Майже рік тому у мене оселився чудовий, інтелектуально-розвинений, майже інтелігентний лисий кіт. А пару днів тому пішла я на город морально відпочити і він поплентав за мною, бо він за мною ходить як каченя за качкою. Я собі порпаюсь, кіт сидить в гарбузах, іноді бігає до відра з рибою. Мої хлопці наловили в місцевому болоті карасів...ну як карасів, карасиків з палець довжиною і залишили у відрі. А кіт це діло просік і ходив туди по рибу.
Ну от, я колупаюся в землі, кіт зі мною, іноді з рибою. Наче все нормально.
Зайшла в хату, помила ноги собі, мию ноги коту, а він шипить. Нічого, думаю, від чистоти ще ніхто не вмер.
Лягли ми з ним відпочити (а відпочиваємо ми теж разом), я на спині, кіт на мені. Я його чухати, а він шипить. Я ще не того...думаю, риби нажерся і пучить. Потім відчуваю, що він палає. Я очі роззула, а воно бідося червоне як рак і гаряче як чайник.
Добре, що в хаті був Пантенол. Я пшикаю на кота, кіт пшикає на Пантенол, бо думає, що то він на нього шипить. Ніч пантрувала кота, на ранок наче охолов. Я видихнула, бо совість мене мучила конкретно, що тваринку не догледіла.
...А на наступний день він лупитися почав. І так конкретно, що став як старий гриб маремуха (то такий їстівний мухомор, коли старіє вкривається лускою). Ходить тепер мій кіт краси неймовірної, шкіра злізає шматками, а під нею новенька розовенька. І саме цікаве, що все у котів швидко. Я як згорю, то лупитися починаю через днів 4-5, а цей моментально.
А ще мій лисий кіт ганяє постійно собаку. Тупо чмирить. Спеціально іде до пса і починає нападати. Без причини. Просто, щоб показати, що він головний.