хочу сюда!
 

ajnbybz :)

62 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 58-64 лет

Заметки с меткой «революція»

За що вбиваєте народ?

                                                                                  Наруга над людьми і вбивства - це ганьба,
                                                                    Це не протест,військова боротьба...



            ГАНЬБА ВЛАДІ,ЯКА ВБИВАЄ СВІЙ НАРОД!!!

                                     

                                                    Вам не зламати нашу волю і порив,
                                                    Бо революція - це боротьба,прорив.
                                                    Не станем на коліна перед вами,
                                                    Не хочем бути вічними рабами...
                                                    За що вбиваєте простих людей?
                                                    За думку,волю,прагнення ідей?
                                                    Невже вам мало влади і бабла?
                                                    Для вас розвага це,чи просто гра?
                                                    Зневага і наруга над людьми,
                                                    Нема страховки всім нам від тюрми.

                                                  
          За що знущання,в чому винні ми?
                                                    За те,що ми Країни доньки і сини?
                                                    ЗВЕРТАЮСЯ ДО ВЛАДИ: ПРИПИНІТЬ!!!!
                                                    Згадайте що ми люди,хоть на мить!!!
                                                    Ми обирали вас не грабувати,
                                                    А вам на всіх нас просто наплювати!!!
                                                    КРАЇНО!!!ЛЮДИ!!!Треба нам триматись!
                                                    Думками,серцем,діями єднатись!!
                                                    Вклоняюсь я ГЕРОЯМ до землі,
                                                    Дух козака Голоти з вами на чолі.

 

                                    З     ПОВАГОЮ               Христина,кАмарик222*(23.01.2014 рік)
                                                

Бойкот гламурному Януковичу! ;)

Пересилаю повідомлення:

Є така громадська ініціатива "Дій".
Вони пропонують цікаву ідею, яку кожен може реалізувати. Просто вируби
і не слухай новорічне привітання Януковича. Відео дивитися тут.
http://dij.com.ua/ Нехай кожен зробить свою маленьку справу - поширить
далі цей ролик.

Я не знаю, хто така ця ініціатива "Дій", але ідея сподобалася.

Приєднуюся та пропоную приєднуватися всім.

Якщо ця ідея пошириться досить добре, то її можуть помітити піплметри. Тобто, соціологічні фірми, що досліджують популярність телепрограм, отримають дані про відразу народу до брехливої та бульдозерної влади бандюків.

ВСЕМ!!!

Посмотрел выпуски новостей. Наших
и российских. И понял, что штатные журнализды ничего не понимают!
Ни у нас, ни в РФ. А может быть понимают, но страшно признаться самим
себе в том, что это вышел Народ. Впервые за всю историю независимой
Украины! Что нынешний Майдан - это совсем не то, что было в 2004! Уже
никому не придет в голову орать «Яценюк, ТАК!» или просто поменять
премьера и разойтись по домам. Кроме заскорузлых в своей официальной
«оппозиционности» Трех Поросят... Что для тех, кто мерзнет в Киеве
главным является не вопрос «продаться Европе» или «остаться с Россией»,

как это мерещится путиноидам. Что Европа для нас - это всего лишь
надежда, хоть как-то убрать или пошатнуть задолбавшую всех систему
власти ЗДЕСЬ! А вовсе не визы или сказочно возросший уровень жизни в
результате ассоциации...

Что уже всем понятно и очевидно: прежние иллюзии, если они у кого-то
и были - разогнаны «Беркутом». Что Власть в Уркаине окончательно
и навсегда оторвалась от реалий жизни людей. Что все их полеты в Китай
и речи в Раде - пустой собачий брех. Это было понятно и раньше,
но особый цинизм Власти - хорошее отрезвляющее средство для желающих
медитировать на правительство. У нас нет ни президента, ни премьера,
ни Рады - есть только «мы» и «они» - паразиты, мародеры и каратели.
И не важно, какие у них фамилии, у них одна цель на всех: жить за наш
счет, против нашей воли. И не просто против нашей воли - а непременно
против, непременно унижая и топча, что бы мы чувствовали себя быдлом!

И то, что происходит сейчас с арестованными «бунтовщиками» - слишком
наглядный пример того, что может произойти с каждым из нас, если
он не будет покорным быдлом. «Захват административных зданий»? А это
что, ваши здания или общественная собственность? «Сопротивление
милиции»? А какого хера эти каратели набросились на людей? Ребят будут
судить за то, что они покорно не дали себя избить «господам офицерам»!
Нахер нужна полиция, вся задача которой «подавлять сопротивление себе», любым
своим действиям? Чем она отличается от эсэсесовских карателей? Нахер
нужна власть, которая лишает свободы только за попытку «препятствовать
нормальному функционированию администрации»? За препятствование
каннибализму Властей... Чисто уголовная мораль: ты мне скажешь слово -
я вбью тебе зубы, ты не отдашь мне кошелек - я искалечу твоих детей! Вам
нужны администраторы-уголовники? А других не будет, пока вы считаете,
что у них должны быть такие полномочия, как сейчас!

Всем понятно, что из себя представляет оппозиция всех мастей - это
просто прокладка под Власть, что бы той не так жестко было сидеть
на штыках! У них нет ни капли воли, ничего, что делает их лидерами. Два
дня назад, просто пойдя впереди миллиона людей - можно было сделать
Историю! И генералы уже сегодня присягали бы на верность новой Стране!
Но у всех этих Цуценюков-Кличкобоков - кишка тонка и ум короток. Это
оранжерейно-декоративные животные, дрессированные пудельки, которые
могут забавно тявкать на своего Хозяина, но не более того. И никто
им больше никогда не поверит. Предателей не прошают.

Всем понятно, что линия раздела проходит не по Днепру, что
мы не «запденцы» и «схидняки», как это упорно пытаются представить СМИ!
Линия фронта проходит между пенсионером и пенсионным фондом, между
предпринимателем и налоговой, между горожанином и горсоветом, между
обывателем и мусорами, между людьми и Властью. Не конкретной бандой,
выписавшей себе мандатов на грабеж нашей собственности и преференций,
а самой Системой, когда одни господствуют над другими. Когда с любым
человеком можно сделать что-угодно, и все будет «по-закону»! И судьи
с величественным видом будут лгать и творить Кривду? А откормленные
на награбленном ублюдки в черной форме выбивать зубы несогласным
с их господством?

Для меня сейчас важно не то, какие конкретные результаты даст Майдан.
Важно, что останется в «сухом остатке» после того, как схлынет волна
негодования. Уже сейчас понятно, что будет реакция. Уже сейчас понятно,
что у нас нет никого, кто нас защитит - ни Европы, ни США, ни России.
И уж тем более нет для нас больше местной Власти. Какие уроки извлечем
мы для того, что бы не дать маятнику Бандократии совершить обратный ход?
Удастся ли запомнить чувство свободы и самодостаточности? Удастся ли
превратить стихийный бунт, яркую вспышку гнева в устойчивое пламя
гражданской войны? Подлинно гражданской - войны граждан против Власти!
Ежедневной, неутомимой, до полной победы над сворой дармоедов
и мародеров? Не в Киеве на Майдане, а повсюду, в каждом доме, офисе
и цехе?

Сможем ли мы выработать те способы самоорганизации, которые позволят
нам не оставаться в заложниках у трусливых оппозиционеров?
Сформулируем ли мы ясные цели и простые, понятные методы их достижения,
не зависящие от Европы или России, фамилии премьера или главного
Карателя? Если нам это сделать не удастся, то ассоциацию с ЕС будут
проводить все те же рожи, которые правили нами до сегодняшнего дня.
И всем понятно, КАК они это будут делать!

Нам нужна не только свобода «от»: от беспредела
мусоров, от вымогательства чирей, от скотской системы «разрешения жить
после уплаты налогов» и «разрешения работать после регистрации

у паразита». Нам нужна свобода «для»! Свобода предпринимательства,
торговли, самообороны, образования, перемещения - свобода ДЛЯ жизни!
Свобода быть самими собой, для каждого! Не для кучки
чиновников-казнокрадов и силовиков, а для всех, кто не претендует на
чужой труд и жизнь! Нам нужно не Право Силы, а Сила Права!
Нам не нужна Рада или «беспрепятственная работа государственных
учреждений»! Нам надо, что бы они исчезли из нашей жизни. Что бы они
вернулись в Ад, из которого вышли...

Люстрація і репресія - час настає

Мені довелось перечитати масу різнородної літератури стосовно революції і громадянської війни 1917 - 1991 років ( я не помилився з датою: саме так - до 1991 року, до розвалу СРСР). Так от я давно переконався, що масовий терор ленінізму-сталізнізму мав цілком обгрунтованні причини, тому я ніколи не погоджусь з примітивним посиланням всього на вину одної особи: Сталіна або Леніна, як і Гітлера тощо.
Громадянська війна відбулась в царській Росії тому, що дворянство і їх владу народ ненавидів масово! І народ виловлював дворян-панів і нищив без особливих цькувань з боку більшовиків, а з власної ненависті. І репресії були соціально підтримані значною масою населення. Як влучно сказав слідчий  на допиті у НКВД майбутньому відомому дисиденту Зиновьеву ( не плутати з жидом з псевдо Зиновьев!): "Мы будем репрессировать до тех пор, пока не будет кого репрессировать!" (твір "Зияющие высоты")
І вони свого досягли: станом на час смерті Сталіна 1953 р. в Росії дворянство було знищено абсолютно, як і всі інші опозиційні сили. Не буду описувати деталі, а зосереджу увагу на методології репресій, яку частково розкрив пан Солженіцин у своєму творі "Архипелаг ГУЛаг": репресії проводити не за виною, а за приналежністю до певного прошарку. Так з 20 по 30 роки органи ЧК-ГПУ-НКВД методично відстежували і знищували всіх офіцерів, жандармів, юнкерів, кадетів тощо просто за списками навчальних закладів,  або за списками дворян з відповідних реєстрів, за партійними архівами - тобто все, що було захоплено більшовиками серед архівів у тому числі царської охранки. І те, що потім багато хто з цих людей вірою і правдою воював на боці більшовиків - не мало жодного значення! Репресували всіх однаково! І правильно: хто зрадив раз - зрадить і вдруге! Особливо якщо він вже не потрібний!
Я тривалий час не міг повністю усвідомити цей процес, але до його розуміння мене наштовхнула сучасна дискусія в українському інтернетпросторі щодо необхідності люстрації владного прошарку. Я постійно казав, що неможливо проводити люстрацію, спираючись переважно на суб*єктивні фактори: як і головне - хто має право на те, щоб визначати хто є "праведним", а хто "неправедним", хто є "хорошим", а хто є "поганим" тощо.
А тепер я знаю принципи люстрації і репресій в Україні! Так!
Якщо наш народ піднімиться вдруге, то всі вже знають, що це не буде ремікс Помаранчової революції з її абсолютно мирною стихїєю, коли не було зафіксовано жодного значного  акту вандалізму чи бійок, а однозначно все буде до навпаки: нова хвиля повстання в Україні буде явно на знищення владного прошарку за всю його деструктивну діяльність впродовж останніх 20 років.
А репресія народу буде відбуватись за СПИСКАМИ ДЕПУТАТІВ! І то всіх рівнів! Всіх! І головне, що є чітка відповідь на питання "хто?" - народ буде репресувати "кого?" - депутатів! І тільки за те, що є чи був депутатом!
Мені почнуть заперечувати, що серед депутатів чимало правдивих людей,  на що я відповім наступним: хороший був депутат, чи був злодієм - не рахується, бо маємо оснований результат - повну руйнацію України і абсолютне зубожіння основних мас народу. Якщо народ вибухнув на повстання - всі депутати винуваті! Всі до одного! Всіх скликань за всі 20 років!
І всі міністри! Всі вищщі чини та урядовці! Всі ті, хто мав владні повноваження, але не використав їх належно для благополуччя народу - ВСІ!
Я вже не кажу про таку "дірібничку", що практично всі сучасні  українські мільйонери і мільярдери підпадають під цей процес репресій - а на здоров*я, панове! А чи не час вам відчути драйв від українського сафарі під назвою "Коліївщина 2012"?

Не знаю, наскільки я правий, але моя думка відтепер така!
  

Богдан Гордасевич

86%, 49 голосов

9%, 5 голосов

5%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Увага! повстання у Первомайську!

За вказівкою губернатора Круглова у м.Первомайську була вчинена груба провокація ! На будівлю ОВК№132 вчинено напад , зникли виборчі бюлетені та протоколи з сейфу ОВК, що засвідчують перемогу опозиційного кандидата Аркадія Корнацького. Проти членів ОВК, та журналістів що є свідками примінено фізичну силу та слізогінний газ! У відповідь на злодіяння Круглова мешканці міста перекрили трассу Миколаїв - Київ , з автомобілів будуються барикади! Серед повстанців багато постраждалих, сутички народу з бандитами Режиму тривають, з навколишніх місь до Первомайську підтягуються повстанці. !!!

Прохання максимально широко розповсюдити цей матеріал!













Всі на Революцію! Досить чекати – час діяти!

Присвячую 22-му січня – Дню Соборності України у 95-річчя дати, яке з грудня 2011 року згідно з Указом Президента України Віктора Януковича – святкується як День Соборності та Свободи України. А він ся забувся, то нагадаємо!



Не чекати, а діяти!

Чекати, як і терпіти, – можна до безкінечності. Звичайно, що всі нормальні люди хочуть миру, спокою, доброї роботи і гарного життя. Тому різні бунти-повстання та громадські безпорядки мало кому можуть подобатись, але погодьтесь, що подібне відбувається не від гарного життя, а якраз навпаки! Бунти, повстання і революції стаються тоді, коли жити давно вже погано і коли втрачено навіть надію, що своє життя можна буде поліпшити при такому суспільному стані справ. Втрата позитивної перспективи на власне життя, як і доброго майбутнього для своїх дітей ставить питання руба: далі так жити неможливо! Досить терпіти! Досить чекати! Настав час діяти! Всі на революцію!
Багато громадян України, серед яких і я, визнали і підкорились новообраній владі на чолі з Віктором Януковичем у 2010 році, як з причини чесної перемоги у змаганні за посаду Президента України, так і з причин надії на економічну стабілізацію і зростання в Україні, бо Янукович мав авторитет вольового господарника і згуртовану команду в поміч. Люди стомились від волюнтаризму та безкінечних внутрішніх чвар в так званій "помаранчевій" владі, що насправді виражалось у повному безвладді і безладді. В державі панував хаос і неконтрольована корупція, економіка розвалювалась, державний апарат розривали політичні угрупування тощо. Тому і тільки тому що люди хотіли хоч якогось порядку в державі, вони і визнали нову владу на чолі з Партією регіонів, яка до того перебувала в опозиції.
На жаль своєю внутрішньою політикою та економічною діяльністю влада Януковича-Азарова нас нічим не порадувала, але всі внутрішні негаразди влади перекривала несподівано вдала зовнішня політика в напрямку приєднання до Європейського Союзу. І нехай не брешуть чужі й свої політиканчики, що народ в Україні сподівався на якесь миттєве збагачення і ощасливлення від вступу до асоціації з ЄС – навпаки всі розуміли потребу важкої праці і терпіння, щоб досягти належного європейського рівня економічного розвитку і достатку. Просто сподівання на приєднання до загальноцивілізаційних норм життя давало надію в перспективі на покращення свого життя реально в майбутньому, без фальшивого "покращення вже сьогодні", а насправді! Також це відкривало широко двері в світ нашим дітям, як співчленам великої європейської родини, а не як жебракам перед зачиненими наглухо кордонами. Євроінтеграція давала нам ту можливість і надію, що в майбутньому наше життя стане кращим!
Різка зміна курсу владою на догоду ультимативним вимогам російського уряду і через його шалену економічну агресію проти України – з євроінтеграції на входження до Митного Союзу, зробило актуальними теми провальної економічної і політичної діяльності влади в середині держави. Зубожіння народу, зростання державних боргів, тотальна корупція, економічна стагнація і репресивна податкова система, судова і законодавча сваволя, як і згортання демократії в цілому призвели до ситуації, коли влада повинна піти вже сама, бо "верхи не можуть, а низи – не хочуть"! Ясно однозначно всім, що так далі жити неможливо! І тільки кардинальна зміна всієї провладної команди може врятувати ситуацію в країні від повного розвалу та катастрофи. Влада має піти, але не хоче, як і всяка влада. І правильно робить, що не хоче! А кому захочеться добровільно полишати такі ласі набутки та прибутки?! Нікому!
За тим і висновок: владу не віддають – владу відбирають! І тоді обирають нову владу! Відбирають в одних і дають іншим! Тим, кому вважають за потрібне. Самі обирають, самі дають і самі відбирають в разі потреби! І робить це народ! Своєю волею і своєю силою! В тому і є головна місія народу: бути найвищою владою в державі! Народ вищий за всі закони і навіть за Конституцію в своїй автентичній волі, а право народу на повстання – це є священне право! Тому що будь-яка влада і будь-які закони існують для народу і виключно для народу! Не навпаки! Народ має право не підчинятись владі та її законам, якщо вважає їх несправедливими та злочинними. І народу начхати, що думає про це влада: якісь там чмушні президенти, міністри, прокурори, судді, міліціонери і їм подібні службісти. Народ є гегемон! Народ, як господар, керує своїми слугами, а не навпаки! Як слуги нездалі – пішли геть! Ну і що, як наймано їх на довше? Таку нездаль геть гнати треба вже!
Коли наявна влада узурпує свої функції як незмінні і стає антинародною, і якщо подібна влада не йде добровільно  – таку владу знищують силою народу! Так і тільки так!
Варто також зазначити, що армія, міліція, внутрішні війська, прокуратура, СБУ і всі інші силові структури в державі покликані захищати виключно народ і тільки народ! Захищати народ, а не владу! Кожен силовик персонально є сам частиною народу, як і присягу він складав на вірність народу, а не своєму начальству і владі. Кожен силовик, як частина народу, як громадянин держави і суспільна одиниця, спроможний сам визначити кого і що він захищає. Антинародна узурпація владних і законодавчих, судових та всіх інших державних повноважень невеликою групою людей є злочином! Державним злочином! Захист злочинців робить злочинцем кожного з тих, хто ще є правоохоронецем. Кожен стає злочинцем, хто виступає з репресіями проти власного народу, бо народ ніколи не буває злочинцем – ніколи! Народ – найвища цінність і найвища справедливість! І саме тому: банду – геть!
Досить чекати – час діяти! Домовлятись з бандою безглуздо! Які можуть бути надії на дотримання домовленостей, коли це доконані та переконані брехуни? Жодних надій! Жодних сподівань! Жодної довіри! Банду – геть! Всі на Революцію!
З нами – Бог, за нами – Україна!

Богдан Гордасевич

ПМ (Післямова)
Був на Майдані в Києві в грудні 2013-го і поїхав додому виключно через застуду, але вже підлікувався і знову шукаю де себе долучити до активних дій. В тому і найвищій вишкіл Майдану: не чекати команди, а самому діяти! Бачиш потребу, можеш там щось зробити – сам берешся і робиш! Таку революцію не зупинити жодними репресіями!

ЗАКЛИК

Боротись хочу зі злобою
й мажорів наглості,
щоб жити в мирі з добротою
без війн і гадості.

Хотіти мало – щось роби!
Саме не зробиться!
Випрямлюй вікові горби –
душа де злобиться.

Не ний, не нудь і не кажи:
– А що я можу?
І не грози, а покажи,
як дати в рожу.

Та не сусіду чи менту –
вони не варті...
Набий ту гниду золоту
в державній варті.

І стань керманичем життя!
І стань людиною!
Щоби пишалася сім’я,
а ти – країною!

Час не повернеться назад –
чого чекати?!
Щоб було в світі все гаразд –
час повставати!

Жорж Дикий
30.04.2012 р.

95%, 40 голосов

5%, 2 голоса

0%, 0 голосов
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Що таке ісландська революція, і чому її немає в новинах

Читати ВСІМ.chih До кінця.zlo

Історія, розказана по італійському радіо про безперервну революції в Ісландії, є яскравим прикладом того, як мало наші засоби масової інформації розповідають нам про світ.

У 2008 році на початку фінансової кризи Ісландія в буквальному сенсі збанкрутувала. Причини були згадані лише побіжно, і з тих пір цей маловідомий член Європейського союзу що називається, зник з радарів.

У міру того як одна за одною європейські країни опиняються під загрозою банкрутства, що загрожує існуванню євро, що знову ж таки, надасть найрізноманітніші наслідки для всього світу, останнє, чого можновладці бажали б, це щоб Ісландія стала прикладом для інших. І ось чому:

П'ять років чистого неоліберального режиму зробили Ісландію, (населення 320 тисяч, без армії), однією з найбагатших країн у світі. У 2003 році всі банки країни були приватизовані, і з метою залучення іноземних інвесторів вони запропонували онлайн-банкінг, а мінімальні витрати дозволили запропонувати відносно високі показники прибутковості. Рахунки, названі IceSave, залучили безліч дрібних британських і голландських інвесторів. Але у міру зростання інвестицій ріс і зовнішній борг банків. У 2003 році борг Ісландії дорівнював 200 відсоткам її ВНП, а в 2007 році становив 900 відсотків. Світова фінансова криза 2008 року стала смертельним ударом. Три головних ісландських банки — Landbanki, Kapthing і Glitnir, спливли нагору черевом і були націоналізовані, а крона втратила 85 відсотків своєї вартості по відношенню до євро. В кінці року Ісландія оголосила банкрутство.

Попри те, що слід було очікувати, в процесі безпосереднього застосування демократії криза призвела ісландців до відновлення їхніх суверенних прав, що в підсумку призвело до нової конституції. Але цього вдалося досягти через біль.

Прем'єр-міністр соціал-демократичного коаліційного уряду Гейр Хорде вів переговори з надання 2.1 мільярда доларів кредиту, до якого північні країни додали ще 2,5 мільярда. Але міжнародне фінансове співтовариство давило на Ісландію, з тим, щоб вона провела радикальні заходи. FMI і Євросоюз (возм. малося на увазі IMF, тобто МВФ; прим. Mixednews) хотіли взяти на себе цей борг, стверджуючи, що для країни це єдиний шлях розплатитися з Британією та Голландією.

Протести і сутички тривали, в кінці кінців змусивши уряд піти у відставку. Вибори були присунуті на квітень 2009 року, в результаті чого до влади прийшла ліва коаліція, яка засудила неоліберальну економічну систему, але відразу ж здалася вимогам до Ісландії погасити в цілому три з половиною мільярди євро. Це вимагало, щоб кожен житель Ісландії щомісячно платив 100 євро протягом п'ятнадцяти років, щоб погасити борги, понесені приватними особами по відношенню до інших приватних осіб. Це була та соломинка, яка переламала верблюду спину.

Те, що сталося потім, було екстраординарним. Думка у тому, що громадяни повинні платити за помилки фінансової монополії, що ціла країна повинна бути обкладена даниною, щоб погасити борги приватні, змінило відносини між громадянами та їхніми політичними інститутами, і в підсумку призвело до того, що лідери Ісландії зайняли сторону своїх виборців. Глава держави Олафур Рагнар Грімссон відмовився ратифікувати закон, який зробив би громадян Ісландії відповідальними за борги ісландських банкірів, і погодився скликати референдум.

Зрозуміло, міжнародне співтовариство тільки збільшило тиск на Ісландію. Великобританія і Голландія погрожували суворими репресіями, які призведуть до ізоляції країни. Коли ісландці зібралися голосувати, МВФ погрожував позбавити країну будь-якої своєї допомоги. Британський уряд погрожував заморозити заощадження і поточні рахунки ісландців. Як говорить Гріммсон: «Нам говорили, що якщо ми не приймемо умови міжнародного співтовариства, то станемо північною Кубою. Але якби ми погодилися, то стали б північним Гаїті.

У березневому референдумі 2010 93 відсотки проголосували проти виплати боргів. МВФ негайно заморозив кредитування. Але революцію (про яку практично не писали мейнстрім-ЗМІ) було не залякати. За підтримки розгніваних громадян уряд ініціював цивільні і кримінальні розслідування щодо осіб, відповідальних за фінансову кризу. Інтерпол видав міжнародний ордер на арешт колишнього президента банку Kaupthing Сігурдур Ейнарссон, а інші банкіри, також причетні до краху, втекли з країни.

Але ісландці не зупинилися на досягнутому: вони вирішили прийняти нову конституцію, яка звільнила б країну від влади міжнародних фінансів і віртуальних грошей.

Щоб написати нову конституцію, народ Ісландії обрав 25 громадян з числа 522 дорослих, які не належать до жодної політичної партії, яких рекомендували як мінімум 30 громадян. Цей документ був справою рук не жменьки політиків, а був написаний в інтернеті. Установчі засідання проводилися он-лайн, і громадяни могли писати свої коментарі і вносити пропозиції, своїми очима спостерігаючи, як їх конституція поступово набуває форму. Конституція, яка в кінцевому підсумку народилася в рамках такої народної участі, буде представлена в парламент на затвердження після наступних виборів.

Сьогодні ті ж рішення пропонуються іншим народам. Народу Греції кажуть, що приватизація їх державного сектора є єдиним рішенням. Те ж саме загрожує і італійцям, іспанцям і португальцям.

Нехай подивляться на Ісландію. На їх відмову підкорятися іноземним інтересам, коли крихітна країна голосно і ясно заявила, що їх народ є суверенним.

Ось чому Ісландії немає в новинах.

Джерело>>>

Революції в Тунісі і Єгипті готувалися в Інтернеті

Розповім одну цікаву історію. В мене є родичка, яка працює вихователем в дитячому садку. До її групи водять дитину, що має тата з Йорданії. Він є доволі товариською людиною, любить багато говорити. Одного разу навіть подарував їй скатертину, вишиту дбайливими йорданськими руками :-).

Так ось, цей йорданець іще до початку туніських подій розповідав про майбутні заворушення. Казав, що спочатку вони будуть в Тунісі, потім в Єгипті, потім в Йорданії. Коли це все почалося, моя родичка запитала його, звідки він знав. Йорданець відповів, що вони домовляються в Інтернеті про всі ці акції, мітинги і т.д. А так як ні мовного, ні релігійного бар'єру нема, домовлятися вони можуть про акції в різних країнах. І разом робити революцію.

Тепер мені зрозуміло, чому в Єгипті ще на початку заворушень  відключили по всій країні інтернет. Уявіть: люди, які не бачили один одного і які навіть не знайомі, можуть домовитися і вигнати свого Президента або змусити уряд підти у відставку. Все що їм треба, це комп'ютер, модем і бажання щось змінити у своїй чи навіть сусідній країні. 

В Україні активність користування Інтернетом не нижча, ніж в арабських країнах. Так, за даними Bigmir аудиторія українського сегменту Інтернету у грудні 2010 року склала більше 20 млн. користувачів. Зупинити цей процес, як, власне, і відключити всій країні доступ до мережі - неможливо. Поширення Інтернету в Україні вже давно пройшло ту точку біфуркації, коли можна було це поставити на контроль. Якщо ви зараз згадаєте про Білорусь, де у день виборів відключали Інтернет, то також згадайте, що в Білорусі діє один державний інтернет-провайдер. На нашій батьківщині цих провайдерів не злічити. При цьому вони використовують різні технології доступу: телефон, кабель, мобільний Інтернет. Навіть в Єгипті не змогли повністю влаштувати "залізну завісу", бо ж є ще і супутниковий зв'язок. Доступ в Інтернет через супутник можна перекрити, хіба що прийшовши і відібравши у вас тарілку.

Люди вже активно використовують можливості інтернет-комунікації. Так, наприклад,  координація дій по святкуванню Дня Соборності (22.01.2011р.) здійснювалась у Facebook. Користувачі, які жодного разу один одного не бачили, долучили свої організації та провели ряд заходів по всій Україні. Одні зробили афішу, другі надали інформаційну підтримку, треті прийшли і взялися за руки. Завдяки Інтернету ми на власні очі бачили, як відпиляли голову ідолу Сталіна в Запоріжжі. А запорізькі комуністи були спіймані на брехні, коли заявляли, що нібито все обмежилося киданням у пам'ятника пляшки з-під пива. Уявіть, якби "Тризуб" не виклав це відео на Youtube, то ймовірно про відпиляну голову ніхто і не дізнався, а все скотилося б до рівня "одна бабка сказала".  

В Тунісі все скінчилося вигнанням Президента, в Єгипті - відставкою уряду. Повертаючись до подій в арабських країнах і враховуючи українські реалії, замість висновку слід задати риторичне питання: чи не так тепер робитимуться революції в XXI сторіччі?    






Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
31
предыдущая
следующая