хочу сюди!
 

Марта

48 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 50-60 років

Замітки з міткою «вуз»

Про пары и ленты

Народ, многие  ли из вас знакомы с термином "лента" как эквивалентом "пары"?

http://blog.i.ua/user/357102/1117758?p=13#p12  комм. 124 и далее.

я удивлён.

69%, 130 голосів

5%, 10 голосів

13%, 24 голоси

6%, 11 голосів

7%, 14 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Зачем Вам высшее образование (для студентов)

Студентов здесь куча я смотрю, поэтому наверное есть кому ответить на вопросы моей мятущейся души.

С бывшими студентами днем (пока Вы были на парах) уже обсудили. Теперь хочется услышать мнение студентов действительных и будущих - потому и повторюсь.

[ На хрена Вам высшее образование? ]


91%, 122 голоси

9%, 12 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Высшее образование: необязательно

http://www.korrespondent.net/main/192606/

Два миллиона украинских студентов зря тратят годы своей жизни на учебу:
большинство выпускников вузов не готовы к трудовой деятельности и даже
пишут с ошибками, пишет Глеб Вышлинский в журнале Корреспондент.


Когда-то я пожаловался своему коллеге на неспособность новой сотрудницы,
во всем остальном - чудесного человека, делать элементарные расчеты. Как
руководителя, до этого набиравшего на работу практически только
выпускников Киево-Могилянской академии, меня это удивило. На что
коллега, сам выпускник этого же вуза, заметил: "Раньше за тебя проводил
отбор [Вячеслав] Брюховецкий [Президент НаУКМА]". Имелась в виду
система тестирования абитуриентов, которая позволила этому вузу создать
репутацию единственного учебного заведения в Украине, куда невозможно
поступить за взятку.

Однако с каждым днем я все больше убеждаюсь, что функция высшего
учебного заведения в будущей карьере украинского студента - не более,
чем штампик прохождения базового отбора. Поступить в НаУКМА, Киевский
национальный университет имени Тараса Шевченко или КПИ в целом сложнее,
чем в частный или региональный вуз, - требуется больше знаний. Вне
сомнения, и уровень преподавания в вузах - лидерах по различным
рейтингам существенно выше, чем у менее популярных конкурентов. Проблема
в том, что знаний и навыков, приобретаемых даже в лучших из них, крайне
мало как для затраченного времени на их получение, так и для успешного
начала карьеры.

На протяжении последних десяти лет в мои обязанности входит набор
исследовательского персонала - в основном, экономистов и социологов. За
это время я прочитал, наверное, около тысячи резюме и провел несколько
сотен собеседований. Большинство из них были со студентами последних
курсов или выпускниками. При этом передо мной не стояла задача найти
людей, согласных на невысокие зарплаты. Наоборот, нужно было искать
лучших, и репутация работодателя это позволяла.

Эта задача с каждым годом усложняется. Все в большей степени виден
развал среднего образования: среди резюме нынешних 20-летних отбор по
критерию элементарной грамотности сразу же отсеивает большинство. Почти
половина дошедших до этапа собеседования не знает, сколько будет семью
восемь и не способна решить элементарную задачку на проценты.

Что же касается знаний и умений, которые будущий работник должен
получить в вузе, то здесь иллюзии рассеялись уже давно. Мы просто
набираем лучших по сравнению со своими однолетками, заранее зная, что
понадобится несколько лет "производственного обучения", чтобы человек
начал стабильно работать. Да и журнал Корреспондент вынужден был создать
мини-школу журналистики, поскольку найти более-менее готового новичка
нереально.

При этом и журналисты, и экономисты, и социологи - самые "модные"
специальности, и я представляю себе, насколько сложнее кадровая проблема
у главного инженера даже самого успешного промышленного предприятия.

Вопрос качества образования выходит за рамки отношений вуз -
работодатель, и является важной социально-экономической проблемой. На
возрастную группу 15-24 года в Украине приходится самый мощный
демографический пик: в нее входит 7,4 млн человек, 16% от населения
страны и 21% от потенциально трудоспособной возрастной группы 15-70 лет.

2,7 млн жителей Украины - студенты, в том числе 2,2 млн - вузов III и IV
уровня аккредитации. 1,2 млн человек из них в 2005/06 учебном году
обучалось на дневной форме обучения. Поражают темпы роста сектора
высшего образования в Украине: с 1990-го по 2005 год количество вузов
III и IV уровня аккредитации выросло со 149-ти до 345-ти, количество
студентов - с 881 тыс. до 2,2 млн.

На что же тратятся эти миллионы человеко-лет? На распечатывание
скачанных из интернета рефератов? На прослушивание лекций по
нумерологии, которые я получал десять лет назад под названием Финансы в
родном КПИ от преподавателя из престижного Нархоза? На посиделки за
пивом и прочие студенческие радости? На них, благо, есть деньги -
родителям по 40-50 лет, рыночные реформы застали их молодыми, и они
успели к ним адаптироваться. Работать вынуждена лишь небольшая часть
студентов - например, в Киеве, по нашим данным, таких менее трети.

И даже лучшие вузы, где эти проблемы сведены к минимуму, продолжают лишь
"давать знания", а не готовить студентов к трудовой деятельности.

Мне неоднократно хотелось по-дилетантски посоветовать тому же
Брюховецкому ввести предмет Основы работы, где рассказывать студентам о
том, что деловые письма нужно вычитывать перед отправкой, на встречах
стоит записывать, а в случае несогласия с поручением начальника нужно
ему сразу сказать об этом, а не просто игнорировать распоряжение. Одна
из выпускниц НаУКМА (одного из лучших гуманитарных вузов страны)
поразила меня, сказав, что за шесть лет в Академии только один
преподаватель (и тот - канадец) ругал студентов за грамматические ошибки.

Директор Международного центра перспективных исследований Владимир
Никитин в своей книге Идея образования отмечает, что через наборы
компетенций - именно того, что необходимо работодателю - выпускникам
много легче приспосабливаться к реалиям рынка. При этом методика
постановки компетенций несовместима с методикой передачи предметного
знания, что указывает на глубину изменений, которые необходимы для
перехода к постановке компетенций.

Если согласиться с Никитиным и учесть нежелание раздобревших на
демографическом пике вузов хоть что-то менять, то нынешним выпускникам и
студентам можно посоветовать одно - идти работать и самостоятельно
формировать компетенции, которые необходимы для успешной карьеры. Учить
иностранные языки, читать книги, набираться опыта от начальства. Когда
ваши одногодки с новенькими дипломами только начнут искать работу, вы
уже будете ценными сотрудниками со стабильным доходом и гарантированным
рабочим местом.

Топ-ляпів абітурієнтів

Пропоную трохи розслабитися і почитати ТОП-50 ляпів абітурєнтів на зоdнішньому тестуванні по українській літературі цьогоріч:D

Можна однозначно стверджувати - студенти будуть веселі:)

1. Навіть у бактерій та грибків є свої проблеми та бажання їх вирішити. Саме тому ми й існуємо.

2. Проблеми нам Господь створив, щоб нам не казалася земля пухом покушали не тільки пряник, ну і кнут.

3.Найбільш розповсюджена проблема – це, звичайно, парламент України.

4. Політики як стадо баранів і кожен хоче посісти місце вожака, отож і б’ються, як собаки у дворі.

5. Я проходжу по вулиці та бачу молодь, що лежить і не може встати від того, що в стані
алкогольного
сп’яніння. У стані алкогольного сп’яніння гинуть люди, отримується
незапланована вагітність, а потім матері роблять аборти або залишають
дітей у дитячих будинках, а у рекламі було все так гарно і весело.

6. Людина, народившись на світ – це вже проблема для батьків.

7. З часом людина почала будувати заводи, електростанції і сама почала отруювати оточуючу середу.

8. Адже коли ми думаємо, ми змушуємо працювати всі розумні органи нашого тіла.

9. Головна героїня пішла легким шляхом у вирішенні цієї проблеми – вчинила самогубство.

10. Хочеться забути все, відкинути, забути, а ще краще кайфанути.

11. У школі я пройшла наче 2-у світову війну.

12. Маруся Ч. піднімала бойовий дух солдатів, які від’їжджали на фронт.

13. Шановні перевіряючі, поставте мені добру оцінку, бо батьки мене повісять.

14.
Я поспорив з другом під параграф з біології, що я його вивчу, але в
мене не получілось вивчити половину і розказав другу. Друг сказав, що не
треба вчити другу, а я зрозумів, що не треба спорити під те, чого
незнаєш.

15. Твір, це, на жаль, занадто складне завдання для нашого склеротичного мозоку.

16. Об’єднувалися і кохалися за кожен кусок хліба чи зернини.

17. Настав день 8 березня. У ці дні ми любили ходити по лісу та собирати гриби.

18. Це лісне створіння хотіло відчути на собі справжнє кохання.

19. Сталін послав українців воювати з холостими патронами.

20. У Наталки була проблема нежонатої.

21. Лукаш, який дуже кохав Мавку, побачивши її в поганому образі, кинув її.

22. І за проханням хлопців вона зробила аборт.

23. У кожної людини рано чи пізно є проблема кохання, із-за якої людина може втратити свідомість.

24. А тепер наша країна процвітає та розвивається на чолі з іншими державами.

25. Є таке прислів’я: якщо не любиш свою професію, краще сиди вдома.

26. Тіло хоче хавати.

27. Кожен день ми бачимо, як хтось щось робе, а інші жують.

28. На превеликий жаль, буду закінчувати з катастрофічною нестачею часу.

29. Багатство – це гроші, коли їх рахуєш, все тіло живиться, а душа звеселяється.

30.
Наприкладі Колобка котрий втік від бабусі с дідусем ми бачимо що після
того як він втік йому було тяжко та проблематично ходити тому що всі
хтіли його з’їсти. Коли Колобок повернувся до діда і бабусі, вони його
пробачили і я вважаю, що вони стали для нього кращими.

31. Президент В.Янукович, який вирішує свої проблеми і стає кращим, краще править нашою державою.

32. Стовкнувшись з чимось дуже тяжким і здолавши цю преграду відчуваємо себе набагато краще.

33.
Пузир намагався піймати курку, що втікла від нього, та упав і забив
собі печінку, через що у нього виник пузир, який тимчасово треба було
оперувати і він пошкодував грошей і помер власною смертю.

34. Це автори, які на своїй шкірі скоштували все.

35. Будь-яка проблема – це можливість стати кращим, у моєму випадку знайти кращого хлопця.

36.
Наші працівники: педагоги, директор, завуч працюючи з нами, мають уже
стільки проблем, що мама дорогая, але вони йдуть далі.

37. Купив собі мопеда… і дуже хочу, щоб він їздив, як швейцарський годинник.

38. Я не стадо, я личность, і лідер.

39. Сиджу я у цьому класі і чухаю там, де не свербить, бо нічого не знаю.

40. Не потрібно боятися проблем, а лише тісно співпрацювати з ними.

41. Всі ми незабаром помремо. Бажаємо успіху.

42.
В Україні багато проблем: уряд, економіка і т.д. І якщо уряд піде
назустріч народові, то зразу відпадуть дві проблеми: і уряд, і дороги.

43. Отже, підводячи ітоги, можна зробити висновок.

44. Оптимісти і пісімісти.

45. Наприклад, моя подруга у сімнадцятирічному віці завагітніла. Банальна ситуація від коханої людини.

46. Став міністром міської ради.

47. Щастя – мати гарну жінку, горе – мати таке щастя.

48. США суне свої штати куди не потрібно.

49. Я вирішив, що якщо не можу вступити де подобається, піду, де добре платять.

50. Мойсей вів народ через постелю.


А тим часом нагадую - КОНКУРС "УКРАЇНА - ЦЕ МИ" триває і можливо саме тебе чекає пристойна грошова

винагорода;)

Изя.

И З Я.

Или.
 Люди-сороки.
/ Мои  невыдуманные  истории /.
.
       Детки, особенно  девочки, очень  падки  на  всё  «блестящее». И это   считается, как бы, естественным. Девочки подрастают, их интерес  только  усиливается  к  украшениям. И, уж, каждая девушка мечтает  носить  украшения  из  золота. Некоторые  ради  золота, бриллиантов,  на что угодно пойдут. Но это – представители слабого пола. А что же наши  милые  мужчины?..
       Не успела Мила войти  в  комнату, при этом, полотенцем  промокая  волосы; как к ней подскочили  её  две  сокурсницы: Танька  и  Анька.
      
[ Читать дальше ]
Автор: Эдельвейс 7 на воскресенье, Июль 17, 2011 

Расия - страна громатных людяй...

Не только наш Януковощ кидаёт "пёрлы" - точно-такие-же "грамотные высказывания" чуются и от северных соседей...
Сотрудники администрации Старого Оскола (Россия) дали хороший урок "грамотности" выпускникам. Одиннадцатиклассники получили от мэрии короткое поздравление, в котором было семь ошибок. В листовке даже слово "Россия" написано с ошибкой.

230482(1).jpg

Это закономерный итог негативно отбора, который доминирует при приеме на работу в любые органы власти. Но очень скоро - неграмотными будет большая часть населения страны. С 2011 года в России фактически вводится платное образование...

Тест на интуицию и понимание электричества

Я вдруг подумал: а вот я же поставил себе на блог плагин для выполнения PHP кода, задаваемого в теле поста. Почему бы его не использовать для создания всякого рода тестов? Сначала я хотел было запрограммировать тест Данечки Шеповалова «Моральный ли ты урод?» или какой нибудь психологический тест из серии «почему со мной никто не садится рядом в переполненном автобусе, когда я сижу один на двойном сидении?». Но я почему то решил остановится на варианте теста для школьников и юных ботанов на тему электричества, электротехники и сопутствующих вещей. В тесте всего 7 вопросов: некоторые простые, а некоторые из них требуют вдумчивого применения ветхозаветного школьного закона Ома. Итак…

Джери.

Джерри.

Джерри.
Или: А  по-французски - женщины - "бубьё"... А  мужчины?
/ Мои  не  выдуманные  истории /.
       Занятиям  на  втором  курсе  в  институте, естественно, предшествовало  заселение  иногородних  студентов  в  общежитие. И, хотя  здание  студенческого  общежития  в   эксплуатацию  было  сдано уже  год  тому  назад, но  студенты, по-прежнему, называли  его: «новым».
       Общежитие, куда   второй  год  заселяли  Ольгу  и  её  подружек, отличалось  от  остальных («старых»)  тем, например, что,  девочек  с мальчиками  помещали  не  только  на  одном  этаже, но  и   в  одном блоке. Тем  более, этот  факт, для  Ольги, был  странен, потому  что когда  она  училась  в  техникуме, то  мальчики  и  девочки  жили  в общежитии,  строго,  на  разных  этажах.
[ Читать дальше ]
Автор: Эдельвейс 7 на понедельник, Июль 18, 2011 

Проблеми в Вищому Навчальному Закладі

                   Ранок... годинник показує п`ять хвилин на восьму, я вже на зупинці. Моя маршрутка. Майже година, і я біля метро, далі затримка при вході в метро, наступна „пробка” при переході зі станції на станцію і ось нарешті станція метро „Лук`янівська”. Тепер останній ривок і я в Академії. Забравшись на гірку і майже дійшовши до будівлі академії розумію, що якось забагато студентів зібралося на лавочках поряд із корпусом. Підходжу ближче і розумію... Закриті двері... Так... Саме так... Закриті двері!!!! На годиннику 08:35...

                  Я відверто вражена. Закриті двері... Це як називається? Це такими методами борються зі студентами, що би вони вчасно приходили на пари?? Цікаво, досить цікаво... Однак, протиріч багато викликає.

                  А якщо мені потрібно на 2 пару і я приїжджаю раніше щоб зайти в бібліотеку чи до викладача, то мені також необхідно чекати під академією, аж допоки відкриють двері. А якщо приїжджають заочники, щоб дізнатися розклад, зустрітися зі своїми викладачами, вони також не можуть зайти. Я би зрозуміла, якби такі дії були введені в середній школі, або в навчальному закладі із бюджетним фінансуванням. Тоді б це було як мінімум обґрунтовано та логічно.

                  На вулиці не літо. Зараз осінь, на вулиці віє вітер і досить прохолодно. Сховатися немає де. І що тепер??? Тепер мені потрібно мерзнути під академією? Мимоволі напрошуються думки: Чекати наступну пару, з усіма шансами замерзнути і захворіти, але прийти на пару; чи їхати додому, але зменшити шанси захворіти? Тоді в мене виникає питання: „За що ми заплатили гроші”? За те що би посидіти під академією, що би замерзнути, що би захворіти і унеможливити свою появу на парах ще як мінімум на тиждень?

                   Ми не діти, і коли навіть ми запізнюємось, ми звітуємо перед собою у тому, що ми ж позбавляємо себе можливості прослухати лекцію спочатку і тим самим завдаємо собі шкоди. Оскільки, ми заплатили гроші за навчання і маємо отримувати знання, але в даному випадку ми самі винні, бо не прийшли вчасно. І лише ми самі перед собою несемо за це відповідальність. Ми самі вирішуємо, чи йти зараз на пару, просити вибачення у викладача, чи вже йти на наступну. Справа в тому, що це ВНЗ і якщо хтось не хоче ходити на пари, то він не ходитиме взагалі. Але ми ходимо, ми хочемо ходити, ми хочемо отримувати знання. Але, то одне, коли ми з власної вини запізнюємося на 5, 10 чи 15 хвилин, і зовсім інше, коли працівники навчального відділу не пускають нас до навчального закладу, тим самим позбавляючи нас змоги отримувати знання, за які, до речі вже заплачено кошти батьками, або ж самими студентами. Більшість із нас працює і більшість розуміє вартість зароблених грошей, і якщо вже ми їх інвестуємо в навчання, то ми за будь яких обставин не хочемо замерзнути під корпусом Академії замість того, що би вчитися.

                    Також страшенно дивує те, що на такий пункт як „запізнення студентів” так болісно реагує навчальна частина, при тому при всьому, що загалом у нашого навчального закладу є багато інших, на багато важливіших проблем. Запізнення то проблема, і ми з тим згодні, але є більш важливіші проблеми, які чекають позачергового вирішення:

                    Бібліотека. Так, вона в нас є, це вже добре. Але, навіть бібліотекар відмовляється назвати кількість присутніх в бібліотеці книжок, і тим самим унеможливлює вирахування кількості книжок, яка припадає на одного студента нашої академії. Показник був би цікавим. Кожен студент, як і кожен викладач, так і кожен працівник нашої академії хоч раз мав бути в бібліотеці і приблизно розуміє що та кількість книжок яка є, її не просто не достатньо, книжок, необхідних для вивчення багатьох предметів просто немає!

                     Розклад. Ми розуміємо, що складання розкладу дуже складний та трудомісткий процес, і що в ньому потрібно врахувати всі побажання всіх викладачів. Та ми також просимо проявити і до нас, до студентів лояльність у цьому питанні. Ні для кого мабуть не секрет що переважаюча більшість студентів ходить на роботу. Дехто для того, що би мати кишенькові гроші і здобувати досвід, а дехто для того щоб здобувати досвід і сплачувати собі за навчання. І в більшості випадків є дві нерозривні складові частки нашого студентського життя: ми ходимо на роботу, щоб платити за навчання, і платимо за навчання, щоб ходити на роботу... Це коло замкнене. Виключивши одну складову втрачаєш все. У випадку коли пари ставлять на другу зміну студент втрачає можливість ходити на роботу, а як результат на кону стоїть і його можливість у подальшому навчанні.

                       Кафетерій. Або як його ще люб`язно називають наші студенти „Ресторан”. Ви бачили які там черги? Ви можете уявити як за таких умов, за 10 хвилин перерви можна встигнути придбати собі чай? А ще його потрібно встигнути випити... А коли за розкладом 3 - 4 пари, то більш ніж нормальним є бажання випити чаю, але коли бачиш чергу, то ще 5 разів думаєш про те, чи стояти в черзі, чи простіше залишитись без чаю... Дуже часто перевагу здобуває другий варіант. Що є досить прикро... А це є здоров`я...

                        Сходи. Якось дуже важко на перерві пересуватися між поверхами, особливо в області третього поверху, де безпосередньо знаходиться кафетерій, та другого поверху. У нас вже є побудований чудовий новий корпус, чому закриті сходи в новому корпусі? Відкривши сходи, Ви пришвидшите можливість пересування студентів між поверхами в нашому корпусі, що зменшить давку і час пересування. І одразу всім: і викладачам, і студентам стане на порядок приємніше та зручніше і набагато швидше ходити на перерві між поверхами.

                         Опалення. Не мені Вам розказувати, Ви й самі прекрасно відчуваєте температуру в наших аудиторіях. Є тепліші аудиторії, а є ті, в яких неможливо сидіти без верхнього одягу, де дує з вікон. де не просто мерзнуть, а замерзають руки. В таких умовах дуже важко зосередитись на науці. Ходять чутки, що на початку листопада місяця обіцяють підключити опалення. Отож, подивимося. Ми дуже розраховуємо на це тепло, нам правда холодно.

                          Гуртожиток. А Ви були в гуртожитку? Як що ні, то раджу сходити і переконатися втому, що там немає гарячої води, що там іноді води немає взагалі, що там не працює душ і працює дві плитки на поверх. А кількість проживаючих у кімнатах?! Цікаво, хоч якісь норми там витримані?

                         При наявності таких гострих проблем ми боремося із дисципліною... А може спочатку вирішимо проблеми, які безпосередньо негативно впливають на навчальний процес і на сприйняття нашої Академії як достойного ВУЗу?

Р.S.: А чого лишень варте нововведення у вигляді дзвінка на пару... Це згадка про школу, чи як? Не сприймається Ваш дзвінок, Панове! До речі, а ні студенти, а ні викладачі не розуміють логіки за якою лунає дзвоник.

В Украине стало меньше ВУЗов


В Украине в 2018-2019 учебных годах количество учебных заведений I-II уровней аккредитации (колледжи, техникумы, училища) и III-IV уровней аккредитации (университеты, академии, институты) снизилось в сравнении с 2017/2018 учебным годом.

Согласно данным Государственной службы статистики, в 2018-2019 учебном году в Украине действует 370 учебных заведений I-II уровней аккредитации и 282 высших учебных заведений III-IV уровней аккредитации. В прошедшем учебном году было 372 учебных заведения  I-II уровней аккредитации и 282 ВУЗа.

Кроме того, в нынешнем учебном году в учебных заведений I-II уровней аккредитации обучается 199,9 тыс. человек. Годом ранее студентов в колледжах и техникумах было 208 600 человек.

В ВУЗах в 2017-18 годах обучалось 1,33 млн человек, а в нынешнем учебном году — 1,322 млн.

В 2018 году из учебных заведений I-II уровней аккредитации выпустилось 55,5 тыс. человек, из ВУЗов — 357,4 тысячи.

По состоянию на конец 2018 года в аспирантуре обучались 22,8 тыс. человек, а в докторантуре — 1,1 тыс. человек.

Как сообщал SKELET-info, в Украине 133 чиновника национальной системе образования предпочитают заграничную и потратили на обучение своих детей за рубежом 35,5 млн гривен в прошлом году.

В тему: Дочь следователя Бута закончила учебный год в Британии

Стало известно, сколько нардепы платят за обучение детей

Младший сын Гонтаревой поступил в Королевский колледж Лондона

ИСТОЧНИК

Сторінки:
1
2
4
попередня
наступна