Любі друзі, якщо ви не встигли взяти участь в обговорення замітки "В Умані вже… святять ножі на боротьбу за Україну" (Позиченої з абсолютно леґального джерела), то вже й не поспішайте, бо замітку знесли… «за порушення «Користувацької угоди»» ---

Ваша заметка в дневнике "В Умані вже… святять ножі на боротьбу за Україну" была удалена за нарушение пользовательского соглашения http://help.i.ua/agreement/ п.3.7 Ваш рейтинг на портале также был уменьшен.

Комусь дуже не подобається зростання національної самосвідомості українців.

Радянські джерела переконують, що УПА таки воювала проти гітлерівців

У результаті боротьби УПА з німцями в Західній Україні виникали цілі повстанські партизанські краї, де гітлерівці боялися навіть з’являтися. Один із таких було створено в травні 1943 року, де повстанці проголосили Колківську республіку. Я свідомо не використовую націоналістичні джерела, а тільки звіти німецького СД і партизанських з’єд­нань. Думаю в неправдивості цих документів годі сумніватися. Ці дані можна отримати в Центральному архіві вищих органів влади та управління України, що на Солом’янській площі в Києві, та в Центральному державному архіві громадських об’єднань України (вул. Кутузова, 8). У першому, у фонді 4628, містяться німецькі документи, котрі проливають світло на цю проблему. У другому — потрібні дані знайдете у фонді 1, опис 22, де зберігаються звіти радянських партизанів перед Українським штабом партизанського руху (далі — УШПР). Невже радянські партизани “брешуть”? Отже, розпочнемо з партизанських звітів, адже партизанів як представників радянської влади лідерові КПУ Петру Симоненку, представникам Партії регіонів та їхнім прихильникам важче буде звинувачувати в брехні. Про бойові дії українських повстанців проти Вермахту в УШПР повідомляв 1 червня 1943 року штаб партизанських загонів Житомирської області: «20.5.43 року націоналісти напали на німецький гарнізон с. Чудель, що в 20 км на Південний Схід від Сарн, у результаті було вбито 30 німців». Командир Рівненського партизанського з’єднання №1 Василь Бегма у своєму черговому звіті писав: «26.6.43р. в с. Хараїмівка Деражнянського району німці вели бій з націоналістами. Убито 4 німці й 19 націоналістів. При виїзді з Хараїмівки націоналісти влаштували засідку та вбили 7 німців». Українсько-німецьке протистояння підтверджує у власному щоденнику відомий комісар Сумського партизанського з’єднання Семен Руднєв: «Наконец мы попали в район действия так называемых «бульбовцев», это одна разновидность украинских националистов, которые дерутся против немцев и партизан. Здесь же в этих районах находятся «бандеровцы», тоже националисты, которые дерутся против немцев, «бульбовцев» и партизан». У наступному записі від 24 червня 1943 року він ще раз наголошує на збройній боротьбі УПА з німцями: «За эти дни… нервы настолько напряжены, что я вторые сутки почти ничего не кушаю. Так как здесь такое политическое переплетение, что надо крепко думать, убить — это очень простая вещь… Националисты — наши враги, но они бьют немцев. Вот здесь и лавируй, и думай». Свідчення німецьких документів А ось що з цього приводу пишеться в німецьких документах. У звіті СД за 19 березня 1943 року йдеться: «У генеральному окрузі Волинь-Поділля націоналістично-українська… банда розвиває власну активність. Численні напади на територію східніше від шосе Рівне — Луцьк проводять переважно члени цієї банди». В липні 1943 року занепокоєність ситуацією з УПА висловив керівник генерального округу Волинь — Поділля Шене в записці на ім’я А.Розенберга: «На Волині немає жодної області не зараженої націоналістичними бандами. Особливо в західних областях — Любомль, Володимир-Волинський, Горохів, Дубно, Крем’янець — діяльність банд прийняла такі форми, що вже декілька тижнів можна говорити про збройне повстання». Шеф СД в Галичині телеграфував 22 квітня 1944 року керівникові СС Г.Мюллеру: «УПА виступає в регіоні як переконлива дестабілізуюча сила, вона має намір посилити цю діяльність надалі й намагається захопити всю українську молодь так званою «лісовою ідеєю»… Окремі групи, особливо в південній частині регіону, не бояться навіть нападати на підрозділи німецького». У свою чергу, керівник охоронної поліції і СД в Тернополі у звіті за 22 травня 1944 року писав: «10 травня 1944 р. УПА знищила обоз жандармського пост Бучача, коли він перебував у Річиці, округ Дрогобуж». Колківська республіка У результаті боротьби УПА з німцями в Західній Україні виникали цілі повстанські партизанські краї, де гітлерівці боялися навіть з’являтися. Один із таких було створено в травні 1943 року на територіях Колківського, Маневицького, Рожищенського, Ківерцівського районів, у його межах проголосили так звану Колківську республіку. Як відомо, вона проіснувала до жовтня 1943 року й була знищена саме німецькими військами. До речі, аналогічні утворення виникали на звільнених від окупантів землях радянськими партизанами. Командир 1-ї Української партизанської дивізії ім. Ковпака П.Вершигора, описуючи це явище, зазначав: «Усе Полісся, за винятком великих комунікацій Сарни — Ковель, Ковель — Брест і Сарни — Лунинець, було повністю вільне від німців, величезна територія від Сарн до Буга було поділена між УПА і з’єднаннями радянських партизанів, виштовхнутих з-за Горині… Західний берег р. Горинь, райони Стиндень, Степань, Домбровиця, район Колки — Рафалівка були в руках УПА, за ними до Стохода — радянські партизани, і від річки Стоход на Захід — повністю націоналістичні райони УПА, партизанами навіть не розвідані, — якась біла пляма на карті Полісся». «Суперсекретний» документ російських спецслужб Зовсім інша ситуація щодо співпраці УПА з Вермахтом. Справа в тому, що в архівах є безліч документів, котрі підтверджують наявність відповідних договорів, на них і спираються відповідні політичні сили. Однак вони свідчать про підписання з кінця 1943 року лише локальних домовленостей, на окремо взятих територіях, але не було загальної угоди між вищим керівництвом Рейху та ОУН (б), про що говорять комуністи й окремі представники партії регіонів, явно маніпулюючи даними.  До цього питання варто підходи не з позицій сьогодення, а тогочасної ситуації, яка склалася в західноукраїнських землях. Наступ Червоної Армії поставив українських повстанців перед необхідністю вести боротьбу на два фронти. Розуміючи її безперспективність, націоналісти шукають контактів із Вермахтом. І справа не в прихильності до нацистського режиму — командири окремих загонів УПА намагалися в такий спосіб убезпечити себе від повного розгрому радянськими військами, адже розуміли, що в недалекому майбутньому саме з цією силою доведеться вести боротьбу за незалежність, тому й прагли отримати від німців зброю, звільнити своїх бійців із в'язниць та захистити місцеве населення від свавілля німецьких солдатів. Відповідні угоди підписувалися на тих територіях, де повстанці не мали змоги вести боротьбу з переважаючими силами противника. У свою чергу, радянські партизани, що перебували в таких районах, робили суперечливі звіти щодо діяльності УПА.  Наприклад, у змісті одного з договорів, укладеного з німецьким керівництвом Володимирського округу 5 грудня 1943 року, ішлося про те, що нацисти зобов'язуються не нападати на українські села з боку залізничних доріг (окупанти проводили каральні акції як відплату за диверсії червоних партизан на залізниці. — Авт.), відпускати полонених, відмовитися від практики переслідування сімей повстанців, вести спільні військові дії проти радянських партизан. У свою чергу, українці, мали проводити диверсійну та розвідувальну роботу в тилу радянських військ. З такою ж метою використовував УПА в районах Постойно, Кременець, Верба, Кохін, Бережанце, Подкамень, Деражне керівник відділу розвідки бойової групи «Прюцман» штурбанфюрер СС Шмітц. Варто визнати, що була спроба підписати загальну угоду щодо спільних дій. Такі переговори велися з січня 1944 року, проте безрезультатно. Обидві сторони зрозуміли, що не в змозі виконати вимог один одного. Упівці — не нападати на німецькі частини, не вести пропагандистську роботу серед поліції та солдат дивізії СС «Галичина», припинити терор проти польського населення. Німці — не проводити продуктові та каральні операції, не відправляти українців на роботи до Німеччини. Уже в ході цих перемовин нацисти дійшли висновку, що українські повстанці їх використовують. «Незважаючи на те, що контакти з Герасимівським (уповноважений для проведення переговорів зі сторони ОУН(б). — Авт.) і командирами УПА більш низького рангу підтримуються доволі довго, видається, що всі ці старання охоронної поліції залишаються безрезультатними, — писалося в одному зі звітів СД. — Хоча Герасимівський запевняє, що будуть негайно віддані накази про заборону завдання збитків німецьким інтересам… За діями загонів УПА в регіоні Галичина не помітно, що вони отримали від свого керівництва накази, що виходять із домовленостей… І надалі… українська сторона знищує німецьких поліційних чинів… Дезертири й перебіжчики з дивізії СС «Галичина» приймаються в загони, посилюється терор української сторони проти польських населених пунктів. Ці факти підтверджують припущення, що для бандерівської групи неважливо дотримуватися вимог німецької сторони та зміцнення співпраці. Поставши перед необхідністю боротьби на два фронти, вона, використовуючи тактику затримок та обіцянок, намагається опертися на німецьку сторону й дочекатися, доки остаточно проясниться військова ситуація». До речі, саме цей документ наводять противники УПА, говорячи про підписання договору як про доконаний факт. А російські спецслужби, після того як у СБУ почали розсекречувати документи тих часів, навіть вивісили його на своєму сайті, «відкопавши» його у своїх фондах, і піднесли як суперсекретний. Звідки ж їм знати, що в Україні кожен дослідник може безперешкодно ознайомитися з його змістом у Центральному архіві вищих органів влади. Німецькі документи доводять, що для окупантів ці переговори були вигідні з декількох причин: по-перше, зменшувалися напади українців на тилові продуктові склади; по-друге, з’являлася можливість у ймовірному збройному конфлікті з поляками отримати в особі повстанців якщо не союзників, то принаймні помічників для забезпечення порядку в тилу; по-третє, давали можливість отримати розвіддані про ворогів Вермахту від УПА, що полегшувало роботу німецьких спецслужб; по-четверте, зустрічі з представниками різних течій українського націоналістичного руху сприяли поглибленню розколу в ОУН; по-п’яте, знайомство з ватажками повстанської армії давало змогу її контролювати, а в майбутньому, за необхідності, ліквідувати. Співпраця УПА і партизанів Варто зазначити, що аналогічні угоди в 1943 році підрозділи УПА укладали з радянськими партизанськими з’єднаннями. Щоправда, умови в них відрізнялися: як правило, партизани прохали повстанців пропустити їх через свою територію, націоналісти — не розповсюджувати більшовицьку пропаганду. Нерідко і ті, й інші відзначали, що роблять спільну справу — б’ють гітлерівців. Коли партизани тільки з’явилися в західноукраїнських землях, то воліли не конфліктувати з націоналістами через слабкість своїх позицій у регіоні, відсутність підтримки населення та утримування повстанцями кращих вогневих рубежів, що могло призвести до непотрібних втрат серед особового складу. Причому підписання угоди про ненапад у одній області не убезпечувало від бойових дій в іншій. Деталі одного з таких договорів описав у своєму щоденнику вже згадуваний Руднєв: «Нам сегодня предстоит задача форсировать Горынь, переправ нет, за исключением Яновой Долины, но там немецкий гарнизон… Решили делать наплавной мост через Горынь между селами Крчин — Здвиждже, но националисты, человек 500, заняли Здвиждже и заявили, что переправу строить не дадут. Ковпак решил раз так, то дать бой и смести это село, чему я решительно воспротивился; это просто не требуется большого ума, но жертвы с одной и другой стороны, жертвы мирного населения, детей и женщин. Я решил пойти на дипломатические переговоры… Договорились не трогать друг друга. Наша бескровная дипломатическая победа является блестящим маневром… Оказывается, здесь надо быть не только хорошо грамотным в военном и политическом отношении, но и применять «дипломатию». Бойцы смеются, что придется писать 3-й том дипломатии» (напередодні війни було написано тільки два томи. — Авт.). Аналогічний договір уклали «народні месники» Григорія Балицького. Під час переговорів з повстанцями під командуванням Карпенка в листі до нього вони писали: «Шановний Карпенку! Одержавши Вашого листа, повідомляємо Вас і Ваших друзів у тім, що ми загін Червоних Українських партизан: наше головне завдання, як нам відомо, і Ваше, вести боротьбу з німецькими загарбниками. А тому зрозумійте Ви, що ми не ведемо боротьби проти Вас і мирного населення, а навпаки разом з Вами воліємо знищувати спільного ворога — німця». Після підписання договору партизани Балицького безперешкодно пройшли необхідною їм територією. Утім, партизанські ватажки не завжди притримувалися визначеної тактики. Невдоволення з цього приводу висловлював в своєму звіті секретар Рівненського підпільного обкому Василь Бегма: «Отдельные командиры партизанских отрядов стали на путь переговоров с полевыми командирами УПА и даже заключали с ними договоры о нейтралитете». Балицький у своєму щоденнику за 1 серпня 1943 року з цього приводу зробив ще більш гнівний запис: «Вечером приехал полковник Медведев со своей свитой. Поставил мне несколько вопросов, обвиняя меня в том, что я беспощадно бью националистическую сволочь. Я ему ответил, дипломатически: «Пошел ты к х-м, ты можешь вести дипломатические переговоры с этой сволочью, но я буду вести разъяснительную работу из автоматов и пулеметов». І це незважаючи на те, що його з’єднання також підписувало мирні домовленості. З наближенням до регіону Радянської армії дипломатія партизан змінилася, вони відмовилися від підписання будь-яких домовленостей і розпочали активні воєнні дії проти УПА, чим, власне, і підштовхнули упівців до пошуку союзника в особі німецького Вермахту. Неабияку роль у цьому відіграв і той факт, що радянська влада засуджувала й не сприймала дії українських націоналістів, спрямовані на відновлення української державності. …Як бачимо, у той час договори про неведення військових дій з УПА укладали не тільки німці, а й радянські партизани. Причому кожен із партизанських загонів чи німецьких військових гарнізонів переслідував власні цілі — у конкретний момент і в окремо взятому регіоні. Тому говорити в такій ситуації про співпрацю УПА з Вермахтом одночасно на всій території Західної України, на нашу думку, є абсурдним і некоректним. Мову можна вести про підписання локальних домовленостей, при цьому не варто забувати, що аналогічні угоди укладалися між українськими повстанцями й радянськими партизанами. Володимир Гінда, історик

Народний оглядач

У ВІВТОРОК, 16 ВЕРЕСНЯ 2014 РОКУ, ВІДБУЛИСЯ ПЛЕНАРНІ ЗАСІДАННЯ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ СЬОМОГО СКЛИКАННЯ.



Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов, відкривши ранкове засідання, зазначив, що сьогодні у Верховній Раді історична подія: о 12.30 розпочнеться розгляд питання про ратифікації Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, яке "є стратегічним для України". За його словами, народні депутати будуть працювати в прямому ефірі основних телеканалів України.

О.Турчинов також повідомив, що о 13-ій годині буде пряме включення з Європейським парламентом, разом з яким Верховна Рада синхронно ратифікує Угоду.

Далі пленарне засідання відбувалося у закритому режимі.

Під час засідання народні депутати в закритому режимі прийняли в цілому законопроекти про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей (реєстр. №5081) і про недопущення переслідування та покарання осіб - учасників подій на території Донецької та Луганської областей (реєстр. №5082).

З 12 години 30 хвилин пленарне засідання проходило у відкритому режимі.

Голова Верховної Ради України Олександр Турчинов повідомив, що в пленарному засіданні беруть участь Президент України Петро Порошенко, Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, члени Кабінету Міністрів.

О.Турчинов зазначив, що зараз буде розглядатися питання, яке "без будь-яких перебільшень змінить історію України". "Україна та її народ заслужили, в тому числі і кров'ю людей, зокрема, на барикадах Революції гідності, на українських майданах мирного життя у спільному європейському домі. Вперше в історії нашого континенту мільйони людей повстали на боротьбу з готовністю пожертвувати саме життя за мрію європейської єдності, за право жити у європейській спільноті, що проголошує головними цінностями: особистість, верховенство права, демократію, мир та стабільність. Саме це право українці зі зброєю в руках захищають від кремлівських агресорів на Сході країни. Унікальну можливість втілити це право в життя надає Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом. Її ратифікація - це перший вагомий крок до всебічного реформування країни за європейськими стандартами та цінностями", - наголосив він.

О.Турчинов висловив впевненість, що Верховна Рада України, як єдиний орган законодавчої влади, що втілює волю своїх виборців, переважною більшістю голосів ратифікує цю історичну угоду. "Саме таким чином Україна, як європейська держава, що поділяє спільні цінності демократії та верховенства права, підкреслює свій суверенний вибір на користь майбутнього членства в Європейському Союзі", - зазначив він.

О.Турчинов запропонував одразу після ратифікації Угоди про асоціацію проголосувати Заяву Верховної Ради України щодо наміру вступу до Європейського Союзу.

Головуючий надав слово Міністрові закордонних справ Павлові Клімкіну, який доповів проект закону про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (реєстр. №0098). Урядовець зазначив, що "ще ніколи, ні у новітній історії України, ні в історії Євросоюзу, не було документу про асоціацію сплаченого такою дорогою ціною. І документу, який би мав настільки глибокий вплив на подальший розвиток всієї Європи".

За словами Міністра, "Угода є моделлю реформ, які потрібні Україні і здійснення яких буде разом з Європейським Союзом. Це будуть реформи за європейським змістом, за європейською ментальністю і за європейською моделлю. У світлі принесених за Угоду жертв це більше ніж текст, це життєвий план для всіх поколінь українців, які вірять в цю державу і які вірять в майбутнє України як члена Європейського Союзу. Тому Європа для України - це рух вперед, це наш рух до майбутнього".

П.Клімкін також зазначив, що "пострадянський простір залишився позаду, він частина нашого минулого, а Європа - це наше майбутнє. Майбутнє цінностей, за які ми готові боротися, суспільство рівних можливостей, справедлива політична та правова система і спрямована в майбутнє економіка. Цю Угоду всім нам дав український народ як свій мандат і вираження свої прагнень в найкраще".

Міністр закордонних справ звернувся до народних депутатів з проханням підтримати Угоду.

Голова Комітету з питань європейської інтеграції Григорій Немиря повідомив, що Комітет сьогодні вранці розглянув законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом і одноголосно прийняв рішення рекомендувати Верховній Раді ратифікувати її.

Г.Немиря також зазначив: "ратифікуючи сьогодні синхронно з Європейським парламентом цю Угоду, саме тому, знаючи, що вже 5 країн-членів Європейського Союзу ратифікували її, а також свою угоду ратифікувала Грузія і Молдова, ми маємо усвідомлювати власну відповідальність".

Головуючий надав слово для виступу представникам депутатських фракцій і груп. У виступах наголошувалося, що сьогодні Верховна Рада наблизилася до ухвалення історичного рішення, яке формалізує цивілізаційний європейський вибір українського народу та визначає вектор розвитку України на майбутнє десятиліття. Це воля українського народу, підтверджена Революцією гідності, героїзмом Небесної сотні та наших військовиків-героїв, які протистоять московській агресії на Донбасі.

На пленарному засіданні виступив Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк. У своєму виступі він зазначив, що голосування за ратифікацію є цивілізаційним вибором України.

За його словами, "підписання Угоди і її ратифікація - це перший крок. Це тільки початок великого європейського шляху. Ефективність і результативність залежить тільки від нас, від політичної волі, від волі до змін, від волі до боротьби і від волі до перемоги".

А.Яценюк наголосив на відповідальності чинної Верховної Ради, нової Верховної Ради, уряду і Президента, і політичної еліти, яка повинна бути обрана українським народом, за реалізацією прагнень і волі багатомільйонної європейської української держави. "Тепер від нас чекають не підписів і переможних реляцій, а конкретних дій і результатів", - заявив він.

О.Турчинов повідомив, що зараз буде включена пряма трансляція пленарного засідання Європейського парламенту у Страсбурзі.

Під час прямого включення Президент Європейського парламенту Мартін Шульц зазначив, що "це історичний момент, момент, коли Європейський парламент сидить тут, у Страсбурзі, та наші партнери, Український парламент у Києві, будуть ратифіковувати Угоду про асоціацію. Ми будемо це робити одночасно за домовленістю. Це вільне самовизначення та вільна демократія - ратифікація".

Європарламентарії оплесками зустріли ці слова.

М.Шульц далі зазначив, що ратифікація цієї угоди - угоди, що була не змінена з часу мирних демонстрацій на Майдані в Києві, вона не змінена і це дуже важливо.

"Війна розв'язалася в Україні, у Європі. І те, що відбувається в Україні, вбиває всіх нас", - сказав він і наголосив, що "Європейський парламент завжди захищав територіальну цілісність та суверенітет України і ми будемо продовжувати це робити.

І ми будемо це робити для того, щоб мрії людей України, мрії, за які люди боролися на Майдані, вимоги українських людей, могли пройти в реальність, матеріалізуватися. І ми зможемо прийняти Україну - країну, в якій були поставлені під сумнів права людей, але вони дотримуються, вони поважаються, і люди ці борються за своє краще майбутнє.

День, коли це стане реальністю в Україні стане днем, коли обіцянки мирної революції на Майдані стануть реальністю. Я говорю від більшості представників Європарламенту. Ми підтримуємо українських людей у досягненні мрій Майдану".

М.Шульц надав слово Президентові України Петру Порошенку.

П.Порошенко звернувся до Президента Європейського парламенту М.Шульца, європарламентаріїв, народних депутатів. Він сказав, що та атмосфера, яка зараз панує в залі Верховної Ради, йому дуже нагадує таку саму атмосферу в 1991 році, коли Україна здобула незалежність.

За його словами, "дуже природною вважається готовність віддати своє життя і померти за свою Батьківщину. Але Небесна сотня і 872 відважних українських воїни померли не лише за Україну, вони склали голови за те, щоб ми посіли гідне місце в родині європейських народів. З часів Другої світової війни, жодна нація за право бути європейцями, ніколи не платила такої високої ціни".

П.Порошенко запитав: "хто зараз, після цього, наважиться закрити двері до Європи перед Україною? Хто буде проти надання нам перспективи членства в Європейському Союзі, до якого сьогодні ми робимо перший, але дуже рішучий крок?"

Президент України нагадав, що ця Угода готувалася 7 років, починаючи з 2007 року, з Паризького саміту Україна-ЄС.

Він далі нагадав, що минулої осені здавалося, що все вже готове до її підписання, бо вся країна рішуче каже: "Так"! І немає або дуже слабкими виглядали аргументи ті, хто каже: "ні". Але 29 листопада у Вільнюсі, коли ми всі цього чекали, цього не відбулося.

Глава держави зазначив, що необхідність угоди тоді і зараз є абсолютно очевидною для всього українського суспільства. За його словами, сьогоднішнє голосування яскраво продемонструє, що "наш експрес із Заходу на Схід і євроінтеграція стала нашою українською національною ідеєю".

П.Порошенко висловив впевненість, що "сьогоднішня синхронна ратифікація буде святом не лише України, святом всієї об'єднаної Європи. Бо без України об'єднаної Європи не існує". "Ми витримали цей потужний тиск, ми не піддалися на жоден шантаж. В Угоді - я наголошую! - не змінено жодного параметру, жодного параграфу, жодного слова, крапки або коми" заявив він і повідомив, що невідкладно сьогодні в цьому залі підпише закон про ратифікацію.

Президент України сказав, що доручає українському уряду вже завтра затвердити план виконання Угоди і втілювати її в життя вже з першої хвилини вступу закону в дію.

П.Порошенко розповів про переваги, які надає Україні ратифікація Угоди і подякував Європейському Союзу за цей багатомільярдний бонус.

Глава держави висловив впевненість, що вже найближчим часом національний план реформ "Стратегія 2020" буде презентована спільно.

За його словами, серед іншого, ці реформи передбачають, що Україна повинна стати зоною потужної антикорупційної операції.

Він зазначив, що вже сьогодні очікує від парламенту ухвалення закону про національне антикорупційне бюро.

П.Порошенко також відзначив, що "це наші зобов'язання в рамках виконання імплементації цієї Угоди і голосування за цей проект буде найкращим свідченням замість розмов, що імплементацію ми вже почали".

Президент України, завершуючи виступ, наголосив: "сьогодні ми впевнено вийшли на цей європейський шлях. Я хочу нагадати старт був важким, але фініш буде переможним".

Після виступу Президента України О.Турчинов поставив на голосування законопроект про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (реєстр. №0098).

Верховна Рада 355 голосами дала згоду на обов'язковість Угоди.

У Страсбурзі Європейський парламент синхронно 535 голосами також ратифікував Угоду.

Народні депутати і всі присутні у сесійному залі заспівали Гімн України.

У Страсбурзі депутати Європейського парламенту оплесками привітали спільне рішення українських і європейських парламентаріїв.

Президент України у цей час підписав закон про ратифікацію і показав підписаний закон всім присутнім.

У прямому ефірі Президент Європейського парламенту М.Шульц підписав ратифіковану Європарламентом угоду.

Голова Верховної Ради зачитав текст проекту постанови про Заяву Верховної Ради України "Про європейський вибір України" (реєстр. №5076). У Заяві, зокрема, йдеться про те, що "в історії новітньої доби України відбулася знаменна подія: Українським парламентом зроблено визначальний крок у напрямку європейської інтеграції. Подолавши 23 роки вагань і невизначеності, пройшовши важкі випробування, протистояння жорсткій агресії, український народ виборов право жити у вільній, демократичній країні. Лише в союзі рівних, незалежних, заможних, демократичних і правових європейських держав можна набути такий статус".

У Заяві також відзначено, що Угода про асоціацію між Україною та Європейським Союзом надає таку унікальну можливість. Її ратифікація дозволяє розпочати всебічне реформування країни на основі європейських стандартів і цінностей.

"Верховна Рада України розглядає ратифікацію Угоди про асоціацію не лише як стимулюючий фактор для здійснення подальших реформ в Україні, але як черговий крок на шляху до досягнення кінцевої мети - європейської інтеграції, набуття повноцінного членства у Європейському Союзі.

Вибір України щодо європейського майбутнього рішучий і остаточний, і ніхто не змусить нашу країну змінити вектор руху на цьому шляху!", - зазначається у тексті Заяви.

Верховна Рада 289 голосами підтримала проект постанови за основу та в цілому.

Народні депутати хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто віддав своє життя за те, щоб Україна могла бути вільною країною серед інших рівних європейських країн.

Парламентарії розглянули у першому читанні проект закону про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) за реєстр. №4284а, який доповів Міністр юстиції Павло Петренко. Він зазначив, що український уряд протягом шести останніх місяців вніс цілу низку законодавчих ініціатив, які були проголосовані парламентом саме в сфері боротьби з корупцією. "Саме завдяки цьому ми, Україна, отримала право перейти до наступного етапу по виконанню плану по безвізовому режиму. Але ми розуміємо, що цього недостатньо. Україна повинна мати чітку антикорупційну стратегію і ця стратегія повинна бути спільною відповідальністю парламенту, президента і уряду", - наголосив він.

Міністр відзначив, що ця антикорупційна стратегія - це дорожня карта імплементації європейських норм по боротьбі з корупцією в українське законодавство і в українську реальність.

За його словами, вона визначає те, що Україна створює національний антикорупційний орган і передбачає введення європейських правил доброчесності публічної служби. Ця антикорупційна стратегія передбачає цілу низку європейських стандартів, пов'язаних з контролем за діяльністю державних службовців, контролем за їхніми статками і витратами, контролем за тими рішеннями, які приймаються на всіх рівнях державного апарату.

Дана антикорупційна стратегія передбачає те, що державний апарат буде реформований і він буде дійсно ефективним і європейським. Коли державний службовець отримує достойну платню за свою роботу і несе відповідальність за порушення законів і корупцію.

П.Петренко назвав документ важливим і стратегічним. "Цей документ є тією дорожньою картою, яку парламент затвердить, і спільно з урядом і Президентом пройде шляхом прийняття конкретних законів, які вже зараз є в парламенті, які будуть внесені протягом найближчих місяців. Тому що це фактично і є виконання і імплементація Угоди про асоціацію", - зазначив він.

Голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак повідомив, що Комітет розглянув цей законопроект. Думки членів Комітету розділилися. Тому рішення має прийняти сесійна зала.

Після обговорення законопроекту головуючий запропонував перенести прийняття рішення щодо проекту на вечірнє засіданні.

О.Турчинов звернув увагу на те, що в порядку денному далі є ще два антикорупційні законопроекти - про Національне бюро антикорупційних розслідувань (реєстр. №№4780, 4780-1). Він повідомив, що до нього підходив голова Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак, який повідомив про відпрацьований один інтегральний закон, але його не можна внести поки ці закони стоять в порядку денному.

Головуючий поставив законопроекти за реєстр. №№4780, 4780-1 на голосування, за результатами якого вони не набрали голосів і були відхилені.

Голова Верховної Ради дав доручення голові Комітету з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією під час перерви провести засідання Комітету і на вечірнє засідання внести новий законопроект про Національне бюро антикорупційних розслідувань.

Головуючий закрив ранкове засідання.

На вечірньому засіданні О.Турчинов нагадав, що на ранковому засіданні було розглянуто законопроект про засади державної антикорупційної політики в Україні (Антикорупційна стратегія) за реєстр. №4284а.

Через недостатню кількість народних депутатів у сесійному залі головуючий запропонував провести голосування по цьому законопроекту пізніше.

Народні депутати повернулися до розгляду раніше не підтриманих питань.

Проект закону про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення належної організації та проведення виборів народних депутатів України (реєстр. №4531а) доповів голова Комітету з питань державного будівництва та місцевого самоврядування Давид Жванія. Він запропонував виключити низку положень із законопроекту.

За результатами голосування законопроект не набрав голосів для прийняття ("за" - 179).

Народні депутати не підтримали пропозицію про повернення до розгляду законопроекту про внесення змін до додатка № 3 до Закону "Про Державний бюджет України на 2014 рік" (щодо збільшення видатків ЦВК для позачергових виборів народних депутатів України у 2014 році) за реєстр. №4464а.

Парламентарії розглянули низку законопроектів, які пропонувалося включити до порядку денного сесії.

За результатами голосування жоден із запропонованих проектів не було включено. Зокрема, не були підтримані законопроекти про внесення змін до Бюджетного кодексу України (щодо реформи міжбюджетних відносин) за реєстр. №5078, про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших Законів України (щодо податкової реформи) за реєстр. №5079, про реформування загальнообов'язкового державного соціального страхування та легалізацію фонду оплати праці (реєстр. №5080), про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення можливостей для податкової угоди) за реєстр. №5043.

Представник Президента України у Верховній Раді Руслан Князевич доповів проект закону про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції (реєстр. №5085), внесений Президентом України. Він зазначив, що метою проекту є визначення системи спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції, правових засад їх діяльності, порядку їх взаємодії з іншими державними органами, а також правових основ організації та діяльності Національного антикорупційного бюро України.

Проектом, зокрема, пропонується створити новий державний орган - Національне антикорупційне бюро України як державний правоохоронний орган, на який покладається попередження, виявлення, припинення та розкриття кримінальних правопорушень, віднесених до його компетенції.

Завданням Національного бюро пропонується визначити протидію кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці.

Основними функціями новостворюваного Національного бюро пропонується визначити досудове розслідування віднесених до його підслідності кримінальних правопорушень; проведення оперативно-розшукових заходів.

За словами доповідача, прийняття проекту дозволить якісно посилити протидію корупційним правопорушенням, що вчинені вищими публічними посадовими особами та становлять особливу суспільну небезпеку в Україні шляхом створення ефективної інституційної основи для їх попередження, виявлення, припинення та розслідування.

За результатами голосування законопроект не було включено до порядку денного ("за" - 201).

Повторне голосування також було нерезультативним.

О.Турчинов повідомив, що за результатами голосування він дасть доручення оприлюднити прізвища тих народних депутатів, які не голосували за включення цього законопроекту до порядку денного сесії.

Головуючий ще раз поставив законопроект на голосування.

Народні депутати 226 голосами включили проект до порядку денного.

О.Турчинов запропонував прийняти законопроект за основу.

Парламентарії не підтримали пропозицію ("за" - 207).

Повторне голосування також було нерезультативним ("за" - 203).

Народні депутати не підтримали пропозицію про направлення проекту на повторне перше читання.

Проект закону про очищення влади (реєстр. №4359а) доповів член робочої групи з підготовки, народний депутат Леонід Ємець. Він розповів про підготовлений законопроект, зазначивши, що профільний комітет - Комітет з питань державного будівництва та місцевого самоврядування - блокує прийняття рішення щодо нього.

Законопроектом пропонується визначити правові та організаційні засади проведення перевірки державних службовців та прирівняних до них осіб, посадових осіб органів місцевого самоврядування з метою відновлення довіри до влади та створення умов для побудови нової системи органів влади та створення умов для побудови нової системи органів влади у відповідності до європейських стандартів

Л.Ємець закликав народних депутатів проголосувати за цей проект, тим самим розпочати процедуру очищення влади.

Народний депутат Юрій Дерев'янко доповів про опрацьовані пропозиції до другого читання.

З їх урахуванням законопроект було поставлено на голосування для прийняття у другому читанні та в цілому.

Народні депутати за результатами кількох голосувань не підтримали законопроект.

О.Турчинов пообіцяв парламентаріям опублікувати прізвища тих, хто не голосує за цей проект.

Після виступів, під час яких народні депутати закликали голосувати за цей проект, законопроект 231 голосом було прийнято у другому читанні та в цілому.

Головуючий запропонував повернутися до розглянутого законопроекту про систему спеціально уповноважених суб'єктів у сфері протидії корупції (реєстр. №5085).

Народні депутати не підтримали цю пропозицію.

Голова Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Валерій Пацкан запропонував розглянути два законопроекти про внутрішньо переміщених осіб (реєстр. №4490а, 4490а-1) і прийняти їх за основу.

О.Турчинов сказав, що у сесійному залі недостатньо голосів для прийняття цих проектів і закрив вечірнє засідання.

 http://rada.gov.ua/news/Novyny/Plenarni_zasidannya/97865.html

16 вересня 2015, 12:00

 Прес-служба 

СПІЛЬНА ЗАЯВА Голови Верховної Ради України Володимира Гройсмана та Президента Європейського Парламенту Мартіна Шульца з нагоди річниці ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС

http://ipress.ua/news/yanukovych_sogodni_viddav_u_kremlivskyy_lombard_aerokosmichnu_galuz_ta_viyskovopromyslovyy_kompleks__koshulynskyy_36125.html

Янукович сьогодні віддав у кремлівський ломбард військово-промисловий комплекс, - Кошулинський

"Угодою з Росією Янукович зробив собі та "Сім'ї" новорічний подарунок"

Віце-спікер Верховної Ради України та заступник голови ВО "Свобода" Руслан Кошулинський впевнений, що домовленості Віктора Януковича та Володимира Путіна мають на меті встановлення контролю Росії над аерокосмічною галуззю та військово-промисловим комплексом України.

Руслан Кошулинський. Фото: vgolos.com.ua

• Парламент знову в облозі
• Продана країна помститься Януковичу, - The Financial Times
• Євромайдан SOS: проти активістів порушено 11 карних справ

Про це Кошулинський розповів iPress.ua, коментуючи результати поїздки Віктора Януковича до Москви.

"Це новорічний подарунок, який зробив собі Янукович з "Сім’єю": 15 млрд і тимчасова угода на газ", - розповів Кошулинський.

"Це означає що підприємства хімічно-металургійної галузі, якими володіють члени "Сім’ї", отримають собі додатково пільгову ціну. Для простих людей це нічим не відгукнеться. Тобто жодної знижки, для прикладу, на опалення в квартирах, люди не отримають", - додав віце-спікер Верховної Ради.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Угода Путіна і Януковича - міна сповільненої дії, яку ми побачимо у 2015 році, - експерт

"Україна закуповувала в Росії 42 млрд куб, останнім часом 28 млрд куб, а нова ціна, яку умовно можна назвати "пільговою", насправді – це середньоєвропейська ціна $268,8 за тис куб", - розповів Кошулинський.

"Можемо говорити, що Янукович сьогодні віддає у кремлівський ломбард аерокосмічну галузь та військово-промисловий комплекс. Це те, що є вкрай необхідне Росії і те, що могло насамперед зацікавити наших західних партнерів", - розповів він.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Україна замикає двадцятку найбільш мілітаризованих країн світу

На думку Кошулинського, внаслідок такої угоди, за рахунок України Росія зможе розгорнути нову "гонку озброєнь".

"Ми знаємо, ракети "Булава", ще жодного разу не змогли стартувати успішно в Росії. На відміну від них, наші ракетоносії успішно зарекомендували себе у світі. Це знову ж таки говорить про те, що окрім того, що віддали за безцінь власність держави", - розповів віце-спікер.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Росія знизила ціну на газ для України до $268,5, - Путін

"І приїзд Глазьєва на Південмарш, фактичне нефінансування аеро-космічної галузі в бюджеті 2013 року, і ті прохання, які надходили від представників галузі до Верховної Ради, профільних комітетів залишились не почутими, то це фактично означає, що влада віддає цю галузь", - додав нардеп.

Віце-спікер Верховної Ради також не розуміє, навіщо влада брала нові кредити.

"З огляду на те, що країна, яка зібрала цього річ понад 63 млн тонн зернових, а це фактично по 1,5 тонни на людину і другий показник у світі і йде просити кредити у сусідніх держав, то це просто означає, що не потрібно красти", - вважає Кошулинський.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Путін не пішов би на поступки Україні без гарантій Януковича вступити до Митного союзу, - Чорновіл

Кошулинський також переконаний, що за результатами цієї зустрічі тепер будуть формувати державний бюджет на 2014 рік. 

"А ще, повним абсурдом є те, що українська сторона попросила не проводити спільної прес-конференції. З огляду на те, що Янукович, як гарант Конституції уклав якусь угоду на майно і на кошти, а воно не оприлюднюється, то це  - філософія мислення людини, яка преставляє державу", - сказав він.

Заступник голови ВО "Свобода" стверджує, що опозиція і далі буде наполягати на виконанні усіг вимог Євромайдану.

"Є спроби повернутися до Конституції 2004 року. Спроби змін формату через Верховну Раду. На мій погляд це лише косметичний ремонт. І зараз існує ця унікальна конструкція, яку називаємо Євромайдан, і вона повинна стояти. Стояти на своєму. Бо влада не розуміє якихось домовленостей чи компромісів. Лише засіб тиску", - резюмував Кошулинський.

Украина и Евросоюз согласовывают множество поправок, предложенных Россией. 
      Накануне подписания Соглашения об ассоциации с ЕС, в документ внесут более тысячи исправлений. Об этом сообщает немецкая газета Sueddeutsche Zeitung со ссылкой на собственные источники в Брюсселе. 
     
 По информации издания, перед вступлением документа в силу, в договор внесут более тысячи изменений. "Это связано с 2370 запросами на изменения со стороны русских. В Брюсселе считают, что игнорировать экономические связи между Киевом и Москвой нельзя", - пишет газета.

Внося эти правки, Евросоюз якобы хочет удовлетворить российскую критику в адрес зоны свободной торговли. "Это результат значительных дипломатических усилий, в которых важную роль сыграла канцлер Германии Ангела Меркель", - пишет издание.

Газета упоминает декабрьскую речь Меркель на саммите ЕС, когда канцлер завила о невозможности участия в двух таможенных союзах.

По информации издания, во время саммита НАТО Меркель настаивала на том, чтобы пойти навстречу требованиям Владимира Путина и таким образом убедить его "взять паузу".

Ранее Евросоюз заявлял, что пересмотр текста соглашения невозможен, а трехсторонние переговоры с Россией никак не влияют на вступление документа в силу.

     LB.ua українською

Месяц назад президент Петр Порошенко подписал вторую, экономическую часть соглашения об ассоциации Украины с Евросоюзом. За это время соглашение ратифицировали парламенты уже нескольких стран, но в самой Украине текст документа даже не передан в Верховную Раду. Более того, нынешние власти не делают ничего для того, чтобы это соглашение заработало в ближайшем будущем.
        «Это один из самых важных дней со времени обретения независимости Украины.  "Мы должны использовать эту возможность для модернизации страны», — заявил Порошенко 27 июня перед тем, как скрепить документ своей подписью. 

     Как же воспользовались нынешние украинские власти такой уникальной возможностью? Если кратко, то никак. Как и все международные договоры, для вступления в силу любой такой документ должен быть ратифицирован парламентами всех стран, чьи представители поставили подпись под ним. Соглашение об ассоциации ЕС и Украины уже утвердили законодательные органы Литвы, Латвии, Румынии — но не самой Украины.  Отказ от подписания этого документа президентом Виктором Януковичем в конце прошлого года привел к Майдану и смещению самого Януковича.  И сейчас мы видим закулисные интриги, несовместимые с интересами народа.

      Парламенты двух других стран — Грузии и Молдовы, подписавших аналогичные соглашения в один день с Украиной, уже ратифицировали эти документы. Грузия — 18 июля, а Молдова — вообще 2 июля. Согласно украинскому законодательству, текст соглашения должен подать в парламент президент, однако он до сих пор этого не сделал. Заместитель главы администрации президента Украины Валерий Чалый уверяет, что соглашение будет утверждено уже в сентябре, но это весьма сомнительно из-за роспуска ВР. 

     Верховная рада нового созыва будет избрана в конце октября, к работе она приступит самое раннее во второй половине ноября — а к этому времени уже перестанет действовать специальный режим доступа украинских товаров на европейские рынки, который ЕС в одностороннем порядке ввел в мае.  Более того, уже и Европарламент в середине июля, наблюдая за задержкой, становящейся все более и более неприличной, был вынужден обратиться к украинским властям с просьбой как можно скорее завершить все процедуры, необходимые для окончательного вступления в силу  этого документа.
     
Налицо желание сорвать вступление в силу многострадального соглашения. Кому это выгодно?  Ответ напрашивается только один - Путину.
     По материалам: For-ua.com

Заступник голови партії "Батьківщина", Голова Комітету Верховної Ради з питань європейської інтеграції Григорій Немиря закликав Президента України без зволікань внести Угоду про асоціацію між Україною та Європейським Союзом до парламенту для її ратифікації та наголосив, що її швидка ратифікація є найкращою відповіддю на агресію Росії проти нашої держави. 
     "Ті, хто не хоче подавати Угоду на ратифікацію, демонструють свою політичну безвідповідальність. Ми закликаємо Президента України показати свою відповідальність і подати Угоду на ратифікацію", - сказав він.