Сірий Клин (інша назва: Сіра Україна) — неофіційна назва Південно-Західного Сибіру і Північного Казахстану з кінця XIX—початку XX століття, де розгорнулася масова українська колонізація (загальна площа колонізованої території — 460 тисяч квадратних кілометрів).
В 1917—1920 роках на Сірому Клині була розгорнутий рух за Українську Державну Автономію.
Далі: https://www.radiosvoboda.org/a/29502876.html
https://uk.wikipedia.org/wiki/Сірий_Клин
Подивившись прес-конференцію по темі вчинків Кохановського…мене дещо збило з толку.От вона провокація. І з боку кого вона відбувається?! З боку саме тих людей в патріотизмі яких ніхто не сумнівається. Мені ніколи не подобався сучасний націоналізм тим , що ті хто зве себе націоналістом здатен лише на руйнацію і паплюження.Чому людина дозволяє казати на іншу «покидьок», але коли журналістка, у питанні згадує банду, яка дорвалась до влади її зупиняють, виправляють. Мол, є люди , які їх обрали і треба їх поважати. Цікаво: одного можна, групу з таких - ні. Нічого, окрім трусості я в цьому не бачу. Але при цьому ці люди(сидячи у залі, виступ у якому немалих грошей коштує) закликають студентство на акції протесту НА РЕВОЛЮЦІЮ.Прозвучав новий вислів:«Помаранчева революція – це тільки репетиція, буде скоро революція народна».А де проявлення любові - щирої доброї відкритої, якої так багато в українському народі.Те, що показують в найкращих закордонних любовних драмах просто ніщо у порівнянні з тим, що відчуває українське серце до того, хто наповняє його світлом.Звірство й жага до помсти. Кому? Питаю я вас ми будемо мститись? Пам’яткам бувшим вождям? Це ж каміння. а скільки прихильників у нього ви чомусь забуваєте. що вони не каміння, а люди з очима й вухами - теж не помічаєте. чому б не поважати людину за те що вона – ти. А чим вони завинили!? Вдумайтесь в це: тим, що відчувають вірять хай і помиляються при цьому дуже фатально. Так вони просто помиляються і довести це можна лише яскравим прикладом свого життя. А ви все більше розпалюєте вогонь, який на руку лише тим, хто заробляє собі на наших помилкових діях та рішеннях, це ті, які під постаттю Табачника приховують саме ті сучасні проблеми, які б могли об’єднати нас у громаду - у силу яка здатна сама вирішувати, що для неї є важливим, а що (як в даному випадку) само з часом мине.Для мене Табачник просто прізвище, я не читала його книжок, не слідкувала за його діями, але я знаю напевно: якщо він прийме рішення, котре в чомусь принизить мене, чи мої права, чи права народу України, я мовчати не буду! А от ви, зі своїми акціями видохнетесь і у важливий момент будите просто знесиленні – їм це й треба.
Якщо навести приклад, то актуальним і найкращим буде приклад Кличка старшого.На хвилі яскравої перемоги брата, поки не спав запал і увага широкої аудиторії. Він пише лист-звернення до президента. І сьогодні вже Черновецькому не довго лишилось, це точно!!! Он де приклад, он де націоналізм і такий усіма бажаний, і не кожному даний, героїзм!
Думайте, Шановні! – от мій вам єдиний заклик, всі інші - провокація. Це не просто ,але корисно! І також єдиний безкоштовний засіб зробити себе людиною щасливою такою ж брата, друга, сусіда, і в решті решт всю Україну Державою великою і розумною.
Кубанська Народна Республіка, — козацьке державне утворення на Кубані[2]. Проіснувала 1 рік і 9 місяців.
За першою конституцією КНР був проголошений її склад з Кубанської області, Чорноморщини(Чорноморської губернії), Ставропільщини(Ставропільської губернії), Терщини (Терської області). Велися перемовини з Гірською республікою.
20 січня 1918 року Законодавча Рада Самостійної Кубанської Народної Республіки ухвалила резолюцію про прилучення Кубані на федеративних засадах до Української Народної Республіки, але через агресію Радянської Росії це об'єднання не відбулося.
4 грудня 1918 року на надзвичайній сесії Крайової ради було прийнято другу Конституцію, якою назву Кубанська Народна Республіка було змінено на Кубанський Край.
17 березня 1920 Кубанська Республіка була знищена більшовиками.
За підтримки Української Громади розпочалась реалізація проекту «Здорова Україна», керівником якого є Голова ВГМО «Молодіжний Рух «Здорова Україна» Станіслав Ліповський.
Метою цього проекту є популяризувати ідею здорового способу життя серед молоді, та підвищити соціальну обізнаність з питань загрози Українському етносу через згубний вплив алкоголю та інших нав’язаних проти аутентичних цінностей; загальна патріотизація суспільства через рекламування і заохочення єднання із українською культурою, історією, традиціями тощо; інформування суспільства стосовно шкідливих впливів конкретних продуктів, явищ, телевізійних програм, СМІ тощо.
Детальніше: http://ukrhromada.org/ua/media/news/item/859/
Беручи реальну участь в цьому проекті, Ви говорите – дитячому алкоголізму НІ!
Якщо Ви бажаєте приєднатися до проекту, пишіть на електронну адресу керівника проекту Станіславу Ліповському: [email protected]
За даними перепису 1926 в Зеленому Клині мешкало 303 тисячі українців (із 315 тис. усіх українців Далекого Сходу), або 24,5 % усього далекосхідного населення. У період існуванняСРСР українське населення регіону зазнало масових депортацій і зросійщення[5].
У 1917—1922 роках в межах Зеленого Клину існувала Українська Далекосхідна Республіка.
Київському клубу сімейних пар - бути! Такий основний підсумок зборів ініціативної групи сімейних пар м. Києва, які відбулися за підтримки Української Громади. Спільними зусиллями проект, такий необхідний саме в нашу епоху забуття сімейних цінностей, успішно стартував.
Детальніше: http://ukrhromada.org/ua/media/news/item/626/
Наступні збори вирішено було провести орієнтовно через 2 тижні. На порядку денному головним питанням буде обговорення та затвердження конкретного плану дій клубу на найближчі 2-3 місяці. Будемо щиро раді бачити на наших наступних зустрічах нових осіб, досвід кожної сімейної пари унікальний і їм варто поділитися з іншими. Чекаємо Вас в колі однодумців!
Підготовлено першу групу волонтерів, які житимуть і працюватимуть в українських селах, допомагаючи їм знайти власні ресурси і розробити план стратегічного розвитку та відродження.
30 волонтерів безпосередньо стали учасниками проекту «Корпус Волонтерів для сільських громад України», що реалізується за підтримки Української Громади.
Детальніше читайте тут.
Ми разом із громадськими організаціями «Форум порятунку Києва» та «Твереза Україна» закликали народних депутатів України не допустити легалізації безконтрольного продажу столових вин, що станеться в разі набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо сприяння здійсненню підприємницької діяльності», прийнятим народними депутатами 25 червня 2009 року.
«Законопроект є черговою спробою можновладців розв’язати проблеми бізнесу за рахунок інтересів суспільства, зокрема – життя і здоров`я українців. Через алкоголізм страждають і розпадаються мільйони сімей. Люди спиваються і вмирають. Пияцтво штовхає на кримінал. І це далеко не повний перелік тих негативних наслідків, яких зазнає суспільство через легкодоступність, і як наслідок – широке розповсюдження вживання алкоголю», – відзначив Голова Української Громади Ігор Шевченко.
Детальніше тут.
Ми разом із громадянською кампанією «Форум порятунку Києва» та Екологічним центром України закликали народних депутатів та перших осіб країни якнайшвидше ввести мораторій на вирубку лісів на території України і заборонити вивіз за кордон деревини та пиломатеріалів.
Якщо влада не усвідомлює масштабів тієї загрози, яку несе в собі безконтрольне знищення лісів, саме суспільство повинне стати на захист своєї безпеки і примусити народних депутатів припинити вирубку українських лісів.
Детальніше тут.
Ми шукаємо людей, які не просто говорять, а вже здійснюють реальні позитивні дії.
Коли почався проект «Нові лідери України», ми зіткнулися з нерозумінням його головної ідеї у багатьох людей, з якими доводилося спілкуватися. Тому хочемо відповісти на деякі запитанні щодо проекту.
Якими повинні бути нові лідери? Перш за все, лідер здатен розкрити в людях їхні потенційні можливості. Це є людина порядна, культурна, високоосвічена, дисциплінована, далекоглядна, з певними особистісними та професійними якостями, має багатий внутрішній світ, чуйне серце, ясний розум і здатність до постійного саморозвитку.
Мета проекту? Створити платформу, за допомогою якої об'єднати проактивних людей, організувати та згуртувати команду однодумців, надати можливість обміну досвідом результативної соціальної роботи, досягненнями та своїми невдачами.
Прочитати повну статтю Керівника проектного центру МГО "Українська Громада" Олега Челомбітька можна тут: http://ukrhromada.org/ua/media/quotes-content/id/50/
