Памяти великого футбольного
 тренера В.В.Лобановского посвящается!

                                      Он весь из бронзы, но не броский,
                                      Еще довольно молодой,
                                      На постаменте Лобановский,
                                      Сидит захваченный игрой.

                                      Он, как живой! И взгляд  упрямо,
                                      На поле страстно устремлен,
                                      Туда, где киевским "Динамо",
                                      Соперник сильный побежден.

                                       Там Кубок кубков поднимая,
                                       Стоят одиннадцать ребят,
                                       И мэтра на руках качая, - 
                                      "Ура! - восторженно кричат.

                                        Я помню: молодой Валера,
                                        С угла  искусно подавал,
                                      ''Cухим листом" крутил умело,
                                        И мяч в ворота залетал.

                                        Ревел болельщик от восторга,
                                        Когда мяч сделав полукруг,
                                        Как мановеньем мага Лонго,
                                        Влетал в ''девятку'' пулей вдруг...

                                        Талантливый игрок, на поле,
                                        Себя он ярко показал,
                                        Закончивший играть, он вскоре,
                                        Работу тренера познал.

                                        Вот где раскрылся его гений,
                                        Триумф и славу он снискал,
                                        Учитель многих поколений,
                                        Он символом ''Динамо" стал

Три!!! Три, блядь, один! Ура!!!

Я же говорил!

Гусев, ты БОХ!

Да-да-да, прошу не удивляйся,  любезный читатель, теме моего поста.
Я абсолютно равнодушна к футболу, но даже меня сегодня зацепило его волной.
Еду сегодня в маршрутке, и слышу как даже молодые девченки оживленно обсуждают прошедший матч.
Говорят, мол у Динамо прекрасная защита, а у Шахтера сильное нападение, и первый гол был случайный, а второй ох какой красивый..и вот Фернандиньо молодец.
Девушки так увлечены футболом- я что-то пропустила? :)

Фото kas57  http://narod.i.ua/user/585903/

Вболівальники Динамо (Київ) вже готові дивитися Лігу Європи - на столі у кожного приготовлено пиво, валер'янка, аспірин, корвалол, пляшка горілки і «лялька вуду» з фотографією Блохіна! ©

Да!!! Блядь, да!!!

У ці дні, коли більшість його одноклубників по київському «Динамо» гріються під теплим сонцем у далеких краях, півзахисник Тарас Михалик відпочиває на рідній Волині.

На Волині, крім можливості побути з рідними, які проживають у Любешівському районі, він має змогу зайнятися улюбленим хобі – полюванням. Адже, за інформацією Волинських новин, він є запеклим мисливцем.       «Це принципово, - заявив Михалик в інтерв'ю виданню «БЛІК-спорт». - Звичайно, я можу собі дозволити відпочити у теплих краях. Але сонцю Дубаї чи Хургади надаю перевагу полюванню на Волині. У наших лісах є і кабани, і лосі, і олені, і зайці. Збираємось компанією - до двадцяти чоловік, і вистежуємо звіра. Полювання - як і футбол - командна гра. Тут потрібно підтримувати один одного. 10 чоловік - разом із собаками заганяють звіра, решта на вибраних заздалегідь позиціях чекають у засаді».

«Якось я лося завалив. Адреналін був такий, що словами не передати. Адже поранений лось дуже небезпечний. Він, як і поранений кабан, стікаючи кров'ю, може пройти ще кілометрів два - три. А тягу до мисливства мені прищепив батько, який, коли я ще ходив до школи, брав мене із собою полювати на зайця», - каже футболіст.

«Партнерам по команді не пропонували разом поїхати на полювання?» - запитує журналіст.

«Якось запропонував Юсуффу: він мене бере на полювання в африканське сафарі, а я його - на Волинь полювати на кабана. Але нігерієць мою пропозицію одразу відкинув. Адже він - мусульманин, свинину йому їсти не можна. Тоді я запропонував піти на вовка або на зайця. Але він, м'яко кажучи, дав зрозуміти, що до таких звершень ще не готовий».

«На полюванні яку зброю використовуєш?»

«У мене п'ятизарядна рушниця 12-го калібру. Чудово підходить для полювання на кабана. Думаю, що до закінчення відпустки зможу поповнити свою колекцію трофеїв», - відповідає Михалик.

«Новий рік буду зустрічати вдома на Волині зі своєю сім'єю і з дівчиною Валерією, з якою ми вже рік, як разом…» - запевняє півзахисник «Динамо».

Довідково:

Тарас Михалик народився 28 жовтня 1983-го в Любешові. Вихованець волинського футболу, універсальний півзахисник. Зріст - 185 см, вага - 77 кг. Виступав за команди ЦСКА (Київ), «Закарпаття» (Ужгород).

Узимку 2006 року перейшов у київське «Динамо» - підписав 5-річний контракт. У чемпіонатах України за «Динамо» провів 70 матчів - забив 5 м'ячів. У кубку України зіграв 11 поєдинків - один гол. В єврокубках - 26 матчів і 2 забиті голи. За національну збірну України провів 11 матчів.

Чемпіон України 2007 і 2009 років. Володар кубка України 2006 і 2007 років.

Постовий (Постовой)

Тема Лебедев, конечно, известный дизайнер, но не полечиться ли ему?

Воскресный папа или глава семьи, уехавший на заработки?

Новый год с оливье и шампанским - новый год без Христа?

Из Патриарха Кирилла на Украине сделали защитника геев?

Влад Єфімов не може й дня прожити без
футболу. Кожного дня він відвідує тренування команди Полісся, а також
долав 2-3 годинні поїздки до Києва за ради навчання новим навичкам гри.

Активно
підтримує свою улюблену команду Динамо Київ на матчах. Його улюблені
гравці Андрій Шевченко та Кріштіан Роналдо, мріє зіграти з ними.
На
сьогодні він приймає участь у футбольній акції, та мріє вивести
футболістів на Евро 2012.Давайте допоможемо йому у здійсненні мрії!

Для цього необхідно лише декілька секунд. Перейти на сторінку
http://www.mcdonaldseurokids2012.com.ua/works/4522 та проголосувати за його команду. Тим самим ви зробити його на крок ближче до здійснення мрії.
Для голосування через соціальні мережі необхідно натиснути:

кнопку (Like), якщо голос віддається через www.facebook.com;
кнопку (Класс), якщо голос віддається через www.odnoklassniki.ru;
кнопку (Tweet), якщо голос віддається через www.twitter.com;
кнопку (Like), якщо голос віддається через www.vkontakte.ru.

А також відправляєм смс с текстом 4522 на номер 3533. Вартість смс так як и стандартної.

Після блискучого, феєричного другого тайму донецького "Шахтаря" у Харкові 21 лютого ц.р. проти справді грізної "Роми", київський матч "Динамо" із грецьким клубом наступної доби створює такий дискомфорт у душі, наче після крупної п'янки - хочеться піти і скупатися, старанно вимити руки з милом. На зеленому у снігу полі перед нами постало брудне і огидне дійство впродовж двох годин. Після зими перед Україною з'явився не козирний столичний, спортивний колектив, а явне недорозуміння. І справді було б правильно, сповна заслужено, якби в наступний руанд Ліги Європи вийшов сильніший, достойніший суперник киян - клуб АЕК із Афін.

Понад пів віку вболіваю за клуб "Динамо", але вперше за цю історію футбольних змагань значно вище, після перегляду зустрічі, ставлю суперника. Можливо, що з образи за такий жахливий рівень спортивної, виконавської майтерності футблістів "Динамо" на полі, за бездарність тренерів і виконавців їх волі. А ось уже хто справжні льви, борці за перемогу були на газоні, так це футболісти, які грали у жовто-чорній формі. Нинішнє ж "Динамо", як мені видається, - це якесь справжнє недорозуміння на полях Ліги Європи. Київські футболісти забули про техніку володіння м'ячем, комбінаційність гри... Та все забули краще, що завжди нам несло колишнє зіркове "Динамо"...

Тепер, що не пас, то в ноги супернику. Наче вони їздіть по закордонах і тільки цій бездарній справі й навчаються...

Іноді складалося враження, що футболістів у жовто-чорній формі на полі знаходилося значно більше. Всі підбори м'ячів у них... Вони рухливіші, активніші, агресивніші. Постійно в атаці. А білі - розгублені, перелякані хлоп'ята, котрі не знають, що потрібно робити з м'ячем...

Рівень же підготовки наших спортсменів, їй-право, дорівню плінтусу районної команди з якогось там Крижополя. Один-єдиний гравець високого рівня був на полі - Микола Морозюк.

Ну погодьтесь, що найгірше враження постійно справляє жахливий костолом, психопат - Денис Гармаш. Його і минулої гри в Афінах, і вчоа увечері потрібно було нагороджувати червоною карткою, просто видаляти з поля і це булоб цілком законно і логічно, а головне - справедливо. Він грає надзвичайно небезпечно, просто таки страшно для суперників - Мабуть, випадково нікого не покалічив, нікому не завдав переломів. Програючи в усьому - техніці, швидкості, він "гасить" супреників силовими, больовими прийомами, хватаючи за футболки, руки, шию, підставляючи ноги суперникам. Все це варте лише одного - повної дискваліфікації. І найголовніше - він, наскільки відомо, не піддається ніяким вихованням-перевихованням, така тупа і бездарна манера гри. Як і поведінки також...

Я просто дивуюся, як головний тренер виставляє таке недорозуміння на вельми відповідальну гру. Тим паче, якщо у нього, А. Гармаша, ще з попереднього матчу є жовта картка. Він же ж лишень забачить м'яч у ногах суперника, кидається на спортсмена, як бик на червону ганчірку, не володіючи технікою відбору круглого за правилами гри, голодним крокодилом стрибає на футболіста. Я ні скільки тут не перебільшую, придивіться за грою цього "великого і хваленого майстра". Минулого вечора він неодноразово ставив усю команду на грань повного провалу, надаючи право судді матчу його банально видалити з поля за грубість, за хуліганство. Це не футболіст високорангового футбольного клуба, а банальний садист із підворотні. Невже комусь цікаво дивитися на "фінти" такого?

Манера гри супреників обох українських команд (і в Харкові, і в Києві) була фактично одна й та ж сама, від першої ж хвилини йти в атаки, з усіх сил тиснути на суперника, не давати йому опам'ятатися. Відтак, у цій дрімучій суматосі забивати переможні голи. Але як же ж тонко, у другому таймі, все розставили по своїх місцях донетчани, додавши у швидкості, агресивності, техніці володіння круглим, розклавши, у підсумку, на лопатки гонорових римлян. А в киян - два бездарних, валідольних тайми. Один гірший іншого. Було схоже на те, що тренер у перерві забув провести настанови, здійснити перестановки модуля гри.

Справді, згадаймо й про тренера. Що це наставник такий, якщо головним своїм завданням він вважає (сам же ж заявив про це якось) - провести турнір динамівських команд - Москви, Києва, Тбілісі, Кутаїсі, мабуть, ще й Конотопа... Білорус, друзі - це совковий діагноз навічно... Цією мрією він довів свою повну ущербність. Добре хоч не заявив, що все це має відбутися під патронатом Путлєра чи Лукашенка...

Прикро й образливо, навіть тоді, коли "Динамо", начебто, й виграло за сумую двох матчів. Адже сезон лише розпочинається. Далі точно буде повний ступор...