріарх Варфоломій (patriarchate.org)

Вселенський патріархат призначив екзархів в рамках підготовки до надання автокефалії УПЦ

Вселенський патріархат в рамках підготовки до надання автокефалії Православній церкві в Україні призначив своїх екзархів в Києві. Про це повідомив прес-секретар УПЦ КП Євстратій Зоря посилаючись на офіційне повідомлення від генерального секретаря святого і священного синоду повідомив в Facebook.

"В рамках підготовки до надання автокефалії Православній Церкві в Україні Вселенський Патріархат призначив як своїх Екзархів у Києві Його Преосвященство Архиєпископа Даниїла Памфілійського зі Сполучених Штатів та Його Преосвященство Єпископа Іларіона Едмонтонського з Канади, які обидва служать українським православним вірним у своїх відповідних країнах у Вселенському Патріархаті", - повідомив він.

Нагадаємо, напередодні в Стамбулі розпочався Собор Константинопольської церкви, де церковні чиновники розглядали питання про автокефалію для УкраїниВселенський патріархат Константинополя прийняв рішення про те, що має право одноосібно надавати томос про автокефалію.

Раніше Вселенський патріарх Варфоломій на зустрічі в Стамбулі повідомив предстоятелю Російської православної церкви Патріарху Кирилу, що збирається надати Україні автокефалію.

Клімкін заявив, що Україна обов'язково здобуде Томос про автокефалію

Дилан Томас "Бывает небо слишком ярким..."

Бывает небо слишком ярким,
иль слишком облачным, иль птичным,
а солнце-- дальше, слишком резко
горит, чтоб мысль о нём питать.
Зачем рука моя умела чересчур
выкалывать передо мною
мои виденья жуткие, себе,
улыбок слишком изобильных,
касанье-дух губы
желал бы знать,
что не поднять мне, но могу,
ангелоликое созданье,
что обрекло меня страдать
и наблюдает моё тело,
что в боль нисходит?
Без конца. Клади улыбку там,
где слёзам высохнуть.
Боль ангела осталась; сказ
его горит.

Бывает в женском сердце соль,
иль крови перелив;
я рву ей грудь--
и вижу: кровь моя,
из ней течёт, а всё ж моя,
а после думаю,
пожалуй, небо слишком ярко;
и вижу эту руку, но
не следую за ней,
и чую боль, что причиняет,
а не болит.

перевод с английского Терджимана Кырымлы heart rose


Sometimes the sky's too bright,
Or has too many clouds or birds,
And far away's too sharp a sun
To nourish thinking of him.
Why is my hand too blunt
To cut in front of me
My horrid images for me,
Of over-fruitful smiles,
The weightless touching of the lip
I wish to know
I cannot lift, but can,
The creature with the angel's face
Who tells me hurt,
And sees my body go
Down into misery?
No stopping. Put the smile
Where tears have come to dry.
The angel's hurt is left;
His telling burns.

Sometimes a woman's heart has salt,
Or too much blood;
I tear her breast,
And see the blood is mine,
Flowing from her, but mine,
And then I think
Perhaps the sky's too bright;
And watch my hand,
But do not follow it,
And feel the pain it gives,
But do not ache.

Dylan Thomas

Томос про автокефалію для України

Томос про автокефалію для України: опубліковано повний текст рішення Синоду
12 Жовтня 2018



В інтернет-мережі з’явився текст повного рішення синоду Вселенського про надання автокефалії Церкви України

Відповідний пост зробив речник Київської Патріархії архієпископ Євстратій Зоря.

Так, у своєму рішенні Синод визнав канонічним патріарха Української православної церкви Київського патріархату Філарета і предстоятеля Української православної автокефальної церкви Макарія.

Україна отримала томос про автокефалію: перші подробиці

Більш того, Вселенський патріархат скасував юридичне зобов’язання від 1686 року, згідно з яким Патріарх Московської церкви отримав право освятити Київського митрополита, тим самим підтвердивши канонічну залежність від Константинопольської матері-церкви.

Також у документі закликають сторін інциденту відмовитися від «присвоєння» церков, монастирів та іншого майна і не вдаватися до насильницьких дій або помсти.

Як повідомлялося раніше, стало відомо, яке умова повинен виконати Київський Патріархат для отримання томосу єдиної помісної церкви в Києві.

Речник Київської Патріархії архієпископ Євстратій Зоря повідомив, що для отримання томосу Київська церква повинна буде провести об’єднавчий собор.

«Томос як єдиний фізичний документ повинен бути наданий для єдиної помісної церкви, поки що єдиної церкви немає, є 3 юрисдикції. Тому належить об’єднавчий собор у Києві і коли буде єдина помісна церква, тоді для цієї церкви повинен бути наданий томос», — розповів він.

Він додав, що у вселенського патріарха немає причин відкладати або затримувати процес надання томосу Україні.

У свою чергу, Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату Філарет пообіцяв провести об’єднавчий Собор як можна швидше.



«Я думаю, що процес об’єднання буде дуже швидким. Ми домовимося, коли скличемо Собор…Це буде архієрейський Собор, у якому візьмуть участь архієреї КП, автокефальної церкви на чолі з Митрополитом Макарієм і Московського Патріархату, які захочуть. Це буде об’єднавчий Собор, який обере загального предстоятеля Патріарха, а далі буде рішення Вселенського Патріарха про надання томосу щодо надання автокефалії», — заявив Філарет.

Раніше ми повідомляли, що Синод Константинополя у четвер, 11 жовтня, оголосив своє рішення щодо України. Вселенський Патріарх продовжує процедуру надання Томосу про автокефалію Українській Православній Церкві.

Інформація, поширена низкою церковних ЗМІ та речником Київської Патріархії Євстратієм Зорею про те, що Вселенський Патріархат визнав незаконною анексію Київської Митрополії російської церквою і зняв анафему з Предстоятеля УПЦ КП Філарета і митрополита УАПЦ Макарія підтвердилася. Про це також йдеться в офіційній заяві Константинополя.

https://politeka.net/ua/news/society/757612-tomos-ob-avtokefalii-dlja-ukrainy-opublikovan-polnyj-tekst-reshenija-sinoda/?utm_source=iua

Дилан Томас, "Ныне"

Ныне да сгинет сушь меж людом, любовь-пуста-иуда, надгробья суть, цветение могильного застоя; ему ль, ради` чинов, сигать во прах отречься, дурню? твердью гнев откроет. Ныне да сгинет, "сэр" не промолвь, смерть если новь, твердь если смерть, советчик да ответит, иль тот, кто расчленил детей своих заботой, безбратнюю сестру пилою метит? Ныне да сгинет, "сэр" они молвить не могут; да шевелению мётрвого, и это, не то, только тень, ворон присевший, он низко залёг, он слышит убого, гребешок петушиный-- наверх от огня. Ныне да сгинет, так вниз звезда так мяч в не туда, так тает солнце тайное, супруга света, что в классики поскок по лепесткам, грядущий косарь верховой цветка. Ныне да сгинет нарядец для огненного тавра, и смерть власопятая, дух, что стучится в бревне; меня сотворим мы из тайны, что руку из воздуха: двувенную, крайняя плоть и облако. перевод с английского Терджимана Кырымлы rose heart

Now 

Now Say nay, Man dry man, Dry lover mine The deadrock base and blow the flowered anchor, Should he, for centre sake, hop in the dust, Forsake, the fool, the hardiness of anger. Now Say nay, Sir no say, Death to the yes, the yes to death, the yesman and the answer, Should he who split his children with a cure Have brotherless his sister on the handsaw. Now Say nay, No say sir Yea the dead stir, And this, nor this, is shade, the landed crow, He lying low with ruin in his ear, The cockrel's tide upcasting from the fire. Now Say nay, So star fall, So the ball fail, So solve the mystic sun, the wife of light, The sun that leaps on petals through a nought, the come-a-cropper rider of the flower. Now Say nay A fig for The seal of fire, Death hairy-heeled and the tapped ghost in wood, We make me mystic as the arm of air, The two-a-vein, the foreskin, and the cloud. Dylan Thomas

Дилан Томас, "Горбатый в парке"

Горбатый в парке, одинокий мистер, сбоку припёка меж деревьев и водой, только отворится садовый затвор-- пустит деревья и воду, до звона вечернего боя глухого,-- едящий хлеб с газеты, пьющий воду из кружки на це`пке,-- что дети топили гравием во фонтане, где я свой кораблик пускал,--- ночью спит в конуре он, на цепь не посажен никем. Что птицы парковые, встал он рано; что вода, он присел-- и "мистер", кричат ему, "эй, мистер!"-- мальчиши городские, бегушие; он услыхал их конечно-- те стихли, за пруд и каменья, смеются, когда он газетой трясёт, сгорбленный смехом из зверинца звонкого в зарослях ив, гонимого парковым сторожем с палкой, что листья сбирает на гвоздь. И ,старый пёс, он сонный, одинок средь лебёдок и нянек; только мальчики в ивах рыщут тиграми с виду долой-- порычать им на шатких каменьях; а заросли синими были от матросни, творили весь день до вечернего звона фигуру женскую без изъяна, стройную, что юный вяз, стройную-высокую, из его скрюченных костей, чтоб стояла в ночи, только цепь на засов, ночь сполна в неухоженном парке, только рельсы и тернии, птицы, травы, деревья и озеро и мальчишки, невинные, дикие что земляника за горбатым последовали в жёлоб тёмный его. вольный перевод с английского Терджимана Кырымлы rose heart

The Hunchback in the Park 

The hunchback in the park A solitary mister Propped between trees and water From the opening of the garden lock That lets the trees and water enter Until the Sunday sombre bell at dark Eating bread from a newspaper Drinking water from the chained cup That the children filled with gravel In the fountain basin where I sailed my ship Slept at night in a dog kennel But nobody chained him up. Like the park birds he came early Like the water he sat down And Mister they called Hey mister The truant boys from the town Running when he had heard them clearly On out of sound Past lake and rockery Laughing when he shook his paper Hunchbacked in mockery Through the loud zoo of the willow groves Dodging the park keeper With his stick that picked up leaves. And the old dog sleeper Alone between nurses and swans While the boys among willows Made the tigers jump out of their eyes To roar on the rockery stones And the groves were blue with sailors Made all day until bell time A woman figure without fault Straight as a young elm Straight and tall from his crooked bones That she might stand in the night After the locks and chains All night in the unmade park After the railings and shrubberies The birds the grass the trees the lake And the wild boys innocent as strawberries Had followed the hunchback To his kennel in the dark. Dylan Thomas

Д. Томас "Средь жертв утреннего налёта мужчина был столетний"

Когда утро пробуждалось вопреки войне,
он оделся в своё, и вышел прочь, и погиб он;
петли едва зевнули,-- и взрыв распахнул дверь,
брызнул, где любо ему было: на брусчатку горелую
да на щепы погребальные крыльца конченного.
Улице его, что позади, скажите: он солнце остановил,
глазницы-кратеры его струями стрельнули, и огнём
когда все ключи-гильзы вылетели из гнёзд, и звякнули.
Впредь не копайте оковы его сердца седовласого.
Небесная "скорая помощь", ведомая раной,
собираясь, ждёт звона заступа о клеть.
О, не кладите кости его на общую груду;
утро летит на крыльях его века,
а сотня аистов взобралась на десницу солнца.

перевод с английского Терджимана Кырымлы heart rose


Among Those Killed in the Dawn Raid Was a Man Aged a Hundred 

When the morning was waking over the war
He put on his clothes and stepped out and he died,
The locks yawned loose and a blast blew them wide,
He dropped where he loved on the burst pavement stone
And the funeral grains of the slaughtered floor.
Tell his street on its back he stopped a sun
And the craters of his eyes grew springshots and fire
When all the keys shot from the locks, and rang.
Dig no more for the chains of his grey-haired heart.
The heavenly ambulance drawn by a wound
Assembling waits for the spade's ring on the cage.
O keep his bones away from the common cart,
The morning is flying on the wings of his age
And a hundred storks perch on the sun's right hand.

Dylan Thomas

Дилан Томас "Дьявол воплощённый"

Диавол во плоти, он говорящий змей:
равнина Междуречья -- сад его;
в урочный час круг-- жало без затей,
урок греха торчал из плода с бородой;
А Бог гулял со скрипочкой в сторожке,
сыграл "прошу проще..." с небесного холма.

Когда чужды` мы были мы пра`вимым морям,
а месяц-самоделка-- полусвят за облаком нарочным,
мне мудрогоны молвили: "Добро и зло
садовое богво`  в одно слепило в дереве восточном;
когда ж луна обветрилось, оно то почернело,
по-зверски, то креста бледнее стало.

В Эдеме нашем мы знавали стража
секретного в святой воде, что стужей
не обращалась в твердь,
и-- по утрам могучим от земли;
ад в роге серы и расколот миф;
все небеса в полуночи, что солнца;
в урочный час пилил на скрипке гад.

перевод с английского Терджимана Кырымлы heart rose


Incarnate Devil 

Incarnate devil in a talking snake,
The central plains of Asia in his garden,
In shaping-time the circle stung awake,
In shapes of sin forked out the bearded apple,
And God walked there who was a fiddling warden
And played down pardon from the heavens' hill.

When we were strangers to the guided seas,
A handmade moon half holy in a cloud,
The wisemen tell me that the garden gods
Twined good and evil on an eastern tree;
And when the moon rose windily it was
Black as the beast and paler than the cross.

We in our Eden knew the secret guardian
In sacred waters that no frost could harden,
And in the mighty mornings of the earth;
Hell in a horn of sulphur and the cloven myth,
All heaven in the midnight of the sun,
A serpent fiddled in the shaping-time.

Dylan Thomas

Дилан Томас "Здесь, этой весной"

Здесь этой весной звёзды плывут пустыми гарями;
Здесь этой узорчатой зимой
хлещет оземь погода-голь;
это лёто птицу весеннюю погребает.

Символы собраны со времён года,
с ленивых изгибов их четырёх берегов,
с осеннего учебного костра трёх пор
и с четырёх птиц криков.
Мне бы лето вещать по деревьям; а черви
как-никак о буранах зимы, о вечернем
погребении солнца вещают;
кукованием я бы весне обучился,
а слизняк преподал разоренье бы мне.

Червь лучше, чем часы указывает лето:
слизняк-- живущий календарик дней;
что скажет он мне, если вне`век-насекомка
речёт, что мир устал жить с ней?

перевод с английского Терджимана Кырымлы heart rose

 
Here in this spring, stars float along the void;
Here in this ornamental winter
Down pelts the naked weather;
This summer buries a spring bird.

Symbols are selected from the years'
Slow rounding of four seasons' coasts,
In autumn teach three seasons' fires
And four birds' notes.

I should tell summer from the trees, the worms
Tell, if at all, the winter's storms
Or the funeral of the sun;
I should learn spring by the cuckooing,
And the slug should teach me destruction.

A worm tells summer better than the clock,
The slug's a living calendar of days;
What shall it tell me if a timeless insect
Says the world wears away?

Dylan Thomas

Дилан Томас "Элегия"

Слишком горд умирать, бит и слеп умер он
наитёмным путём, не свернул в никуда,
горд в остатке, и храбр муж тот ставил на кон

день чернейший; о, пусть навсегда
ляжет мягко он во перекрёстном, последнем
холме`, травами скрыт, да ростком

молодым среди долгих отар, не один,
и не тих дни да дни этой смерти, при том
сверх всего он желал материнской груди

что ничья и в пыли, а от смерти-судьи
приговора искал претемнейшего: грунт,
тот ,что добрый, слепой, неблагой; я один

в его спальне поникшей молился, у одра, где смерклось,
в онемевшей усадьбе его, за минуту
до полудня, и ночь, и рассвет. Реки смерти

на руке , что держал я-- то вены; я видал
сквозь невидящий взор его корнево моря.
(Был измучен старик, на три четверти слеп--

я не горд воглашать, что ни Он, также он
никогда-никогда не покинут мой разум.
Всё лишь кости кричашие, беден не болью,

был невинен он, жалел лишь, что Бога
ненавидя, умрёт, правда, сам был простым:
старый, добрый храбрец, пламенеюще гордый.

Палки-мебель его; книг владельцем он был.
Он не плакал с младенчества, сроду;
и теперь не стонал, скрытой раной не ныл.

Видел я, как блеснул его взор-- и погас.
Здесь, в сияньи под сводом господнего неба
старый вечно со мной, и хожу-то я только

по лугам-- взорам сына его,
на которые нежитей мир снизошёл снеготоком.
Он стонал, умирая, страшась наконец

сфер небесных последнего звука: мир поздний
покидал его вздох; слишком горд,
слишком слаб, чтоб сдержать свои слёзы,

он был пойман ночами двумя, слепотою и смертью.
О, тягчайшая рана всего умиранья
в том, что умер старик в день темнейший.

Слишком горд, чтобы криком
изойти, он не скрыл этих слёз: я-то с ними.
И пока не умру, он меня не покинет).

перевод с английского Терджимана Кырымлы heart rose


Elegy  
 
Too proud to die; broken and blind he died
The darkest way, and did not turn away,
A cold kind man brave in his narrow pride

On that darkest day, Oh, forever may
He lie lightly, at last, on the last, crossed
Hill, under the grass, in love, and there grow

Young among the long flocks, and never lie lost
Or still all the numberless days of his death, though
Above all he longed for his mother's breast

Which was rest and dust, and in the kind ground
The darkest justice of death, blind and unblessed.
Let him find no rest but be fathered and found,

I prayed in the crouching room, by his blind bed,
In the muted house, one minute before
Noon, and night, and light. The rivers of the dead

Veined his poor hand I held, and I saw
Through his unseeing eyes to the roots of the sea.
(An old tormented man three-quarters blind,

I am not too proud to cry that He and he
Will never never go out of my mind.
All his bones crying, and poor in all but pain,

Being innocent, he dreaded that he died
Hating his God, but what he was was plain:
An old kind man brave in his burning pride.

The sticks of the house were his; his books he owned.
Even as a baby he had never cried;
Nor did he now, save to his secret wound.

Out of his eyes I saw the last light glide.
Here among the liught of the lording sky
An old man is with me where I go

Walking in the meadows of his son's eye
On whom a world of ills came down like snow.
He cried as he died, fearing at last the spheres'

Last sound, the world going out without a breath:
Too proud to cry, too frail to check the tears,
And caught between two nights, blindness and death.

O deepest wound of all that he should die
On that darkest day. oh, he could hide
The tears out of his eyes, too proud to cry.

Until I die he will not leave my side.)

Dylan Thomas

Сторінки:
1
2
3
попередня
наступна