Парус зіпрів, впали вітрила
Між голих мачт зле вітер свище
Пенсійний люд складає крила
Гниє в багні казенне днище…

Той корабель – звуть Україна,
Він як віслюк, став на розпутті
Бо перед носом – дві морквини
Одна Європа, інша Путін…

2
Більша біда – домашнє лихо
Прокляття древнє, клята вада,
Бо продає державу стиха
Схильна до зрад, хохляцька влада.

І бутафорний капітан
Обітницю Оранті зрадив
Ввів корабель в плачевний стан
Й чимдуж ховає в офшор клади.

Та екіпаж вже острах втратив
Бунтує палубна команда,
Й скандує: – За державну зраду
На рею – злодія-гаранта!

3
І я, вклоняючись доземно
Молюсь апостолам буття…
Прошу – зрубайте і зітріть,
Спаліть, зарийте в чорноземи
Владне, нелюдяне сміття.

Як в пеклі згинуть лизоблюди
І щезне здирників орда,
Прийдуть до влади чесні люди –
Тоді й настане благодать…

** – крекчуть жаби – продажні медійні лакеї, які в упор не хочуть бачити страшного соціального розшарування українського суспільства. 
Ті лизоблюдні жаби – які не хочуть навіть чути в якому плачевному, жахливому стані знаходиться нині народ.

Які, як запопадливі цуцики вилизують владу і не хочуть бачити\чути правду про те, як підлі чиновні злодії жируюь на народних бідах…

18.10.18