хочу сюди!
 

Наська)

34 роки, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 20-90 років

Замітки з міткою «соціологія»

Дві "тєоріі проісхождєнія народов".

«...Есть две теории происхождения наций.

Одна - примордиальная. Согласно ей, образование нации - это естественный процесс, постоянно происходящий в природе. Аналогичный, допустим, образованию видов. В подробности она, увы, не вдается, поэтому более внятно и объяснить нельзя. Просто в какой-то момент по какой-то причине нации вдруг возникают. А потом со временем умирают.

Вторая - более современная - конструктивистская. Она считает нацию порождением самого человека. Нацию можно создать нужными действиями в сфере экономики и культуры. Более того, именно так все нации и возникли - сознательной работой.

А теперь снова про постоянных героев рубрики "русский наци-анализм". Эти глубокие спецы в области нациогенеза де-факто умудряются придерживаться одновременно (!) сразу двух теорий, несмотря на то, что они полностью противоречат друг другу.

Согласно этим высокоученым людям русская нация образовалась примордиально - тысячу лет назад, каким-то чудесным способом, с помощью мистических сил природы.

А вот украинская нация почему-то при этом образовалось конструктивистски - ее придумали и реализовали в австрийском Генштабе, а потом отполировали в ЦК КПСС.

Любая нормальная теория не терпит противоречий. Но не в этом случае. Наци-аналисты еще этим и гордятся, и выводят отсюда второсортность украинской нации - потому что она, дескать, "искусственная".

А вот русскую сразу под кустом нашли.

При этом те же люди при всей любви к естественности почему-то живут в искусственных домах, а не в естественных пещерах, и носят искусственные штаны вместо того, чтобы обрастать естественной шерстью.

UTC
- Нация - сообщество людей, способное защищать свою территорию. Национальность здесь не при чем.

- Плохое определение. Люди защищали территорию задолго до образования не то что наций, а даже и народов.

- В этом случае ваше определение лишено смысла.
Сообщество, защищающее ту территорию, которое в состоянии защитить в данный момент... тогда девятая рота в Афгане на высоте 3234 тоже была нацией.

- Ненуачо? Русская нация (не, лучше так - Великая Русская Нация, во!), известное дело, образовалась силою вещей, потому что все к тому шло, и иначе просто не могло быть. Ну, примерно как Медвед в Русском лесу вывелся сам собой, без всякого участия человека. 
А украинскую нацию, в чем не надлежит сомневаться, искусственно вывел австрийский Госде..., то бишь, генштаб - подобно тому, как человеком выведены домашние породы свинтусов, каковых в природе не было и появиться не могло. И которые, будучи сами себе предоставлены, незамедлительно впадают в дикость и бездуховность.
Шах и мат!)))

- Не нацию, а язык, открыто создавали платные специалисты.
Для внедрения языка были созданы сельские школы.
Шило в мешке не утаишь.
Да и название новой национальности придумано тогда же, взамен рутенов, русинов итд.

- Э-э... а на хрена? С какой целью? И почему что-то как-то больше никто и нигде в мире не придумывал искусственных языков и не открывал для их внедрения сельских школ на территории другого государства (ну, как австрийский генштаб на землях,ивнезапно, Российской империи)?

- почему это "нигде"?
английский- искусственный язык 16 века
французский- искусственный язык 18 века
немецкий- искусственный язык 19 века
норвежский- два искусственных языка 19 века
датский- искусственный язык 19 века
иврит- искусственный язык 20 века
белорусский- искусственный язык 20 века

- Ага, ага. И все они создавались генштабами враждебных держав (вот тот же английский - гадом стать, состряпан в Мадриде иезуитами!) и внедрялись в ничего не подозревающие нации через сети сельских школ!
БУ-ГА-ГА троекратное!!!....»

Весела соціологія від ЦР: дурні відповіді на дурні запитання

Оцінка громадянами ситуації в країні, рівень довіри до соціальних інститутів та політиків, електоральні орієнтації громадян (квітень 2020р.)
 Разумков Центр 04 травня 2020
  •  Поширити

Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова з 24 по 29 квітня 2020 року методом телефонного інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів мобільних і стаціонарних телефонів. Було опитано 2056 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Дослідження проведене в рамках проекту Центру Разумкова, що здійснюється за підтримки Представництва Фонду Ганса Зайделя в Україні.


Загальна оцінка ситуації в суспільстві

29% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі, 49% — що події розвиваються в неправильному напрямі. 29% опитаних дотримуються думки, що Україна здатна подолати існуючі проблеми та труднощі протягом найближчих кількох років. Частка тих, вважає, що країна здатна їх подолати у більш віддаленій перспективі, становить 50%, що не здатна їх подолати — 14,5%.


Довіра до державних та суспільних інститутів

Довіру до Президента України висловили 59% респондентів, не довіряють йому 35% опитаних. Верховній Раді України довіряють 28% респондентів, тоді як недовіру їй висловили 66% опитаних. Недовіра переважає і у ставленні до Уряду України (відповідно 32% і 57%), Національного банку (відповідно 34% і 50%), Національної поліції (відповідно 36% і 56%), Міністерства охорони здоров’я (відповідно 29% і 63%).


Довіра до політиків

Оцінюючи рівень довіри до політиків, серед тих із них, чиї прізвища були представлені в опитувальнику, лише до В. Зеленського довіра висловлюється частіше, ніж недовіра (йому довіряють 57% опитаних, не довіряють — 37%). Стосовно інших політиків недовіра висловлюється частіше, ніж довіра. Так, Д. Разумкову довіряють 34%, не довіряють — 37%, С. Вакарчуку — відповідно 20% і 64%, Ю. Бойку — відповідно 19% і 66%, Ю.Тимошенко — відповідно 18,5% і 74%, П. Порошенку — відповідно 18% і 77%, А. Авакову — явідповідно 16% і 69%, Д. Шмигалю — відповідно 13% і 38%, А. Єрмаку — відповідно 9% і 41,5%.


Електоральні орієнтації громадян

Якби найближчим часом відбувалися вибори до Верховної Ради України, найбільшу підтримку виборців отримала б Політична партія «Слуга народу» (за неї готові віддати свій голос 41,5% тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за яку партію голосуватиме). За «Опозиційну платформу — За життя» готові віддати свій голос 14% тих респондентів, які прийдуть на виборчі дільниці і визначилися з вибором, за «Європейську солідарність» — 14%, за ВО «Батьківщина» — 7%, за Політичну партію «Сила і честь» — 4,5%, за Політичну партію «Голос» — 3%.

Якби найближчим часом відбувалися президентські вибори, найбільше голосів отримав би В. Зеленський (45% серед тих, хто візьме участь у виборах і визначився, за кого голосуватиме). 13% з-поміж них мають намір голосувати за П.Порошенка, 11% — за Ю. Бойка, 6% — за І. Смешка, 5% — за Ю.Тимошенко, 3,5% — за А. Гриценка, 2% — за О. Ляшка.


Дані в таблицях наведені у відсотках.




РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ




Якщо говорити в цілому, як Ви вважаєте, події в Україні розвиваються у правильному чи неправильному напрямі?

У правильному напрямі

28,9

У неправильному напрямі

48,7

Важко відповісти

22,4



Як Ви вважаєте, чи здатна Україна подолати існуючі проблеми та труднощі?

Здатна подолати протягом найближчих кількох років

28,8

Здатна подолати у більш віддаленій перспективі

50,1

Не здатна 

14,5

Важко відповісти

6,6



Якою мірою Ви довіряєте таким соціальним інституціям?
 

 

Зовсім не довіряю

Скоріше не довіряю

Скоріше довіряю

Повністю довіряю

Важко відповісти

Баланс довіри-недовіри*

Президент України

16,7

18,5

37,3

21,3

6,2

23,4

Верховна Рада України

32,8

32,9

23,7

4,1

6,6

-37,9

Уряд України

27,5

29,6

27,6

4,3

11,0

-25,2

Національний банк України

23,8

25,8

27,9

5,9

16,7

-15,8

Міністерство охорони здоров’я України

34,8

28,4

24,4

5,0

7,4

-33,8

Національна поліція

28,5

27,1

29,5

6,2

8,8

-19,9

* Різниця між часткою тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє соціальній інституції


У ЄС віднайшли нову модель відносин з Україною

У МЗС Німеччини запропонували ЄС нову модель відносин з Україною

Україна і Туреччина навряд чи стануть членами ЄС у найближчому майбутньому, вважають там.

Зігмар Габріель вважає, що в найближчі роки Україна і Туреччина не стануть членами Євросоюзу.© serc.carleton.edu

Міністр закордонних справ ФРН Зігмар Габріель вважає, що Брюссель має ширше застосовувати у відносинах з державами, що не входять у союз, "альтернативні форми співробітництва". Про це він заявив в інтерв'ю медіагрупі Funke, передає DW.

На думку Габріеля, Україна і Туреччина навряд чи стануть членами ЄС в найближчому майбутньому, і прикладом відносин з ними може стати угода, подібна до тієї, яку Брюссель намагається домогтися з Лондоном.

"Якщо ми зможемо прийти до розумного угоди, яка буде регулювати відносини з Європою після Brexit, це могло б стати моделлю для інших країн: для України або для Туреччини", - пояснив Габріель.

Німецький політик, зокрема, зазначив, що можна було б задуматися про нову, тіснішу взаємодію з Анкарою в форматі митного союзу.

"Зробити це, однак, не уявляється можливим, поки ситуація в Туреччині не зміниться", - додав він.

Але, тим не менш, міністр визнав, що у цієї країни в принципі присутня політична воля для поліпшення відносин з Європою. "У нас вона також є", - підкреслив він.

Раніше президент Литви Даля Грібаускайте заявила про те, що тільки від України залежить, коли саме вона зможе вступити в Європейський Союз. Грібаускайте також наголосила, що ЄС вже виділив Україні чимало фінансових ресурсів, але це держава використовує їх не повністю.

Як свідчать результати соцопитування, проведеного за замовленням Ялтинської європейської стратегії (YES), 48% жителів Німеччини, Франції, Великої Британії, Італії, Нідерландів, Польщі і Литви підтримують вступ України до Євросоюзу, а переважна більшість (79%) вважають, що Україна стане членом ЄС в найближчому майбутньому.

За даними опитування КМІС, у вересні 2017 року на референдумі про вступ до Європейського Союзу взяли б участь 75% усіх, хто має право голосу та проживає на вільних від російських окупантів територіях, і подані голоси розподілилися б таким чином: за вступ до ЄС - 77% голосів, проти - 23%.

 https://dt.ua/WORLD/u-mzs-nimechchini-zaproponuvali-yes-novu-model-vidnosin-z-ukrayinoyu-264441_.html

Соціологічний зріз соціуму України на 24 серпня 2017 р.

Чи підтримують українці незалежність і як бачать майбутнє України: результати опитування
14:02, 24 серпня
День Незалежності України 2017
День Незалежності України 2017 / 24 Канал
 

Якби сьогодні перед українцями стояв вибір, вони б підтримали проголошення незалежності України. У 2017 році за незалежність проголосували б 76% опитаних. Цей показник залишається незмінним з 2014 року.

Про це свідчать результати опитуванння соціологічної групи "Рейтинг".

Кількість українців, які підтримують незалежність країни, суттєво зросла з 2013 року – тоді ця цифра становила 61%. До слова, на Всеукраїнському референдумі щодо проголошення незалежності України, який відбувся 1 грудня 1991 року, незалежність підтримали 90,32% виборців, які прийшли проголосувати.

День незаежності України: опитування
76% українців підтримали б сьогодні проголошення незалежності України

Найбільше тих, хто підтримує проголошення Незалежності України, – на Заході (93%). У Центрі таких опитаних 76%, на Півдні – 66%, на Сході – 64%. Чим молодші респонденти та чим вищий рівень їхньої освіти, тим рівень підтримки проголошення Незалежності України серед них вищий.

Водночас патріотами сьогодні себе вважають 83% українців. У кожному з регіонів цей показник не є нижчим, ніж 75%: на Заході таких 88%, у Центрі – 84%, на Сході – 83%, на Півдні – 77%.

Скільки українців вважає себе патріотами
83% опитаних назвали себе патріотами України

Українським громадянством найбільше пишаються на заході країни, найменше – на півдні, як показали результати дослідження фонду "Демократичні ініціативи" імені Кучеріва. Загалом понад 60% наших співвітчизників пишаються тим, що вони українці. Наразі на заході України пишаються своїм громадянством 81% (не пишаються 7%), у центральній частині 67% (не пишаються 16%), на півдні 46% (не пишаються 28%), на сході 56% (не пишаються 17 %). На неокупованих територіях Донецької та Луганської областей 39% співвітчизників пишаються своїм громадянством, 27% – не тішаться, 34% опитаних не змогли визначитися з відповіддю.

Скільки українців пишаються своїм громадянством
Найбільше пишаються українським громадянством на заході, найменше – на півдні

Серед почуттів, які охоплюють українців, коли вони думають про наше майбутнє, називають надію (47%), тривогу (30%), оптимізм (26%) та страх (17%). Відчуття надії превалює в усіх регіонах (особливо на Півдні); тривога також посідає друге за частотою згадувань місце в усіх регіонах, крім Заходу (в цьому регіоні на другому місці опинився оптимізм).

Як українці оцінюють майбутнє України
З якими почуттями українці думають про майбутнє України

Серед основних страхів у 2017 році превалюють економічні. На думку опитаних, зараз люди найбльше бояться зростання цін (77%), невиплати зарплат, пенсій (63%), а також безробіття (61%). Ще серед найбільш вагомих страхів – зростання злочинності (43%), напад зовнішнього ворога (38%). Побоювання зростання цін посідає перше місце в усіх регіонах, але частіше про цей страх згадували на Сході України (87%), а відносно рідше – на Заході (66%).

Чого бояться українці
Найбільше українці бояться зростання цін

У 2017 році 12% опитаних висловили намір найближчим роком виїхати за кордон на тимчасові заробітки – це найвищий відсоток за час постановки цього питання (у 2002 році таких було 7%). Регіонально найбільше охочих виїхати працювати за кордон виявилося у Західному регіоні – 18%. Водночас майже 51% українців зазначили, що нікуди б не виїжджали зі свого населеного пункту – ні в межах України, ні за кордон.

Скільки українців хотіли б виїхати
Половина українців не хотіла б нікуди виїжджати

Доступно про головне. Долучайтеся до паблік

Більшість підтримують українізацію

Дві третини громадян підтримують українізацію (опитування)

Переважна більшість (64%) громадян України підтримують політику державного сприяння українській мові. Частка прибічників поширення української виросла на 11% з 2014 року, а підвищення статусу російської – впала на 9%, – повідомляє доктор політичних наук Володимир Кулик.

Такі результати опитування, проведеного 19-29 травня 2017 року Київським міжнародним інститутом соціології за кошти Університету Альберти в Канаді в межах дослідницького проекту Research Initiative on Democratic Reforms in Ukraine під проводом проф. Олени Білаш,

Як пише Володимир Кулик, на запитання про те, “яку мову держава має підтримувати насамперед”, 64% відповіли, що українську, 19% – що “всі мови однаковою мірою”, 10% – що “в кожній частині країни – ту мову, яку там найбільше вживають” і лише 2% – що російську.

На інше запитання, де йшлося про те, що має в першу чергу робити “державна політика в мовній сфері”: 61% відповіли, що “сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя”, 20% – “вирішити питання статусу російської мови”, а 12% – “забезпечити реалізацію прав національних меншин у мовній сфері”.

Прикметно, що частка прибічників поширення української за неповних три роки виросла аж на 11%, а підвищення статусу російської – впала на 9%.

На запитання про те, якою мовою “має вестися документація в державних закладах у Вашому місті” (для сільських респондентів – районі), аж 68% відповіли, що українською, 19% – що обома, 11% – “на вибір (українською або російською)” і лише 1% – російською.

“Тобто навіть у переважно російськомовних реґіонах більшість громадян погоджується, що без української мови не обійдешся, – пояснює політолог. – Важливіше, що це усвідомлення вже поширилося й на усне спілкування, для якого 59% бажає української мови, 30% – на вибір відвідувача, 8% – на вибір працівника установи і лише 2% – російської”.

На запитання про те, “чи повинні відповідати українською мовою громадянам, які звернулися до них цією мовою”, аж 70% (на 9% більше, ніж 2014-го) відповіло “Так, на всій території України” і ще 15% – “Так, але лише в тих місцевостях, де цією мовою говорить більшість”.

Тільки 13% уважають, що чиновники “можуть відповідати тією мовою, якою їм зручніше”.

Також за останні три роки радикально зросла підтримка позиції, що поважати мовний вибір громадян мають також “працівники торгівлі та сфери послуг”. Аж 54% (проти 35% 2014-го) сказали, що ті мають відповідати українською по всій Україні, й лише 26% – що так, як зручніше.

Обов’язок на всій території України відповідати російською підтримали набагато менше респондентів: 31% для чиновників і 23% для сфери послуг (ще приблизно стільки ж обмежили цей обов’язок територіями переважання російської мови).

Нагадаємо, згідно з результами нещодавнього дослідження, респонденти в південно-східних регіонах, де домінує російська мова, вказували на необхідність захисту і розвитку української мови для подолання наслідків політики русифікації, яка активно проводилася в СРСР.

Як показує соціологія, українська мова є рідною для 73% учасників АТО, російська – для 6%.

Підтримки української мови суттєво зросла

Частка прибічників державної підтримки лише української мови суттєво зросла. СОЦІОЛОГІЯ

Володимир Кулик
політолог, історик, журналіст, доктор політичних наук, провідний науковий співробітник відділу етнополітології Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Кураса НАН України

(FB)

Пам’ятаєте, я нещодавно писав, що маю цікавезні дані свіжого опитування щодо мовних преференцій населення, але ще не маю дозволу їх оприлюднювати? Тепер уже маю і дозвіл, тож можу переходити до наступного тизера: наведення найцікавіших і політично найактуальніших результатів.

Головна приємність полягає в тому, що громадяни України (точніше, підконтрольних українській владі територій, якими обмежувалося опитування) переважною більшістю підтримують політику державного сприяння насамперед українській мові, і рівень цієї підтримки суттєво збільшився від попереднього опитування у вересні 2014-го.

На запитання про те, “яку мову держава має підтримувати насамперед”, 64% відповіли, що українську, 19% – що “всі мови однаковою мірою”, 10% – що “в кожній частині країни – ту мову, яку там найбільше вживають” і лише 2% – що російську.

На інше запитання, де йшлося про те, що має в першу чергу робити “державна політика в мовній сфері”: 61% відповіли, що “сприяти поширенню української мови в усіх сферах життя”, 20% – “вирішити питання статусу російської мови”, а 12% – “забезпечити реалізацію прав національних меншин у мовній сфері”.

Прикметно, що частка прибічників поширення української за неповних три роки виросла аж на 11%, а підвищення статусу російської – впала на 9%.

Не варто, однак, квапитися називати ці результати свідченням переважної підтримки політики українізації.
Дослідникам мовних уявлень добре відомо, що українські громадяни зовсім не проти, щоб держава поширювала українську мову, але при цьому вони традиційно не бажали нічого змінювати у власній мовній практиці.

Тому головний інтерес становлять відповіді на ті запитання, де йшлося про взаємодію держави з громадянами, тобто про те, чого вони хочуть не для країни загалом, а для себе зокрема. Так от, тут теж є приємні новини, тобто свідчення великої підтримки реальної українізації.

На запитання про те, якою мовою “має вестися документація в державних закладах у вашому місті” (для сільських респондентів – районі), аж 68% відповіли, що українською, 19% – що обома, 11% – “на вибір (українською або російською)” і лише 1% – російською.

Тобто навіть у переважно російськомовних регіонах більшість громадян погоджується, що без української мови не обійдешся.

Важливіше, що це усвідомлення вже поширилося й на усне спілкування, для якого 59% бажає української мови, 30% – на вибір відвідувача, 8% – на вибір працівника установи і лише 2% – російської.

Звичайно, в російськомовних регіонах люди можуть очікувати, що російська буде переважною мовою вільного вибору, але навіть там багато хто погоджується на українську.

Власне, в можливості вибору немає нічого поганого, якщо тільки її буде забезпечено й для тих, хто воліє української.
А в україномовних чи змішаних регіонах більшість очевидно воліє спілкування українською, тож саме його держава має забезпечити.

Тепер найцікавіше й політично найважливіше. Вже вдруге я ставлю чітке запитання про те, “чи повинні відповідати українською мовою громадянам, які звернулися до них цією мовою”.
Так от, нині аж 70% (на 9% більше, ніж 2014-го) відповіло: “Так, на всій території України” і ще 15% – “Так, але лише в тих місцевостях, де цією мовою говорить більшість”.

Тільки 13% уважають, що чиновники “можуть відповідати тією мовою, якою їм зручніше”.

Мало того, за останні три роки радикально зросла підтримка позиції, що поважати мовний вибір громадян мають також “працівники торгівлі та сфери послуг”. Аж 54% (проти 35% 2014-го) сказали, що ті мають відповідати українською по всій Україні, й лише 26% – що так, як зручніше.

Почасти це результат боротьби фанатиків у супермаркетах, але не меншою мірою, гадаю, поширення в суспільстві думки про те, що громадянин повинен мати вибір, а чиновники й надавці послуг мають його поважати.

При цьому громадяни добре розуміють, що має бути забезпечено саме можливість спілкування українською, тому обов’язок на всій території України відповідати російською підтримали набагато менше респондентів: 31% для чиновників і 23% для сфери послуг (ще приблизно стільки ж обмежили цей обов’язок територіями переважання російської мови).

Ну, й про політичну актуальність. Ці результати недвозначно підтримують правомірність передбаченого законопроектом 5670 обов’язку вживання української мови не лише в державному секторі, а й у всіх сферах задоволення прав і потреб громадян.
Звичайно, коли дійде до реальних вимог і перевірок їх виконання, частина нинішніх прибічників українізації почне шукати виправдань для власної звички уживати переважно російської. Тому пропаганда законопроекту повинна наголошувати права громадян і обов’язок тих, хто ці права забезпечує, аби не змішати все це в одній каші буцімто вільного вибору, якого україномовці насправді здебільшого не мають.

Тепер чекайте докладних публікацій, де йтиметься не лише про сукупні дані для всієї країни, а й про преференції окремих регіональних, мовних, вікових та інших груп. Обіцяю не баритися й почати не з англомовних наукових статей, а з публіцистичних текстів українською. А поки що прошу поширювати цей анонс.

P.S. Last but not least, опитування провів 19-29 травня 2017 року Київський міжнародний інститут соціології за кошти Університету Альберти в Канаді в межах дослідницького проекту Research Initiative on Democratic Reforms in Ukraine під проводом проф. Оленки Білаш, яка героїчно змагалася з університетською бюрократією за всі дозволи й трансакції.
Дякую всім, хто зробив це знання можливим, і обіцяю не дати йому зіскніти в моєму комп’ютері

🙂

Dogs - Pink Floyd

Dogs
              Пси    

Музика    Роджер Вотерс, Девід Гілмор
Текст    Роджер Вотерс
Вокал    Девід Гілмор, Роджер Вотерс

You gotta be crazy, you gotta have a real need
               Ти маєш бути фанатиком, відчувати справжню жагу,
You gotta sleep on your toes, and when you're on the street
               ти маєш навчитися спати навіть стоячи, навіть на вулиці,
You gotta be able to pick up the easy meat
               ти маєш бути здатним вхопити доступний шмат м'яса
With your eyes closed
               із заплющеними очима,
And then moving in silently, down wind and out of sight,
               а потім нечутно відповзти геть у підвітряний бік.
You gotta strike when the moment is right without thinking
               У слушний момент ти маєш напасти без вагань.
And after a while, you can work on points for style
               За деякий час можеш попрацювати в питаннях престижу,
Like the club tie, and the firm handshake
               таких як клубні знайомства, міцні рукостискання,
A certain look in the eye and an easy smile
               впевнений погляд, невимушена посмішка.
You have to be trusted by the people that you lie to
               Ти маєш здобути довіру людей, яким ти брешеш,
So that when they turn their backs on you
               так, щоб коли вони повернуться до тебе спиною,
You'll get the chance to put the knife in
               ти мав шанс всадити в неї ножа.
 
You gotta keep one eye looking over your shoulder
              Звісно маєш повсякчас наглядати і за своєю спиною.
You know it's going to get harder, and harder and harder
               Ти дізнаЄшся, що це дається все важче і важче,
As you get older
               в міру того, як ти старієш.
And in the end you'll pack up and fly down south
               І одного чудового дня ти спакуєшся, втечеш на південь
Hide your head in the sand
               і сховаєш голову в пісок...
Just another sad old man
               Ще один похмурий літній чоловік,
All alone and dying of cancer
               цілковито самотній і помираючий від раку.

And when you loose control, you'll reap the harvest
               І коли самовладання зраджує тобі, ти підбиваєш підсумок,
You have sown
               і все бачиш.
And as fear grows, the bad blood slows and turns to stone
               І що більше шириться страх, то повільніше тече і кам'яніє хвора кров,
And its too late to loose the weight
               І вже марно позбуватись ваги твого авторитету,
You used to need to throw around
               якою зазвичай ти прагнув душити всіх навколо,
So have a good drown, as you go down, all alone
               отож, коли втратиш сили, швидше втопишся, сам один,  
Dragged down by the stone
               під вагою цього каменю.

I gotta admit that I'm a little bit confused
               - Зізнаюся, я трохи спантеличений:
Sometimes it seems to me as if I'm just being used
               іноді здається, мене просто використовують,
Gotta stay awake, gotta try and shake off this creeping malaise
               треба пробудитися, струсити з себе цю повзучу каламуть сумніву.
If I don't stand on my own ground,
               Якщо твердо не дотримуватися своїх принципів,
How can I find my own way out of this maze
                як же знайдеш свій шлях в цьому лабіринті?
Deaf, dumb and blind, you just keep on pretending
                І от глухий, німий і сліпий, ти далі граєш в гру, де є тільки
That everyone's expendable and no one has a real friend
                люди разового використання, що не мають поняття про дружбу,
And it seems to you the thing to do
                і розмірковуєш, що от було би добре,
Would be to isolate the winner
                якби переможці могли відгороджуватися від світу,
And everything's done under the sun
                і що нічого більше не зміниться під сонцем,
And you believe at heart, everyone's a killer
                а глибоко в душі переконаний, що кожен може вбити,

                отож...
 

Who was born in a house full of pain
               Хто народився зі страждання?
Who was trained not to spit in the fan
               Кого вчили плювати на вентилятор?
Who was told what to do by the man
               Кому розповіли, як має чинити "справжній чоловік"?
Who was broken by trained personnel
               Кого поламали вчителі?
Who was fitted with collar and chain
               Кому одягли ошийник і ланцюг?
Who was given a pat on the back
               Кого потеребили по спині?
Who was breaking away from the pack
               Хто відбився від зграї?
Who was only a stranger at home
               Хто був чужинцем у власній оселі?
Who was ground down in the end
               Хто нарешті знеможено ліг на землю?
Who was found dead on the phone
               Кого знайшли мертвим зі слухавкою в руці?
Who was dragged down by the stone
               Хто був розчавлений вагою каменю?

                                  20.07.2014

СЛУХАТИ

Соціологи кажуть

Количество сторонников независимости Украины возросло с 83 до рекордных 90% ее взрослого населения. К этому привела аннексия Крыма.

Об этом в интервью ZN.UA рассказал автор исследования динамики поддержки населением суверенитета Украины в первые десятилетия ее государственной независимости президент Киевского международного института социологии (КМИС) Валерий Хмелько, сообщает Цензор.НЕТ. «И это не первый случай, когда некоторая часть граждан, не поддерживавшая государственную независимость в условиях, когда ничто не побуждает думать о возможных угрозах, в ситуациях, когда эти угрозы становятся реальными, осознает, что независимость страны представляет для нее действительную ценность», - добавил он.


Хмелько рассказал, что первое, явно не экономически мотивированное повышение численности сторонников независимости было зафиксировано во второй половине 1994 года. В первые два года независимости, в условиях значительного снижения уровня жизни, гиперинфляции их количество снизилось с 76 до 56%. Хотя экономическая ситуация продолжала ухудшаться, после президентских выборов 1994-го желающих присоединения к России стало заметно меньше (особенно на Востоке и на Юге).


Доля сторонников независимости еще более увеличилась с началом войны в Чечне и к концу 1996-го (совпало с появлением собственных украинских денег) достигла 71% взрослого населения. В условиях финансового кризиса 1997-1998 годов снова значительно снизилась (почти до 60%). А в 1999-2000 годах, во время второй чеченской войны, возросла до 72%, напомнил социолог. В 2003-м, когда из-за действий России в районе острова Коса Тузла возникла угроза территориальной целостности Украины, в течение одного только месяца доля сторонников украинской независимости возросла с 71 до 77%, и только после разрешения конфликта снизилась до 72%, сообщил президент КМИС.


В августе 2008-го, во время вторжения России в Грузию поддержка украинцами своей независимости возросла с 72 до 83%. Уменьшение растянулось почти на десять месяцев и остановилось на уровне 74%, рассказал социолог. «Год за годом поддержка суверенитета Украины украинцами возрастала, этот процесс стабилизировался. Сейчас же всплеск гражданского самосознания произошел в связи с прямым покушением на территориальную целостность и суверенитет страны со стороны России», - резюмировал Хмелько. Ранее Цензор.НЕТ сообщал, что почти 60% украинцев выступают за полное закрытие границы с Россией. Половина хочет визового режима.


http://m.censor.net.ua/news/299307/podderjka_nezavisimosti_ukrainy_rekordno_vyrosla_do_90_sotsiolog

Sheep - Pink Floyd

Sheep
       Вівці    

Музыка    Роджер Уотерс
Текст    Роджер Уотерс
Вокал    Роджер Уотерс
 
Harmlessly passing your time in the grassland away
       Проживають своє життя у безпеці на далеких пасовищах,
Only dimly aware of a certain unease in the air
       відчуваючи лише ледь вловимий запах біди.
You better watch out
       А краще б пильнували довкола,
There may be dogs about
       можуть і вовки трапитися поблизу.
I've looked over Jordan, and I have seen
       Я глянув на той берег Йордану і побачив,
Things are not what they seem
       що речі не такі, якими вони уявляються.

What do you get for pretending the danger's not real
       "Небезпека вигадана" ось вистава, в якій ви взялися грати.
Meek and obedient you follow the leader
        Тихі й покірні, чалапаєте за вожаком
Down well trodden corridors, into the valley of steel
        по добре втоптаних стежках... у Залізну долину,
What a surprise!
        оце несподіванка!
A look of terminal shock in your eyes
        Вираз граничного потрясіння у ваших очах...
Now things are really what they seem
        Ні, це не жахливий сон,
No, this is no bad dream
        зараз речі такі, як вони є насправді.
 
The Lord is my shepherd, I shall not want
        Бог це мій пастух, і я ніколи не зазнаю нестатків.
He makes me down to lie
        Він підкоряє мене, щоб призупинити,
Through pastures green he leadeth me the silent waters by
        по зелених луках він відводить мене від тихих вод,
With bright knifes he releaseth my soul
        сяючим ножем відпускає мою душу,
He maketh me to hang on hooks in high places
        повище підвішує мене на гаки,
He converteth me to lamb cutlets
        та перетворює мене на котлети з молодої баранини.
For lo, he hath great power, and great hunger
        Ти ба, Він має велику владу і... почуття голоду.
When cometh the day we lowly ones
        Гряде той час, і ми, убогі,
Though quiet reflection, and great dedication
        через внутрішнє просвітління і величне самозречення
master the art of karate
        опануємо мистецтво карате.
Lo, we shall rise up
        Ух, як піднімемось ми з колін,
And then we'll make the buggers eyes water
        тоді й змусимо плакати всіх мерзотників.

Bleating and babbling we fell on his neck with a scream
        Шквали мекання та волання посилали на його голову
Wave upon wave of demented avangers
        хвиля за хвилею слабоумних месників,
March cheerfully out of obscurity into the dream
        хутко чимчикуючи з цієї невизначеності у звичне марення.

Have you heard the news?
        Чули новину?
The dogs are dead!
        Вовки здохли!
You better stay home
        Та краще не полишайте ареалу,
And do as you're told
        і чиніть, як вам сказали.
Get out of the road
        Тримайтеся подалі від доріг,
If you want to grow old
        якщо хочете дожити до старості.

                                  27.06.2014
СЛУХАТИ

Pigs - Pink Floyd

Pigs (Three Different Ones)
       Свині (троє різних типів)    

Музика:    Роджер Уотерс
Текст:    Роджер Уотерс
Вокал:    Роджер Уотерс

Big man, pig man, ha ha, charade you are
        Привіт худобі в людській подобі, ха-ха,
        і розгадка цієї шаради це ти.

You well heeled big wheel, ha ha, charade you are
        Гарно вифранчене велике цабе, ха-ха,
        і ця комедія це ти.

And when your hand is on your heart
        І коли ти прикладаєш руку до серця,
You're nearly a good laugh
        ти стримуєш сміх.
Almost a joker
        Чим не блазень?
With your head down in the pig bin
        Не відводиш свого рила від корита,
Saying "Keep on digging"
        примовляючи: "Ішачте, ішачте..."
Pig stain on your fat chin
        Свинячий знак твого подвійного підборіддя...
What do you hope to find?
        Чого ти сподіваєшся досягти,
When you're down in the pig mine
        коли твоє місце - свиняче лігво?
You're nearly a laugh
        Майже смієшся,
You're nearly a laugh
        стримуєш сміх?
But you're really a cry
        Насправді ти жалюгідний.
 
Bus stop, rat bag, ha ha, charade you are
        Автобусна зупинка, торбохват... ха-ха,
        і це неподобство це ти.

You fucked up old hag, ha ha, charade you are
        Ти вчистив стару відьму, ха-ха,
        безглуздя, що є твоїм покликанням.

You radiate cold shafts of broken glass
        Ти випромінюєш холодний блиск битого скла...
You're nearly a good laugh
        сміх вигинає твої губи в щиру посмішку,
Almost worth a quick grin
        що скоріше схожа на миттєвий оскал.
You like the feel of steel
        Тобі подобається сталь на дотик.
You're hot stuff with a hat pin
        Ти пристрасна натура з шпилькою у капелюсі,
And good fun with a hand gun
        і добрий веселун з пістолетиком,
You're nearly a laugh
        тебе плющить,
You're nearly a laugh
        ти готовий розсміятися,
But you're really a cry
        але насправді ти горе.
 
Hey you, Whitehouse, ha ha, charade you are
        Гей, ви, шляхетне товариство! Ха-ха,
        дурниця, але це про вас.

You house proud town mouse, ha ha, charade you are
        Кожен з вас є притулком пихатого міського мишеняти,
        ха-ха, ця нікчемність це ви.

You're trying to keep our feelings of the street
        Пробуєте дотримуватися всіх наших вуличних звичок...
You're nearly a real treat
        Ви настільки близькі до справжнього успіху,
All tight lips cold feet
        такі всі мовчазні і полохливі...
And do you feel abused?
        А ви не відчуваєте себе зґвалтованими?

...! ...! ...! ...!
        тут 4 різких дихальних звуки

You gotta stem the evil tide
        Ви навчилися стримувати спалахи злоби
And keep it all on the inside
        і тримати те все в собі...
Mary you're nearly a treat
        так, Марічко, все майже чудово,
Mary you're nearly a treat
        до успіху, Марічко, один крок,
But you're really a cry
        але насправді ти гідна плачу.

                                              12.06.2014
letsrockСЛУХАТИletsrock
Сторінки:
1
2
попередня
наступна