хочу сюда!
 

Slana

46 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 45-50 лет

Заметки с меткой «джерело»

Де ти, Мауглі?

Де ти , Мауглі?
Чим нині займаєшся? Те. чим ти займаєшся, тебе задовольняє? Чи  Джерело, з якого ти п"єш воду,   не пересохло?
heart
16.09.16. Кожен раз, дивлячись на цю ілюстрацію єдності всього живого, я пригадую людину (чи то істоту; чи то згусток енергії; чи то все разом), яка витягла мене восени 2003 року з того світу після аварії. Десь глибоко, на рівні підсвідомості, в мені живе відчуття того, що, в реальному житті 2003 року, ця сутність мала точно такий віковий вигляд. Вигляд енергійного і веселого семирічного сміливця.
roseheartrose


Приєднуюся

Людмила:

ЖЕЛАЮ ВАМ

Мечтать... Летать... И думать о прекрасном.
Во сне касаться звёзд и облаков.
И верить в то, что это не напрасно.
Что в жизни нашей будет всё легко.

Надеяться на Чудо... Верить в сказку..
Любить друг друга и тепло дарить.
И жить по настоящему... Без маски.
Смеяться... Плакать... И судьбу творить.

Дарить друг другу радость и улыбку
От счастья плакать... от любви сгорать..
И не бояться совершить ошибку...
Весь опыт жизни в Мудрость собирать.

Не думать о плохом... Не жить вчерашним.
Не злиться на судьбу, когда идёт не в масть...
Признаться в чувствах... Быть немного грешным
И наслаждаться этой жизнью всласть.

© Ольга Пальчик

 

Джерело (значення). Повага до джерела. Україна хоча б.

Перші люди на території України з'явились 1 млн. років назад.
.
Перші толкові племена, в яких вже були скребки, зброя, люди які вміли малювати чіткі знаки на камені (а не сумбур), які вже молилися богам ( розуміли, що - це, всі разом) і створювали особливі місця для цього - ставили великі особливим чином камені, та інше, - з'явились 30 тис. до н.е. (Пізній палеоліт).
.
.
- що образливо, те,- що вони з'явились тоді і на території Донецьку в тому числі. Хоча я вважаю, що то земля споконвіку - гнила, і не призначена для життя людей ( і вся росія - також). Ні, оказується, були не тільки у Вінниці, не тільки у Києві, Хмельницькому, Рівному, Чернівцях, а і там, в Донецьку - теж були. 
.
Так ось, ЄДИНЕ, ЩО БУЛО ПОТРІБНО ЛЮДИНІ ДЛЯ ОСЕЛЕННЯ НА ДАНОМУ МІСЦІ - ЦЕ ВОДА.
.
ЧИСТА ВОДА. Не річка. В річці вода - з бактеріями. Там живуть тварини, риба, рослини, там сонячне світло дає розмноження бактерій та вірусів). Пити можуть тільки тварини. 
А - ДЖЕРЕЛО.
.
ЛЮДИНІ ПОТРІБНО - ДЖЕРЕЛО. Чиста вода з-під землі. Темнотою підземелля ( немае світла, немає тварин, немає рослин)  та глиною та підземними солями ( сіль люба, кальцію, і тд. - антибіотик) - продезінфіковане.
.
.
Люди могли жити тільки біля джерела.
 Єдине, що було конче необхідно людині - тільки вода. Джерельна.
.
.
Далі. 
Рельєф України ( та інш.) території склався після того, як усю землю пропахав Великий Льодовик. Коли було оледеніння Землі, і лід наростав, і рив перед собою землю. Коли лід розтанув - залишились долини. Балки.
.
Усі ці холми створилися тоді. З тих пір форми холмів пагорбів на Землі - НЕ ЗМІНИЛИСЬ.
.
Вода має особливість ( під дією тяжіння Землі))) стікати з холмів у низини. 
.
Причому виходить вода назовні з холмів не в самій нижній точці, не в низинах, не в ямах - а при самому нижньому схилі холму.
.
Тобто, усі джерела води, що ви Зараз Спостерігаєте - БУЛИ ВІДТОДІ!!!
.
.
Усі джерельця з землі, кринички, на схилах холмів у низинах, що дають маленький потічок - вони СПОКОНВІЧНО САМЕ ТАМ І БУЛИ. І ЗАРАЗ - Є.
якщо не пересохли.
.
.
і недалеко від них Обов'язково жили - Люди. Колись.
.
.
жили. в результаті вас народили. ви не з космосу з'явились. не з пустелі. не з євреїв. не вчора, і не з прапрадіда ( більше ви і не знаєте, бо мозку не вистачає, і папірців архівних про прапрадіда нема - і отже вас нема. думаєте, що вас раніше - нема). Вас умовно народили раніше. Були ваші - предки. 
А - раніше.
- ви з'явились від того, що там було - Життя. Біля джерел води чистої. Пили воду люди, потрібну для тіла, розмножувались, скотину поїли водою..Напували.
.
.
Що МИ ТЕПЕР Бачимо? - При забиванні у Гуглпошук слова "джерело" ми бачимо, що на 100 результатів жодного пояснення, що таке - Джерело. 
.
Що Це - НАЙГОЛОВНІШЕ СЛОВО, фактичне, дякуючи якому ми ЗАРАЗ І - живемо.
.
Та й ми усі, на Планеті. Да, є єдина стаття у Вікіпедії....да, ще людині потрібно - повітря...
.
.
в сучасності і в інеті  - Абсолютно Ніякої Поваги до - Джерела, як такого....
.
що нас, власне, - і породило. і вас, - не скажу, хто ви. такі.
.
.
п.с. - ще додам, що племена складалися з мінімум 30-ть людей, і саме джерело не могло забезпечити водою усіх зразу, ще зі скотиною, то логічно, що вони не розкопували джерело в яму, не будували затоки чи дамби чи греблі, а селилися саме там, - де або потужне джерело дуже було, або де два-три джерела стікалися разом, і утворювали ручай - і де ручай таки впадав у невелику западину у землі - створював калюжу, але не калюжу застійну, а проточну, з чистою водою. Резервуар. Маленьке озерце - не озеро. В озері вже застій води, гниль.
А - неглибоку яму з чистою підземельною водою. З двох - трьох одночасно ручаїв джерельних.
.
Саме там і оселялися - Люди. Наші. Українські Предки. не горяні карпатьскі усілякі. Не степові кочівники, пербиті намертво гунами, готами, скіфами, сарматами. 
.
Центрові Люди. Центральної, такої собі доброї для життя Людини - минулі українці.
Основа України.
.
Холми, рівне, холми, рівне....Овраги небагато. Схили Дніпра ( проритого льодовиком).
.
Цетрально - Український Щит. Основа України. Стійка геологічна платформа. З добрим грунтом. +300 над рівнем моря. 
Так і народились - українці.
Дякуючи - Джерелам чистої води з нижньої частини холмів вибігаючої назовні. Чистої.
.
.
і це було все не тільки 30.000 років тому, а ВЕСЬ ЧАС, аж доки людство не навчилось мурувати криниці до Глибинних Вод, і сталося це ну максимум у 15-му столітті. 1600 рік н.е. За Хмельницького Богдана. Вже було - все. Зброя, друкарні, посли, культура, старости, Галілей з телескопом...
А ВСІ 32 тис. років до цього - було, як я кажу. ІСТОРІЯ КАЖЕ.
.
.
.
де ж подяка Джерелам ( Джерелу) у мільонах статей інтернету від нас - не бачу.
 НЕМАЄ.


.

.

Небо!

Просто неймовірний учорашній день зарядив мене як батарейку. Запитаєте
надовго? Дуууже!
В планах – простий домашній день, довкола неяскраво і рутинно, а тут ще й
дипломна. Причому тема дипломної, вибрана не мною…не тягне до написання.
Коротше нецікава.
На розраду останнім часом приходить, як не дивно ася!
Підключилась. Подруга запросила кудись вибратись на повітря, бо за вихідні
її стіни не були більш цікавими за мої ;) Я вперто вірила, що змушу себе до
роботи над темою…я старалась…не вийшло ;) В голову нізвідкіля прийшла ідея,
куди б вибратись. Давно хотілось забігти, впасти посеред поля і дивитись в
небо! Тиші хотілось…шуму машин, десь там на трасі..а ще, послухати, що там нашіптують
теплі весняні трави. Тож перед очима картинка мальовничого Раківця, цілющого
джерела і просто красивого українського села.
Домовились. Зібрались. Поїхали.
Досить таки швидко приїхали. Ще чуть пройшли від траси до самого Раківця.
Сонце так нагріло асфальтовану дорогу… що повітря наскрізь пронизалось знайомим
запахом смоли. Пам’ять відтворила кілька уривків з дитинства. Настільки приємно
було знову побачити затишний сільський куточок щастя, і звичайно ж джерело.
Цілюще джерело.
Змінилось. Там усе змінилось.
Привітні ліси, жовті болота, співи жаб і повітря…не міняються!
А ще обов’язково не їхати, а йти пішки, по траві, босою по стежкам. Можливо
банально і просто – а може…..гармонійно?
Масу задоволення отримала проходячи дванадцять кіл по джерелу. Нам там
сказали, що так треба…і дивно, ми навіть не розпитали чому :)  Перше коло видавалось нереальним пройти, тому
одразу ж вийшли з води. Потім зібрали всю свою сміливість і рушили. Чесно? Дуже
спочатку ламало ноги, потім вони просто затерпали і почались «набіги мурашок».
З п’ятого кола вже було смішно чого ми так боялись її,- води. Неймовірні
відчуття, ну просто як очищення якесь чи що?!
Але це була спланована акція, далі ж почалось цікавіше ;)
Вже повертались назад до траси, йдучи селом помітили які веселі ну й смішні
наші люди. Двоє дітей – брат і сестра продавали на ганку молоко, при цьому зі
сміхом та істеричним криком виясняли відносини…хі, такі смішнючі. А ще одна
добра бабуся продавала бузок, і саме обривала конвалії, мабуть також
переслідуючи комерційні цілі ;) Наш супутник насмілився попросити подарувати
кілька букетиків – погодилась. Приємно.
Двоє чоловіків чимось торгували. Один медом, інший – вином, коньяком та
бринзою. Підійшли. Спробували усі сорти меду, вибрали, купили. І, звичайно, як
журналісти почали цікавитися, розпитувати про мед. А добрий, круглолиций і кремезний
дядько розповів про фестиваль меду, що відбуватиметься наприкінці травня.
Сусідній дядько «Пані Дівчинко» (назвали ми його так тому, що він до усіх саме
так і звертався) запропонував зробити нам каву…і почалося. Все було і кава, і
вино, і коньяк, ще бринза з медом. Пригощали дуже смачно і довго. Надзвичайно
приємні селяни
. Інколи заздрю їхньому щастю займатися господарством. На
завершення, або як кажуть, «на коня» двічі налили медовухи – домашньої,
солоденької та м’якої. Основне, що самі вони не пили ніц, окрім кави. :)
То був незабутній вечір. Правда ми вже хмільні були, і смішні, і всякі
;)  І ще, чомусь дуже поволі до траси
йшли. Сподобалось.
Давно не була в цій, захованій від міського шаленства місцині.
Гарно.
І про небо. Ми таки дивились на нього!!!
Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая