Тому що є користувачем з досвідом. Як тут прийнято казати - ще до нашої ери.

Перше знайомство відбулося, ще коли була аська. Така собі квітка на могилі робочого часу.

Спілкуватися і знаходити один одного методом випадковості було цікаво і весело.

Так у мене з'явилося перше віртуальне спілкування, перший досвід і перший друг.

Взагалі, віртуальний світ це примара. Ти вигадуєш собі те, чого нема. Уявляєш людину з того боку екрану за якимись тобі одній відомими ознаками.

Потім були різні ресурси, кожному я подарувала значну частину свого часу і життя. Так так, саме життя. Бо знаходження у віртуальному світі забирало забагато часу. І створювало ілюзію реального світу, Частково задовольняючи прогалини і власні потреби.

Тепер я розумію і знаю, чого прагнула, для чого приходила у цей несправжній світ майже кожного вечора.

Так. Є багато позитивного. Спілкування дозволило оточити себе певною кількістю різних людей, розкиданих по всьому світу, яких вважала друзями.

Та чи може віртуальне спілкування замінити реальність? 

Мабуть, ні. 

Плине час. Він змінює нас. Те, що повинно втратитись, втрачається. Те, що повинно залишитись - залишається.

Кажуть, неможливо пізнати людину до кінця. Навіть знаходячись поряд з нею...

Тому з плином часу відкриваються очі??? і ти починаєш інакше дивитися на світ й сприймати його....

Це все ніч. Нічні думки. Спогади. Налетіли вихором, здійняли лемент, кожна тягне мою увагу до себе.

Ану, шикуйсь! По черзі. Чекайте свого часу.

Здається я вже писала таке. Раніше. В іншому місці. Іншою мовою...

*  *  *

Почала читати книжку.

На тему, як бути собою і досягти у цьому успіху.

Поради, що даються в ній, схожі на ті, що я вже отримувала колись в скрутні для мене часи.

Вести Щоденник, бути відвертою з собою, знаходити кожного дня ї записувати десять причин, за що можна бути вдячним цьому життю....ну і так далі.

Скажу - так. Це діє. 

Мої щоденники, що вела на протязі кількох років, дуже змінили мене і допомогли вийти з кризи, що звалилася на мене раптово у той час.....

Далі буде. 

Далі буде?

Хіба я знаю....

Ах,так! Десять подяк дню сьогоднішньому:

- дякую, я прокинулась!

- дякую, настрій чудовий!

- дякую. самопочуття чудове!

- дякую, сьогодні було пречудово сонячно!

- дякую, виконала все, що запланувала на сьогодні.

- дякую, борщ виявився дуже смачним. смачнючішим ніж завжди!

- прогрес у навчанні і вивченні мови, дякую!

- дякую, книжці, що привернула мою увагу і наштовхнула на певні думки.

- дякую. фільм сподобався!

- дякую за час спілкування з родиною)

Все, десять!