хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 39-49 лет

Заметки с меткой «творчість»

Ланки ланцюга

Ланки ланцюга - Намертво зчеплені дні - ЛистопаДвадцятьПершогоЛютого… Ланки ланцюга Вогнем заґартовані, Скипнем лютим; кров'ю скроплені... Ланки ланцюга Схожі на автошини В кіптяві… й попелі кісток згорілих… Ланки ланцюга… В них душі вплавлені. Реліквія, життями освячена… 06.04.2014 © Copyright: Марина Степанская, 2014 Свидетельство о публикации №114040705198

7 березня – весна – вулиця Інститутська – Майдан Незалежності

А вже весна! В барвінковій хустині, В лляній сорочці, вишитій хрестом. Хрести… і схлипи журавлині – Небесна сотня лине… за Христом, Супроти Зла поставши й беззаконня, Життя поклавши й душі за братів І за Вкраїну… Квіти на осонні – На вшанування страчених життів - На шинах розквітають, на бруківці, В серцях, на вишитій хрестом Сорочці… Линуть весноспівці В тремке підхмар'я чисте за Христом… Вітрець гойда скривавлену пір'їну, Що човником пливе з височини… Весну в стражденну, змучену Вкраїну ...

Читать дальше...

Як у того коня...

Як у того коняНіздрі й твар тріпотіли.Прагнув він визнання -Розкуйовдилась грива.А вітри - по боках, Пошматовані часом.Вільний коник, мов птах, Вже злітав до Парнасу.Що несло в небеса:Білосніжність чи крила?їІз повіки - сльоза, Розкуйовджена грива...[Присоединенная картинка]

Відповідь султана запорожцям.

[Присоединенная картинка]“Який ти, в чорта, лицар, коли голою сракою їжака не уб'єш” Лист запорожців турецькому султану.Мехмеда, султана турецького аж трусило від люті.Товмача він, ясна річ, наказав повісити, а також скарати смертю тих своїх вельмож, котрі, на своє нещастя, були присутні при читанні листа від тих подніпровських гяурів. Злощасний товмач впорався з усіма лайками, вірно ...

Читать дальше...

Львівські таємниці

[Присоединенная картинка]Щоб трошки відволіктися від політичних і дуже важливих проблем...Оповідання жахів - фанфік за мотивами циклу Ст. Грабинського "Духи старого Львова" Боятись за чашкою кави і задля відпочинку.Алоїз Буднік, залізничник. Історія хворобиЩодня я зустрічаю поїзди. Особливо мені до вподоби стрічати поїзди з Відня. Розумієте, коли звідтам приїздить велике паньство. Я стою біля сигнального дзвону і спостерігаю за тими, хто виходить з вагонів, і заздрю їм — вони...

Читать дальше...

Сцевола

[Присоединенная картинка]Корсунь палав. Солом'яні стріхи на хатках займалися миттєво — місто стало одним великим вогнищем. Мешканці, котрим вдалося вціліти опісля того, як у нього ввійшло коронне військо, метались вузькии вуличками, намагаючись врятувати вже не майно — майна опісля постою королівських жовнірів у них зосталося небагато, але самі життя.Камінна церква височіла посеред охопленого вогнем міста, неначе Ноїв ковчег. До неї, на узвишшя, бігли ті, кому вдалося вихопитись з ...

Читать дальше...

Дев'яте коло пекла

[Присоединенная картинка] Полковник Іван Ніс здав Батурин ставку гетьмана Мазепи царським військам. І опинився за життя у пеклі...Вони приходять щоночі.Вдень він не сидить на місці, а все блукає довкола своєї садиби. Він сивий і немічний, важко спирається на палицю , говорить сам з собою, хмурить брови, посміюється недобре у довгі вуса. Слабкі від старості ноги несуть його невідомо куди.Але йому не сховатися.Слуги ходять за паном слідом, бояться, що впаде старий і шию зломить...

Читать дальше...

Місце у житті

[Присоединенная картинка]Огюст Дорвіль, поет і філософ, доволі часто навідував свого хворого приятеля. З Андре вони зійшлися на грунті любові до свободи та Стародавнього Риму, від якого обидва були у захваті. Ідеали свободи давно вже втратили свій колишній блиск, однак захоплення Римом у наполеонівській Франції не вигасало, тільки зараз в моді була не республіка Гракхів, а Імперія Цезаря.Дорвіль та Андре, однак, більше шанували республіку. Корсіканський цезар, на їхню думку, був...

Читать дальше...

Казки Волинського лісу. Лісовий король.

[Присоединенная картинка]Він не встиг, він знав, що не встигне, але все одно наглив коня, вирвавшись далеко вперед від свого загону. Татари вже пішли, пограбувавши і пустивши з димом кільканадцять селищ, і серед них його Ружине. Ті з селян, котрі встигли заховатись у лісі, нині бродили згарищем як причмелені.Його дім був цілим — вогонь знищив лише прибудови й конюшні. В покоях все було перевернуте догори дном — скрині розбито, шкатулі зламано.Тіла вірних слуг та двірських козаків...

Читать дальше...