хочу сюда!
 

Карина

35 лет, водолей, познакомится с парнем в возрасте 35-50 лет

Заметки с меткой «природа»

Ну ми постараємося, слово честі!

Істина має негожий нахил займатися стриптизом. Вона оголюється і постає перед нами в чому Природа-матінка народила.

Воно б ще й нічого, ми ж, грішним ділом, любимо оголену натуру. Проблема в іншому. Істина роздягається перед нами дуже, - а іноді навіть занадто, - довго. Настільки, що, буває, тільки наступне, а то й навіть третє покоління бачить результати того процесу, початок якого хтось колись спостерігав.

І ще одна характерна риса є в цьому стриптизі. І вона, ця риса, ця особливість, - ну хіба що для любителів гострих відчуттів.

Ми підохочуємо Істину, передчуваючи та облизуючись. Але ж ось покриви, один за одним, падають до її ніг, і те, що постає перед нашими очима, змушує нас застигнути з жаху. Усе, що ми так сподівалися побачити, виявляється настільки мерзенним і вбивчим, що ми заздримо тим, хто вмер, так її, Істину, і не пізнавши.

Так це відбувається, наприклад, з діями і намірами. Спостерігаємо ми, зазвичай, дії, тобто “одежини”, проте коли вони поступово перестають приховувати від нас те, що за ними криється, - наміри, - це перетворює нас на довічних циніків, а іноді, - хай нас омине! - і на самовдоволених негідників. А той, в кого після такого випробування, залишилися ще здоровий глузд і сяке-таке сумління, той із сумом і тугою згадує про ті часи, коли він, наївний, вірив діям і словам, і ця віра була його теплесеньким, малесеньким світом.

І все ж, більшість із нас полюбляють насміхатися над діями і словами людей, даючи зрозуміти усім своїм виглядом, що воліємо, аби краще вже ці лицеміри явили б нам свою істинну сутність. Не підозрюючи, що це дійсно може статися.

Так, наприклад, трапилось з “фальшивими американськими усмішками” і показною європейською ввічливістю і толерантністю. Ми говорили: ні, ви тільки гляньте, невже вони справді думають, що ми не бачимо, як за їхньою “відкритістю”, усмішками и демократичною поведінкою приховується звіряче бажання володіти масами, капіталами, світом? Ліпше вже не приховували б вони своє істинне обличчя. А лице самої Істини, яке сяяло з-за оманливого серпанку нашого нещирого світу, ввижалося нам незрівнянно прекраснішим за всі ці облудні писки.

І от, поки ми мудрим і саркастичним поглядом дивилися на Захід, тим часом зовсім з іншого боку, зі Сходу, почали приходити у світ люди, які не приховували своїми діями істинних намірів. І дії їхні, і наміри свідчили тільки про одне: про звіряче бажання володіти масами, капіталами, світом.

І замість широкої фальшивої усмішки і ввічливого погляду очей, що відкрито дивляться на тебе, замість руки, простягнутої для нещирого потиску, на нас глянув ствол автомата, вище нього - холодний погляд убивці крізь проріз у чорному чохлі на голові, нижче - вже забруднений чиєюсь кров‘ю ніж.

І нам раптом чомусь перехотілося дивитися в обличчя цій Істині, спостерігати за тим, як вона перед нами буде оголятися. Нам чогось дуже захотілося назад, у світ усмішок, відкритих поглядів і рукостискань.

Матінко Природо, чи невже в тебе є лише ось ця, одна “істина”? Та не може ж такого бути, ну навіщо ти нас лякаєш, як дітей. Не можна ж так…

Ми просто впевнені, що є в тебе в запасі, в заділі, інша істина. Істина для тих, хто може дійсно тішитися успіхами інших, хто здатний навчитися радіти можливості допомогти іншим, ближнім і дальнім, - людям, їхньому добробуту, миру…

Ну ми постараємося, слово честі! Ми не будемо вже зловтішатися, коли у когось ледь помітно здригнеться рука при ручканні, коли хтось опустить очі, коли комусь перехочеться усміхатися. Ми будемо уперто триматися один одного і шкірити зуби в усмішках, і гаряче тиснути руки, і обійматися, і разом, у згоді, згуртувавшись, будемо творити одне, спільне життя. Скажи тільки, що є в тебе для нас ще одна, інша Істина - істина життя!

Ми не віримо, що у Природи є тільки істина смерті.

Ось такі справи з цією карикатурою… То ж не будемо радіти, коли навіть побачимо чорні тіні. Не будемо удавати з себе занадто мудрих. А то так можна й саме життя перемудрити, а замість нього, - що?.. 

В мірє животних

      Ми в Цедулках захопились рослинами, бо вони ближчі до нас.
І навіть, як показує практика, їх можна в нєсмєтном колічєстве виростити на балконі, лоджиї, вікнах. Це цікаво, приємно і маєш віддачу від своєї вкладеної праці і любові.
       Але наша Муха-ха-ха написала Про співтовариство:
Замітки про сапки й грядки, садівництво й будівництво, про бджоли й помідори, про мурахи й різні бляхи, про паркани й таракани, про картоплю і коноплі, про розсаду й колорадів, про квочку й грибочки, про соління й самогоноваріння, про смішне і грішне, про вино і про квас та про нас і про вас umnik

То ж згадалась мені моя молодість і захотілось розповісти про живність podmig
А саме про курей і різні історії з цим пов"язані. zombobox

Проживши з народження в місті, доля мене закинула у село. Тодішнє село мабуть відрізнялось від теперішнього. Все-таки там було багато куди підти на роботу, молоді було не мало. Взагалі цікаво було. Все нове, інакше.
      Отже заселились ми в будинок і звичайно сусідські бабусі стали ходити й поглядати хто тепер їхні сусіди. Та й не просто поглядати, а навіть познайомитись, розпитати що і як... Так ми потоваришували з ними. А з однією аж добре здружились. Пройшло десь біля двох тижнів нашого там життя і моя бабуся-подружка запропонувала мені квочку на прокат (так би мовити) cat lol
       Бо як вона мені сказала, що квочки то цінність у селі і віддати її назавжди вона не може. 
       "Нате вам квочку з яйцями. Вона вам висидить, виходить курчат, а тоді віддасте її назад, а вам залишаться курочки. Бо у мене в цьому році вже достатньо вилупилось курчат, а тут знову квочка заквохтала, не хочу її мочити, щоб не перестала бути квочкою"
        Уявіть собі цей монолог. Для мене, міської жительки, це було цікаво чути, але дивно. У однієї моєї бабусі було штук 7 курей, але подробиць про квочок я не чула, бо у неї їх не було.
      Звичайно я відмовлятись не стала. Уважно розпитала що з нею робити і пішла забирати тимчасову пітоміцу з усім приданим (здається 17 штук яєць) lol



       Квочечка була порядною і спокійною. Тихенько сиділа у гніздечку, лише раз на добу виходила по нуждє і поїсти, попити.



    Як і годиться через 21 день свого сидіння у неї почали лупитись діти. Вона дочекалась коли всі які могли вилупляться і стала їх водити і вчити уму разуму. Мені було дуже цікаво спостерігати за цим сімейством. 




І десь через місяця півтора, в один з вечорів я бачу, що діти залишились самі, а мамка десь ділась. Я дуже хвилювалась, бо ж за домовленістю "Корова рижая одна" (с) ))) брали ми її в оренду і треба віддавати, а тут її не стало. Що я скажу своїй бабусі-подружці? Робити нічого, йду на другий день сумна з повинною головою до бабусі і розповідаю, що квочка десь зникла prostite . А бабуся сміється і каже: "не сумуй, не переживай, вона вчора ввечері сама прийшла додому." Фух! Як камінь з душі знявся lol
      Стали наші курчата підростать, в загальній кількості їх залишилось 11 душ. Поки маленькі їх не було видно хто з них хто. А коли підросли, навіть бабуся була в шоці, бо з тих 11 - 4 були курочки, а 7 півні omg.



     Ну що з цього приводу сказати? Те що вони між собою бились, щоб захопити верховну владу - то були квіточки. 




      
      А ягідки то - бідні наші кури tears Ті змеї гориничі півні, як підросли, не давали їм проходу. Кури навіть ховались від них у кущах. А якщо приходилось вийти поїсти або перебігти з кушів у кущі, на одну бідну курицю стояла черга з трьох-чотирьох півнів whosthat nevizhu І кури зранку навіть боялись виходити з курятника. 



     То прийшлось тих терористів недоростків різати раніше часу moroz щоб не замордували курочок cat 
     От така Вам казочка, а мені бубликів в"язочка lol

П.С. Як захочете почитати ще чогось подібного, пишіть ;)

      
       

Мабуть скоро в школу?

     Завжди коли рясно квітують айстри і жоржини одразу починаєш згадувати, що скоро діти підуть до школи.
     З одного боку приходять спогади про те, як сама йшла до школи, а потім згадую як збирала малечу до школи. Але кожного разу при наближенні 1 вересня перед очима постають букети з айстр




      І наче ж нічого особливого в цій квітці немає, але ж їх розмаїття, форма, різноколірність і різнофактурність притягують 



У мене в цьому році не дуже якось з різноколірностю склалось, але все одно щось квітне і досить радує
Ось сама перша, що розквітла. Вона така здоровенна в диаметрі


А ця вже нарядила гарний комірець і ось ось збирається відкритись у всій своїй красі



Отже з різнокольоровими малувато, а то все білі









А ще розквіт маленький соняшок. Росточком він маленький, що і було написано на упаковці (40-60 см)



Гарного квіткового настрою! cvetok

 
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
175
предыдущая
следующая