Президент України Петро Порошенко провів зустріч із делегацією державних секретарів федеральних міністерств Німеччини.

Учасниками заходу було відзначено суттєвий прогрес України на шляху реформ та зростання привабливості України для німецьких компаній.

Сторони відзначили важливість майбутнього візиту Канцлера Ангели Меркель до України з точки зору зміцнення двостороннього партнерства.

Петро Порошенко висловив вдячність німецькій стороні за допомогу, яка надається нашій державі для реалізації реформ, а також за роль Німеччини та особисто Канцлера Меркель в питанні відновлення територіальної цілісності України.

Було наголошено на важливості продовження санкційної політики ЄС щодо Росії як країни-агресора.

Глава держави наголосив на активізації військової присутності Росії в Азовському морі, що є прямим продовженням окупації та подальшої мілітаризації Кримського півострова. 

Представники німецької делегації  висловили співчуття з приводу трагедії в Керчі.

Особливу увагу було приділено питанню звільнення українських політв’язнів. 

Було порушено також питання реалізації Росією проекту «Північний потік-2» та ризики, які він створює для безпеки в Європі.

Фото: Петро Порошенко 

Передача Константинополю Андріївської церкви є важливим кроком у підготовці до надання автокефалії Православній церкві в Україні

Президент України Петро Порошенко вніс до Верховної ради України законопроект щодо передачі Андріївської церкви Константинополю. Про це повідомляє  з посиланням на відповідний законопроект на сайті парламенту.

"Установити, що Андріївська церква Національного заповідника "Софія Київська", яка є визначним об’єктом культурної спадщини, пам’яткою архітектури національного значення, як культова споруда, що перебуває у державній власності, передається в безоплатне постійне користування Вселенському Патріархату для здійснення богослужінь, релігійних обрядів, церемоній і процесій", - йдеться у тексті відповідного законопроекту.

Крім того, зазначається, що метою відповідного законопроекту є визначення особливостей користування Андріївською церквою для створення умов для здійснення церквою Вселенського Патріархату богослужінь в Україні та забезпечення реалізації прав громадян на вільне віросповідання.

Як зазначається у пояснювальній записці, передача Константинополю Андріївської церкви є важливим кроком у проведенні роботи з підготовки надання автокефалії Православній церкві в Україні.

Президент Петро Порошенко особливо наголошує на важливості утворення єдиної помісної православної української церкви, яка є одним із значущих елементів державотворення. «Одним із важливих елементів державотворення є наша українська помісна православна церква», - сказав Петро Порошенко під час виступу на урочистій посвяті курсантів Херсонської морської академії поповнення 2018 року.

Присутній на урочистостях Архієпископ Симферопольський і Кримський, керуючий Кримською і Херсонською єпархіями Української Православної Церкви Київського патріархату Климент подякував Главі держави за його зусилля для ухвалення Синодом Вселенського Патріархату рішення про надання українській церкві автокефалії.

«Я згадую жовтень ( насправді: 27 лютого - Б.Г.) 2014 року, коли вночі, під кулями автоматів Ви стояли у сімферопольському аеропорту. Ви були єдиним українським політиком, який наважився прибути в Крим. Тоді Ви нічого не могли зробити, бо були один. Але з Вами був Бог і він благословив Вас стати Президентом України», - зауважив Архієпископ.

Архієпископ Климент наголосив: «Сьогодні, під час війни, Ви намагаєтеся об'єднати український народ навколо єдиної помісної української церкви. Ви не один – з Вами Бог і український народ. Прийміть нашу подяку і молитву, щоб Господь благословив Вас і всіх нас у славі Божій». 

Глава держави зазначив, що 1030 років минуло з часу хрещення України святим рівноапостольним князем Володимиром, а Україна не мала своєї церкви: «З початку ми були в лоні Матері-церкви Константинополя, потім 332 роки Москва вкрала нашу незалежність…».

«І на сьогоднішній день вперше українцям повертається омріяне, мрія поколінь українців. Я думаю,  що 11 жовтня день, коли Синод Вселенського Патріархату прийняв історичне рішення про надання українській церкві автокефалії назавжди золотими літерами буде вписаний в історію України», - підкреслив Петро Порошенко.

https://www.president.gov.ua/news/arhiyepiskop-simferopolskij-i-krimskij-podyakuvav-prezidentu-50426

Президент Петро Порошенко в інтерв’ю італійській газеті La Repubblica підкреслив, що Україна захищає не лише свою незалежність і територіальну цілісність, а й цінності демократії та свободи в усій Європі.

«Ми не просимо солдат. Ми лише просимо, щоб ЄС залишався на нашому боці, тому що бути разом – єдиний спосіб, щоб бути сильніше. Розумієте, на Донбасі ми захищаємо не лише наш національний суверенітет – ми стаємо на захисті демократії в Європі, яка знаходиться під прицілом Москви», - підкреслив Петро Порошенко.

«Я б хотів повезти Сальвіні (міністр внутрішніх справ Італії Маттео Сальвіні – ред.) на Донбас, щоб показати йому школи та ринки після російських бомбардувань. Загиблих дітей, а також дітей-сиріт, військових вдів та зруйновані міста. І я впевнений, що тоді він би зрозумів наскільки потрібні санкції проти Москви», - також додав Президент.

«Насправді, боюся, що ваш міністр внутрішніх справ не знає про глибоку трагедію, яку, з вини Кремля, переживає Україна», - зауважив Глава держави.

Він підкреслив, що цінності завжди важливіші за гроші і краще виконувати власні зобов’язання перед ЄС, аніж робити бізнес з Росією.

Президент зазначив, що Україна вже чотири роки є об’єктом російської агресії, «коли російські солдати на нашій території вбивають наших солдат та наших мирних громадян».

«Таке брутальне порушення міжнародного права, яке вже призвело до одинадцяти тисяч загиблих, мало б викликати протест у будь-якого політика, який себе поважає. Я б міг також розповісти Сальвіні про жахливі умови, в яких перебувають українські в'язні в російських в'язницях, або про переслідування 350 тисяч кримських татар, які не прийняли російськи паспорти після незаконної анексії з боку Москви», - зазначив Президент України.

Президент зауважив: «Путін –  лише імператор, який хоче приєднати мою країну, навіть не питаючи думку наших людей. Уявімо, що завтра він захоче зробити теж саме із Сардинією. Може організувати фальшивий референдум та заявити, що острів раптом став російським. Кожен італієць почав би боротьбу, щоб отримати його назад та, звичайно, мав би підтримку всього світу. Так само і я чекаю, щоб усі, включно з Італією, боролися проти російської військової окупації моєї країни».

Глава держави також підкреслив важливість економічних обмежувальних санкцій проти країни-агресора, які напряму пов’язані з виконання Мінських домовленостей.

«Насправді, економічні санкції до цих пір є дієвими, тому що, не дивлячись на зростання ціни на газ, російська економіка у стані стагнації, а купівельна спроможність росіян падає. Наразі ці санкції не є покаранням, а лише механізмом, щоб тримати РФ за столом переговорів, метою яких є повернення Україні окупованих територій», - сказав Петро Порошенко та додав, що з урахуванням амбіцій Путіна всі європейські держави мають потурбуватися про захист своєї національної безпеки

Виступ Президента України на загальних дебатах 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН «Зробимо ООН корисною для всіх людей: глобальне лідерство та спільна відповідальність у підтримці мирних, справедливих та сталих суспільств»

Шановна пані Голово,

Вельмишановні гості,

Пані та панове,

Від імені України я щиро вітаю пані Марію Еспіносу з обранням на посаду Голови 73-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН.

Ми підтримуємо визначені Вами пріоритети та готові зробити свій внесок у їхню реалізацію.

Наші дискусії відбуваються у визначальний момент для Організації.

Незважаючи на загальний заклик до миру та проголошене зобов’язання його  підтримувати, війни та збройні конфлікти залишаються нашою реальністю.

Конфлікти є основною причиною зростання числа біженців та переміщених осіб по всьому світу до безпрецедентних 65,5 мільйонів.

Відсутність миру - це й відсутність розвитку, коли сотні мільйонів людей приречені на зубожіння.

Ще два десятиліття тому міжнародне безпекове середовище здавалося непохитно міцним. Сьогодні ми бачимо відкат до дедалі більшої нестабільності і небезпеки, де традиційні і гібридні загрози становлять виклик міцності наших суспільств.

Занадто часто ми чуємо пафосні заяви про мир, повагу до міжнародного права та відданість правам людини, які залишаються лише заявами - благозвучними словами, політично коректними сигналами, які, однак, не підкріплюються конкретними діями.

Ми можемо піддатися спокусі обговорювати свої досягнення або грандіозні плани на майбутнє.

Проте, на наш погляд, вирішення фундаментальних проблем, з якими стикається ООН та усе міжнародне співтовариство, є набагато важливішим.

Ми ніколи не повинні забувати, що головною метою існування цієї Організації є «врятувати наступні покоління від лиха війни».

Пані Голово,

На жаль, мої співгромадяни стали частиною тієї п'ятої частини населення світу, яка переживає жахи війни.

Поки я виступаю, приходять сумні звістки про ще одне щойно втрачене людське життя на фронті – у війні, яку приніс моїй країні постійний член Ради Безпеки ООН.

Вчора, як само і позавчора, ще кілька сімей були розбиті горем через загибель своїх близьких під час російських ворожих атак.

Москва робить українських дітей сиротами.

Катує наших патріотів у своїх в'язницях.

Понад 1,5 мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами.

Вони все ще не можуть повернутися до своїх домівок.

Росія постійно примножує людську трагедію, яка останнім часом отримала новий вимір: екологічний.

Вона отруює українську землю і створює екологічні катастрофи – не лише в окупованому Криму, але й на Донбасі.

Для українців це повсякденна реальність уже впродовж чотирьох років. Тисячі смертей, руйнування, переміщення та людські страждання.

Для моїх співвітчизників ці роки стали надзвичайним тестом - випробуванням на рішучість і солідарність, стійкість і віру.

Не забуваймо, що це за війна.

Україна ухвалила суверенне рішення про власний шлях до вільного світу, заснованого на демократичних цінностях та правилах.

Росія карає Україну за це.

Вбиває. Руйнує будинки. Вона бреше у промисловому масштабі.

Вона робить вигляд, що Україна, як і Грузія, «самі напали на себе».

Чи знаємо ми, який наступний сусід Росії «нападе на себе»?

Чи буде світ й далі перебувати в стані «зручного заціпеніння», сподіваючись, що «наступним буду не я»?

Ми захищаємо українську землю та наш вільний вибір, ми протистоїмо відроджуваній неоімперіалістичній державі, яка хоче поділити світ наново, і таким чином ми захищаємо Вільний світ.

ООН не повинна мовчати, коли цінності та принципи, закріплені її Статутом та принципами міжнародного права, порушуються країною, що має право вето.

Це не просто виклик, це наш шанс зробити Організацію Об'єднаних Націй корисною для всіх людей і реалізувати таким чином девіз цієї сесії Асамблеї.

Пані Голово,

Як могло статися таке погіршення міжнародної ситуації?

Багато хто був переконаний, що повага до миру та міжнародного права є незмінною данністю.

Події на міжнародній арені за останнє десятиліття серйозно підірвали цю впевненість.

Політика умиротворення та пошуку швидких рішень складних проблем довела свою хибність.

Вона підтвердила, зручне замовчування порушень норм міжнародного права не зупиняє злочинця, а навпаки, спонукає його продовжити свою руйнівну політику.

Мовчання і є тією зброєю, яку Кремль використовує проти України, і, зрештою, проти всіх нас!

Наївно вірити, що «безпечна бухта» завжди буде поруч.

Не буде жодної «безпечної бухти», якщо ми дозволимо декому вважати, що для нього не існує жодних правил і обмежень. Що він має право змінювати міжнародну систему, як йому заманеться. Що його інтереси більш легітимні, ніж наші.

Якщо ж не буде сильної та єдиної відповіді, такий безвідповідальний та егоїстичний гравець вдасться до тактики подальшої ескалації, створення нових криз, підвищення ставок, шантажу інших країн та навіть цілих міжнародних організацій.

Все у спробах вийти сухим із води.

Ми цього не дозволимо. Ми повернемо світ на вірний шлях.

Що ж може цьому зарадити?

Лише відповідальність.

Здатність міжнародного співтовариства забезпечити системну та неминучу відповідальність за кожне порушення міжнародного права – перш за все, норм та принципів Статуту ООН – є показником того, наскільки успішними ми, як сім'я націй, можемо бути у досягненні спільних цілей.

Забезпечити відповідальність – непросте завдання.

Можу вас завірити: ніщо не зупинить Москву від продовження своєї агресивної, експансіоністської політики, якщо проти неї єдиним фронтом не виступить міжнародне співтовариство, якщо покарання за її вчинки не стане неминучим.

Саме відсутність відповідного покарання призводить до того, що після Грузії настала черга України, після Литвиненко – Скрипалів, після Аллепо – Ідлібу…

Кремль не має наміру зупинятися на цьому. Після окупації Криму, його мішенню сьогодні є окупація Азовського моря.

Незаконно побудувавши міст через Керченську протоку, Росія почала систематично порушувати свободу міжнародної навігації через Керченську протоку як для українських, так і для іноземних суден.

Такі грубі порушення мають бути припинені як незаконні, у тому числі в рамках Конвенції ООН з морського права. Вони мають отримати рішучу відповідь, включаючи посилення санкційної політики та інші цілеспрямовані заходи.

Ефективність міжнародних дій часто не відповідає очікуванням, а дієздатність самої Організації Об'єднаних Націй піддається сумніву.

Ми повинні визнати, що відповідальність за поточний стан справ лежить на всіх нас колективно, і кожному з нас особисто.

Якщо ми прагнемо створити мирне, справедливе і стале суспільство, ми маємо захищати Статут ООН, підтримувати його норми та принципи, вдаватися до рішучих заходів щодо відновлення справедливості.

Дозвольте мені бути відвертим – гарна мова Статуту нічого не варта, якщо його не дотримуються. Часу на розмови більше не залишилось, прийшов час діяти!

Організація Об'єднаних Націй повинна консолідуватися, адже здійснюються постійні спроби зруйнувати міжнародний порядок, заснований на правилах, і силою переглянути міжнародно визнані державні кордони.

Це небезпечне падіння у прірву нецивілізованого світу, в якому відсутні жодні правила, має бути зупинено.

У зв'язку з цим виникає необхідність активізувати та посилити роль Генеральної Асамблеї у сфері міжнародного миру та безпеки.

З розповсюдженням конфліктів ми повинні забезпечити максимальну гнучкість та повноту порядку денного Генеральної Асамблеї, яка є єдиним всеосяжним і головним майданчиком формування політики.

Саме тому Україна запропонувала включити пункт щодо «Ситуації на тимчасово окупованих територіях України» до порядку денного поточної сесії Генеральної Асамблеї.

Державам-членам мають надаватися всі можливості для детального розгляду всіх нагальних питань, які потребують уваги міжнародної спільноти.

Як зазначила голова Генеральної Асамблеї, ми повинні «сприяти швидкому та ефективному реагуванню Генеральної Асамблеї на надзвичайні ситуації».

Україна, як одна із віце-голів 73-ї сесії, готова надати цьому максимального сприяння.

Як держави-члени, ми «наділили Раду Безпеки головною відповідальністю за підтримання міжнародного миру та безпеки».

Якими мають бути наші дії, якщо член Ради Безпеки з правом вето, використовує його, не для того щоб сприяти міжнародному миру та стабільності, а щоб допомогти собі уникнути відповідальності?

Настав час наголосити, що зловживання правом вето – це гальмо, що заважає нашій Організації діяти на повну силу.

Ми вважаємо, що прогрес у питанні реформи Ради Безпеки буде важливим внеском у триваючу в ООН широкомасштабні зміни.

У цьому контексті ми підтримуємо започаткування міжурядових переговорів з метою узгодження тексту відповідного документа та готові конструктивно долучитися до цього процесу.

Ми також очікуємо, що поточна реформа в області підтримання миру та безпеки, ініційована Генеральним секретарем за підтримки Генеральної Асамблеї, сприятиме підвищенню можливостей та швидкості Організації у питанні реагування на нові загрози для міжнародного миру та безпеки.

Україна повністю поділяє підхід Генерального секретаря до миротворчої діяльності Організації у рамках концепції «Дії з підтримання миру» (A4P). Це своєчасна можливість для держав-членів та керівництва ООН вжити заходів, спрямованих на реальні зміни у миротворчій діяльності ООН.

Йдеться саме про таку миротворчу діяльність, по яку Україна зверталася до ООН ще у квітні 2015 року, коли я направив відповідного листа, підтриманого Верховною Радою України, на адресу Голови Ради Безпеки, Президента Генеральної Асамблеї та Генерального секретаря ООН.

Навіть після того, як ООН не вдалося запобігти агресії проти України, ми все ще сподівалися на допомогу Організації у врегулюванні конфлікту шляхом розгортання  багатонаціональної миротворчої місії на тимчасово окупованій території Донбасу.

Місії з потужним мандатом та широким колом відповідальності, що сприятиме поверненню миру на українську землю. А не тієї, що допоможе заморозити конфлікт або закріпити присутність агресора та його поплічників на Донбасі.   

Ми серйозно розраховуємо на подальший прогрес у вирішенні цього важливого питання.

Врешті-решт, чітко у відповідності до теми наших сьогоднішніх Загальних дебатів «Зробити ООН корисною для всіх людей», саме за допомогою погодженої Радою Безпеки миротворчої місії, ООН може врятувати численні життя людей та запобігти їх подальшим стражданням.

Пані Голово,

Ми як ніколи налаштовані й надалі захищати кожний клаптик нашої землі від агресора. Крім того, ми продовжимо розглядати всі наявні можливості мирного вирішення конфлікту та відновлення територіальної цілісності України.

Дозвольте мені наголосити, що Україна завжди ставила на перше місце правові та дипломатичні шляхи врегулювання конфлікту.

Пріоритетними для нас є багатосторонні механізми – тому ми звернулися за підтримкою до ООН, ОБСЄ, Ради Європи та інших міжнародних організацій, форумів та форматів. Ми будемо дотримуватися цього підходу й надалі.

Москва має відчути силу міжнародного права.

Ми ініціювали низку справ проти російської сторони в міжнародних судах. У деяких з них вже досягнуто значних результатів.

Зокрема, на початку 2017 року Міжнародний суд ООН наказав Росії скасувати заборону діяльності Меджлісу – представницького органу кримських татар в окупованому Криму.

Проте Росія продовжує ігнорувати таку ухвалу, нехтуючи не лише своїми міжнародними зобов’язаннями, а й демонструючи зневагу до самого Суду.

Ще один важливий елемент нашої справи в Міжнародному суді – це збиття у 2014 році літака МН17 та причетність Росії до цієї трагедії.

Важливо, що Австралія та Нідерланди нещодавно приєдналися до зусиль України притягнути Росію до відповідальності за цей злочин.

Міжнародна спільнота вже вкотре закликає Росію визнати свою відповідальність та припинити деструктивні дії як в Україні, так й деінде.

Ми знаємо, що правовий шлях є найбільш тривалим, але впевнені, що зрештою він дозволить нам добитися правосуддя.

Пані та панове,

Пройшло майже чотири роки з того часу, як Росія здійснила спробу анексії та окупації Криму і міста Севастополь.

За російської окупації Крим перетворився на військову базу, яка загрожує безпеці та стабільності всього Чорноморського регіону.

Ми впевнені, що зростаюча мілітаризація Криму заслуговує на пильну увагу та негайне реагування з боку Генеральної Асамблеї.

Агресивна політика Росії разом із зухвалим використанням летальної зброї посилює загрозу.

Саме тому під час цієї сесії Україна розраховує на вашу активну підтримку відповідної резолюції.

З першого дня незаконної окупації Криму кримські татари та етнічні українці піддаються репресіям та дискримінації. Зафіксовано безліч випадків убивств, катувань, переслідувань та арештів за сфабрикованими звинуваченнями.

Список заручників та жертв російського окупаційного режиму в Криму зростає майже щодня.

Здається, що бути українцем чи кримським татарином у сьогоднішніх реаліях окупованого півострова є кримінальним злочином.

Кримського фермера Володимира Балуха арештували та ув’язнили на 5 років за здіймання українського прапору над власною оселею.

Кримський режисер Олег Сенцов знаходиться за ґратами виправної колонії на півночі Росії, відбуваючи 20-річний термін за сфабрикованими звинуваченнями.

І Олег, і Володимир оголосили голодування на знак протесту, тож зараз вони балансують на межі життя та смерті.

Я глибоко ціную надзвичайний прояв підтримки та єдності по всьому світу в спробі визволити цих хоробрих людей.

На жаль, Кремль залишається байдужим до цих звернень міжнародної спільноти і багатьох представників російської інтелігенції.

Я закликаю країни-члени ООН докласти більше зусиль для того, щоб досягти поваги до прав людини в тимчасово окупованому Криму шляхом прийняття відповідної резолюції Генеральної Асамблеї ООН.

Крім того, з початку російської агресії в 2014 році окупанти утримують на неконтрольованій території Донбасу десятки українців.

Український солдат Сергій Глондар ніколи не бачив свою наймолодшу доньку, адже 3,5 роки знаходиться в полоні.

Усі українські пропозиції обміняти російських громадян, засуджених за злочини проти суверенітету та територіальної цілісності України, на українських, яких тримають як політв’язнів, цілком ігноруються.

Це черговий приклад безвідповідальності Росії: спочатку підбурювати і надсилати своїх громадян на цю війну, а пізніше просто покинути їх на призволяще.

Ось головна риса сучасної Росії – їм байдуже.

Їм байдуже щодо страждань.

Їм байдуже щодо правди.

Їм байдуже щодо закону.

Вони думають, що їх військова міць та статус в ООН дають на це право.

Ми – ті, хто має довести, що вони помиляються.

Ми – ті, хто має змусити їх не бути байдужими.

А інакше, навіщо ми тут зібралися?

Інакше, в чому різниця між світом “до” ООН та світом після створення ООН?

В цілому, Україна завжди вважала захист прав людини одним з наріжних каменів діяльності ООН.

Неможливо досягти стабільного миру та безпеки у відриві від питання щодо прав людини.

Таким чином, ми підтримуємо зусилля повернути питання прав людини до Ради Безпеки ООН та сприяти тісній співпраці між усіма органами ООН, залученими до цього.

Пані та панове,

Моя країна виконує зобов’язання за Порядком денним у сфері сталого розвитку на період до 2030 року та Цілями сталого розвитку. 

У другому кварталі 2018 року українська економіка зросла на 3,8% у річному вимірі. Зростання відбувається десятий квартал поспіль – це точно сталий тренд. Зростання ВВП було зумовлене макроекономічною стабілізацією, покращенням інвестиційного клімату та оздоровленням банківського сектору.

Україна демонструє найкращі темпи зростання серед ринків, що розвиваються.

Попри спрямування майже 6% ВВП на сектор безпеки та оборони, в економічному, соціальному та політичному житті України відбуваються докорінні зміни.

Ми цілеспрямовано впроваджуємо низку прогресивних реформ – від реформи судової системи, освіти, охорони здоров’я до впровадження децентралізації та боротьби з корупцією.

У 2019-2021 роках у зв’язку з членством в Економічній і Соціальній Раді ООН на Україну буде покладено важливу відповідальність.

Базуючись на своєму нещодавньому значному досвіді, моя країна докладатиме зусиль для зміцнення ролі Ради в процесі впровадження та огляду виконання Порядку денного у сфері сталого розвитку на період до 2030 року, насамперед в умовах конфлікту та постконфліктного відновлення.

З-поміж 17 Цілей сталого розвитку Україна, зокрема, вітає ініціативи ООН, спрямовані на подолання голоду у світі.

Сьогодні, в умовах, коли майже 850 млн. людей недоїдають, моя держава не може стояти осторонь та готова запропонувати допомогу для вирішення питань продовольчої безпеки у світі.

Україна, як ніхто інший, знає ціну цій трагедії.

У листопаді ц.р. ми вшановуватимемо 85-ті роковини одного з найбільш страшних злочинів 20-го століття – Голодомору або масової смерті від голоду, штучно організованого в Україні сталінським режимом. Він забрав життя багатьох мільйонів українців.

У цьому зв’язку хотів би поновити свій заклик до Асамблеї вшанувати одну з найбільших трагедій в історії людства шляхом прийняття відповідної декларації.

Пані Голово,

Наша Організація потужна рівно настільки, наскільки ми їй це дозволяємо.

Відтак, наша повна підтримка та міцна політична воля необхідні для того, щоб діяльність ООН відповідала реаліям сучасного мінливого та неспокійного світу.

Як Ви цілком слушно зазначили це в темі цьогорічних дебатів Генеральної Асамблеї ООН «корисною для всіх людей».

Нашим завданням та спільною відповідальністю є збільшити можливості ООН для реалізації нею наших очікувань.

Зробити це завдяки глобальному лідерству, заснованому на спільних цінностях – свободі, верховенстві права та терпимості.

Дякую за увагу.

Президент Петро Порошенко провів зустріч з учасниками 56-го Конгресу Всесвітньої боксерської ради (WBC). Глава держави зазначив, що Конгрес, який відбувся у місті Києві, зібрав понад 600 учасників більш ніж із 164 країн світу. «Це крім іншого є підтвердженням того, що Україна – велика боксерська держава», - сказав Петро Порошенко.

За словами Президента, утвердили цю славу брати Віталій і Володимир Кличко. «І я дякую Фонду Кличко не тільки за просвітницьку, спортивну діяльність, а й за велику благодійну діяльність, яку Віталій та Володимир проводять вже багато років», - додав він.

Глава держави також зазначив, що прапор великої боксерської держави Україна підтримали і підхопили великі чемпіони Олександр Усик, Василь Ломаченко та інші. «Я маю велику приємність та велике задоволення після кожного бою дзвонити та вітати їх, і чути слова великої радості за ті перемоги, які вони  приносять Україні», - розповів Петро Порошенко.

«Я хочу подякувати за той благодійний аукціон, який був організований, блискуче пройшов. І дуже символічно, що кошти від цього аукціону підуть на спорудження і реконструкцію боксерського спортивного залу в місті Маріуполь. Так, нехай він знаходиться за 15 кілометрів від фронту, але це дуже символічно, що пріоритет у розвитку спорту ми надаємо саме Донбасу», - підкреслив Президент.

Петро Порошенко подякував за приїзд до України Президенту Всесвітньої боксерської ради Маурісіо Сулейману та великим чемпіонам боксу, про зустрічі з якими мріють мільйони українців, і хлопців, і дівчат. Це легендарні багаторазовий чемпіон світу в важкій і першій важкій категоріях за версіями WBA, WBC, IBF Евандер Холіфілд, багаторазовий чемпіон світу в другій напівлегкій, легкій, першій напівсередній категоріях Хуліо Чавес, чемпіон світу в середній ваговій категорії за версіями WBC, WBA, IBF Марвін Хаглер і багато інших.

«Вони мріяли про таку зустріч (з легендарними боксерами – ред.) і я дякую за те свято боксу, яке ви разом з Віталієм та Володимиром Кличко принесли в Україну», - сказав Петро Порошенко.

Глава держави висловив переконання, що після сьогоднішньої акції тисячі хлопців з вулиць прийдуть у боксерські зали, і якщо не сотні то десятки нових чемпіонів боксу з’являться в Україні.

В свою чергу, Маурісіо Сулейман зазначив, що історія WBC розпочалася більш, ніж 15 років назад і Україна є важливою країною для Всесвітньої боксерської ради. «Я можу сказати, що 15 років тому мій батько Хосе Сулейман провів першу зустріч WBC тут, у Києві. Хочу зазначити, що для нас всіх є натхненням – це Віталій. Він є прикладом гордості, він є прикладом чесної гри і ті моменти, важкі моменти, які він переживав у своїй кар’єрі – дуже радий бачити його успішним за межами рингу. І це дійсно є натхненням для всіх нас»,  - сказав він.

«Для мене дійсно і Віталій, і Володимир є великим прикладом… Можу сказати, що багато молодих хлопців мріють повторити успіх, повторити кар’єру Віталія і Володимира Кличків», -  також наголосив Петро Порошенко.

Київський міський голова Віталій Кличко зазначив, що Київ дійсно пишається тим, що має честь приймати таку подію в нашій країні. «Багато легенд спорту зібралися у Києві для того, щоб відзначити 56-й конгрес WBC. Київ на цей тиждень став столицею світового боксу», - сказав він.

Він повідомив, що Всесвітня боксерська рада побудує в Україні боксерський зал і цей зал буде називатися «Зал WBC».

Президент України Петро Порошенко повідомив, що він також долучається до цієї ініціативи та подякував усім присутнім – «великим чемпіонам за те, що вони роблять Київ та Україну краще».

Слава Україні!

Шановні друзі!

Щиро вітаю організаторів, учасників та гостей нашого 25-го, ювілейного, Форуму видавців у славетному, в одному з улюблених моїх міст – місті Лева, що вже став знаковою книговидавничою та загальнокультурною подією України, подіє не лише України, а й усієї Східної Європи.

25 років! Невже вже двадцять п’ять. Це досить поважний вік для літературного фестивалю, враховуючи, що час його становлення припав на період глибоких економічних і соціальних, спочатку криз, а потім  перетворень, які переживала Україна за усі роки незалежності.

Символічним є саме місце проведення Форуму видавців, адже українське книговидання почалось ще у ХV столітті із відкриття перших друкарень саме у Львові. З тих часів Львів став в Україні містом із широко відчиненими воротами для європейської культури.   

Змінюється Україна, змінюється і наш форум. Цього року він  оновився і став Book Forum Lviv. Це не просто нова назва – це нова амбіція, заявка на створення активного культурного перехрестя у Центральній Європі. Я дуже тішуся, дуже радію цьому. Це абсолютно прекрасно. Адже представлення книги – це завжди об’єднання людей. Впевнений, що Форум і надалі буде реалізовувати свою місію – гуртувати людей, здатних генерувати і сприймати нові ідеї, поширювати поле культури, і змушувати нас думати про сенси нашого життя в світі, що вічно змінюється.

Не менш важливо, що Форум утвердився як платформа української культури, яка покликана популяризувати твори вітчизняних письменників та книговидавництва в нашій державі, а також репрезентувати, і саме з цим пов’язана нова назва, репрезентувати Україну і українське в світі.

Мені надзвичайно приємно, що з кожним роком книжковий ярмарок розширює рамки свого існування. У дні його проведення  Львів перетворюється на єдиний літературний простір, який збирає все більшу кількість вітчизняних та зарубіжних авторів, інтелектуалів, художників, культурних діячів, видавців і книгорозповсюджувачів і багатьом іншим, яким просто цікава українська книга.

Якщо раніше, в тому числі і у Львові, ми говорили про те, що головне, що загрожує українському книговидавництву – це то, що українці купують російську книгу.

Сьогодні цього вже немає. Ми перейшли той рубікон. Ми сьогодні в своїй державі будемо читати свої книжки на своїй мові!

Вадливо згадати ще один вимір вашої роботи. Українське книговидання стало надзвичайно важливою  складовою інформаційної сфери. Російська агресія і гібридна війна,  розв’язана проти нас, перетворила свідомість українських громадян на  ключову арену протиборства.  

Сила та міць нашої держави не лише в чисельній армії, високооснащених Збройних Силах та розвиненій економіці, але я твердо переконаний – сила і міць нашої держави в українській книзі, українському кіно, в українській музиці, в українських піснях, і головне – в українській мові.

Сьогодні агресор використовує найновіші технології впливу на свідомість українських громадян. Ці технології спрямовані на розпалювання національної і релігійної ворожнечі, пропаганду агресивної війни, порушення суверенітету і територіальної цілісності України.

Саме тому наш з вами спільний обов’язок усіма можливими засобами захистити українське суспільство від дезінформації та деструктивної пропаганди Кремля.

І більше того, не зустрічаючи належного опору, Кремль розширює фронти гібридної війни. Найдалекоглядніші політики, громадські діячі, журналісти, в тому числі і ті, чиї книги присутні на Форумі, говорять про гібридну війну Росії проти Євросоюзу. Кремль хоче знищити європейську єдність, європейську солідарність і  європейську ідентичність. І один із засобів для цього – поширення фейків про Україну.

Якими б вони не були. Починаючи про «їхтамнєт» і закінчуючи про нібито українську ракету, яка збила малайзійський Боїнг. Україну, яка платить найвищу ціну життям своїх героїв, захищаючи східний кордон Європи. Наш з вами обов’язок -  не допустити дискредитації України. Наш з вами  обов’язок - боротися з російською пропагандою в всередині Україні, з російською пропагандою в Європі і в усьому світі.

Щоб перемоги нам потрібно зміцнювати засади нашої  державності. Що є однією з засад нашої державності  - це є українська мова.

Перед нами стоїть важливе завдання забезпечення розвитку і функціонування української мови  - мови як державної в усіх сферах суспільного життя і на всій території України, посилення ролі української мови як консолідуючого фактору в українському суспільстві як засобу зміцнення державної єдності.

Саме на це був спрямований підписаний мною Указ та цілий ряд підписаних мною законів. Але на цьому не можна зупинятись. Нам потрібне законодавче врегулювання всіх питань, пов’язаних зі статусом української мови як державної. Більше того, нам потрібна активна позиція суспільства, спрямована на розширення сфери функціонування і застосування української мови, реалізацією усіх без винятку положень мовного законодавства.

Чому так відбувається. Тому що цього хоче український народ. Соціологічні дослідження засвідчують – ми любимо свою українську мову, ми хочемо її чути, нарешті, і дуже просто – ми хочемо нею говорити!

Це стало драйвом, це стало модним! Ми точно маємо підтримувати цей тренд, бо українська мова має всюди звучати на повний голос. І, до речі, не лише всередині країни. Але найповніше вона розкриває свій потенціал, розвивається і формує своє майбутнє саме у друкованому слові.

Тому, хочу наголосити - держава буде підтримувати українське книговидавництво. Мушу визнати, що сьогодні якість і ефективність державної політики у цій сфері нас ще не задовольняють.

Нам потрібні стимули, які б спонукали  авторів і видавців до створення якісної книги, до задоволення попиту вимогливого українського та європейського читача, до розширення збуту та поширення  книжкової продукції. 

Через це, я маю тверде переконання, покладаю надії на прихід до керівництва Українського інституту книги людини, яка здобула заслужений авторитет і визнання серед книговидавців і читачів, багаторічного організатора і директора Форуму видавців,  пані Олександри Коваль.

Успіху Вам, пані Олександро!

Ринок свободи – фокусна тема цьогорічного
Форуму – як ніколи актуальна для України. Адже протягом усіх років незалежності ми плекаємо ідею свободи як головний чинник у формуванні високорозвиненої особистості, здатної легко інтегруватися у світове співтовариство, та основоположну цінність у ствердженні могутньої суверенної української держави. 

Незважаючи на всі загрози та перепони, рух до Європейського Союзу – це не прагнення і бажання тільки Президента, це свідомий цивілізаційний вибір та воля всього українського народу. Наголошую, майже п’ять років тому українці здійснили Революцію Гідності заради свого європейського майбутнього. І тому іншого шляху в нас немає і бути не може.

Протягом останніх років ми остаточно усвідомили, чого вартує наша свобода і якою ціною ми з вами сплачуємо за можливість жити у суверенній, вільній, незалежній демократичній державі.

Я переконаний, що завтра Верховна Рада України підтримає мої Президентські Конституційні зміни, де ми закріпимо цей шлях розвитку нашої держави, цей цивілізаційний вибір як європейський і євроатлантичний. Ми закріпимо його в нашій Конституції, розпочавши цей процес саме завтра.

Наша з вами свобода не буде  розмінною монетою ні у грі зовнішніх сил, ні на своєму ярмарку політичного гонору і марнославства.

Висловлюю щиру вдячність організаторам нашого форуму за багаторічну віддану працю.

Переконаний, що цьогорічний Форум продемонструє унікальну програму читань, публічних розмов, яких зараз потребує Україна – високоінтелектуальних, відповідальних, патріотичних, заходів, які сприятимуть активному розвитку вітчизняного видавничого простору та розширенню міжнародних культурних зв’язків.

Принагідно хочу привітати авторів та видання, які стали лауреатами щорічної дуже авторитетної, дуже престижної премії «Українська книжка року», про що мною підписано відповідний Указ.

Із задоволенням вітаю Жулиньского Миколу Григоровича – автора та ТОВ «Видавниче підприємство «Ярославів Вал» за книжкове видання «Моя Друга світова: роман-хроніка в голосах»; Степовика Дмитра Володимировича – автора та державне спеціалізоване видавництво художньої літератури «Дніпро»; Фальковича Григорія Аврамовича – автора та ТОВ «Видавництво «Часопис» Дух і літера».

Бажаю усім авторам міцного здоров’я, нових творчих звершень, а    видавництвам – процвітання та нових успішних проектів.

Процвітання сьогодні – це точно вже реальність, коли українське видавництво українських книжок має для цього усі умови. А ми будемо допомагати.

Усім організаторам, учасникам і гостям Форуму зичу життєвої наснаги, невичерпної енергії, ефективної реалізації творчих задумів та просто усім читачам - отримати задоволення від читання найкращої в світі для нас книги – української книги.

Слава Україні!

Перш за все хочу подякувати Віктору Пінчуку, пані Олені, YES за цю фантастичну подію.

Подивіться як змінився наш «Арсенал», як футуристично він зараз виглядає – підходу до аудиторії, до тих, хто виступає.

Я дякую за це стратегічне бачення майбутнього, яке сьогодні ми маємо обговорити.

Я дякую за те, що ми продовжуємо традицію, яку ми встановили на минулій Ялтинській конференції – ми віримо, що наша зустріч наступного року відбудеться в Ялті. Не колись, а наступного року. Ми маємо бути оптимістами.

Шановні пані та панове!

Дорогі співвітчизники, які дивляться зараз нас у прямому ефірі!

Я щиро радий вітати вас на ювілейній зустрічі Ялтинської європейської стратегії. Мені здається, ми вже довели не один раз, що це найкраще місце для того, щоб обговорювати стратегію і я з приємністю зараз бачу величезну кількість щирих друзів України. Я хотів би перш за все подякувати кожному з вас за вашу тверду, незмінну та багаторічну підтримку нашої держави, яку ви демонструєте не тільки словами, а конкретними справами, конкретними діями.

Я хотів подякувати пані Керсті Кальюлайд, хотів би сказати, що Президент Естонії є яскравий приклад особистого лідерства у підтримці України.

І я радий вітати великого друга мого і великого друга України Валдіса Домбровскіса. Я дякую, що сьогодні підписаний документ, який ми сьогодні підпишемо – документ про надання Україні макрофінансової допомоги, про яку ми домовились на саміті «Східного партнерства». Спасибі за рішення продовжити санкції проти понад ста п’ятдесяти фізичних осіб та близько п`ятдесяти російських компаній. І новина про те, що Суд Євросоюзу зараз відмовився знімати санкції з російських компаній, з російських банків нас теж, як ви розумієте, порадувала.

Окремо хотів би привітати гостей із Сполучених Штатів Америки. Відносини між Києвом і Вашингтоном ніколи, наголошую, ніколи не були такими близькими і такими ефективними, як в останні роки. І до цього, щоб це відбулося, стало реальністю, долучилося дуже багато людей і з Білого дому, і з Капітолію. Але особливо хотілося б згадати сенатора Джона Маккейна і його дуже унікальну роль в підтримці нашої держави. Він по-справжньому був великим другом України, він був відданим захисником західних цінностей і робив все можливе, щоб укріпити трансатлантичну єдність. Я нещодавно повернувся з Вашингтону, де ми брали участь в просто унікальній церемонії прощання з сенатором – я був вражений цим і не міг в цей час не бути там. Земля йому пухом.

Друзі, приємно бачити також наших партнерів з Північноатлантичного альянсу. Наш  діалог з НАТО вже  давно вийшов за межі партнерського на рівень справжніх союзників. Ми маємо чітко це усвідомлювати. Я хочу подякувати і нинішнього Генерального секретаря Єнса Столтенберга, і великого друга України Генерального секретаря Расмусена – ми вітаємо вас і спасибі, що ми разом.

Шановні друзі, учасники Форуму!

Багато що змінилося за рік з минулої Ялтинської конференції. Але «Наступний рік у Ялті» - залишилося. За рік, що минув, багато хто, напевно, пригадує  тодішню нашу дискусію. Це була гостра дискусія. Одним із її результатів, пам’ятаєте як гостро стояло питання Вищого антикорупційного суду? Чи буде чи ні він створений? Хочу скористатися цією можливістю – сьогодні 14 вересня, 15 закінчується термін прийняття документів від кандидатів на посаду суддів Вищого антикорупційного суду. Молоді, амбітні, справжні патріоти і професіонали – хто ще не встиг або не вирішив подавати чи ні – прошу брати участь в конкурсі. Без вас цього не має відбутися. Це ваша роль в побудові нової України. Ваша роль у візії нового майбутнього України як країни, яка успішно долає корупцію.

За цей рік ми також ухвалили низку інших важливих реформаторських рішень. Ми прийняли Закон «Про національну безпеку України». Чому це так важливо? Тому, що нарешті він відкриває, створює всю законодавчу базу і відкриває з боку України двері до Північноатлантичного альянсу. Нагадаю, що чотири роки тому, коли я був обраний Президентом, на законодавчому рівні офіцерам НАТО було заборонено входити і до Генерального штабу, і до Міністерства оборони. Був прийнятий Закон про кібербезпеку, проведена медична, освітня реформа, надзвичайно революційний реформаторський Закон про приватизацію. Нарешті скасований валютний декрет, який, мені здається, ще Леонід Данилович підписав уже 25 років тому про обмеження валютної свободи. Тоді це був вимушений крок. І зараз ми з впевненістю дивимося в майбутнє і тому прийняте це рішення.

Ще один рівень свободи у прямому діалозі з бізнесом, виконуючи побажання бізнесу, коли у нас є через безвізовий режим свобода руху людей, свобода руху товарів через поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі, вільний рух послуг і вільний рух капіталів. Це ознака цивілізованої європейської країни. Нарешті прийняті закони про акціонерні товариства та товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. Дякую Парламенту, що він проголосував президентські пропозиції до Закону про єдине вікно на митниці – не треба ходити по всяких чиновниках, бюрократах, а інколи корупціонерах – треба обмежити контакти людини і держави і зробити їх максимально прозорими. .

Так, ми не стоїмо на місці, і піднялися у світовому рейтингу інновацій. ProZorro стало не лише символом антикорупції. Воно побудоване на хмарних технологіях, на відкритому коді, SCRUM-технологіях. Запущено єдиний веб-портал використання публічних коштів з десятками мільйонів документів  у форматі відкритих даних. Немає більше бар’єру для того, хто хоче брати участь у цьому процесі. Електронні державні послуги стають, нарешті, символом нашого життя. Багато було розмов про blockchain. Розпочато, нарешті, процес переведення на blockchain Державного земельного кадастру, Реєстру речових прав.  Національний банк готується до запуску національних електронних грошей.

Реформа системи охорони здоров’я, яка була підтримана багатьма з вас і відбулася дякуючи вам зараз передбачає, уявіть собі, запуск телемедицини на селі, рятуючи життя тисяч українських селян. І високий динамізм в інноваціях характерний зараз і для української фармацевтики. Ми впроваджуємо інновації в освіті, в школах та університетах. Друзі, батьки. В кого цього року діти пішли у перший клас – це інша школа. Це не просто слоган «Нова українська школа» - це школа, де дітей поважають, де вони не сидять в класах, де вчителі, які пройшли перепідготовку, шанують і діти прагнуть вже йти назад до школи. Витратьте час, прийдіть у перший клас і подивіться як змінилася і що означає нова українська школа.

Друзі, IT-галузь зараз формує 3% ВВП, а в структурі українського експорту нарешті посідає третє місце після агрокомплексу та металургії. На стику АПК та IT народжується нова галузь – agritech. Цього слова не було ще декілька років тому.

https://www.president.gov.ua/news/vistup-prezidenta-na-15-j-shorichnij-zustrichi-yaltinskoyi-y-49590