хочу сюди!
 

Инна

43 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 37-54 років

Замітки з міткою «президент україни»

30 тисяч

          Зарплата. 30 тисяч. Ну ви знаєте. 
          Ні, я не проти. Навіть дуже "за". Всім підряд. Але зараз не про це. Про інше.           Взагалі-то моя свідомість заточена на мегамудаків. Різних там януковичив. порошенків...Але оце побачив цю новину і вирішив поумнічати. 
          Отже, зарплата 30 тис грн 63 слідчим. Це тисяча баксів. Не змушує серце радісно битися, але жити можна. На фоні, припустимо, пенсіонерів з тисячею(35 баксів) грн. або звичайною зарплатою від 3 до 5(до 180 баксів) тис. грн., то 30 тис. очень і очень... 
          А, там ще реформа МВС. Поліцейськими стануть. Також грошей підкинуть. Скільки, невідомо. Ну чо, нормально. 

          А ось зараз трішки філософії. Не класичної звісно, а такої...кухонної, міщанської, доморощенної, куцої... 

          Ета все хорошо, да, хорошо...але чому тільки ментам? 
          Ось взяти цих 63 слідчих. Чому 63? Це що, якісь обрані? Як в "Матриці"? І чому Кабмін призначив? По якій тарифній сітці? І що далі буде? Раніше слідчих утримували корупціонери та бандити, давали їм хабаря і вони закривали справи. А тепер що, вони будуть на гачку Яценюка та Порошенка? Будуть виконувати не закон, а вказівки цих панів? А якщо не виконають, ці пани їм зарплату відключать.Раніше була звичайна корупція, тепер буде корупція державна, за державні гроші, так? 
          Там де реформа МВС, там здається закон якійсь будуть приймати, по закону підвищення зарплати буде відбуватися. 
          Ну і все ж таки, чому тільки ментам? Тим більше, що зараз це озброєне кримінальне угрупування, а не правоохоронний орган. Ах да, реформа! Але я так зрозумів, що вся реформа буде полягати в одній події. Мусорське начальство викличе всіх мусорів, видасть їм нову форму, і скаже, - так, переодягайтеся, тепер ви будете не просто мусора, а поліцейські мусора. Все. І далі будуть займатися тим, чим і займалися. Тільки вже з високою зарплатою. 
          А як же, припустимо, лікарі? Я вважаю їхню роботу важливішою за роботу правоохоронця. Так, і робота правоохоронця почесна, але якщо порівняти витрати на підготовку правоохоронця та лікаря, то це не співставні речі. 
          Лікар вчиться 6 років. Потім інтернатура 1-3 роки. а там ще ординатура, аспірантура, та взагалі, він вчиться все життя. І відповідальність незрівнянна. Це єдина професія, де рішення приймає не начальство, а сам лікар. Бувають консиліуми, але це у виключних випадках. Вся відповідальність на лікареві. 
          Звісно, ми розглядаємо роботу справжнього лікаря. Для якого клятва Гіппократа не порожній звук.
          А мусор закінчив мусорську школу, і він вже кум королю, мусор на все життя, хочу ловлю бандитів, хочу, не ловлю. В більшості - "не ловлю". Тепер з високою зарплатою "не ловлю". Є звісно посади, які потребують юридичної освіти, але це все рівно не можна порівняти з підготовкою лікаря.
          То чому лікарям, які несуть відповідальність за здоров'я та життя всіх 43 млн громадян України, не піднімають зарплату, а мусорам, які не можуть впіймати та відправити за ґрати 10..ну хай 20 тис бандюків різного штибу, піднімають?
          А взяти, наприклад, вчителів. Їхню роботу я також вважаю важливішою за мусорську. Навіть та ж правоохоронна царина залежить від вчителів. Кого вони виховають, правоохоронця, чи мусора. Я вже не кажу про духовність, освіту, той же патріотизм. Одинадцять років, від дитини до Громадянина. Все це відбувається під наглядом вчителів. Які вкладають в це свою душу, знання, це люди, які виховують майбутнє України.Не буде їх, не буде України. Звісно, і тут я маю на увазі справжніх вчителів.
          То чому їм не піднімають зарплату?
          Енігма.

          Ну ось, така філософія. Якщо хибна, то підкажіть, де я схибив.

Дві події.


          Ну в мене вже склалася майже повна картина по двом головним подіям, що відбулися в останні дні. На 99%.

          За хронологією. По Яценюку та Коломойському.

          По Яценюку.
          Порошенко знищив Яценюка, як політичного конкурента. Багато в чому тут провина і самого Яценюка. З комуналкою він такого наворотив, що Потроху залишалося тільки підштовхнути його в прірву. Підштовхувачем він призначив Яременка. Тепер Яценюк нуль.
          Щодо посадок в тюрми якихось корупціонерів, забудьте. Самі знаєте, як в нас саджають крадіїв. Хіба що в інші владні крісла.

          По Коломойському.
          Ну, якщо ми будемо вважати, що олігарх, це бізнесмен, який знаходиться у владі і використовує владні важелі для свого збагачення, то у нас були два олігарха, це Порошенко та Коломойський. Я десь писав вже про це.
          Хоча, Коломойський став олігархом вимушено, погодившись очолити Дніпропетровську ОДА. На відміну від Порошенка, якій цілеспрямовано йшов до цього. Порушивши при цьому Конституцію.
          Отже, в країні два олігарха.
          І все би було нормально, якби Коломойський використовував своє нове амплуа тільки для свого збагачення. Не виділяючісь та не контрастуючи з Порошенко в менеджерському урядуванні.
          А він контрастував. В кращій бік для себе. На фоні провальної та зрадницької політики Порошенка на фронті, Коломойський був на дві голови вище за нього.
          Уявіть собі, авторитет Коломойського, як державного діяча, був вище за авторитет Порошенка, який за його посадою повинен бути вище будь-кого в країні.Не будемо зараз торкатися гігантської корупції та страшних за розмірами крадіжок з Бюджета, які робив Порошенко. Це інша тема.
          Тому, у випадку з Коломойським, у Порошенка були величезні репутаційні втрати. І він його звільнив. Все. Укранафти, Укртранснафти та інших бізнесових та корупційних справ Коломойського, це ніяк не стосується. Тут вони з Порошенком брати-близнюки і в усьому порозуміються і все поділять. За це можна не хвилюватися. А олігарх залишився один, Порошенко.

          Тепер, держава Україна змінила свій статус та назву. Тепер державою є Рошен, а країна Україна у держави Рошен знаходиться в ролі дешевої робочої сили.

          Ну, а справжнім опонентом та конкурентом корупціонеру, крадію, колаборанту. брехуну та порушнику Конституції Порошенку була і є тільки одна людина. Це Юлія Тимошенко.
          Ніяких "нових облич", про які верещать кругом боти та ідіоти, на політичному небосхилі України не з'явилося.
          Тому, хочемо державу Україна, об'єднуємося навколо Юлії Тимошенко. Не хочемо держави Україна, йдемо на біржу труда держави Рошен.

          Амінь.

 

Порошенко, Яценюк і коні.


  Порошенко. Яценюку. Вертушка.
- Сеня...(тут йде мать-перемать)...а ну дуй до мене.
  Сеня кулею на Банкову.
- Я тут....хе-хе-хе-хе...зараз отдишусь...
- Я тобі...знов мать-перемать...отдишусь.. ти в мене...мать-перемать...зараз зовсім дихати не будеш...мать-перемать, перемать-мать...
- А шо такое, Петя?
- Який я тобі...мать-перемать...Петя!? Нюх потерял, кролік недорезаний?
- Вибачте, Петро Алексеевіч
- Так, шо ти там накосячіл? Вже всі бомжи знають, що ти спістіл 7,5 лярдів баксів. А еслі узнают, сколько насправді? А якщо до мене доберуться? Ґа!? Ти думаеш що-небудь своєю кролячей башкой? Я тобі скількі разів казав, що все треба робити чисто!? Шоб, навіть Юлька носа не подточіла! А тут...мать-перемать...вже кожна собака гавкає, що в уряді пістят гроші.
- Дик, Пётр Олексійович, сам не знаю, звідки витік інформації відбувся. Все робили чікі-пікі.
- Так, все, потім розберемося. Зараз треба щось з цим кіпішем робити. В мене є план. Там в тебе два левих перца є, Авакова людішкі, голова МЧС та його зам. Повесім все на ніх. Зові їх сюди.
- А как же Аваков, Петро Алексеевіч?
- Не сци, Сеня, відмажемо твого Авакова. Зові давай...
  Сеня. Дзинь-дзинь-дзинь. Викликав Голову та зама МЧС на Банкову.
  Прибігають ці два ошалевших голубя.
- Визивалі, Петр Алексеевіч?
- На колені...мать-перемать, перемать-мать, мать-перемать....швидко!!!
 Голубі бахнулися на коліна.
- Пробачте, Петр Алексеевіч...
- Щас пробачу. Слухайте сюди. Капусту пістілі в своїй маліне емчеесівській?
- Ну так, німножко....
- Знаєте, який зараз шум-гам відбувається стосовно 7,5 лярдів баксів?
- Знаємо, Пер Алексеевіч, так ми стока не спістілі, ми все чесно, як і домовлялися з вами та Арсеніем Петровічем, взяли свою долю...
- Ну молодці, але зараз не про це мова. Треба тушити цей пожар. Ми вирішили на вас повісити всю цю муть.
- За шо, Петр Алексеевіч, ми ж все чесно робили....!!!
- Закрийте варешкі і дослухайте. що я кажу. Я ж вас дурити не збираюся. кажу так, як є. Нам потрібні стрелочнікі. Звісно всі ці гроші не будемо на вас вішати, там дуже великий срок світить. Повісимо стільки, скількі ви насправді спістілі, скільки там, Сеня...пятьсот лімонів? Ну ось, це небагато. Головне, щоб вас гучно вміймали, по всіх каналах телевізійних показали, в суд вас притягли. А народ у нас дурний, побаче, що вас запроторили на нари і заспокоїться, про решту капусти вже і не згадає.
- Так а як же...
- Слухайте, не гоніть лошадей, все буде в порядку. Походите в суд, дадуть вам по мінімуму, потім за гарну поведінку половину скостят, потім ще щось придумаємо, і через рік-два роки ви виходите щасливі та чисті перед законом, як немовлята. Звісно откат вам буде, з семью нулями, в баксах. Вистачит на все життя і вам, і вашим дітям і онукам і праонукам. Ну шо, согласни?
- А які гарантії, Петр Алексеевіч?
- Гарантії? Вот...мать-перемать...вони гарантії захотіли! Я вам зараз скажу які гарантії, коні емчеесовскіе. Це я вам один варіант запропонував. А є ї другий варіант. Вішаємо на вас всі 7,5 лярдів баксів. Ви отримуєте на повну катушку. Сидите від звонка до звонка, без будь-яких скасувань навпіл. Звісно, ніякіх откатів не буде. Повна конфіскація всього, що у вас є. Ну і скоріше всього ви вже не вийдете з кічі, а ні шасливими, ну, хіба що, чистими, як немовля перед законом, якщо це вам подобається. І все чесно, по закону. Ось такі гарантії. Обирайте, перший чи другий варіант?
  Коні переглянулися між собою, почесали репи...
- Ну дик, Петр Алексеевіч, перший варіант мабуть краще...
- Ну ось і молодці. А де "спасібо"?
- Спасібо, Петр Алексеевіч, спасібо огромное! Дай Бог вам здоров'я.
  Порошенко повертається до Яценюка.
- А ти все зрозумів? Зробиш все красиво?
- Так Петр Олексійович, в мене вже деякий сценарій вимальовується. Я скажу Авакову, щоб він арештував їх у прямому ефірі, прямо на засідання Кабміну. Це буде бомба, народ афуеет. Ну і зрадіє, нарешті почалося бандитам-тюрми.
- Ну все, домовилися. І щоб у меня...мать-перемать, перемать-мать, мать-перемать, перемать-мать....було все в порядку, зрозуміли???
- Так, так, не хвилюйтеся. Петр Алексеевіч, - хором відповіли Сеня та коні.


(Стилістика та сленг учасників розмови збережені в оригінальному вигляді, хоча дещо заховано під спойлером "мать-перемать")
Das ist Insaider.


p.s. Оце прочитав, і сам собі думаю, ета чо, правда все? Ні фіга собі!!!


      Приєднуйтеся до
           спільноти

Коломойський і Порошенко.


    




          Да....
          Мда...
          Оце йшов по вулиці, а навколо люди. Народ. Шастає туди-сюди.
          І йому абсолютно по барабану, що відбувається в країні. Пофіг війна. Пофіг Потрох. Пофіг Беня. Все пофіг. Навіть і не знаю, що не пофіг.
          А судячи з новин та різних обговорень, в країні відбувається політичний тектонічний зсув. Не хочеться про нього говорити. Хочеться заховати голову у пісок. Але, кажуть що це брехня, страуси не ховають голову у пісок. Наклеп на страусів. Якби вони вміли, то давно би вже подали до суду за таку дискредитації порядної птиці.
          Мабуть і нам не треба ховати голову в пісок.
          Виглядає так, що головними гравцями в прийнятті політичних рішень в Україні є Коломойський та Порошенко.

          
          Коломойський.
          Негатив. Брудний у спілкуванні, головний рейдер України. Короче, бандит, а після того, як став Головою Дніпропетровської ОДА, ще й і корупціонер.
          Позитив. Його бізнес знаходиться в Україні. Він хоче його зберегти. Для того, щоб зберегти свій бізнес в Україні, йому треба зберегти саму Україну. Відповідно, інтереси Коломойського і України ситуативно збігаються.

          Порошенко.
          Негатив. Корупціонер, брехун, колаборант, тихий рейдер. Має бізнес в Росії. Підтримує тісні зв'язки з представником Путіна, Фірташем. Співпрацює з російським бізнесменом Григоришиним. Ці зв'язка Путін-Порошенко-Фірташ-Григоришин, активно працює проти України, захоплює головні, стратегічні об'єкти, розставляє кругом своїх людей. І хоч Порошенко має бізнес і в Україні, але його влаштує і окупація України. Не дарма він постійно спілкується з Путіним та виконує все, що Путін запропонує. Маскуючи це під мирні плани та турботу про життя українців. Ну, і з гарантіями від Путіна для себе особисто, мабуть все в порядку.Діяльність Порошенка на посаді і поза посадою Президента України абсолютно не збігаються з інтересами України.
          Позитив. Окрім катарсису України, який він може спровокувати, більше ніякого позитиву нема.

          Зараз між ними починається повномасштабна війна. З одного боку це добре. Хай павуки один одного жеруть. Але, якби не війна. З усіма, витікаючими з цього факти наслідками.
          Навскидку декілька варіантів розвитку ситуації.Звісно, ми ні на що не можемо впливати. Але, думаю вони прораховують, які варіанти будуть мати підтримку у людей.

          Варіант №1. Залишиться все, як є. Коломойський в ОДА, Порошенко на Банковій. Такий собі застій, загнивання системи. І цей гній в будь-якому разі колись прорве.

          Варіант №2. Коломойського прибирають з влади. У Порошенка все в руках. Абсолютно все. Зв'язка Путін-Порошенко-Фірташ-Григоришин починає безперешкодно втілювати в життя всі свої плани. Всі мають уяву, які це плани?

          Варіант №3. Прибирають Порошенка. з влади. Не будемо тут технологію обговорювати, їх багато. Щоб зберегти легітимність не так собі, як Україні, Коломойському треба буде проводити вибори Президента України. Напевно, він буде балотуватися в Президенти. І знов, головним конкурентом цьому олігарху та бандиту буде Юлія Тимошенко. Невже і третій раз знайдуться такі хворі на голову, що знов кинуть країну у вир вже державного бандитизму, шматування країни та її повного занепаду і знищення, проголосувавши за Беню? Оце написав, і самому стало страшно, а раптом...?

          Я, за третій варіант.
          А ви?

Президент смерті

Президент смерті


          Навряд чи Порошенко вже сам зупиниться. Його можна тільки зупинити.
          Скільки він вже вбив українців? Тисячі? Десятки тисяч?
          Він перевів трагедію в статистику. Він не переобтяжує себе захистом кожного солдата, кожного життя, він влаштовує спектаклі з повзанням на колінах перед пам'яттю аморфної кількості загиблих за Україну. Маючи на увазі не Україну, а тільки себе особисто. Наполягаючи та вбиваючи в голови українців, що поки він Президент, то тільки він переможе якогось фантомного східного ворога.Тому, його не можна чіпати, а всі, хто поклав життя на фронті, всі вони зробили це заради свого Президента. Не менше. Скоріше більше.
          І саме тому він буде продовжувати вбивати. Ні, не особисто. Ні Гітлер, ні Сталін, ні Путін особисто не вбивали людей, вони робили це технологічно. Хто шаленою антилюдською пропагандою, хто жахливими репресіями. Вони піднімали з дна садистів та бузувірів, надавали їм право вбивати та повну свободу вбивати.
          Так само діє і Порошенко. Нічого нового під місяцем нема. Просто старе вдосконалене.
          Він діє на почуття українців. Потрібною інформаційною навалою з 5 каналу, з першого національного, власне з усіх ТВ каналів за рідкісним виключенням.
          Патріотичними гаслами, скорботними спектаклями він закликає українців йти на фронт не даючи їм можливість воювати. Забороняючи захищатися. Використовуючи перевірений засіб - створення казанів для нашої армії. В яких його, як сказав Лавров, партнер Путін, просто розстрілює прямою наводкою всіх хто там опинився.
          Диявольський тандем двох виродків. Безпредельних відморозків.Які переслідують тільки дві мети, це абсолютна влада та необмежене збагачування.
          Тому кожен з нас тепер потенційний прапор Порошенка. У вигляді "героїчно віддавших свої життя". Це іезуїтське маніпулювання свідомістю, маніпулювання чистими та патріотичними почуттями українців, які дійсно готові захищати свою Батьківщину, захищати по-справжньому, а не "мирними планами", не зброєю, яка не стріляє, не порожніми гаслами.
          Поки що Порошенко завуальовує свої злочини, свої вбивства під необхідність захисту України, клеймуючі своїх опонентів п'ятою колонною, панікерами. Але він не зупиниться і перед прямим розстрілом людей на Майдані. Для цього вже все є. І новий Беркут, і Саксони, і тітушки і зачищене інформаційне поле.
          Чи витримає нація це випробовування? Чи піддасться на зомбування та залякування?
          Вчорашня зустріч Порошенка на Майдані "ганьбою" дає таку надію. Але поки що тільки надію....


          Спільнота

Порошенко – недееспособен.

Це не моя стаття. Але дуже рекомендую прочитати. Дуже. Хоч би тому, що Порошенко змусив ії зняти з сайта Еспресо, де вона була розміщена.




Дурак

Алексей Шевченко

Катастрофические события последних дней показали, что наша реальность на театре военного противостояния представляет собой сталинскую формулу «социалистического реализма», только наоборот: «Борьба плохого с еще худшим». Я имею в виду то, что эта реальность в своем обвальном ухудшении обгоняет самые мрачные прогнозы. После завершения очередных минских переговоров в экспертной и политической среде высокого уровня было зафикиксировано абсолютное поражение Украины в этих переговорах и по пунктам разобраны последствия этого нового раунда сдачи национальных интересов под высоким патронатом Олланда-Меркель.

Была запущена и альтернативная формуле «Путин всех переиграл» точка зрения, которую пытались отстоять также не последние представители аналитического сообщества, видевшие в минских переговорах какой-то потаенный смысл хитрого усмирения «буйного» российского диктатора. Но их доводы в русле обоснования пропагандистского тезиса «Украина одержала дипломатическую победу» были гораздо слабее доводов критиков. С моей точки зрения, захват Дебальцево окончательно похоронил их аргументы и показал, что они выдавали желаемое за сущее.

Я не хочу сейчас повторять все доводы аналитиков, зафиксировавших бездарнейший провал украинской дипломатии и сокрушительное поражение самого Порошенко в Минске, представленных такими фигурами, как Пионтковский, Солонин, Каратницкий, Маккейн, Ландсбергис и многих других. Все. что можно было сказать по этому поводу, ими уже было сказано. Целью этой заметки является попытка перевести розговор в иную плоскость, название которой вынесено в заголовок. С моей точки зрения, Минск-2 завершивший «мирные эксперименты» Петра Алексеевича, которые привели к абсолютно бессмысленной гибели за не менее бессмысленные фантазии тысяч украинских военных, окончательно прояснил тот диагноз, который небезызвестный Мюллер сформулировал в знаковом разговоре с небезызвестным Штирлицем: «Фюрер привел Германию к катастрофе. Он – не способен принимать решения».

Введите в это высказывание другое имя и замените название «Германия» на «Украина» и вы получите смысл того, что я хотел сказать в этих заметках. Почему так произошло? Злая воля? Договорняк с врагом? Откровенное предательство? Сказать сложно, хотя, скорее всего, нет. И потому возможный вариант ответа лежит в плоскости психологии человека, который, к нашому общему несчастью, является главой украинской державы. В мае 2014 года, то есть, в канун президентских выборов я опубликовал статью, где попытался продемонстрировать, почему психотип Порошенко не годится для задач, стоящих перед президентом военного времени. Но тогда речь шла, скорее, о слабости характера (нерешительности, склонности к компромиссам, предпочтении переговорного процесса лобовым военным конфликтам). Иными словами, тезис статьи была такой: «Порошенко не воин, а чистой воды «переговорщик».

К сожалению, этот диагноз и прогноз полностью подтвердились. Только, как водится, в гораздо худшем варианте. Потому что действия Порошенко, начиная с провозглашения «мирного плана» и заканчивая «Минском-2», обнаруживают уже не только слабости характера, но слабости с сильными добавками откровенной психопатологии. Конечно, речь не идет о психических расстройствах в клиническом варианте. Пока это лишь сильные «акцентуации» личности, но и их достаточно для того, чтобы получить разрушительные последствия для страны. Для их анализа пока еще достаточно консультации психолога, хотя если ситуация будет продвигаться в описанном русле, то, глядишь, уже и психиатр понадобится. Я не претендую ни на роль того, ни на роль другого, но лишь навскидку скажу, как можно квалифицировать в терминах психических акцентуаций все действия Порошенко, которые он совершал в последнее время.

А. Элементы аутизма. Наверное, «потеря связи с реальностью» является прерогативой не только Путина, но и всякого политика, зараженного вирусом нарциссического самолюбования. Не является исключением и Петр Алексеевич, никак не обделенный любовью к себе. Может быть отсюда, постоянные искажения в именовании и оценке этой самой реальности, в результате которых все его поражения предстают как замечательные победы. Самый свежий пример: Дебальцево. В своем публичном обращении к нации, которая в очередной раз ждала радикального изменения формата боевых действий на Донбассе, Порошенко вдруг заявил, что «операция прошла успешно», что «все идет по плану», что вывод войск и сдача Дебальцево также происходит в согласии с этим планом ( смерти украинских военных, наверное, тоже были запланированы?). Более того, из этого обращения следует, что мы выиграли эту операцию, «дали по зубам» и «посрамили Россию».

Возникает естественный вопрос: «Что это было»? Это просто откровенная пропагандистская ложь или наркотик самообмана? Возможно и то, и другое иди, скорее всего, все это одновременно. Но когда я услышал эти перлы, то перове слово, которое вирвалось, было слово «Клиника!».

Б. Компульсивные «застревания». Как известно, в переводе «компульсивный» означает «навязчивый», а поведение такого типа характеризуется склонностью к навязчивым повторениям определенных действий. (Частый пример такого рода поведения – стремление к навязчивому мытью рук как следствие мании чистоты). Я абсолютно убежден в том, что так называемый «мирный план» -- это никакая не рациональная конструкция, не стратегия и даже не пропагандисткий ход. Это – типичная компульсия, навязчивое повторение определенного словосочетания и картинки воображения, которое связывается с этим словосочетанием в сознании Порошенко. Причем тем более навязчивое, чем более обнаруживается полное несоответствие этой картинки реальности. Данный контраст еще более усиливает агрессивный характер такого застревания, производя впечатление маниакальной навязчивости, почти паранояльной зацикленности.

Аналогичной компульсивной природой характеризуется и другие привычки Порошенко (например, привычка проводить бесконечные совещания там, где необходимо немедленно принимать решение или постоянко создавать пирамиду все новых бюрократических структур). Однако я не буду сейчас их анализировать.

В. Кататонический синдром. Поскольку данный вид нарушения относится к тяжелым формам психических расстройств, употреблять этот термин в расширительном смысле можно в качестве метафоры или аналогии. Однако сходство определенных симптомов позволяет проводить подобную аналогию. Поэтому я утверждаю, что Петр Порошенко – политический кататоник и сейчас объясню почему. Согласно оригинальной версии одного современного психиатра кататония возникает, как результат реакции травоядного животного на встречу с хищником. Эта реакция может иметь вид повышенной двигательной активности (кататоническое возбуждение) с последующей абсолютной пассивностью (кататонический ступор).

Согласно симптоматике кататоническое возбуждение характеризуется пафосом и экзальтацией, повышенной говорливостью, а, соответственно, кататонический ступор – полным бездействием, эмоциональной и двигательной «застывшестью». А теперь давайте посмотрим на схему реагирования Порошенко на внешнюю угрозу в виде агрессии российского хищника. Алгоритм этого реагирования имеет следующий вид:

(1) Фаза кататонического возбуждения. Она характеризуется несколькими вариантами ответа на российский вызов (очередное вторжение, нарушение перемирия, обстрел мирного населения). Во-первых, гневное осуждение, пафосная речь, «заклеймление» агрессоров как «нелюдей». Во-вторых, обещание «жесткого ответа», прежде всего, введения «военного положения». За последний месяц подобным обещаниям было просто несть числа, а после Минска-2, боевикам давалось 10 часов на то, чтобы окончательно прекратить обстрелы и соблюдать договоренности. После чего введение этого самого военного положения было объявлено неминуемым. Помимо военного положения жесткий ответ преполагал сокрушительный контрудар и здесь ПП пристрастился к образу «дать по зубам».

(Частотность его упоминания тоже уже превращается в навязчивую компульсию). Кстати, поведение ПП на минских переговорах полностью вписывается в фазу кататонического возбуждения, когда по свидетельству очевидцев, он разговаоривал с Путиным на повышенных тонах, говорил ему «Ты», может быть даже угрожал. Но настоящий хищник всегда знает цену угрозам травоядного. Поэтому он был абсолютно спокоен.

(2) Фаза кататонического ступора. Далее в условиях нарастания внешней угрозы, следует фаза провала, мертвой точки, полной бездеятельности, причем ступор тем выше, чем острее необходимость в незамедлительном ответе. Политический кататоник по определению неспособен принимать волевые решения. Он будет максимально оттягивать это решение, «тянуть резину», перекладывать решение на других, либо находить паллиативы. Все это в полной мере вписывается в алгоритм поведения ПП и даже не требует иллюстрации. Отмечу только, что на этой фазе создаются различные рационализации такого поведения и «алиби» для оправдания бездействия. Самое распространенное: российская армия – самая сильная в Европе, мы не можем с ней воевать. Поэтому военного решения конфликта не существует, а есть только дипломатическое решение, где основными инструментами являются переговоры, переговоры и еще раз переговоры. (Кстати, последняя инициатива Порошенко о введении миротворческого контингента ООН в Украину – из этой серии).

(3) Фаза возврата к кататоническому возбуждению на новом уровне. На этой фазе – когда предыдущие угрозы и обещания намеренно забываются или вытесняются -- действуют также несколько вариантов поведения, причем они применяются согласованно. Согласно первому из них, угроза ввести военное положение и дать по зубам сменяется гневной моральной оценкой действий «нелюдей», где пафос и патетика буквально зашкаливают. То есть, наблюдается перевод проблемы из сферы немедленного военного реагирования в чисто моральную плоскость. Второй вариант состоит в каскаде жалоб на действия хищника – одна за другой следуют телефонные звонки Меркель, Олланду и Обаме, обращения в различные инстанции типа ПАСЕ или Совет безопасности ООН с просьбой дать оценку Путину и остановить агрессора с помощью усиения санкций. Готовятся материалы в международные суды, среди них упоминается и Гаага.

Наконец, есть еще одна форма пафосного отреагирования – восхищение подвигами героев (которые вынуждены были ими стать из-за бредовой политики самого выступающего и его застревания на Фазе 2) и их награждение. Он почему-то думает, что подобные речи со штампами в лучших советских традициях отвлекут общественное внимание от происходящего ужаса и от вопроса о том, кто виновник этого ужаса, что матери простят преступную бездеятельность и гибель своих детей и что выжившие будут предельно благодарны за эту риторическую фальшь. В условиях, когда результатами порошенковских перемирий являются горы трупов украинских героев, когда их результатами оказываются сплошные «котлы» (и сама Украина, будучи заложницей некоей психопатологической матрицы, скоро сама может превратиться в огромный «котел»), подобные риторические упражнения являются верхом пошлости.

Такой пошлостью были бесчисленные панегирики Порошенко в адрес донецких «киборгов», которых оставили умирать под завалами аэропорта и часть из которых российская сволочь расстреливала со связанными руками. Такой же пошлятиной веет от чествования героев, вырвашихся из дебальцевского «котла», который и возник по вине самого Порошенко. И такой же пошлостью будут отдавать его завтрашние речи на Майдане о памяти «Небесной сотни». Они будут просто оскорблением этой памяти.

                                                                                       ХХХ
Итак, возвращаясь к теме неадекватности президента с элементами психопатологии, напомню основной алгоритм реагирования Порошенко на российскую агрессию: угрозы жесточайшего ответа – переход под разными предлогами к отказу от выполнения обещаний и паранояльное застревание на «мирном плане» -- жалобы на очередные нарушения и новый виток эскалации и так по кругу. Эти круги уже повторились несколько раз. Подобные эксперименты были бы, конечно, очень увлекательными, если бы их результатами не были утраченные территории, бесчисленные и зря угробленные жизни, все новые «котлы» и полная бесперспективность решения проблемы противостояния с российским хищником на данных путях.

Тот факт, что Порошенко не в состоянии вырваться за пределы приведеного алгоритма и подтолкнул автора к выводу о том, что он – недееспособен. Причем, как в психологическом, так и в юридическом смысле. После Минска-2 и сдачи Дебальцево как президент он показал полную профнепригодность и «несоответствие занимаемой должности». Из Гаранта территориальной целостности страны и действенного инструмента решения проблем он сам превратился в проблему, в головную боль той части населения Украины, которой небезразлична его судьба. А вот вопрос, что делать с этой проблемой и как ее решить с учетом того, что у нас не отработаны механизма цивилизованного устранения от власти подобного рода персонажей, уже выходит за рамки этих заметок.

Алексей Шевченко

Думай, Порошенко, думай.....

Кто такой этот порошенко


          До Порошенка.
          Слиш, Порошенко, на фуя ти поліз в Президенти? Чого тобі, білять, не вистачало?
          Ти ж звичайний ворюга. Тільки не по фене ботаеш, а нашою мовою навчився розмовляти. Ну і кривою англіцкою. Мої друзі, хто знає ії, ригочуть з тебе, коли ти косиш під англоговорящего.
          Так, в тебе є талант. Талант тирити все, що погано лежить. Тирити зі сльозами на очах.
          Ти тириш, тому що в тебе нема гальм. Ти не розумієш, що тирити, це погано. Папа тебе цьому не навчив. В нормальній країні, ти з цим своїм талантом давно би вже сидів на кічі.
          Тільки в Україні ти міг на повну розвернутися. І ти розвернувся. І якби не став Президентом, то можливо і виплакав би собі індульгенцію після Майдану.
          А тут ти взяв і стирив всю Україну.
          На фуя ти це зробив?
          Окрім тирення, в усьому решта ти ж повний баран. І в економці, і в фінансах, і в дипломатії, і в самоврядуванні.
          Але ти чомусь вирішив, що твоє місце на Олімпі. Ти сам себе за волосся витягнув під промені прожекторів. Раніше ти був непомітною сірою мишкою, варив карамелі, сидів тихенько біля влади, будував собі палаци, а тепер всі бачать яке ти мурло і який ти ворюга.
          Мало того, тепер ти, в цьому своєму запалі тирення, почав вбивати людей. Свідомою чи несвідомою бездіяльністю під час війни, за твоєї вини вже загинули тисячі українських патріотів. Ти не вартий навіть їхньої волосини, а вони гинуть завдячуючи твоїй хронічній хворобі тирити.
          То чого тобі не вистачало, скажи?
          Ти що, не розумієш, що тепер в тебе не вийде проканати під дурачка? Тепер тобі не допоможуть, як сказала Тимошенко, твої сльози та соплі. Чим більше ти угробиш українців, тим страшніша буде розплата.
          Я не знаю, що тепер тобі робити, це твоя проблема. Мені абсолютно по барабану, що буде з тобою. Але, дивлячись на те, як внаслідок твого керівництва уходять з життя найкращі сини України, як знищується сама Україна, я хочу. щоб ти, як можна скоріше пішов з посади Президента. І щоб стояв на колінах перед народом, вимолюючи в нього пощади. А там вже, як Господь вирішить. В решті-решт твоє життя не варто навіть поранення бійця, який захищає Україну, захищає твою падлючу дупу.
          Думай. Думай Порошенко. Час невпинний. І його в тебе все менше і менше.


         Спільнота

Корпорація "Україна"

Попередження

      Не можна обирати олігарха до влади! До цього закликала Юлія Тимошенко на виборах-2014.

      І тепер, треба щоб цей її заклик стояв перед очима 54% бовдурів, щоб він дзвенів в їхніх вухах. Щоб до них нарешті дійшло, в яку прірву вони кинули Україну, до якого занепаду довели економіку, яке горе принесли в багато родин.

      Всі знають Беню Коломойського. Це рейдер №1 в Україні. Окрім нього є ще рейдери, їх багато, у нас взагалі країна рейдерів. Але Беня, безумовно, перший. Він гуру рейдерів.

      Був.

      Тепер цей прапор перехопив в нього Пеця Порошенко. Мабуть для багатьох неочікувано, але якщо передивитися діяльність родини Порошенка, то все стає на свої місця.

      Папа Пеці був високопоставленим крадієм. За що і отримав в свій час тюремний термін.

      Брательник Пеці був кримінальним авторитетом.Якого, як і годиться, грохнули конкуренти, влаштувавши йому автокатастрофу.

      Сам Пеця також спочатку почав крокувати по шляху, який проклали папа та брат. Але, коли в Молдові йому замаячили тюремні нари, він швиденько дриснув в Україну.

      І тоді Пеця вирішив піти іншим шляхом. Як Вова Ленін в свій час.

      Він зрозумів, що треба красти законно. І тихо. А для того, щоб красти законно, треба бути в політиці. І Пеця почав створювати політичні партії. СДПУо, партія регіонів, Солідарність, Наша Україна. Тепер він політичний діяч, тепер він  сам створює закони. І тихо краде. Таке собі тихе рейдерство. Беня з шумом та гамом прокручував рейдерскі операції, а Пеця непомітно, але ефективно, без зайвого розголосу.

      І ось в 2014 році настав зірковий час для голубого рейдера Пеці Порошенка.

      Через засоби масової інформації, які підконтрольні йому та секте олігархів, в якій він перебуває, Пеця влаштував масове оболванювання виборців та дискредитацію головного свого конкурента та ворога їхнього зграї олігархів, Юлії Тимошенко.

      Таким чином він сколотив найбільшу рейдерську кодлу в світі, майже 10 мільйонів бійців. Але надав їм не біти, а ручки, якими вони повинні ставити пташки в бюлетенях для голосування навпроти його прізвища.

      Потім він купив більшість в Центральній виборчій комісії та Конституційний суд, зокрема його Голову.Який не повинен звертати уваги на порушення Пецею Конституції України в частині неприпустимості Президенту України мати власний бізнес.

      Посадити своїх людей на виборчих дільницях для Пеці було вже дрібницею.

       І ось, - 25 травня 2014 року!!

      Рейдерське захоплення України відбулося!

      Пеця Порошенко Президент корпорації "Україна"!

      Тепер ми всі не громадяни України, а працівники корпорації Порошенка "Україна". Тепер ми всі повинні працювати на Президента корпорації Порошенко. Тепер діють тільки закони корпорації. Всі правоохоронні органи, всі суди тепер знаходяться в юридичному відділі корпорації Пеці Порошенка  "Україна". Тепер нема Збройних Сил України, тепер є воєнізована охоронна структура корпорації Порошенка "Україна".

      Тепер ми повинні захищати не нашу країну Україну, а корпорацію Порошенка "Україна".Захищати його фабрики в Липецьку, його завод в Севастополі, його магазини Рошен, його банки, його царсько-президентську династію.

      Тепер ми повинні помирати за Петра Олексійовича Порошенка.

      Саме проти цього застерігала Юлія Тимошенко.

      Але мабуть народу подобається бути холопами, подобається, коли їх обкрадають та грабують, подобається, коли їх вбивають.

      Хто ще не зрозумів, що він накоїв, поверніться на початок цього допису, подивіться на фото, перечитайте уважно ще раз цей текст. Кому і з другого разу не дійде, зробіть цю процедуру ще раз, ще раз, ще раз....



           Спільнота

Слава Україні! Пішов ти....!

      Слава Україні!
      Дивлюся, хто це вигукнув?
      Юлія Тимошенко.
      Героям слава!
      Слава Україні! Тягнибок. Героям слава!
      Слава Україні!
      Порошенко. Весь в сльозах, мотня мокра, в руках плакат "Я не хочу робити Росії погано!".
      Пішов ти нафуй!
      Але ж Тимошенко, Тягнибока та інших патріотів вже майже не чути. Їх відрізали від суспільних каналів, від ТВ. Нікуди не запрошують, ніде не цитують, повне табу.
      Чути тільки цього борова, цей рошенівський шмат лайна.
      Кажуть він нічого не робив весь цей час на посаді Президента.
      Е, ні. Робив. І дуже багато робив.
      Чому зараз багато українців косять від так званої мобілізації?
      А це і є наслідки його роботи. Не Кремля. Саме Порошенка. Кремль тут потрібен як стрілочник.
      Він дискредитував все українське.
      Не повинно бути у українського Президента бізнесу в державі, яка напала на Україну. Не кажучи вже, що бізнесу взагалі не повинно бути. А в нього є. І він нахабно це демонструє. Він його розширяє. Каже, що під час війни невигідно продавати бізнес. А в той же час продає державні підприємства. А їх що, вигідно продавати під час війни? Але він їх не продавати збирається. Він їх роздавати своїм холуям збирається. Задарма. І себе звісно не забуде.
      То хто піде у военкомат на заклик такого Президента?
      А згадайте першу хвилю мобілізації. Тисячі українців стояли в чергах до военкоматів. Їх всіх отфутболювали. Це також дискредитувало українську державу. Ці ганебні відмови почалися ще при Турчинові, але Порошенко їх перейняв та продовжив.
      А збільшення активів в банке Порошенка? А магазини Рошен, які почали рости, як гриби після дощу, після того, як він став Президентом? А всі його призначення, після яких було важко було збагнути, а хто ж там сидить на Банковій, Порошенко чи Янукович.             Вони нічим не відрізнялися в цьому аспекті.
      А іловайський котел, куди він зі своїми продажними генералами, загнав тисячі патріотів і знищив в координації з Путіним? Іншого пояснення нема.
      Хіба це український Президент? 
      А чому весь цей час не ремонтувалася і не передавалася на фронт бойова техніка? А та що передавалася, у більшості була несправна. Чому не оголошувався стан війни, коли війна в самому розпалі? Але змушував армію воювати. Тим самим він підставляв воїнів під трибунал, позбавляв їх соціального захисту.
      А постійна брехня? А фальшиві скорботні гримаси? А потоки сліз? 
      І це Головнокомандувач? Який повинен бути, як скала! Який повинен надихати армію, народ, на захист своєї землі! 
      А воно, як побита собака тиняється по світу, заглядає в рота Меркель, Оланду, виголошуючи, що він президент миру. А насправді війна, це зараз його найкращий бізнес. Він еталонний Президент війни. Не буде війни, не буде і його, народ його змете, розчавить як навозного хробака.
      І коли з пащі цього брудного, шоколадного лантуха в піджаку, вилітає святе гасло "Слава Україні", я посилаю його нафуй, я проклинаю його.
      Але багатьом людям вже огидно це гасло, тому що його виголошує потвора Порошенко. Він дискредитував його. Він нівелював його призначення, його цінність, він звів нанівець досягнення мільйонів українців, які гинули за Україну під цим гаслом.
      Порошенко вже узурпував всю владу. Він зробив Україну гігантською корпорацією Рошен.
      Тепер Україна не наша, тепер це Україна Порошенка.
      То хто піде воювати за Україну Порошенка?
      Отож бо.
      І фашист Путлер тут ні до чого. Навіть йому не під силу зробити те, що зробив за вісім місяців Порошенко.

           Спільнота

Пішов ти на#уй, Порошенко!

Пішов ти нахуй Порошенко

Хто не пам'ятає цього хлопця, то ось нагадування, відео з Майдана - https://www.youtube.com/watch?v=4oTI7iUCZRE

А це він читає свій вірш -






         Спільнота