Моя особиста думка, що за цими провокаціями стоїть відомий своєю підступністю і гнилизною кедебіська сука Віктор Медведчук, який хоче на догоду Путіну пропхати свою лже-ідею федерального поділу України через посилення конфронтації між людьми та регіонами.

Доки ми не депортуємо з України цю гниду Віктора Медведчука, доти у нас громадянського спокою не буде - ця падаль ще гірша за Януковича, бо на цього провокатора працює вся агентура ФСБ в Україні - вони і роблять таку огидну справу задля того  " чтоб хохли мордьі друг другу стали бить"

читайте тут: http://blog.i.ua/community/662/1113665/
"Старе падло смердить огидно" - моє про Медведчука



Де винуваті, за нищення пам'яток?? http://blog.i.ua/community/3062/1199259/?p=1#p1
    10.04.13, 09:11
    ВАРТА
    вандалізм

Як стало відомо 9 квітня у Івано-Франківській області в селах Княгиничі і Пуків Рогатинского району невідомі розбили пам'ятні гранітні дошки із зображенням бюста головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича.

Невідомі в ніч на 8 квітня зруйнували стелу героїв УПА в місті Моршин Львівській області.

Нагадаємо, в ніч на 7 квітня в селі Великосілки Каменка-Буського району Львівської області невідомі зруйнували пам'ятник проводиру ОУН Степану Бандері.

Крім того, упродовж 6 і 7 березня від рук вандалів постраждало відразу декілька меморіальних дощок і пам'ятників Степану Бандері і Роману Шухевичу в Рівненскій та Івано-Франківській областях.

http://tyzhden.ua/News/76990


Хтось знає, як просувається розслідування у всіх справах вандалізму??

Народ хоче знати "полуношних героїв"))))

14.52 От ми вже і відповіді дочекались:  http://24tv.ua/home/showSingleNews.do?vo_lvovskoy_militsii_govoryat_chto_pamyatniki_natsionalnim_geroyam_razrushila_pogoda&objectId=326181&lang=ru

Тиждень.ua, на яку посилається сайт мабуть вже вважає комуністів і соціалістів владою

У львівській міліції заявляють, що пам’ятник національним героям зруйнували не вандали, а погода

Пам'ятник національним героям Євгенові Коновальцю та Степану Бандері у с. Гординя Самбірського району, що на Львівщині, зруйнувався без стороннього втручання. Про це у коментарі Тиждень.ua заявила начальник відділу зв'язків із громадськістю ГУ МВС України у Львівській області Світлана Добровольська.

«Доведено, що там не було стороннього втручання в руйнацію пам’ятки, що це чисто погодні умови спричинили падіння», – сказала вона.
Що стосується інших випадків руйнування пам’яток, то за тими фактами було відкрито кримінальні провадження.
«Слідство триває, шукають осіб, причетних до скоєння цих подій», – додала Добровольська.
У свою чергу, джерела Тиждень.ua у львівській міліції зазначають, що в одній із версій міліція розглядає причетність до цих дій місцевих мешканців, причому – націоналістичних нахилів. Згідно із версією, це робиться для того, «аби кинути тінь на владу».
Як повідомлялося, останніми днями на Львівщині та Івано-Франківщині було зруйновано кілька пам’ятників і пам’ятних дощок провідникам ОУН-УПА Романові Шухевичу, Євгену Коновальцю та Степанові Бандері.
Так, у ніч із 6 на 7 квітня було зруйновано пам'ятник Коновальцю та Бандері на вулиці Січових Стрільців, який стояв навпроти сільської ради села Гординя Самбірського району із 1991 року.
Крім того, у цю саму ніч було зруйновано «Стелу Героїв» із барельєфами Романа Шухевича, Євгена Коновальця та Степана Бандери біля Центру реабілітації ветеранів УПА і репресованих «Говерла» у м. Моршині.
У той же час невідомі зруйнували пам'ятник Бандері у с. Великосілки Кам’янка-Бузького району.
Водночас, у Івано-Франківській області з 6 по 8 квітня в селах Княгиничі та Пуків Рогатинського району невідомі розбили пам'ятні гранітні дошки із зображенням погруддя головнокомандувача УПА Романа Шухевича.
Тиждень.ua

Коментар Богдана Гордасевича:
Яка проста версія: "у львівській міліції зазначають, що в одній із версій міліція розглядає причетність до цих дій місцевих мешканців, причому – націоналістичних нахилів. Згідно із версією, це робиться для того, «аби кинути тінь на владу».
Я тільки одного не розумію: як на цю владу можна ще якусь "тінь" накинути? Очорнити чорне?
Також уявити старого націоналіста або молодого свободівця, що поночі робить подібні провокації знищуючи власноруч національні святині - щось фантазії не вистачає.
Стосовно погоди я навпаки згоден: тільки погода і може ходити з кувалдою і руйнувати пам'ятники! Якби це не було ПОГОДжено з ментами - не було б такого організованого і масового злочину.

Друзі, я не знаю, можливо це черговий фейк-страшилка. Можливо спеціально зливає ФСБ. А скоріше за все, це робота ФСБ, але не суцільна брехня, а щось таке, що має у своєму складі частину правди також. Тому раджу вам про це пам'ятати. Так, наша влада не досконала, м'яко кажучи. Але не забуваймо й про те, про що написано нижче.

Власти России решили пойти ва-банкъ в Украине и поставить на кон всё, ради того, чтобы доказать всему миру свое превосходство. Довольно страшные планы Кремля, которые озвучил Андрей Щипилов, сегодня активно обсуждают пользователи Facebook. Вот что пишет Андрей:  «Только что общался по скайпу с «человеком с той стороны», который расположен довольно близко от «тела». Практически открытым текстом он рассказал такое. «Там» принято странное решение — отказаться от значительной части международных и внутренних проектов и все высвободившиеся силы, все имеющиеся ресурсы бросить на раскачивание ситуации на Украине. Даже Ротенберги и «Роснефть» не получат обещанных денег — все пойдет в Украину. Ва-банк, короче. Причем, все это пойдет не на военное раскачивание, а на экономическое-политическое, т.е. массовый подкуп украинских должностных лиц, экономические и политические диверсии, развал украинской экономики и политики, разжигание протестных настроений и нового майдана уже против текущей власти. Отработанные технологии имеются — достаточно вспомнить, как Россия отстранила от власти Саакашквили в его собственной стране, а Украина тут намного более уязвима, поскольку на всех уровнях, несмотря на люстрацию, остаются «прежние» люди, экономика сама по себе не устойчива, а пророссийская оппозиция есть во всех регионах Украины и даже в западных областях достаточно многочисленна. Задача — в течение месяцев поднять по всей Украине такой хаос, что вопросы Крыма и Донбасса утратят свою нынешнюю серьезность и перестанут восприниматься как повод для санкций. А Россия на этом фоне станет восприниматься на Западе, как необходимый партнер по решению «украинской проблемы». Сейчас якобы наверху это доминирующая точка зрения — вырваться из под санкций и вернуться в лоно мировой политики Россия сможет, если только исчезнет сам повод для санкций — государство Украина. Другого пути нет. Мой собеседник — активный противник такого пути и он так настойчиво намекал, что не возражает против слива этой информации в сеть, что это очень походило на намек «слей, пожалуйста». Сливаю. Не ради этого намека, а как приглашение понаблюдать — куда двинутся события. В ближайшие недели, если не дни — станет понятно, правда это или чья-то истерика».

Дарюс Садковски, Новый регион

Джерело

Коментар з цього приводу

Олег Пономарь: Наверняка всем уже попадался на глаза говновброс под названием Только что общался по скайпу с "человеком с той стороны". И мне уже человек 15 написали в личку с просьбой прокомментировать, ибо страшно) Комментирую)
Для меня и моих старых и постоянных читателей здесь ничего страшного и странного нет.
-Я давно писал, что за белой стеной творится ад, панический поиск выхода из ж....
-Недавно я писал про цуцванг,- о том, что выхода нет, кроме как сдаваться и сливаться, но технично!))
-Я давно писал, что орки будут гадить на всех фронтах. Ибо они есть сущее зло. Их цель- не дать состояться Украине, как успешному проекту. Но они есть спецслужбы. И их методы будут всевозможные и разные, но подлые и ГБстские. Убийства, терракты, шантаж, подкуп нашей элиты, чиновников, политиков. Экономическое давление, торговые войны, интернет войны, пропаганда и т.д. Т.е. всё, что изобретено человечеством мерзкого- всё они будут использовать.
Будут пытаться развалить коалицию в парламенте через карманные партии Медведчука- Курченко "Батькивщина" и Левочкина "РПОЛ". И т.д и т.п.
Ну и что нового мы увидели в этом вбросе того, что я не описал выше? Ничего. И самое прикольное, что они уже давно все это делают. Постоянно. И будут делать. Еще очень долго. Пока не рухнет Карфаген. Чем нас новым можно напугать? Ничем

КОМЕНТАРІ ВАТНИКІВ БУДУТЬ ВИДАЛЯТИСЬ, А ЇХ АВТОРИ ВІДПРАВЛЯТИМУТЬСЯ У БАН!

Вже зрозуміло, що влада готує 22 червня нові провокації у Львові. Про це, по-перше, проговорився Допа, сказав що поїде з якимись отморозками у Львів ходити під червоними прапорами, по-друге, вчора сесія Луганської облради (читай Партія регіонів) прийняла звернення щодо вивішування 22 червня  червоних прапорів смерті. По-третє, депутат Верховної Ради від КПУ Євген Царьков (автор закону про червоний прапор смерті) заявив, що 22 червня, в річницю початку Великої Вітчизняної війни, КПУ і КПРФ планують спільну акцію у Львові, де пройдуть ще більш масштабні заходи з використанням червоних прапорів, ніж були 9 травня. Тут же якась російська молодіжна організація заявила, що надішле ло Львову 1000 своїх молодих фашистів із червоними прапорами.

Тобто готується серйозна різанина, в цій ситуації потрібно бити у всі дзвони. Сьогодні прочитав у блозі Андрія Окари:

12.05.2011 12:42 _ Андрій Окара

Битва во Львове: наивные VS. идиоты VS. подонки?

Очевидно лишь, что те, кто на полном серьезе говорит о побоище во Львове в категориях того, что, мол, не предадим память о погибших в ВОВ (поэтому мы с красным флагом), либо не дадим осквернять красным флагом многострадальную галицкую землю, – все эти люди либо НАИВНЫЕ, либо ТУПЫЕ ИДИОТЫ, либо ГНИДЫ И ПОДОНКИ.

Речь идет всего лишь о технологиях УПРАВЛЯЕМОГО ХАОСА (интересно, Ефремов недавно произносил это словосочетание – правда, по другому поводу; почему сейчас молчит, когда такая технология ПО-НАСТОЯЩЕМУ РЕАЛИЗОВАНА?).

Главные события надо ожидать 22 июня.

Технологии по реальному расколу Украины  ЗАПУЩЕНЫ.

Неужели кто-то способен на этом фоне говорить о том, что речь идет о прошлом (памяти павших)?

Речь идет О БУДУЩЕМ

 

Друзі! Зараз на ресурсі з*явилося багато проплачених "коментаторів", які провокують на безглузді розборки "хто тут верблюд", образи і тому подібне. Мета - зачепити за живе і змусити доводити свою правоту.

Провокация удалась и уже пожинает свои плоды.

Я ж писав про те, що є факти, які вимагають судового підтвердження перед тим, як про них кричати на весь світ..

І я вірю, що колись хто і розпочне нарешті позиватись з "нашим" ФОКУСОМ за поширення неправдивої інформації.. 

Минулого року в одному з провідних інтернет - видань України була розміщена цікава стаття відомого екс - прес - секретаря Міністра Внутрішніх Справ Цушка та радника його колеги Могильова журналіста Костянтина Стогнія.
Тут на порталі вже були певні дискусії щодо назв Україна, Русь та русичі. Але що насправді криється за пропозиціями особи, що неодноразово в шоу на телеканалах відзначилась вмінням маніпулювати фактами. І не менш *вміло не помічати* незручних моментів. Тому важливо розгледіти основну мету цього *маніфесту русича Стогнія*. Нехай кожний зробить свій висновок - що пропонується Україні та українцям насправді. Яке майбутнє може чекати їх в країні, де слово *Україна* з її історією, культурою, мовою стане другорядним. Щоб лише трохи без машини часу побачити наслідки *масової експансії жителів Сибіру чи Нечорнозем'я* треба всього лиш...увімкнути телевізор. Яка там мова домінує ? А у численної когорти *братніх* телеведучих ?..І це за Єдиної Державної Мови...Тож розміщується з деякими скороченнями.

         Константин Стогний.          О БУДУЩЕМ УКРАИНЫ-РУСИ

Перечитывая "Историю Украины-Руси" Михаила Грушевского...
   Экс-президент Украины Виктор Ющенко сызнова на обложках журналов и с экранов телевизоров отговаривает делать русский язык вторым государственным. "Нельзя в унитарном государстве два языка объединять... Мы не
конфедерация, как Швейцария, мы не федерация, как несколько государств в Европе...
   Напомню, на Украине русский используется более чем половиной населения государства (52,8%). Вместе с тем, Анна Герман, заместитель главы администрации президента Украины, совершенно верно заметила: "В данное время на Украине нет столько людей, которые хотят второй государственный язык, значит, и нет столько их представителей в парламенте, чтобы сумели переломить ситуацию. Не выбрал украинский народ столько депутатов, чтобы хватило для введения на Украине второго государственного языка... Если настроения в обществе изменятся, и люди будут выбирать в Верховную Раду только таких депутатов, а их нужно 300, чтобы они изменили Конституцию, значит, мы будем понимать, что есть такое состояние в обществе, есть настроения в обществе, и этого хотят люди. Мы будем делать только то, чего хотят люди. Придёт время, если оно придёт, будет конституционное большинство...
   Положа руку на сердце, разделяю всё-таки озабоченность Виктора Ющенко. В то же время, все управленцы знают: каждое улучшение какого-либо качества, неизбежно приводит к ухудшению какого-то другого качества. Вовремя распознать, оценить и нейтрализовать угрозы такового "ухудшения качества" – в этом и заключается талант менеджера. На посту президента Віктор Андрійович такового таланта отнюдь не проявил. Что ухудшается при условиях, когда по националистическим причинам язык, на котором говорит большинство населения и понимает практически всё население – не является государственным? Наверняка, появляются нелепые затруднения во внутригосударственных коммуникациях.
   Другое "ухудшение качества" мне видится в затруднениях нашего юношества при поступлении в высшие учебные заведения России. Собственно, вообще, без русского государственного сложнее эксплуатировать такой огромный
ресурс, как соседство с Российской Федерацией. Ведь, ради конкурентного преимущества с другими центрально-европейскими государствами, лучше быть прагматичным в отношениях с РФ. У России есть нефть, газ, минеральные
удобрения, лес и, что особенно важно – неисчерпаемые ресурсы хорошо образованных, культурных,предприимчивых людей, которые необычайно легко могли бы у нас актуализироваться.
   Ни для кого не секрет, что Россия забуксовала на пути к либерально-демократическому государственному устройству. Путинская вертикаль власти оказалась колом, на который матушку Россию насадили. Внутри этой страны извечно существовало противостояние между, обобщённо говоря, поклонниками силы и сторонниками ума. Последние, опять проиграв,обновили старинную идиому Шамбалы или Беловодья – легендарной страны свободы в русских народных преданиях. Теперь эта идиома звучит так: "Другая Россия". Эти люди не хотят покидать территории русскоязычной цивилизации, но уже готовы к сепаратному отделению от России хоть какого-то куска, чтобы жить там без удушающих объятий чванливой московской номенклатуры. Эти люди смотрят на Украину с тайной надеждой, что здесь идут "реформы, как в Грузии", но только на русском языке.
   Так вот, не стоило надевать русским на голову PR-проект "Голодомор", у которых своих "голодоморов" аж два: в Поволжье и в блокадном Ленинграде.Не стоило требовать от русских признания украинской лингвистической,
культурной и особой этнической группы. А надо бы руководству нашего государства сосредоточиться над программами народосбережения, одновременно с развитием либеральной экономики и либеральной политики.
   Когда Украина сможет создать у себя на территории режим либеральной экономики и либеральной политики, тогда весь цвет русских интеллектуалов бросит Россию и переедет к нам. В нашу постиндустриальную эпоху побеждает не тот, у кого промышленность и нефть, а тот, у кого новые технологии и мозги для выработки сверхновых идей.
   Уже приходилось обращать внимание читателя на то, что национализм, как и религия, справедливо считается препятствием на пути установления политических институтов демократии и экономики свободного рынка. Украина тут вовсе не исключение. Разве изгнание в частную жизнь русского языка, которым, тем не менее, пользуется большинство населения, не привело к удорожанию всех транзакций в официальной жизни Украины?
   Отказ самоназваться Киевской Русью в самом начале развития независимого государства Украины – это тоже проклятое наследство СССР.  Внутри которого, априори, не могло быть три Руси. Одна стала Российской
Федеративной Республикой, другая Белоруссией, а третья – Украиной.
   "Манкурт не знал, кто он, откуда родом-племенем, не ведал своего имени, не помнил детства, отца и матери одним словом, манкурт не осознавал себя человеческим существом. Лишённый понимания собственного "Я", манкурт, с
хозяйственной точки зрения, обладал целым рядом преимуществ. Он был равнозначен бессловесной твари и потому абсолютно покорен и безопасен. Он никогда не помышлял о бегстве. Для любого рабовладельца самое страшное восстание раба. Каждый раб потенциально мятежник. Манкурт был единственным в своем роде исключением ему в корне чужды были побуждения к бунту, неповиновению. Он не ведал таких страстей. И поэтому не было необходимости стеречь его, держать охрану и, тем более, подозревать в тайных замыслах. Манкурт, как собака, признавал только своих хозяев...*
   Две империи Австро-Венгерская с одной стороны и Российская – с другой, сделали из нас манкуртов, заставили нас забыть своё доимперское прошлое, сделали так, что мы напрочь позабыли, что это мы – русичи. Имперцы дали
нам новое имя – украинцы, т.е. манкурты, донашивающие на окраине имперские обноски и доедающие чужие объедки. Теперь нам это очень мешает в международном общении, как с Европой, так и с Россией.
   Обратите внимание: мем "русичи" для русских – это безусловный объект почитания. В отличие от мема "украинец", к сожалению моему. Давайте займём выигрышный мем "русичи", пока он ничейный валяется. Пока в России с русскостью борются,футболка с надписью "Я русский" властями РФ признана экстремистским материалом.
   Самоназвание Русь и русичи позволит нашему государству и нашим гражданамвернуть себе право первородства в отношениях с соседями – в историческом, культурном и идеологическом смысле. Если кто не знал, слово "русич" означает "потомок русов", а слово "русский" – значит "принадлежит русам". То есть русскими назывались те люди и земли, кто платил дань русам, державшим киевский престол. Мем "русич" уже наполнен той победой в борьбе за признание, которую так рыщет пан Ющенко. В чём, собственно, прав Віктор Андрійович? В том, что успех либеральной политики и либеральной экономики строится на иррациональных формах гражданского сознания, таких, как национализм, в том числе.
   Собрались вместе люди одного села, подъезда, дома, церковного прихода и пр., договорились и смотрящего за соблюдением договорённости назначили. Граждане горды тем, что смогли, как разумные люди, по-доброму
договориться. И горды своим способом самоуправления, который действенно работает. Вот эта иррациональная гордость за себя, зачатую может быть оформлена в душах, как религиозная или этническая принадлежность. Или
даже такая форма самоосознания, как общая история, овеянная славой Великой Победы, с которой, к сожалению, взялся бороться Виктор Ющенко и иже с ним.
   Вот когда мы осознаём, что мы – русичи, наша национальная идентичность находится в безопасности...чувствуете, какая автохтонная, богатырская мощь стоит за этим. ...чтобы перекроить национальный (читай: националистический) костюм в толерантные европейские одежды. Испытав на себе людоедскую иррациональность, скрытую в националистической форме самоуважения, население Украины-Руси всё же, на самом деле, воспринимает как
альтернативу всеобщее и равное признание. Заботой "инженеров человеческих душ", к каковым, вне всякого сомнения, относится Виктор Ющенко, должно стать обращение хтонических эмоций населения от национального самосознания – к экономическому самоутверждению.
   Разновидности национализма внутри Украины-Руси могут, конечно, проявляться по таким вопросам, как внутригосударственное распределение ресурсов и труда – это такие одомашненные разновидности национализма,
бесконечно далёкие от той силы, что разрывают сейчас наше государство напополам по линии Днепра, как туалетную бумагу по перфорированной линии.
   Те, кто мнит, будто бы великодержавный российский шовинизм слишком мощная сила, чтобы его обесточило сочетание либерализма и экономического эгоизма Украины-Руси, должны вспомнить судьбу политического
наполнителя, предшествовавшего национализму. Имеется в виду религия.Сейчас у европейцев так же, как и религия, национализм отодвинут в сферу частной жизни, выжат, более-менее, из политической сферы, присутствуя лишь в очень узких темах – например, в вопросе об адаптации цыган в ЕС.
Сегодняшний курс в сторону европейской интеграции требует от Украины-Руси, чтобы национализм в ней был максимально ослаблен, как политическая сила. Национальные группы могут сохранять свой язык и чувство идентичности, но эта идентичность должна выражать себя главным образом в культуре, а не в политике, тем более, не в международной политике. Пусть жители Юга Украины воспевают свои вина, а галичане смакуют свой банаш, но это всё должно делаться сугубо в сфере частной жизни. Такая эволюция национализма имеет место быть в наиболее развитых европейских либеральных демократиях на протяжении жизни последних поколений. Именно эти демократии, а не прибалтийские страны, с их "родовыми травмами", должны быть нам добрым образчиком для подражания.
   В своё время экономические силы напитали национализм путём смены классовых барьеров национальными. Сегодня те же самые экономические силы поощряют устранение национальных барьеров путём создания единого
мирового рынка. Интеграция нашего государства в Европу и одновременное введение второго государственного языка позволили бы Украине-Руси оседлать финансовые и интеллектуальные потоки между Европой и её сырьевым придатком – "Россией московской". Итожа сказанное, русский язык в качестве второго государственного, если и стоит вводить, то только в Киевской Руси, населённой гражданами-русичами. Свободный русич сможет использовать любой государственный язык – украинский или русский, на то будет его воля.

http://www.pravda.com.ua/news/2013/12/12/7006521/

http://blog.i.ua/user/481663/1322339/

Друзья, есть очень важная информация, которая требует максимального распространения. Сегодня я имел беседу с человеком из системы. А тот в свою очередь общался со мной по просьбе из Киева. На выходных там готовится масштабное побоище. Власть свозит с столицу очень большое количество народу - несколько десятков тысяч человек из Восточной Украины на оплачиваемый митинг в поддержку Януковича, который будет атакован провокаторами-титушками с молотками и в масках, обмотанными символикой ЕС и оппозиционных партий. Будет провокация и драка, что-то вроде той, что была под Администрацией президента, только гораздо более масштабная и кровавая. Цель - устроить столкновение шахтеров, организованно доставленных в Киев, с людьми на Майдане, людьми из Западной Украины. Устроить массовые гражданские беспорядки в Киеве, стравить людей, расколоть общество, ввести ЧП без участия "Беркута" и солдат ВВ

Минобороны собирается объявить мобилизацию на "антимайдан"

http://ru.tsn.ua/video/video-novini/minoborony-sobiraetsya-obyavit-mobilizaciyu-na-antimaydan.html

БУДЬМО ПИЛЬНИМИ, НЕ ПІДДАВАЙМОСЯ НА ПРОВОКАЦІЇ ЦИМИ ВИХІДНИМИ!!!!!!!

1. Побиття беркутом досить явно подібне на заплановану показушну провокацію.

2.Ріска зміна розрекламованого політичного курсу - як явна таж сама провокація.

3. Всі події в Україні й висловлювання як нашого керівництва так і російського навели на досить логічну думку.

Перечислю тільки факти: 

- Втеча нашого президента в пік напруженості спланованої провокації (щоб потім на всяк - "я тут не був, вони все самі")

- Задіяння "пацанів" спортивної форми в провокаціях.

 -Підняття свого проросійського електорату в противагу протестуючим

- Відправка внутрішніх військ в Київ саме з Криму й наперед проголосивши що їдуть без зброї (вона з ними, це не оговорюється, особливо на камеру)

- Вкид інформаційної провокації про підкидку мертвих на майдан як засіб "бензину в вогонь", з чийого боку така інформація я тк толком і не зрозумів, від опозиції що розкрила карти сценарію, чи від влади на упередження вже розкритих запланованих ними провокацій, чи упередження владою справжіх провокацій опозиції чи..... це вже неважливо.

- Заява Путіна що Росія не буде втручатись у внутрішні спрви України

З якою метою

Сценарій напрошується як логічний вивід.

Путін риторить досить спокійно, дуже розважливо (як по сценарію) про невтручання - це як головна ознака що БУЛА ДОМОВЛЕНІСТЬ з Януковичем - він жорстко сам розправиться з майданом. Тут є два окремі моменти - чи розправа буде ефективною власними силами, чи вогник спеціально буде триматись як тліючий -  це ГРОМАДЯНСЬКА СПЛАНОВАНА ВІЙНА! Коли справа дойде до затяжної кровавої нестабільності - Росія як "стабілізуючий" фактор без мандату ООН вводить свої війська під приводом захисту "своїх" і як миротворча безальтернативна поміч свому братському народу.

Що може зробити майдан:

1. Згуртуватися і монолітно у більшості регіонів зробити тотальну "баста" дійочій владі! як при помаранчевій революції.

2.Не піддаватись на провокації і мітингувати мирно недаючи приводів - по букві закону.

3. Розійтись по хатам і спати.

4. Щоб армія перейшла на бік народу.

Другий варіант як і третій влаштує звісно спланований сценарій. Перший - це фортуна, причому з меншими шансами ніж колись.

Четвертий варіант - ? На нього всі наші сподівання як раптом прийде час "ч"..

П.С. Чомусь події виглядають розіграними, аля комедія яка почалась з "товарної" війни і закінчуючи відворотом політичного курсу. Не находите?

Демарш керівництва Української православної церкви Московського патріархату на урочистому засіданні ВР, присвяченому 70-літтю Перемоги у Другій світовій війні, чітко показав на чиєму боці вона знаходиться. Можна будь-яким чином ставитися до військових дій, але показова зневага до людей, які загинули за свою Батьківщину, стала не просто питанням порядності – це була демонстрація антиукраїнської позиції.

Через цей вчинок УПЦ МП понесла значні «іміджеві втрати»: поведінка її керівництва опустила «нижче плінтуса» рівень довіри до неї та була визнана гидкою навіть вірянами цієї церкви. Московські попи не могли не передбачати таких наслідків, але свідомо вчинили бридкий демарш. Чому?

Жодних ілюзій щодо уподобань цієї церкви немає вже півтора року – УПЦ МП, виконуючи вказівки свого московського керівництва, була єдиною серед українських церков, яка не підтримала Євромайдан і виступала проти євроінтеграції України. За останній рік ми також побачили багато відкритих антиукраїнських вчинків з боку цієї церкви: її священики брали в руки зброю і приймали участь в бойових діях проти сил АТО, закликали вступати в «православні дружини» і воювати з «хунтою», вели антиукраїнську пропаганду, агітували проти мобілізації до ЗСУ, надавали допомогу терористам на Донбасі, відмовлялися відспівувати загиблих героїв АТО.

За весь час російсько-української війни УПЦ МП жодного разу не висловила підтримки захисникам України та жодного разу не засудила агресію Росії. Більш того, УПЦ МП визнала Крим частиною Росії, передавши все майно кримських єпархій на баланс Російської церкві.

Відповідно до вказівок з Москви, керівництво УПЦ МП постійно переконує, що війна на Сході є «громадянською», «братовбивчою» і подає її як війну, яку «розкольники» і «уніати» ведуть проти канонічного православ’я. Така позиція доводить , що УПЦ МП є «штурмовим загоном» росіян у релігійній війні, яку Росія веде з Україною. Засади цієї війни в березні 2015 року озвучив глава МЗС РФ Сергій Лавров, який на зустрічі в Женеві заявив: «Православні християни піддаються гонінням не тільки на Близькому Сході. На Україні, де слідом за антиконституційним переворотом була розв’язана братовбивча війна, націонал-радикали взяли курс на нагнітання міжрелігійної ворожнечі. Знищуються православні храми і монастирі, священики і віруючі піддаються залякуванню і знущанням!».

Таким чином, церква Московського патріархату працює або скоріше воює заради вигідного для Кремля розколу в Україні. Стратегією УПЦ МП є збереження існуючого стану розділення Української Церкви, адже для Москви є бажаним відтворення донбаського і кримського варіантів розколу в церковній та інших сферах українського буття. І те що відбулося в Верховній раді – було яскравим проявом реалізації цієї стратегії розколу. Побічно про наявність такої стратегії свідчить і шалена протидія з боку УПЦ МП створенню в Україні Єдиної Помісної православної церкви.

За цих умов бентежить повна байдужість української влади до послідовної антиукраїнської діяльності УПЦ МП. Ця ситуація нагадує події в Криму річної давнини, коли Київ мовчки спостерігав за тим, що відбувається на півострові і не втручався. Тут напрошується ще одна «кримська» аналогія: церква Московського патріархату сьогодні виконує таку ж саму роль в Україні як свого часу Чорноморський флот Росії в Криму. УПЦ МП, так само як ЧФ РФ, під гаслами відстоювання миру і протидії «нацистам», має за мету послаблення і розкол нашої країни, замороження військового конфлікту і визнання автономії окупованих росіянами територій на Сході – тобто всього того чого домагається Москва. Автономія на Сході України є цікавою для УПЦ МП також тому, що там не буде місця іншим церквам – московські попи здійснять там таку ж саму релігійну «зачистку» як в Криму.

Отже, УПЦ МП визначилася на чиєму вона боці у російсько-українській війні – тепер для українців настав час визначатися щодо ворожої діяльності філіалу російської церкви в Україні. Закликаю не повторювати наших традиційних українських помилок і не демонструвати вчергове нашу безмежну толерантність до знущань над святими для українців поняттями. Остання провокація знахабнілих московських попів у Верховній раді зайвий раз показала, що в Україні розпалюють релігійну війну, тому наша подальша байдужість може коштувати надто дорого.

Петро Маковей
http://moscow-orthodox.blogspot.com/2015/05/upts-mp-vykonuye-v-ukrayini-taku-samu-rol-yak-svogo-chasu-chornomorskyj-flot-v-krymu.html