ПРОДОЛЖЕНИЕ.

«НАМ СЬОГОДНІ ДУЖЕ ПОТРІБНА КОНСОЛІДАЦІЯ»

— А який би ви запропонували Президенту рецепт виведення країни з кризи?

— Варіант, яким скористалися наші предки на зламі ХІХ—ХХ століть. Тоді були дуже подібні до наших умови: суспільство розколоте, напружена економічна та політична ситуація... Михайло Грушевський посадив тоді представників розрізнених політичних еліт на один корабель і поплив у Канів. І от в умовах, коли ніхто не може зіскочити, він сказав: будемо кататися доти, доки не розробимо спільну, об’єднавчу концептуальну позицію розвитку держави. На жаль, йому так і не вдалося тоді цього досягти.

Можливо, варто до цього повернутися. В Києві ж, до речі, відновлюються регулярні рейси до Канева, то нашій владі треба скористатись цією можливістю й довести справу, яку почав Грушевський, до кінця.

Консолідація нам сьогодні дуже потрібна. А фактори зовнішніх загроз та внутрішньої кризи лише допоможуть виявити й об’єднати відповідальних політиків.

— Українська влада сьогодні намагається маневрувати між зоною вільної торгівлі з ЄС і Митним союзом. Чи вистачить сил, щоб не перевернутися?

— Нічого подібного, жодних маневрів наша влада не робить. Наша влада є ні суб’єктом, ні об’єктом, а всього лише інструментом, який використовують сильні світу цього у своїх інтересах. І нічого спільного це, як ви його назвали, з «маневрування», так само як і з інтересами України, не має.

— То ми підпишемо угоду про зону вільної торгівлі з ЄС чи ні?

— Все ми підпишемо. Що потребує сьогодні українська економіка? Потужного платоспроможного попиту, як у середині країни, так і за кордоном, для продукції вітчизняного виробництва. Мене дивує, коли представники влади ратують: нам треба терміново збільшити виробництво, наприклад, літаків чи ще чогось. Для цього банки повинні видати кредити цим підприємствам, і в нас буде економічний прорив. Це — божевілля. Це — радянська модель роботи. Я кажу так зовсім не тому, що хочу якось принизити економічну модель СРСР. Ні. В її основі лежала інша задекларована мета. Тоді, коли в нормальному суспільстві метою є конкуренція, яка стимулює скорочення витрат і покращення якості продукту, то в СРСР ціллю економічної політики була всезагальна зайнятість. І вона, до речі, була досягнута. Інша річ, що нікого не цікавило, куди дівається вироблена продукція, чи потребує ринок стількох літаків, ракет, тощо. Мета була, щоб усі були зайняті.

От якщо Україна збирається повертатися в радянську епоху й ми обираємо модель всезагальної зайнятості, то нам справді потрібно кредитувати конкретних виробників, компенсуючи кредитні ставки «обраному» бізнесу, вбивати конкуренцію.

Але якщо ми хочемо нормального суспільства, то треба обирати геть іншу модель поведінки. Найперше, просто зрівняти умови — зняти податковий тягар, але для всіх. Тоді себе проявлять справді кращі, які зуміють виробляти кращу за ціною та якістю продукцію, й вони йтимуть на ринок. Але тут у нас відбуваються дуже цікавіші речі. Об’єми внутрішнього купівельноспроможного попиту після підняття тарифів та серйозного показника інфляції обміліли, тому для нас сьогодні постало зрозуміле стратегічне завдання доступу до нових ринків. А таким для нас є ринок Європейського Союзу. На ринку СНД ми вже присутні. І максимум, що з нього ми можемо для себе ще взяти, — це захист від застосування економічних санкцій.

— То виходить, що український бізнес має бути першим «промоутером європейської України»...

— Українському бізнесу спочатку потрібно відірватися від «маски-шоу», перевірок, хабарів і решти, і хоча б подумати над тим, про що я щойно сказав. А от коли він це зробить, він зрозуміє, що кращою антикризовою політикою для України є нові ринки збуту.

Я особисто брав участь у складанні угоди про створення вільної торгівлі. Вона не симетрична! Всі свої ринки ми давно відкрили ще на початку минулого десятиліття. Але зараз нам вдалося погодити нові вигідні позиції для себе.

І коли хтось каже: та нащо нам та Європа, там криза, їм свою продукцію не має куди дівати, а тут ще й ми зі своєю, — він глибоко помиляється. Україна, маючи меншу собівартість при високій кваліфікації робочої сили й якості товарів, може продавати конкурентоспроможну продукцію.

«ТІ, ХТО ВИВІВ УКРАЇНСЬКІ ГРОШІ В ОФШОРИ, НЕ ВВАЖАЮТЬ ЇХ УКРАЇНСЬКИМИ»

— Сьогодні Україна додаткові фінансові резерви шукає через позики. Натомість, можливо, доцільніше знайти спосіб повернення фінансових «втікачів». Ви бачите, як сьогодні можна повернути «відмиті» через офшори українські гроші?

— Ніяк. Знаєте чому? Бо у вашому запитанні міститься змістовне протиріччя. Ті, хто вивів ці кошти, не вважають їх українськими. Й вивели їх для того, щоб в Україну не повертати. Але щоб ті, як і будь-які інші гроші, повернути в Україну, дивіться перший пункт — створення інвестиційної привабливості в країні, умов для створення робочих місць, викорінення корупції. І тоді в країну прийдуть і офшорні, й всі інші гроші, на яких не буде написано, чиї й які вони.

— У списку Forbes сьогодні є вісім українців, чимало з них збагачують британську корону, купуючи нерухомість у Лондоні, навчаючи там своїх дітей. Чи на бачите ви тут тенденції до зростання соціальної напруги в Україні?

— Я не хочу це коментувати. Мене у першу чергу цікавить основне питання. Скільки податків платять лідери списку Forbes? А якщо людина заплатила податки, виконала свої зобов’язання перед суспільством, виплатила зарплату своєму персоналу, забезпечила нормальні умови праці, вона відповідає загальнолюдським критеріям соціальної відповідальності бізнесу. А після цього, створивши тисячі робочих місць, сплативши мільярди податків, забезпечивши гідні умови існування життя й розвитку своєї команди, інвестуючи в розвиток України, людина вважає, що їй потрібно купити яхту чи літак, чи квартиру, чи футбольний клуб, чи готель, — це її власна «вавка в голові». Й нехай вона із цією «вавкою» живе. Але щоб жити таким чином, людина повинна це право — ЗАРОБИТИ. Не вкрасти, не обманути, не «вимутити», а ЗАРОБИТИ.

Я хочу розчарувати багатьох, у тому числі багатих українців, які думають, що суспільне багатство чи гроші створюються у банках, і які збираються жити на відсотки від вкладів, тобто бути рантьє. В банках у кращому випадку гроші зберігаються, а у гіршому — втрачаються. Натомість створюються вони у диму заводських труб, новозбудованих промислових підприємств. Тут я консерватор.

«СТРАШНО, ЩО ПОЛІТИЧНІ «НЕРОБИ» ЗРОБИЛИ ПІДПРИЄМЦІВ «ІЗГОЯМИ» В ОЧАХ СУСПІЛЬСТВА»

— Петре Олексійовичу, ви згадали про маски-шоу, регуляції тощо. Як ви як реальний бізнесмен оцінюєте реальні умови ведення бізнесу в Україні?

— Я оцінюю умови роботи бізнесу як некомфортні, неконкурентні, корупційні. Так як це оцінюють не лише реальні бізнесмени, а й справжні політики, справжні журналісти, вчителі, лікарі, діячі культури. Підприємець (мені це слово більше подобається, ніж бізнесмен), якщо він справжній підприємець, — це плоть від плоті свого народу, і він несе рівні ризики. Він не захищений, створюючи чесний продукт, адже в очах суспільства є ізгоєм, яким його сьогодні зробила абсолютно викривлена політична модель. Тим часом політичні нероби, які утримуються на сплачених податках підприємців, набираються нахабства звинувачувати його й переконувати народ, що це правда. А народ замість того, щоб володіти творчою мотивацією, через таку викривлену пропагандистську машину приречений, на жаль, у це вірити. І це страшно.

— Чи готові ви підтримати ініціативу збільшення в Україні податку на доходи, з якою у своїх країнах виступили заможні американці, німці?

— Я вважаю це справедливим, але починати потрібно не з цього, а з того, щоб суспільство повірило, що сплачені мною податки використовуються компетентно, професійно та в інтересах суспільства. І лише після того, коли влада переконає суспільство в тому, що вона не краде, що ні при держтендерах, ні при держзакупівлях нічого корупційного немає, що вона почала з себе, і платить більше податків, і в її представників немає майна чи джерела доходу, походження якого вони не можуть пояснити, лише тоді вона має моральне право звернутися до людей із тим, щоб і вони зробили свій обов’язковий внесок у розвиток суспільства.

— Ви сьогодні відчуваєте ризики рейдерської атаки?

— Ризики є й вони зростатимуть. В умовах, коли люди не можуть заробляти чесною працею своє, вони будуть намагатися брати чуже. Це буде йти у всіх прошарках українського населення.

Не треба створювати антирейдерських груп, треба просто забезпечити безпеку власності, починаючи від інтелектуальної, закінчуючи іншими її видами. А правоохоронні органи мають виконувати свої функції. Не буде тоді ніякого рейдерства.

А коли в нас створюються групи, комісії, то це означає просто одне, що правоохоронні органи не виконують свої функції. Коли влада є співучасником рейдерського захоплення, то ніщо від цього захоплення не захистить: ні комісія, ні будь-який закон.

— Останнім часом в Україні значно активізувався російський капітал, особливо в сфері банківської діяльності: відкриваються представництва російських банків, компанія найбільшого українського бізнесмена Рината Ахмєтова взяла позику в рублях у російського банку, навіть державна програма будівництва доступного житла в Україні фінансуватиметься «Сбербанком России»... Натомість банки з європейським капіталом продовжують згортати свою діяльність. Про що це свідчить: Росія користається моментом? Чи треба, і якщо треба, як нам від цього захищатися?

— Захищатися від цього не треба. Якщо в Україну йдуть гроші за прозорими і зрозумілими правилами, їх треба брати. Україна потребує будь-яких прозорих, «не брудних» грошей. Звертати увагу потрібно на джерела, а не на країну походження. Потрібно лише виробити єдині правила і забезпечити їхнє функціонування. І проблема в нас у цьому, а не в тому, щоб захищатися від російських грошей.

— Чи спілкується зараз «помаранчева» команда? Бачите ви політичну перспективу для когось із колишніх «помаранчевих» лідерів?

— Звичайно, спілкуємось. Але я бачу перспективу, коли всі, незалежно від кольорів, як я казав, сядемо на корабель і по дорозі до Канева домовимося.

Чтобы найти ответ на этот вопрос, давайте сперва подумаем какие существуют способы получения дохода ?

Конечно, Вы о них прекрасно знаете, но давайте еще раз попробуем понять – на что мы тратим столь бесценный потенциал, которым обладаем? Наёмный труд. Ни для кого не секрет, что государственные предприятия платят  очень мало, иногда вообще задерживают зарплаты.

В коммерческих структурах финансовая составляющая, возможно, многих устраивает, но Вы – НЕСВОБОДНЫ!

Кто-то уже решил за Вас – сколько часов Вам РАБотать, сколько денег Вы за это получите. Возможно, Вам придется РАБотать в неурочное время. Где тогда брать силы на общение с близкими людьми, на занятие любимым хобби?

А еще все мы знаем, что когда-нибудь выйдем на пенсию. Каков будет ее размер? Сможем ли мы чувствовать себя также уверенно?? Я сам имел опыт РАБоты в нескольких предприятиях и мне есть с чем сравнивать ! Свой  "собственный"  бизнес. Начиная «свое дело» будьте готовы к огромной конкуренции, к риску потери своих материальных вложений, забудьте о своем свободном времени на ближайшие несколько лет! Если создание собственного бизнеса для Вас – это реализация Вашей мечты - приготовьтесь пожертвовать многим!!! И нужно помнить - открыть бизнес может любой, а вот реальных результатов в нем достигают – единицы! У меня был опыт частного предпринимателя и я не плохо зарабатывал, НО с приходом кризиса - мой бизнес лопнул как "мыльный пузырь" ! Конечно, можно положить деньги в банк и получать свои проценты. Можно заняться инвестициями..  если у Вас уже имеется лишний миллион, а лучше - два. Еще можно найти клад, или выиграть в лотерею, многие до сих пор покупают лотерейные билетики СЕТЕВОЙ Маркетинг (МЛМ бизнес). Небольшое отступление: многие почему-то боятся слова «сетевой маркетинг». Все дело в том, что в странах СНГ это слово напрямую ассоциируется с таким явлением и понятием как «пирамида». Главное отличие этих понятий :

В пирамиде - Вы отдаете свои сбережения взамен на обещания чего-либо, при условии что Вы будете приглашать других людей на таких же условиях.

В «сетевом маркетинге» - Вы отдаете свои деньги в обмен на конкретный товар, сервис, услугу, а ЗАРАБАТЫВАЕТЕ либо на разнице в закупочных ценах (для партнёров МЛМ компаний закупочная цена НИЖЕ, чем для простых клиентов) или на товарообороте Вашей структуры партнёров и клиентов !

Итак… В «сетевом маркетинге» нет необходимости в крупных денежных вложениях, здесь значительно меньшая конкуренция, этому бизнесу не страшны экономические кризисы  -  Вы не рискуете своими средствами, а также здесь нет необходимости делать большие личные торговые обороты.

Вы имеете возможность сами распоряжаться своим временем, полностью планировать свою деятельность.

Над Вами не стоят «грозные начальники». Вы – сам себе начальник!

Только Вы лично заинтересованы в своем труде ! МЛМ бизнес - едва ли не единственный вид заработка, в котором Вы минимально зависите от внешних условий, и максимально - от Ваших собственных вложенных усилий! Я сам начинал знакомство с МЛМ бизнесом в одной из сетевых компаний. И я говорю о работе в оффлайн, тоесть в реале. Где-то немного получалось, где-то совсем не сложилось.

В начале работы в этом бизнесе я был очень вдохновлён всеми преимуществами, которые перечислил выше. Но на самом деле все оказалось не так просто. Работа оффлайн - практически не позволяет выделить свою целевую аудиторию. Уйма времени уходит на общение с людьми, которым не нужен и не интересен ни продукт, ни бизнес. И на общение с такими людьми тратится от 80% до 90% своего времени, а результат нулевой!!! И вот однажды я получил предложение построения своего бизнеса в сети Интернет. И я понял – это именно то, к чему я так долго стремился!

Здесь также сохраняются все преимущества сетевого маркетинга : свобода, независимость, неограниченный карьерный и личностный рост. А еще интернет позволяет четко выделять свою целевую аудиторию. Мы имеем возможность выстраивать бизнес таким образом, что информацию о бизнесе и продукте будут получать только те люди, которым это действительно нужно и интересно! Ведь сам интернет устроен таким образом, что он выдает информацию по нашим же запросам, и мы получаем только то, что ищем. Поэтому работая через интернет, практически не получаешь негативных отказов и не сталкиваешься с возражениями и недоверием! Мы перестаем быть привязаны к какому-либо месту! Мы можем строить свой бизнес, даже не выходя из дома, из любой точки планеты – главное иметь компьютер и выход в Сеть! Перед нами раскрываются огромные перспективы построения международного бизнеса, так как Интернет не имеет никаких границ! Я предлагаю Вам чёткую пошаговую Систему  построения Бизнеса в Интернет! Это отлаженная Система, которая действительно работает! Эта система поможет правильно выстроить необходимые и конкретные действия для достижения ВАШЕГО ЛИЧНОГО УСПЕХА! 

 

С Уважением и наилучшими пожеланиями – Дмитрий Крамаренко.

Днепропетровские предприниматели собрали Николаю Азарову обезжиренный социальный пакет.

Мне инересно, много ли среди блогожителей людей, занимающихся бизнесом? Лавка с мукой - это тоже бизнес, риски, вложения, стратегия, лояльность клиантов, реклама. И автосервис на дому - тоже. И даже шитье платьев, если ты законный налогоплательщик. Не будем о НК (налоговом кодексе), просто поставьте галочку в голосовании. А еще бы интереснее - если бы написали сферу деятельности.

Сегодня, 21 мая под стенами Верховной Рады и перед Украинским Домом прошла акция протеста предпринимателей против повышения налогов и сборов. В акции приняло участие боле 2,5 тысяч человек из 18 регионов Украины более 20 общеукраинских и региональных организаций.

Изначально была договоренность, что мы не пиарим на акции свои организации и выносим минимум символики.  В 10:00 возле Парламента к митингующим вышли пообщаться Ярослав Сухий, Ксения Ляпина, Анатолий Кинах, Вячеслав Кириленко и Егор Соболев. Они выразили свою солидарность с требованиями митингующих о введении моратория на повышение налогов и сборов. Впрочим многие митингующие не хотели разговаривать и с ними. 

В 10:30 участники акции направились к Украинскому Дому, в котором проходило расширенное заседание Правительства. Впереди колоны несли гроб, который символизировал смерть малого бизнеса в Украине. Возле Кабмина протестующие пересеклись с представителями Херсонского комбайнового завода, часть из которых присоединилась к действу под Украинским домом.   Оно началось с исполнения гимна Украины, после которого начался митинг. Трансляция открытого заседания Кабмина велась через громкоговорители, которые заглушали слова митингующих. Однако, все было ясно и без слов – власть игнорирует требования малого бизнеса и укрылась за потемкинскими деревнями Александры Кужель, которая для «одобрямса» свезла «карманных» предпринимателей. 

Не смотря на обещание выйти и пообщаться с протестующими, премьер-министр так и не выступила перед народом. Представители митингующих не были допущены на заседание Кабмина. Выступления «карманных» предпринимателей, которые единогласно поддержали принятие пакета из 27 постановлений правительства были освистаны.

Заседание продолжилось до 14:30, после чего под охраной из зала были выведены представители малого и среднего бизнеса, принимавшие участие в заседании и увезены с в заранее подогнанном автобусе. Их выпускали без проблем, чего не скажешь о Юлии Тимошенко.  Выезд из здания был заблокирован еще в 11-00 участниками акции протеста. На этом участке милиция оцепила протестующих и никого не подпускала внутрь, кроме тех, кто успел занять место у шлагбаума и мог в любой момент свободно выйти. Внутрь оцепления не пускали. Остальные участники свободно передвигалась по Европейской площади. 

Следует сказать, что милиция была вполне корректной и в частных разговорах выражала симпатию к протестующим.   Когда официоз закончился, то один лимузин «Мерседес» прорвался сквозь оцепление митингующих, переехав по ногам нашего активиста Владимира Швайко. Машина главы правительства и джип охраны были вынуждены выехать с противоположной стороны.  После окончания расширенного заседания Кабмина к митингующим вышла Александра Кужель, которая пыталась убедить предпринимателей в том, что повышение сборов делается в их же интересах. В ответ на это участники акции скандировали «Ганьба!», «Кужель – геть!» и «Хватит нас грабить!», «Хватит нас доить нас не победить» и т.д. Поэтому Глава Госкомпредпринимательства быстро ретировалась под защиту охраны. Никакого нападения на Кужель, как писали некоторые СМИ, не было.  Участникам акции протеста удалось передать на заседание Кабмина свои требования, однако они так и не были озвучены в зале. Правительство в очередной раз проигнорировало требования тех, за чей счет оно живет. Следует сказать, что результатами акции участники довольны. Она показала, что разноправленные общественные организации способны объединить свои усилия для достижения результата. Еще одним результатом стало расширение базы контактов и договоренности по созданию координационного центра. Центр будет заниматься синхронизацией деятельности и более системной подготовкой к другим акция протеста. Очевидным результатом акции был тот факт, что необходимо выдвижение более широких политических требований, поскольку акцентирование внимание исключительно экономических моментах не приводит к системным изменениям.  Напоследок, акция не была направлена против Юлии Тимошенко, как опять-таки пытаются показать некоторые СМИ. Она была против всей системы власти, как таковой. Митингующие были едины в том, что все действующие политические игроки дискредитировали себя и пора создавать собственные политические структуры.  Пресс-служба Общественного движения «Хвиля» http://hvylya.org