хочу сюди!
 

Ксюша

44 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 43-50 років

Замітки з міткою «кривой рог»

Гданцевские “КОППИ” бельгийского барона. II


Часть Вторая

Часть Первая - см. http://blog.i.ua/user/2728055/1990337/

У рассказа Роберта А. Каттера “Шерлок Холмс и дело высокого человека” (перевод - М. А. Чумаков), 2013 г.  по изданию: "The Tall Adventure of Sherlock Holmes" by Robert A. Cutter. From "Sherlokian Studies", The Baker Street, Jackson Heights, New York, 1947) есть одна интересная сноска:  вершиной технических разработок в развитии коксовых печей в XIX веке являлись печи системы бельгийского изобретателя Эванса Коппе, прообразы современных коксовых печей. Печи этой системы строились во всех промышленно развитых странах по самой распространенной в то время конструкции... Коксовая батарея того времени - это ряд выполненных из огнеупорного кирпича горизонтальных камер, разделенных отопительными простенками, которые в свою очередь вертикальными перегородками делятся на отопительные каналы. Все выделяющиеся при коксовании продукты сгорать не успевали и, выходя нагретыми из дымовой трубы в атмосферу, загорались. Над дымовой трубой батареи системы Коппе всегда горел яркий факел. Отсюда и произошло название "пламенные печи Коппе". Факелы красиво освещали местность..." http://samlib.ru/c/chumakow_m_a/tall.shtml (авт. - напомню, что на Гданцевском заводе коксовый газ, а также доменный газ, использовались для получения пара для паровых машин).

Я не смотрел и не анализировал промышленные справочники, календари и перечни. Думаю, там есть, что найти. Если бы начал смотреть, этой заметки пока еще бы не было :).


Кто же такой (такие) Coppee или Коппе? Информация в интернете достаточно скупая. Попалось мне “Дело Коппе” 1921 года - L'Affaire Coppee (Histoire d'un non-lieu, автор - Frederic Denis). http://www.bibliomania.be/item/2001002/l_affaire_coppee_histoire_d_un_nonlieu

В “Деле” говорится, что Барон Evence Coppee и его сын Evence-Dieudonn были одними из самых богатых и влиятельных людей Бельгии (авт. - опять совпадение: сравните Evence и Oven - англ. печь, coke-oven - коксовая печь).


“....Владельцы угольных шахт в Ressaix, Levai, Pronnes, Ste-Aldegonde и Genck, хозяева фирмы Coppee et Cie, которая разрабатывала уголь в угольных шахтах, занималась извлечением побочных продуктов из угля, имела ряд других бизнес-интересов как в Бельгии, так и заграницей. Влияние компании распространялось на промышленность, финансы и политику. Во время войны, эти мужчины, волей судьбы, занимавшие высокие должности в государстве, были патриотами. Все годы они принимали активное участие в работе Национального комитета. Теперь эти люди сыграли двойную игру. Они предали страну. Они ее предали из-за денег, чтобы увеличить свое влияние и чтобы укрепить его в случае победы основных сил.

9 марта 1919 в статье, которая стала сенсацией газеты «le Peuple» сказано, что барон Coppee с 1915 года пировал с Германией. Это было начало кампании, которая продолжалась несколько недель в газетах «le Peuple» и «le Soir». Барон Coppee был в ярости. Он отправлял в «le Peuple» и в «le Soir» бесконечные иски, пытаясь призвать их к ответу. Но они ни к чему не привели. Исковой процесс так и не был доведен до конца…”

Мне повезло также выйти на страницу Old Master British Paintings Evening Essays.The Coppee Collection An Introduction аукциона аукционного дома Sotheby's, посвященную  продаже коллекции картин барона Коппе.

http://www.sothebys.com/en/news-video/auction-essays/old-master-british-paintings-evening-essays/2014/06/coppee-collection-introduction.html

Так вот, на странице  приведена следующая любопытная биографическая информация и фотографии.




Baron Evence III Coppee with his daughter, Betty


В 1920-х годах барон Coppee III собрал замечательную коллекцию почти исключительно фламандских картин XVI и XVII века, с акцентом на работах Питера Брейгеля Младшего и семьи Брейгеля. Коллекция была почти полностью собрана, когда он переехал в дом, который он запроектировал и построил на авеню Наций (Avenue des Nation) (в настоящее время авеню Франклина Рузвельта) в Брюсселе в 1930 году (дом стал резиденцией японского посла в Королевстве Бельгия в 1990). Некоторые картины были приобретены позже.




The Hotel Coppee, Brussels, in 1933


Evence Coppee III родился в 1882 году в семье бельгийских промышленников. Его дед изобрел революционную технологию производства кокса в печах, его отец расширил сеть коксовых и угольно-химических предприятий. Evence Coppee III продолжил расширение компании Coppee et Cie, приобретя в 1920 году компанию Societe metallurgique du'Esprance-Longdoz, впоследствии ставшую крупнейшим бельгийским производителем листового металла. Он также диверсифицировал интересы семьи, включив в их состав, в частности, банковское дело, химикаты и производство электроэнергии. В период после Первой мировой войны он прилагал усилия, чтобы вернуть  посевные площади, пострадавшие во время битвы на Сомме (Somme). После II-ой мировой войны он был членом комиссии по оказанию помощи в Бельгии под руководством Герберта Гувера Herbert Hoover (по некоторым данным эта комиссия работала во время I-ой мировой войны).

Evence Coppee III посетил Японию в 1909 году. Женился он через 10 лет на сестре посла Бельгии в Японии - Marguerite de Woot de Trixhe de Woot de Trixhe, в то время, когда в Европу пришел мир после Первой мировой войны. Окончание войны, которая была в Бельгии особенно разрушительной, привело к возобновлению интереса к фламандскому искусству. Бароном Coppee собраны произведения фламандцев-примитивистов (Primitifs Flamands), работы Питера Брейгеля Младшего и его семьи.




Interior of the Hotel Coppee, the Morning Room


Кто же производил “гданцевские” кирпичи E.COPPEE? Основных вариантов два: одно из многочисленных разношерстных подразделений Coppee et Cie или другая компания по специальному заказу.

На солидном сайте, посвященном старинному шотландскому кирпичу - Scotland's Brick Manufacturing Industry размещено описание кирпичей  COPPEE, аналогичных  нашим кирпичам. http://www.scottishbrickhistory.co.uk/coppee-0/ http://www.scottishbrickhistory.co.uk/coppee-1/

Так вот, предполагается (исходя из местоположения находок и других признаков), что  кирпич производился заводом James Dougall (James Dougall & Sons Ltd, Bonnybridge, Stirlingshire, Scotland) для Coppee Coke Co (альтернативным заводом в том же месте могло быть производство Bonnyside Brickworks). Вторая  основная версия - его производителем мог быть завод в Heathfield (Heathfield Fire Clay Works, Lanarkshire,Scotland).

Компания Coppee Coke Co находилась на Gracechurch Street в Лондоне. Ниже - одна из реклам английского подразделения компании Coppee.





Также склоняюсь думать о шотландских корнях “нашего” кирпича. В пользу этого говорит то, что, вместе с кирпичом E.COPPEE встречаются и кирпичи с клеймом HEATHFIELD (упомянутый уже завод Heathfield Fireclay Works)  и GLENBOIG (завод Glenboig Union Fire Clay Company, также находился в Ланаркшире). Замесы “теста” кирпичей  E.COPPEE, HEATHFIELD и GLENBOIG весьма похожи: имеют своеобразную зернистую структуру с темными и коричневыми включениями и желтоватый цвет.





Вес этого кирпича... наверное кг так 8-10, надо взвесить точно. Обратите внимание на следы температурного влияния.



На кирпиче, приведенном выше, сверху надписи E.COPPEE имеется две клейменные буквы: KR. Хочется верить, что это - не совпадение... Будем думать, что это - не марка, не категория, не размерность и не партия кирпича. Будем считать, что это целенаправленное обозначение спецзаказа - Krivoy Rog.

Еще одно интересное совпадение: компания  Evence Coppee ET CIE была продана в 1970 году и сейчас является частью Arcelor Mittal, ...как и бывший завод “КривоRожсталь”.







© Аблец Валерий Викторович












Камені старого єврейського кладовища у Кривому Розі

Історія у нас під ногами…

 

Я проходжу цими місцями по декілька десятків разів на рік: сквер біля пам'ятника Жертвам голодомору по вул. Лермонтова та балку Сушкову, яка простяглася між вулицями Пушкіна та Лермонтова. Північний бік скверу поступово занурюється у цю балку. Балка зараз неширока, але глибоченька. Зверху вона зелена – наче такий собі зелений оазис посеред міської забудови, внизу балки – суцільний смітник та стічна брудна канава. В районі скверу балку перетинає стежка. Сквер простенький: кучки дерев, кущів та бідненька трава, яка поросла на ледь помітних пагорбах.

Пагорби… Звідкіля тут вони? Хвилястість поверхні ґрунту характерна для старих покинутих кладовищ. Так, тут у свій час, більше 100 років тому, було єврейське кладовище.  Часто на думку спадало: а де ж подівалися кам’яні надгробні пам'ятники, характерні для єврейських кладовищ? Вони, як відомо, вельми цікаві (прикладів цього багато на Криворіжжі): з символічним різьбленням, незвичними для нашого ока текстами та невідомим змістом.

Останнім часом біля балки в районі ремонтної майстерні хтось почав робити такі собі клумби з кам’яним огородженням. Каміння, можливо, таскали із балки, де у свій час було багатенько хаток, зараз зруйнованих. В таке огородження (теж із балки?) разом зі шматками кварцитів та вапняків потрапили і фрагменти розбитих монументів, які у цілому стані мали форму обелісків (звужених догори кам'яних стовпів з квадратним перерізом). Обломки виділяються серед інших шматків гірських порід своїм розміром, правильною геометричною формою, та складом гірської породи (щось типу габро). Думаю, більшість людей проходить повз, абсолютно не звертаючи уваги на ці сірі камені. Тим більше, укладач уламків дбайливо розмістив їх усі текстом до землі. Мені залишилось тільки здогадатись, що текст повинен бути знизу, перевернути уламки, почистити забрудненість, та побачити літерну східну в'язь… Це було перше маленьке відкриття…









Друге маленьке відкриття. Спускаючись періодично у балку по стежці я завжди помічав декілька гранітних блоків-сходів. Вони були занадто заглиблені у ґрунт, і я увесь час давав у думках собі «завдання» якось розчистити ці блоки, підозрюючи, що вони могли мати відношення до пам’ятників кладовища. Але, черговий (а, можливо, і той же самий, що і на клумбі) упорядник (можливо, і не один) благоустрою стежки через балку виконав розчистку тропи на схилі та облаштування нормальних сходів, щоб можна було безпечно, не ковзаючись на слизькому ґрунті, спускатися у балку. При цьому, як я розумію, відкрились старі кам’яні сходи, які хтось в минулому вимостив на спуску в балку. І що ви думаєте? Якщо уважно придивитись, можна помітити, що ці сходи майже повністю викладені з пам’ятників кладовища. І усі брили повернені написами вниз (нічого не піднімав, не перевертав, але в цьому впевнений). Декілька високих обелісків, декілька пласких плит (мацев?). Матеріал: вапняк, червоний граніт, бетон з мармуровою крихтою, щось типу сірого габро і т.і. Всього я нарахував приблизно 15-20 (!!!) каменів. Слід зауважити, що місцями вони перемежовуються з залізобетонними (будівельними?) плитами. Дуже і дуже цікаво, що написано і зображено на брилах!   І,  насамперед, чиї імена там написані…






В синагогу (знаходиться напроти старого кладовища на іншому боці балки) я повідомив, спілкувався з ребе. Він поставився з розумінням та подякував, в даний момент у нього дуже багато важливих справ. Очевидно, що до збереження цих пам’яток необхідно також долучитися місцевій владі (управління культури, управління містобудування та архітектури, управління благоустрою), краєзнавчому музею, краєзнавцям та просто активним і небайдужим до історії нашого міста людям.

Як все це облаштувати? На мій погляд, усі виявлені монументи потрібно акуратно розмістити в окремому місці скверу, зробити відповідні написи історико-культурного характеру. Можливо, необхідно перевести тексти, що вирізані на камінні. Але, ця тема делікатна. З цього приводу треба спілкуватися з єврейською релігійною спільнотою. Обов’язково на місці вилучених брил на стежці в балці треба укласти нові сходи з гірської породи чи невеликих бетонних плит. Треба також створити тверде покриття (бажано з гірських порід) на майданчику для розміщення брил. Як вже казав, в роботах повинні приймати участь обов’язково спеціалісти краєзнавчого музею та представники синагоги. Висвітлення виявлених історико-культурних даних на якійсь демонстраційній площині (інформаційних знаках) у сквері потребує сучасного архітектурно-художнього підходу. Якщо робити розумно, необхідний проект. Декілька сучасних прикладів реалізації проектів віднайдення та відновлення старих надгробків та кладовищ наведено на сторінці Rohatyn Jewish Heritage (натискуйте «проекти»): https://rohatynjewishheritage.org/

Зрозуміло, що з часом бажано детально дослідити увесь схил балки, який прилягає до старого кладовища. Там повинні бути ще пам’ятники. Схил вкритий деревинною та кущовою рослинністю, товстим шаром ґрунту та сміття, тому дослідження буде непростим. Треба також уважно придивлятись до залишків старих стін та фундаментів колишніх будівель у балці, в яких могли використовуватися названі каміння. Та і просто всю балку необхідно уважно оглядати. Так, в самому низу балки я зустрінув уламок обеліску.


 

Думаю, в наших краях ще багато пам'ятників, скульптур, хрестів... десь засипаних та порослих...

P.S. Не рекомендую комусь вчиняти дії щодо самостійного протизаконного вилучення чи пошкодження названих знахідок. Територія добре оглядається та контролюється місцевим населенням та органами правопорядку, що сам на собі відчув. Зверніть також увагу, що в балці живе велика зграя диких собак.

© Валерій Аблець   12.05.2022

 

 

 

Хорошо у мамы дома :)

Семья интровертов - это когда ты однажды вечером собрав манатки и промямлив "скоро буду" ушёл в снежную январскую ночь , а через пять лет жарким августовским днём вернувшись , вместо "где тебя носили чорты" слышишь :
- Ти їсти будеш ?
(хорошо у мамы дома) :)



Ниачём ...

Ну что - понеслась :) 
Давненько уже не работал чисто по "специальности" , збс 🤙, хоть и как для первого рабочего дня порядком ушатался и наловил полные мешки Зайцев 🥺 
Но всё-же , здравствуй Царь Железа Кривой Рог , я скучал за твоей загазованной атмосферой ...🥴

Натяжные потолки

Если у Вас появилось желание заказать качественные натяжные потолки в Кривом Роге по невысокой цене, то попали к нам по адресу. Наша бригада занимается монтажом натяжных потолков и систем освещения в Кривом Роге с 2007 года, записав за это время в нашу биографию несколько сотен отзывов от благодарных клиентов. Таких высоких оценок мы заслужили благодаря профессионализму, исполнительности и пунктуальности по отношению к нашим заказчикам. Благодаря опыту и организованности, наши монтажники справляются с работой по натяжным потолками освещению для них в максимально сжатые сроки. А налаженные связи непосредственно с производителями натяжных пленочных ПВХ потолков и тканевых материалов, позволило снизить стоимость до минимальных расценок по Кривому Рогу. По вопросам консультаций и заказа звоните по тел: 067 395-08-00

До питання збереження зразків народної архітектури Криворіжжя

Обнаружил в интернете случайно одну из статей, посвященных народной архитектуре Криворожья:

Аблець В.В. До питання збереження зразків народної архітектури Криворіжжя. Матеріали Міжнародної наукової конференції «Методичні проблеми пам’яткоохоронних досліджень». м. Київ, Науково-дослідний інститут пам’яткоохоронних досліджень. 19-20 квітня 2012 р. Розділ ІІІ. С. 316-327  http://www.spadshina.org.ua/File/praci_8_part_3.pdf

В опубликованном варианте статьи допущен ряд ошибок, отсутствующих в оригинале (редактор, видимо, поумничал). Например, несколько раз заменено слово "Криворожье" на слова "Кривой Рог" и "город" и т.п. Некоторые фрагменты вообще стали не читабельны. Но, тем не менее, статья не потеряла своей актуальности. Статья с картинками - приятного просмотра :).

В маршрутках Кривого Рога могут запретить слушать "блатняк"

http://www.dnepr.comments.ua/news/2011/05/30/095126.html
В городе Кривой Рог Днепропетровской области водителям маршрутных такси
могут запретить прослушивание радиоволны «Шансон».

По словам заммэра Кривого Рога Валентины Берлин, с начала
года в горсовет поступили уже несколько сотен жалоб от пассажиров
маршруток,
которым надоела специфическая «тюремная лирика», с нередко
проскакивающей в ней
ненормативной лексикой.  

В горисполкоме серьезно задумались о том, чтобы запретить
водителям включать во время работы на маршрутах эту волну.

Города Украины. Кривбас

В последнее время очень много езжу по городам Украины по работе. Зачастую даже остается время на то, чтобы немного посмотреть город. Если хватит желания, то в дальнейшем буду описывать впечатления о каждом новом городе. Итак, начну по порядку того, как я ездил:

Кривой Рог, или в простонародье Кривбас. Город поражает своими размерами, пространствами и какой-то непередаваемой индустриальностью. По населению, с точки зрения некоторых местных патриотов, этот город уже давно затянул за миллион человек, однако в официальных источниках говориться об 700 тысячах человек. Якобы занижают, дабы не создавать новую, Криворожскую область на карте Украины. Город в меру обеспеченный, очень убранный и уверенный в своем будующем до того момента, как не закончится железная руда. Кстати, по поводу руды: город покрыт общим слоем рыжей пыли. В городе рыжие не только лужи, но и голуби, которые из этих луж пьют. Интересная особенность планировки города связана в первую очередь с тем, что город располагается вдоль залегания железной руды (из-за этого он вытянут более чем на 100 километров), а так же с тем, что жизнь города сосредоточена вокруг шахт (из-за этого жилые районы располагаются на довольно большом отдалении друг от друга, пространство между которыми занимают пустыри). Относительно людей: само собой, что в городе преобладают пролетарские лица, которые в свободное от водки время работают на шахтах, или на металургических предприятиях. Интеллигентные лица так же есть, ведь надо кому-то говорить куда копать, а куда сталь лить. Однако мне не встречались, кроме как в педагогическом университете яркие националистические течения и различные другие борцы за непонятно что.  Другими словами можно сказать, что город живет себе и будет жить при любых обстоятельствах и правительствах, пока железо не изсякнет.


0%, 0 голосів

50%, 2 голоси

50%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.