Дневник питомца - голосование
- 16.03.20, 09:09
- КОНКУРСНЯК I.UA
Вирішив це оповідання для письменних збочень написати українською, так що вибачайте мене, люди, за мою французьку. В умовах цього конкурсу Зараза нічого не казала про те, що не можна розташовувати два твори - один з літерою «и», а другий оригінал тексту… тому читайте, та ще раз вибачайте.
Колись дуже давно - чверть століття тому, а то і більш, був в мене добрий знайомий, звали його Аркаша. Такий собі дядько похилого віку, як на мене - молодого та моторного парубка, ми разом працювали і в нас було багато часу на розмови за життя. Годинами він був здатний розповідати про себе: як він служив, як одружився, та який він був завзятий спортсмен, а ще він любив казати: «Сало сила – спорт могила» - отака собі кумедна приказка, мені більш подобався ще один його вислів: « Який справжній татарин не любе сала». Але мова в нас йде не про сало, а про спорт, тому слухайте далі. Цей чоловік – сивий худорлявий та з інтелігентним обличчям, на той час дуже полюбляв горілку і ми, тобто молодь, що разом працювали та після роботи ходили до «Зеленого гаю» (такий собі катран на території школи на шляху з місця роботи), дуже любили насміхатися з нього, ну як це роблять малі діти.
Так от, одного разу ми набрали самогону, помідорів та сала до «гаю». Випили, закусили - ну все як треба. Почались розмови про різні речі: про спорт та фізичні навантаження… як да що… ось я і кажу: « Аркаха, ты ж спортсмен, а ну изобрази чего на турнике». То був жарт, хто б у здоровому глузді зміг подумати, що цей п’яниця покаже нам таке, що я наприклад і не мріяв… він зробив без ременів безпеки справжнє «сонце» (це оберти на руках навколо перекладини). Свою щелепу я не міг підібрати ще півгодини. А надалі, принаймні я, ніколи більш не жартував з нього.
В тому річ, що не все є так, як ми гадаємо.
Виришив ци ипивидинни дли письминних збичинь ниписити икриинськии, тик щи вибичийти мини, лиди, зи мии фринцизьки. В имивих цьиги кинкирси Зиризи ничиги ни кизили при ти, щи ни мижни ризтишививити дви твири - идин з литирии «и», и дригий иригинил тиксти… тими читийти, ти щи риз вибичийти.
Кились дижи дивни - чвирть стилитти тими, и ти и бильш, бив в мини дибрий знийимий, звили йиги Иркиши. Тикий сиби дидьки пихилиги вики, ик ни мини - милидиги ти митирниги пирибки, ми ризим прицивили и в нис били бигити чиси ни ризмиви зи житти. Гидиними вин бив здатний ризпивидити при сиби: ик вин слижив, ик идриживси, ти икий вин був зивзитий спиртсмин, и щи вин либив кизити: «Сили сили – спирт мигили» - итики сиби кимидни прикизки, мини бильш пидибивси щи идин йиги вислив: « икий спривжний титирин ни либеи сили». Или миви в нис йди ни при сили, и при спирт, тиму слихийти дили. Ций чиливик – сивий хидирливий ти з интилигинтним ибличчим, ни тий чис дижи пилиблив гирилки и ми, тибти милидь, щи ризим прицивили ти писли рибити хидили ди «Зилиниги гии» (тикий сиби китрин ни тиритирии шкили ни шлихи з мисци рибити), дижи либили нисмихитися з ньиги, ни ик ци риблить мили дити.
Тик ит, идниги ризи ми нибрили симигини, пимидирив ти сили ди «гии». Випили, зикисили - ни вси ик триби. Пичились ризмиви при ризни ричи: при спирт ти физични нивинтижинни… ик ди щи… ись и и кижи: « Иркихи, ти ж спиртсмин, и ни изибризи чиги ни тирники». Ти бив жирт, хти б и здиривими глизди змиг пидимити, щи ций п’иници пикижи ним тики, щи и ниприклид и ни мриив… вин зрибив биз риминив бизпики спривжни «синци» (ци ибирти ни риких нивкили пириклидини). Свии щилипи и ни миг пидибрити щи пивгидини. И нидили, приниймни и, никили бильш ни жиртивив з нииги.
В тимуи рич, щи ни вси и тик, ик ми гидиими.
И будем мы немногословны…
Зачем ненужные слова,
Когда Любви призывов волны
Зовут в игру войти тела?…
Мы в этом деле – полиглоты,
Те, что общаются без слов
Язык движений, взглядов, вздохов
Раскрепощает от оков.
Касание пальцев, дуновение
Тепло ладони на груди…
Я как волна, ты – побережье
И наслаждение впереди…
Я буду остров, ты – цунами,
Ты океан, а я - земля..
Борьбу приливов между нами
Ведут горящие тела…
И страсти нашей нет предела,
Блажен, кто к этому привык -
Вот мой язык и твоё тело…
Моё же тело – твой язык!
Как альпинисты, в одной связке,
За шагом шаг – идём на пик
Уже вершина… как развязка
И наслаждения слышен крик…
14.09.18
В кёмнётё вёшёл Бёрёмёр.
- Ёвсёнкё сёр.
- Сём тё сёр.
- Сёр?
- Нё ёбрёщёй внёмёнёё Бёрёмёр. Тё жё вёдёшь в кёкёй зёмёткё мё нёхёдёмсё.
- Ётё жёпё сёр.
- Ё пёдпёсёл кёнтрёкт нё чётёё ёслёвёй. Тё знёёшь, чтё сдёлёёт Зёрёзкё, ёслё ё нё вёпёлнё кёнтрёкт?
- Ёнё прёдёст вёшё дёшё зё мёшёк кёртёшкё, сёр.
- Вёт ёмёнё. Тёпёрь ё гёвёрё, кёк бёдтё ё мёнё бёлт вё ртё.
- Тёкёё жё хёйнё сёр.
Рёздёётсё ёжёснёй вёй.
- Ктё ётё вёёт Бёрёмёр?
- Ётё ёжёкё сёр.
- Брёчнёй пёрёёд?
- Нё пёнёл сёр?
- Ёбётсё?
- Нёт. Ёнё тёжё чётёёт зёмёткё сёр.
- Ёбёнётёё твёрё.
- Ёт прёчётённёгё ё нёх нё стёёт. Брёчнёй пёрёёд сёрвён.
- Ёкёлёгёчёскёё кётёстрёфё?
- Дё сёр.
- Грётё Тёнбёрг в кёрсё?
- Дё сёр.
- Мнё пёздёц?
- Дё сёр.
- Чтё дёлёть?
- Чётёть кёнтрёкт сёр.
Расшифровка.
В комнату вошел Беримор.
- Овсянка сер.
- Сам ты сер.
- Сер?
- Не обращай внимания Беримор. Ты же видишь, в какой заметке мы находимся?
- Это ужасно сер.
- Я подписал контракт, не читая условий. Ты знаешь, что сделает Заразка, если я не выполню контракт?
- Она продаст вашу душу за мешок картошки сер.
- Вот именно. Теперь я говорю, как будто у меня болт во рту.
- Такое же впечатление сер.
Раздается ужасный вой.
- Кто это воет Беримор?
- Это ежики сер.
- Брачный период?
- Не понял сер.
- Совокупляются?
- Нет. Они тоже читают заметку сер.
- Несчастные животные.
- От прочитанного у них депрессия. Брачный период сорван.
- Экологическая катастрофа?
- Да сер.
- Грета Тунберг в курсе?
- Да сер.
- Я пропал?
- Да сер.
- Что же делать?
- Читать контракт сер.
Це танець Пристрасті наразі
Рука в руці, стегно з стегном
Раптово обірвати гру,
Повір, це вже не в нашій владі.
Це гра по лезу гострого ножа
Це гра, що на вістрі кинджала
Де камертоном затремтіла
В твоїй Душі моя Душа.
Смичок… струна тихенько плаче,
І понесеться Час ускач.
І щастя стогін, і солодкий плач,
І губи на твоїй долоні ледь тремтячі…
Вершаючи природний древній акт,
В Чарівний Світ відкриємо ми дверці,
Де Серце, притискаючись до Серця,
Звіряє ритм, вступає в такт.
Любові піднесЕну Тайну
Жагу шалену , що в цей час
Раптово заполонила нас,
Співзвучність тіл приймає танго
Смакуйте, Танго - це Кохання,
Найпалкіший у світі танок,
Що сягає жагучих зірок
У нестерпному злеті бажання.
А это для разрядки https://media1.giphy.com/media/CfZqMAcgljNew/200w.webp