хочу сюди!
 

Лилия

40 років, рак, познайомиться з хлопцем у віці 25-36 років

Замітки з міткою «комунальне підприємство»

Як розкрадають кошти бюджету Києва. Частина - 4.

Для когось і п’ять мільйонів бюджетних гривень, це замалі гроші, а є ще серед комунальних підприємців такі люди, що не гордують і малими статками.

5. Витяг зі звіту аудиторів: „Виявлено завищення ТОВ «Капітал Білдінг» виконаних робіт з термомодернізації дошкільного навчального закладу №584 «Софії Русової» на просп. Правди, 82 на загальну суму 568,110 тис. грн у актах за липень 2017 – серпень 2018 років чи 9,64% загальної вартості виконаних та оплачених робіт.“ Замовник робіт КП «Київбудреконструкція».

Коментар: Помірковані корупціонери з КП «Київбудреконструкція» крадуть небагато. Може тому, що багато красти їм совість не дозволяє, а може у зв’язку з тим, що на їхньому підприємстві нема більше чого вкрасти. Але хай там що, 568 тисяч гривень це теж гроші.

6. Витяг зі звіту аудиторів: „ Сформована під час аудиту доказова база щодо організації та здійснення Департаментом державного архітектурно-будівельного контролю на території міста Києва дає підстави зробити висновок, що впроваджений та діючий механізм здійснення Департаментом заходів держархбудконтролю є неефективним, безсистемним, непрозорийм та практчино бездієвим, внаслідок чого бюджетом міста Києва розрахунково втрачено потенційні надходження в сумі 25,1 млн грн., зокрема встанолено, що в 85% випадків результати призначених наказами позапланових перевірок Департаментом не оформлювалися та не документувалися. “

Коментар: Ха, ха, ха, які наївні аудитори. Для того і не документуються ДАБІ Києва позапланові перевірки, щоб офіційні штрафи за виявлені порушення у будівельній сфері Києва, йшли не до бюджету міста, а трансформувалися у хабарі та й грошовими водоспадами наповнювали таємні банківські рахунки вигодонабувачів комунального корупційного бюджету Києва!

Не секрет, що будь-хто, відпрацювавши декілька років на посаді директора Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, обов’язково стане мультимільйонером. І підтвердженням цієї тези є висновки аудиторів КМДА.

Зокрема, аудитори під час підрахунку втрат київського бюджету від бездіяльності Департаменту державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, назвали дуже скромну цифру втрачених бюджетом Києва – 25,1 млн. грн. За нашими підрахункам, мінімальні втрати бюджету Києва за не притягнення будівельних компаній та приватних осіб – при сумлінній роботі по виявленню порушень у будівельній сфері Києва, починаються від 500 мільйонів гривень на рік.

Безумовно, ДАБІ Києва, це не ДАБІ України з її багатомільярдними корупційними зборами з будівельників по всій Україні, але і у Департаменті державного архітектурно-будівельного контролю КМДА, можна непогано заробляти під час здійснення/нездійснення перевірок.

Найбільш популярні корупційні схеми у будівельній сфері, ми навели вибірково, у самому звіті аудиторів їх набагато більше.

Далі аудитори у звіті описують порушення у сфері інформаційно-комунікаційних технологій:

7. Витяг зі звіту аудиторів: „Не забезпечено якісного вивчення та моніторингу середньоринкових цін при формуванні очікуваної вартості перед закупівлею обладнання, а саме:
КП «Інформатика» обладнання для створення комплексних систем відеоспостереження закуповувалося через ряд підприємств-посередників, які в свою чергу імпортували його від нерезидента компанії «Hangzhou Hikvision Technology Co., Ltd» (Китай), при цьому, найбільше зростання ціни товару по ланцюгу постачання спостерігається в основному на етапі безпосередньої реалізації КП «Інформатика» (в окремих випадках до 108%), внаслідок чого вартість створених у 2017 році систем відеоспостереження безпідставно здорожчала на 16,1 млн грн (або в середньому 42,4%); “

Коментар: Ось так, дорогі співвітчизники, це вам не полуницю збирати у Польщі для німецьких бюргерів. Можна і у нас непогано заробляти, що переконливо доводять наши коммунальники – 16 мільйонів 100 тисяч гривень, як з куща.

Придбання товарів за бюджетні кошти по завищеній ціні у «своїх» компаній, є найулюбленішою схемою корупціонерів у всій країні і комунальні підприємці з КП «Інформатика», яке щорічно освоює сотні мільйонів бюджетних гривень, не є виключенням.

Як розкрадають кошти бюджету Києва. Частина 3.

2. Витяг зі звіту аудиторів: „Маніпуляції під час проведення тендерів з метою підігрування конкретним учасникам призводять до затягування виконання робіт на комунальних об’єктах. Наприклад, під час закупівлі робіт по завершенню будівництва ДНЗ (дитячого навчального закладу) по вул. Бахматська 35 у Святошинському районі м. Києва КП «Спецжитлофонд» відміняє торги на підставі відсутності подальшої потреби, хоча потреба насправді існує, бо зразу ж оголошуються нові торги, а все тому, що на торги прийшов учасник із пропозицією дешевшою на 9,2 млн. грн, ніж очікувана вартість. Аналіз кошторису учасника показав, що за таку суму можливо було виконати роботи. “

Коментар: Саме так, «стороннім вхід заборонено». Зауважимо, що мешканці району Святошин, мали нагоду більш швидше отримати довгоочікуваний дитячий садочок на вул. Бахматський, 35, а бюджет Києва мав змогу зекономити 9,2 млн. грн. Але для чого комунальним підприємцям з «Спецжитлофонду» такий поспіх, якщо вони особисто на цьому нічого не зароблять?

Комунальники підметушилися та відмінили тендер, а у подальшому, повторний тендер по цьому ж об’єкту, виграла вже «своя» будівельна компанія, з якої комунальні підприємці отримали відкати, маржу, дисконт і таке подібне. В даному випадку, «своя» компанія, це будівельна компанія ТОВ «БК РОЯЛ ХАУЗ», яка на сьогодні перемогла у «Спецжитлофонді» у одинадцяти будівельних тендерах, загальною вартістю в 1 мільярд 305 мільйонів гривень. А є там й інші «свої» компанії, які запекло борються за бюджетні кошти та постійно перемагають на тендерах «Спецжитлофонда».

Для київських корупціонерів комунальні будівельні підприємства є Клондайком, Ельдорадо та великими нафтовими промислами, одночасно. Корупційна прибутковість цих підприємств, співставима прибутковості діяльності по розробці у промислових масштабах золотих копалин та експлуатації нафтових свердловин, бо надає доходи аналогічні тим, що отримують збирачі золотих самородків та викачувачі нафтодоларів. Оплачує, це безперервне свято корупції бюджет Києва.

Саме через банківські рахунки будівельних комунальних підприємств, проходять сотні мільйонів та мільярди бюджетних гривень, призначених для фінансування будівництва муніципальних будинків, мостів, доріг та дорожніх розв’язок, ліній метрополітену та всіх великих міських інфраструктурних проектів. І з кожної бюджетної гривні, комунальні підприємці отримують свої 15-20 копійок, які загалом виливаються у щорічні мільярдні прибутки. Так народжується, зростає та міцніє національна фінансова еліта.

3. Витяг зі звіту аудиторів: „Незабезпечення належного контролю за виконанням робіт з реконструкції будівлі Києво-Печерського ліцею №171 «Лідер» призвело до прийняття Підприємством актів виконаних робіт з недостовірними даними та зайвих витрат на загальну суму 2929,23 тис. грн (9,7%), чим завдано втрат бюджету міста Києва на суму 2 716,86 тис. грн. “
Коментар: Недостовірні дані та зайві витрати – це внесена у акти виконаних робіт інформація, про будівельні роботи, які по факту не виконувались, проте по сфальсифікованим документам, були сплачені. Корупційно обдаровані комунальні підприємці «Спецжитлофонду» під час реконструкції ліцею, разом з діловими партнерами хутко вкрали 2 мільйони 716 тисяч 86 грн.

Тут можна сказати, що вкрали, лише 2 мільйони 716 тисяч 86 грн., бо якщо б аудитори разом з фахівцями з КП «Київекспертиза» не вибірково, а повністю перевірили виконані/невиконані будівельні роботи у ліцеї, то скоріш за все, до двійки треба було б дописати, ще один нуль.

Вочевидь, що однією з головних фішок цього комунального підприємства є систематичне привласнення бюджетних коштів, призначених для реконструкції і будівництва київських дитячих навчальних закладів.

Просто якісь комунальні маніяки.

4. Витяг зі звіту аудиторів: „ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд» завищено обсяги і вартість виконаних ремонтно- будівельних робіт в актах приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в, виконання робіт з капітального ремонту колектору дощової каналізації на проспекті Правди на перетині з проспектом Порика; “ – Переплатили відповідно 4350,7 тис. грн. та 1214,9 тис. грн.

Коментар: У середовищі київських комунальних підприємців вважають, що крадіжку не завжди можна назвати крадіжкою, тим більше, коли вона пов’язана з реалізацією доброї справи, наприклад, під час здійснення заходів по запобіганню утворення колапсу на вулицях міста. Ось ви уявляєте собі, що б було, якби у Києві не було дощових колекторів та каналізацій або вони б погано працювали? Це запрудження вулиць після кожного дощу; те ж саме, відбудеться взимку, під час відлиги; навесні, як розтане сніг, взагалі на вулицю не вийдеш; і до того ж, суцільна антисанітарія.

Тому підтримання колекторів та каналізації у належному стані – це дуже важлива справа для нормальної життєдіяльності міста.
Але і п’ять з половиною мільйонів гривень, це досить немальнька сума. Комунальниками з «Київавтодору» придбано у «своїй» компаній – ТОВ «Концерн «Київпідземшляхбуд», роботи по завищеній ціні та частково сплачено роботи, які взагалі не виконувались, тобто привласнено 4 мільйони 350 тисяч 700 грн. та 1 мільйон 214 тисяч 900 грн.

Красти бюджетні гроші при будівництві та ремонті міських колекторів, коли роботи провадяться навіть у нічну зміну, дуже зручно й тим, що чимала частина робіт під час проведення ремонтно-будівельних робіт у колекторах, відносяться до прихованих робіт. Тобто частина, нібито «виконаних» робіт та «змонтованих» будконструкцій і матеріалів, прихована іншими конструкціями і для огляду та обмірів обсягів виконаних робіт, частину працюючого колектору необхідно елементарно розібрати, що безумовно ніхто робити не буде. Чим і користуються комунальні підприємці для привласнення бюджетних коштів, у яких цей процес йде, як по маслу.

Як розкрадают кошти бюджету Києва. Частина - 2.

Комунальні схеми або ласкаво просимо до світу корупції.

Насправді нічого понад геніального. Все це було і раніше, починаючи з 90-х років 20 сторіччя.

Втім, за зовнішньою простотою, криється потужна та надзвичайно прибуткова діяльність неофіційних структур, бенефіціари яких мають доходи не менші, ніж їх мають власники золотих та діамантових копалин або ж власники компаній по здобичі нафти та й газу.

І добрі прибутки мають не тільки бенефіціари комунальних корупційних схем, а й звичайні управлінці середньої комунальної ланки.

Бути директором комунального підприємства, престижно та прибутково, бо не кожен міністр нашого уряду, має такі статки, які має, наприклад, директор київського комунального будівельно-ремонтного підприємства чи директор комунальної шляхобудівельної установи, бо давно відомо, що бути призначеним у Києві на посаду керівника будівельного підприємства, це те ж саме, що знайти багатий скарб – наслідки одні й ті самі.

Ми впевнені, якщо б у світі існувала біржа з продажу акцій державно-комунальних корупційних корпорацій, підприємств або проектів, то акції київських комунальних корупційних структур, були б віднесені до числа найбільш високоліквідних та затребуваних, серед бажаючих придбати такі акції, а їх поява на корупційній біржі, кожного разу викликала би справжній ажіотаж.

Прибутковість бізнес-проектів комунальних корупціонерів, можна простежити на багаточисельних прикладах наведених у звіті аудиторів КМДА. При цьому треба розуміти, що кожний наведений приклад – це історія успіху конкретних комунальних посадовців, які не ловили гав, а вибороли своє щастя, поцупивши бюджетні мільйони та потужно забезпечивши своє фінансове майбутнє, якщо не на все життя, то наперед на багато-багато безхмарних та радісних років.

Згідно з даними звіту аудиторів, у 2016 – 2019 роках, посміхнулася доля комунальникам, які організовували закупівлі ремонтних, будівельних та рекреаційних робот за бюджетні кошти. Також знайшли ключи від щастя не інфантильні комунальні чиновники, які займалися придбанням через тендерні закупівлі автомобільної техніки, палива, а також сучасного технологічного обладнання для забезпечення роботи інформаційно-комунікаційних систем КМДА та її департаментів, а також здійснювали цифровізацію міської інфраструктури, комунальних установ та навчальних закладів – успішно привласнив при цьому декілька сотень мільйонів бюджетних гривень.

Саме на тендерні закупівлі і припадає переважна більшість корупційних заробітків по привласненню грошей киян. Хоча здавалось би, що і як можна вкрасти, коли кожна бюджетна копійка, легко відстежується за документами або завдяки публічним електронним засобам контролю. Але Homo sapiens – це не недолугі та примітивні неандертальці чи кроманьйонці, homo sapiens завжди знайде можливість непомітно та безкарно загарпунити чи вполювати на тендерних сафарі здобич, у вигляді бюджетних мільйонів.

Річ у тім, що розумні, але страшенно маргіналізовані міські чиновники, вже давно віднайшли простий, але надзвичайно дієвий алгоритм з оббирання міського бюджету, посередництвом проведення комунальних тендерів.

Зокрема, для привласнення бюджетних коштів, замовником-комунальним підприємством, в тендерну документацію вносяться такі умови, за яких виграти конкурсні торги (тендери) можуть тільки «свої», дружні компанії. Інші компанії-конкуренти, навіть з меншою вартістю аналогічних послуг та подібним товаром, виграти тендер просто не можуть, що і є метою корупціонерів – надати можливість перемагати на комунальних тендерах, з величезними сумами оплати, тільки «своїм» компаніям.

Зазвичай (але не завжди), це одні й ті ж самі приватні компанії, що роками виграють різні тендери у одних тих самих комунальних закладів, які проводять тендерні процедури та купують за київські бюджетні кошти товари, роботи та послуги.

Умови тендерної документації, складеної комунальниками для «своїх», дружніх приватних компаній, є ексклюзивними і часто, просто дублюють слово у слово, характеристики з технічного паспорту виробу, що пропонує «своя» компанія, і альтернативи товару, заявленому до придбання в тендерній документації, на ринку просто немає. Про якусь змагальність на конкурсних закупівлях, не може бути і мови, але вона комунальникам і не потрібна, бо тоді і грошики не заробиш.

Якщо, у тендері приймає участь стороння компанія, яка все ж таки вписується у тендерну документацію і може надати комунальному підприємству необхідні послуги або продати товар, дешевший і якісніший, ніж пропонує «своя» компанія, то тендер, комунальним закладом взагалі відміняється, у зв’язку, наприклад, з обставинами, що змінилися – раптово, зникла необхідність придбати товар або послугу.

Після чого, трохи згодом, замовником знов оголошується тендер, під час проведення якого, «своя» компанія, пропонує виконати роботи або продати товар вже за меншу ціну, ніж у першому тендері і виграє другий тендер. А потім, теж раптово, у комунальників виникає необхідність провести якісь додаткові роботи або докупити товар і вони проводять тендер по процедурі закупівлі робіт, послуг або товарів у одного учасника – у «своєї» компанії. А є таке, і це згадується у звіті аудиторів, докупають у «своїх» роботи або товар, взагалі без проведення тендерних процедур.

Найбільша корупційна складова при корупційних комунальних закупівлях – це навіть не вартість робіт або послуг, а вартість матеріалів, автомобілів, спеціальної техніки, обладнання, запчастин або палива, що закладена у кошторисну документацію. Подвоєна або потроєна вартість техніки, матеріалів та обладнання, у порівнянні з реальною ринковою ціною, надає основні корупційні прибутки.

Відразу після моторної реалізації декількох таких ефективно-прибуткових схем, гарячі комунальні парубки та їх ділові партнери з «своїх» приватних компаній, за досить короткий проміжок часу, становляться звичайними мультимільйонерами.

А тепер більш детально.

Після загального огляду виявлених порушень у цифрах та зворушливої розповіді про заходи по покращенню іміджу КМДА (наскільки це можливо), конкретика у звіті аудиторів починається з інформації про найбільш типові схеми, виявлені під час перевірки виконання і оплати ремонтно-будівельних робіт комунальними установами, підприємствами та організаціями Києва.

Аудитори зазначають, що при перевірках виконання комунальниками ремонтно-будівельних робіт, вони виявили розкрадання 119,6 млн. грн. (звіт називає цей процес понесенням зайвих витрат), які були скоєні шляхом сплати комунальними установами та підприємствами завищеної вартості робіт.

Суть цих схем описана вище – комунальні заклади укладають договори на виконання ремонтних або будівельних робіт зі «своїми» будівельними фірмами. «Свої» фірми, це приватні будівельні компанії, власниками яких є родичі керівників комунального закладу або їх ділові партнери. Договори укладаються тільки зі «своїми» фірмами, «стороннім вхід заборонено».

Далі у звіті аудиторів наводяться приклади, тож і ми будемо по пунктам цитувати фрагменти звіту і надавати свої коментарі у вигляді невеликих оповідань. Приклади вибрані з різних місць звіту аудиторів, але без зміни тексту.

„Внаслідок завищення ТОВ «БК «КУБ» обсягів і вартості виконаних будівельно-монтажних робіт в актах за грудень 2017 – липень 2018 років, які взято до обліку та оплачено, замовником робіт КП «Київський центр розвитку міського середовища» зайво перераховано зазначеній підрядній організації кошти міського бюджету на суму 10 160,391 тис. грн або 42,0% від вартості виконаних та перевірених робіт, що призвело до втрат фінансових ресурсів на зазначену суму. “
Коментар: Як каже народна мудрість – без труда нема плода. І підтвердженням цьому є віддана праця комунальників по ремонту міських площ, вулиць і бульварів та реконструкції численних київських парків і скверів. Як бачимо в даному випадку, комунальні підприємці лежня не справляли та добре попрацювали. Реконструюючи парк «Кіото», вони своєю наполегливою працею принесли користь місту, але і себе не забули. Майже на рівному місці, комунальні підприємці заробили більше десяти мільйонів гривень – акуратно витягли ці мільйони з кишень Києва та переклали їх у свої кишені.

Про що йде мова? Насправді ця історія не про гроші, а про можливості, та й про те, як важливо опинитися у потрібний час у потрібному місці. Наприклад на місці директора департаменту Київської міської державної адміністрації або керівника комунального підприємства, з бюджетом у сотні мільйонів гривень.

І омріяне солодке життя, переважної більшості київських комунальних мільярдерів, починається, саме ось з таких маловідомих історій, про привласнення мільйонів з бюджету Києва..

А якщо казати про технічну сторони справи, то завищення обсягів та вартості будівельних робіт, є корупційною класикою. Це коли по документам, що підписані замовником-комунальним підприємством та виконавцем робіт-підрядною організацією, наприклад, під час ремонту дорожнього покриття чи відновлення паркових доріжок і ландшафту, відремонтовано 10 000 кв. м. покриття, а після перевірки цих робіт аудиторами та будівельними експертами (зазвичай залучаються спеціалісти КП «Київекспертиза»), виявляється, що насправді було відремонтовано, лише, 7000 кв.м. покриття. Вартість робіт з ремонту 3000 кв.м. покриття та вартість будівельних матеріалів, нібито використаних під час ремонтних робіт, комунальні підприємці та їх ділові партнери з приватної будівельної компанії, покладають собі до кишені.

Також, вартість будівельних матеріалів, фактично використаних під час проведення будівельно-монтажних робіт, є значно вищою, ніж вони в середньому коштують на ринку аналогічних будівельних матеріалів. Ця корупційна маржа, є однією з головних складових у вкрадених бюджетних коштах, тому що вартість будівельних матеріалів майже завжди на порядок вище вартості будівельних робіт.

Ми не обмежені бюрократичною стилістикою ділових документів, тож можемо назвати речі справжніми іменами – комунальними підприємцями з КП «Київський центр розвитку міського середовища», під час виконання робіт з реконструкції парку “Кіото”, було вкрадено 10 мільйонів 160 тисяч гривень.

Як розкрадають кошти бюджету Києва. Частина 1.

Розкрадання бюджетних коштів та загарбання майна київської громади вже давно стало у Києві непорушною місцевою традицією. Змінюються керівники міста та керівники комунальних підприємств, а нестримний процес розкрадання коштів та пограбування майна киян, роками не припиняється не на хвилину. Щоденно, бюджет міста втрачає від комунальних оборудок десятки мільйонів гривень.

Кожен рік, незважаючи на пору року, у спеку та холод, сонячну та дощову погоду, удень і вночі, кошти багатомільярдного бюджету Києва та київське комунальне майно, що складається з десятків тисяч гектарів землі та комунальної нерухомості, невблаганно розтягується чиновниками та їх діловими партнерами, посередництвом багатьох корупційних схем, що завдають мільярдні збитки київському бюджету. Ось і 2016-2019 роки, не були виключенням, у цій нескінченній низці подій.

Згідно зі «Звітом про результати діяльності за 2019 рік», що складений Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міської держадміністрації та оприлюднений у 2020 році, з київського бюджету було вкрадено 257 мільйонів 200 тисяч гривень.

Цей звіт, що надрукований на 102 аркушах, є дуже цікавим стислим оглядом аудиторів Київської міської державної адміністрації фінансових порушень за 2016 – 2019 роки, які були виявлені під час вибіркових перевірок департаментів та управлінь Київської міської державної адміністрації, районних державних адміністрацій, комунальних установ, організацій та підприємств Києва.

Чому у нашому огляді, буде йти мова саме про звіт аудиторів за 2019 рік? Декілька місяців тому, на порталі Київадиту з’явився аналогічний звіт за 2020 рік (частково він був опублікований восени 2020 року), але від звіту за 2019 року, по обсягам оприлюдненої інформації, він відрізняється, як справжнє Чорне море від невеличкого, штучно створеного Київського моря. Якщо у 2019 році, аудиторами при перевірках комунальних установ і підприємств Києва, було встановлено порушень на загальну суму у 2 (два) мільярди 300 (триста) мільйонів гривень, то у 2020 році аудиторами при перевірках знайдено фінансових порушень, лише на 274 (двісті сімдесят чотири) мільйона 800 (вісімсот) тисяч гривень.

Трапилось так, не тому що красти комунальники стали менше, безумовно, ні. Просто під місцеві вибори 2020 року, неможна було оприлюднювати інформацію, про навіть приблизні масштаби комунальної корупції у Києві. Тому ми і вирішили, на найпоказовіших прикладах звіту аудиторів Київської міської державної адміністрації за 2019 рік, розповісти про прибуткові та незмінні до сьогодні схеми, завзятих та хапких на руку київських комунальних чиновників та посадовців, які серцем прикипіли до корупції.

Що можна сказати після прочитання цього звіту? Вражає. Такий собі пам’ятник епохи.

У згаданому звіті, дуже коротенько описані корупційні схеми київських комунальників і зазначені суми, які були вкрадені. Весь процес розкрадання описується по діловому, буденно та без емоцій – у цьому закладі комунальники переплатили бюджетні кошти за товари або роботи на 50-250 відсотків більше, ніж вони фактично коштують, а ось тут сплачено кошти за роботи, які взагалі не виконувались. А є таке, коли дороговартісне обладнання комунальним підприємством по документам придбане, а по факту на підприємстві його немає і куди воно зникло, невідомо.

При читанні звіту виникає таке враження, що комунальники Києва з незвичайним ентузіазмом змагаються між собою, хто з них більше вкраде бюджетних коштів. І вкрадені за раз, суми грошей чималенькі – півмільйона, два мільйони, три мільйони, сім мільйонів, десять мільйонів, чотирнадцять мільйонів, шістнадцять мільйонів, а є і сто мільйонів.

Залишає цей документ подвійне враження. З одного боку аудиторський звіт має викривальний характер, а з іншого боку, читається він, як урочистий Гімн комунальної Корупції – так вражає створена аудиторами яскрава та монументальна картина, що відтворює масштабну панораму розкрадання бюджетних коштів та комунального майна, майстрами корупційної справи Києва.

Ми вирішили розповісти про деякі найбільш цікаві випадки, з оприлюднених у звіті, бо по-перше мова йде про розкрадання коштів всіх киян, а по друге країна має право знати своїх героїв-корупціонерів, тому що, зараз їх часи, вони є героями нашого часу.

А часи сьогодні такі, що цих героїв відзначають навіть державними нагородами. Процедура така – якщо чиновник чи комунальний посадовець вкрав багато державних чи комунальних грошей, то його нагороджують за це медаллю. Коли чиновник вкрав дуже багато грошей, то він за це орден отримує. Ну а в разі, коли чиновник, вкрав або допоміг комусь з можновладців чи з олигархів, вкрасти декілька понадприбуткових державних чи комунальних підприємств, то його можуть, за це, і «Золотою Зіркою» ощасливити.

Цих людей щоденно показують по телевізору в новинах з офіційних заходів, журналісти беруть у них інтерв’ю та розпитують, як зараз треба правильно жити, про них пишуть книжки та фільмують кінострічки, митці малюють їх портрети.

Сьогодні – вони хребет нації, майже національні герої та для багатьох, приклад для наслідування, бо знаходяться чимало людей, які надихаючись їхніми фінансовими перемогами, обрали корупційний спосіб життя своїм життєвим шляхом та почали з наснагою, успішно оббирати своїх співгромадян.

Якщо запитаєте, що рухає цих людей на неординарні вчинки, то у нас є відповідь на це питання. Це – любов. Любов до самозабуття. Але мається на увазі не романтичне почуття, ні, ніякої романтики. Це більш складне та глибоке почуття. Це – всепоглинаюча любов до чужих грошей. Таке теж буває у житті. Хоча, якщо добре розібратися, то їхне почуття, більш схоже на маніакальну пристрасть. В нашому, нелегкому випадку, мова йде про пристрасть до грошей багатомільярдного бюджету Києва, які здобути, інакше як крадіжкою (друга пристрасть), вони вважають неможливим. І немає у всьому білому світі такої сили, яка б могла, цих бюджетних грошехапців, зупинити.

Але все по порядку. Розпочнемо.

Як вже йшлося вище, за результатами проведених аудитів встановлено, що в комунальних закладів Києва вкрадено 257 мільйонів 200 тисяч гривень. В аудиторському висновку, цей процес грабунку бюджетних грошей та майна цнотливо називається – порушення, що призвели до втрат фінансових та матеріальних ресурсів.

Але суті це не змінює – мова йде саме про вкрадені кошти та майно киян, що було створено або придбано за рахунок коштів Бюджету Києва, який як відомо, складається переважно з податків киян та податків київських підприємств. Нагадаємо, основною метою діяльності Бюджету Києва є фінансування видатків по створенню максимально сприятливих та комфортних умов життя киян і всіх тимчасово проживаючих у столиці.

Безумовно, вкрадені 257 мільйонів 200 тисяч гривень, це досить немаленька грошова сума, але фактично, в масштабах Києва, це дуже скромні та неповні цифри, які є невеликою частиною неофіційного комунального корупційного бюджету Києва. Зрозуміло, що можна було і більше знайти інформації про корупційні заробітки комунальників, але аудиторами перевірялася лише мала частина комунальних закладів Києва, і то не повна їх діяльність, а лише деякі напрями їх роботи.

Але навіть по цьому, описаному у звіті аудиторами вибірковому переліку корупційних схем, можна зрозуміти вражаючи масштаби розкрадання комунальними підприємцями, коштів бюджету та майна Києва.

Енциклопедія корупції: невідомий Київ. Частина 3.

3. "Відкат". Серце чиновника починає прискоренно битися і пульс частішає, коли чує він це слово. Мова йде про отримання недобросовісними комунальними чиновниками хабарів від приватних підприємців за допомогу у перемозі на комунальних тендерах. «Відкати» (українська «Вікіпедія» каже, правильніше писати - «Відкіти») сплачуються з отриманих приватними підприємцями бюджетних коштів. Справа в тому, що перемогти на комунальному тендері з великими грошима у Києві без «відкіту» - НЕМОЖЛИВО.

Як приклад оприлюдненої відкітної діяльності, можна навести, зафіксовану правоохоронними органами, передачу керівником приватної будівельної компанії хабара, чиновникам Дарницької РДА, за створення сприятливих умов для перемоги у конкурсних закупівлях будівельно-ремонтних робіт, що проводила райдержадміністрація.

19 липня 2019 року радниця керівника Дарницької РДА, була затримана правоохоронними органами, як посередниця, що отримала черговий транш хабара у сумі 650 тисяч гривень, для подальшого його передачі посадовцям Дарницької РДА. Ці гроші були частиною, так званого «відкіту» від бюджетних коштів тендеру, що проводився структурним підрозділом Дарницької РДА.

Приклад це «дрібний» (але типовий), тому що сума мала, а схеми по отриманню корупційних коштів відпрацьовані та відполіровані роками. Звичайно, якщо чиновникам треба надати «відкіт», будівельні компанії переводять мільйони «відкітів» на рахунки фіктивних фірм, а далі гроші переводяться в готівку, через так звані «конвертаційні центри» та передаються чиновникам.

На сьогодні Управлінням капітального будівництва Дарницької РДА укладено  тендерних договорів з приватними фірмами на 704 мільйони 290 тисяч гривень, більшість яких сплачені компаніям-постійним переможцям тендерів.

Єдиним (хоча може і сумнівним) плюсом, у наведеній «відкітній» справі є те, що за допомогою у т.ч і таких прикладів, ми можемо всьому світу доводити реальне існування гендерної рівності у країні. Навіть у такій складній адреналіновій та переважно чоловічій сфері діяльності, якою є корупція, сміливі та неординарні жиночки відстоюють своє право на працю та гідну її оплату.

Прокол з затриманням посередника чиновників райдержадміністрації, є рідкісною випадковістю і іноді відбувається у посадовців, з відносно невеликим корупційним досвідом. Середня такса «відкітів», дорівнює 15 % (плюс-мінус 5%) ціни контракту, але ми зустрічали чимало випадків, коли при змові комунальників з приватними компаніями, «відкіти» дорівнювали 50% від ціни контракту. Частина з загального обсягу виконаних робіт або наданих послуг, була тільки на папірцях формату А 3.

Але безумовно, це не просто папірці - це квитки та перепустки у майбутню «Beautiful Life», завдяки яким комунальні підприємці, дуже швидко становляться доларовими мільйонерами, з відповідними суперприємними наслідками.

Поза всяким сумнівом, чимало з народжених під щасливою зіркою колишніх та сьогоднішніх керівників архітектурно-будівельно-земельних підрозділів Київської міської та районних держадміністрацій, через банківські рахунки яких щорічно проходять фінансові потоки з мільярдів бюджетних гривень, напхали у свої кишені стільки комунальних грошей, що можуть за свій рахунок, без особливого клопоту для своїх статків, з успіхом фінансувати будівництво та ремонт муніципальних дитячих садочків, шкіл, поліклінік, закладів культури, дитячих та спортивних майданчиків, а також іншої вкрай необхідної для киян, міської інфраструктури.

Енциклопедія корупції: невідомий Київ. Частина 2.

Все минає, все змінюється у світі, незмінною залишається лише київська комунальна корупція та її тріумфальні перемоги, над Києвом та киянами, які щороку, впродовж багатьох років, виплачують корупційній спільності мільярдні репарації.

Се ля ві. Перемагає сильнійший. А корупціонери сьогодні, сильні як ніколи, і у Києві їх, сила-силенна. Такі вони, наші місцеві багаторічні реалії.

Комунальні королі хабарів та відкатів, організовують вдалі спустошливі набіги на бюджет Києва та нещадно розоряють міську скарбничку; міські депутати, за хабарі, продають своїх виборців - з земельними ділянками, житловими будинками і прибудинковими територіями; комунальні чиновники і посадовці, жваво розтягують комунальні гроші та допомагають пройдисвітам віджимати комунальні адміністративні будинки, нежитлові приміщення та земельні ділянки; талановиті молоді фахівці, шукають свою долю у корупційній діяльності - на побігеньках у злодійкуватих комунальних босів; міська та районні державні адміністрації, є керуючими та творчими центрами корупції, а комунальні підприємства її осередками.

Як з’ясувалося, справні комунальні корупціонери, виявилися розумнішими ботанів з Кремнієвої долини, з їхніми високотехнологічними стартапами та штучним інтелектом. Корупційні стартапи, які реалізують київські комунальники, набагато простіші, але не менш геніальні, ніж проекти каліфорнійських розумників. Єдине, що на превеликий жаль комунальних комерсантів, обмежує їх моторну діяльність, це розміри бюджету Києва, який для них є головним джерелом прибутків.

Мало хто знає, що крім офіційного бюджету Києва, щорічно затверджуваного Київською міською радою наприкінці кожного року, існує неофіційний комунальний корупційний бюджет міста Київ, який ніким не затверджується, але має багатомільярдні прибутки та чисельних вигодонабувачів різного штибу.

Прибуткова частина комунального корупційного бюджету міста Києва, безпосередньо залежить від офіційно затвердженого Київрадою бюджету Києва та складається з грошей вкрадених з цього бюджету, під час здійснення державних(тендерних) закупівель, коштів переданих у якості хабарів чиновникам за надання дозволів та погоджень, придбання за зниженою ціною об’єктів комунальної власності, хабарів контролюючим міським органам за не притягнення до відповідальності у різних сферах підприємницької діяльності та з коштів, зароблених у інших видах комунального бізнесу.

За нашими прямими та опосередкованими підрахунками, в останні декілька років щорічний комунальний корупційний бюджет Києва дорівнював 10 мільярдам гривень, тобто майже 15 % щорічного офіційного бюджету Києва. Точні цифри невідомі, бо статистичні дані з цього приводу доки що відсутні. Корупціонери залюбки розкрадали би і більше, але все ж таки бюджет Києва – столиці самої бідної країни Європи, це не бюджет Парижу або Лондону, тут дуже багато не вкрадеш, хоча і прибіднюватися теж не треба – доларових мультимільйонерів серед комунальних корупціонерів повно-повнісінько.

До каси комунального корупційного бюджету Києва, гроші потрапляють різноманітними звивистими, повитими млою шляхами, але є найбільш типові корупційні заходи, які застосовуються комунальниками у своїй «роботі». До них належать наступні схеми:

1. Розкрадання бюджетних коштів під час придбання на конкурсних торгах (тендерах) товарів, робіт та послуг за завищеними цінами, є мегапопулярною та найулюбленішою схемою корупціонерів. Це коли фактичну вартість товарів, робіт та послуг подвоюють або потроюють, хоча ті ж самі товари, роботи та послуги на ринку, можна придбати у два-три рази дешевше.

Основні корупційні прибутки комунальні підприємці отримують з бюджетних коштів сплачених під час ремонтних, будівельних та рекреаційних робіт, придбання будівельних матеріалів, автомобільної та спеціальної техніки, під час виконання дорожніх робіт та робіт по будівництву/ремонту транспортної інфраструктури.

Наочним прикладом такого розкрадання бюджетних коштів, є придбання КП «Київзеленбуд» спеціальної техніки для власних потреб - коли комунальники майстерно впоралися з мегазадачею по витрушуванню з київського бюджету суми, що дорівнювала піврічним бюджетам багатьох містечок Київської області. Тоді, корупційна маржа комунальних посадовців та посередників-продавців, при продажу цієї техніки становила від 95 відсотків до 241 відсотка реальної вартості товару та склала 104 мільйони 970 тисяч 56 грн., на що звернули увагу, у своєму звіті за 2019 рік, аудитори КМДА.

Взагалі-то слова «вкрасти» або «корупція», у своєї діяльності комунальні підприємці не використовують. Звичайно, розмовляють на професійному жаргоні бізнесменів, бо вони і вважають комунальний бізнес звичайним, ну може трохи специфічним, але бізнесом. Врешті-решт, це не запізнілих перехожих вночі трусити на гроши, у темних провулках.

2. Погріти руки на бюджетних коштах, вкрадених під час оплати робот та послуг, які ніколи не надавались і не проводились, є вищим пілотажем корупційної справи. Це коли роботи та послуги по документам проведені-надані (або надані частково), а по факту роботи ніколи не проводились, послуги не надавались.

Складно? Так. Але і прибутковість у таких операціях перевищує всі можливі очікування.

Яскравою ілюстрацією цьому є розкрадання у КП «Плесо» 16 мільйонів 200 тисяч бюджетних гривень, толерантно сплачених дружнім приватним компаніям, які на постійній основі перемагають на комунальних тендерах. Як зазначено у звіті аудиторів КМДА за 2019 рік, маючи власний персонал та спеціальну техніку для проведення робіт по прибирання київських пляжів, комунальне підприємство сплачувало приватним підприємствам гроші, навіть не маючи документів, підтверджуючих, що роботи передбачені договором з підрядними організаціями, взагалі виконувались.

До речі, були у комунальному житті й такі, майже вдалі, намагання потрусити міський бюджет, коли під час закупівлі робіт по будівництву та ремонту київських доріг, для бюджету було б дешевше викласти міську автодорогу золотими чи платиновими злитками зі сховищ Нацбанку України, ніж замовити за бюджетні кошти будівництво автомагістралі.

Підтвердженням цьому є історія по розкраданню бюджетних коштів, яка була попереджена у 2019 році через вчасне журналістське розслідування, а саме спроба «нагріти» київський бюджет на суму в 800 мільйонів гривень. Це була така одна з комунальних афер, якій би позаздрив сам Леонід Михайлович Черновецький.

Оборудку, яка беззаперечно є шедевром корупційної думки, здійснювали під час будівництва відрізку Великої окружної дороги, що будується від проспекту М.Рокосовського до вулиці Богатирської. Комунальними підприємцями з КП «Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва», до складу робіт з будівництва Кільцевої дороги, на ділянці довжиною в 1 кілометр 806 метрів, були включені додаткові роботи з заміни слабких та торфованих ґрунтів, в результаті чого кошторисна вартість робіт по прокладанню дороги збільшилась на 800 млн. грн.

Але одразу після перевірки фактів викладених у журналістському розслідуванні, виявилось, що з торфованими ґрунтами усе гаразд, бо їх на зазначеній земельній ділянці, майже немає, проте кошти на їх виїмку та заміну землею, у кошторисі передбачили і ледве не вкрали.

Ось так, завдяки недостовірним даним, безпідставно внесеним у кошторисну документацію, щорічно без упину розкрадають сотні мільйонів гривень на будівельних комунальних об’єктах Києва.

Корупційні комунальні функціонери, на сьогодні до того знагліли, що навіть замовляють через систему «ProZorro», у «своїх» будівельних компаній, проведення ремонтних робот на об’єктах, які взагалі не існують у природі. Або ж проводять конкурсні процедури з повторними закупівлями ремонтних робіт, які були вже виконані за невеликий проміжок часу до цього та сплачені. Тобто 2-3 рази, на папері, ремонтують об’єкт, який ремонту не потребує.
Такі вони відмінники корупційної справи.