хочу сюди!
 

Vitalina

34 роки, овен, познайомиться з хлопцем у віці 28-35 років

Замітки з міткою «оос»

Війна стукає в наші серця щоденно

Карта ООС (АТО) станом на 20 червня 2019
20-06-2019 13:42

Ситуація на сході країни (карта АТО) станом на 12:00 20 червня 2019 року за даними РНБО України.

Вчорашній день був одним з небагатьох за останні тижні, коли російсько-окупаційні війська не застосовували зразки зброї, забороненої до використання в районі проведення Операції Об'єднаних сил. Проте, противник продовжував обстрілювати позиції українських військ з піхотної зброї, інформує Ukr.Media.

За вчорашню добу, 19 червня, в штабі операції Об'єднаних сил обліковано двадцять чотири ворожі збройні провокації по всій лінії зіткнення, без застосування противником артилерії та мінометів.

Військовослужбовці Збройних Сил України вели активні оборонні дії та відкривали вогонь у відповідь зі штатної піхотної зброї.

На превеликий жаль, минулої доби внаслідок ворожих обстрілів загинув військовослужбовець Збройних Сил України.

Ще двоє військовослужбовців зі складу об'єднаних сил зазнали поранень та бойових травм. Наразі вони отримують невідкладну медичну допомогу.

За інформацією української розвідки, минулої доби влучним вогнем у відповідь на ворожі збройні провокації наші військовослужбовці знищили одного окупанта. Ще одного бойовика зі складу російсько-окупаційних військ вдалося поранити.

Луганський напрям

Тут вчора зафіксовано десять ворожих збройних провокацій.

Кожен з населених пунктів, що знаходиться у смузі дій зазначеного оперативно-тактичного угруповання, вчора потрапляв під ворожий вогонь по одному разу, за виключенням н.п. Кримське та Новотошківське, які були обстріляні двічі.

Збройні провокації з боку противника почалися о 10:35 ранку з ворожого прицільного обстрілу наших позицій біля Новозванівки. Там російсько-окупаційні війська застосували проти наших військових автоматичні гранатомети АГС. Ворог бив з напрямку с. Калинове.

Після доволі тривалої паузи, вже надвечір противник відновив збройні провокації, і до кінця доби здійснив ще цілу низку прицільних обстрілів із застосуванням гранатометів та стрілецької зброї.

Так, під ворожий вогонь потрапляли позиції українських військ біля н.п. Луганське, Зайцеве, Південне, Попасна, Світлодарськ та Новотошківське. Переважно противник застосовував автоматичні та ручні гранатомети та стрілецьку зброю, включно з кулеметами великого калібру.

У семи випадках військовослужбовці Збройних Сил України відповідали ворогу з аналогічного озброєння, вчасно та рішуче реагуючи на його провокації.

Донецький напрям

За минулу добу обліковано чотирнадцять фактів відкриття вогню в бік позицій українських підрозділів.

Там ситуація була дещо інакшою, зокрема противник активізувався вже з перших годин нової доби. Так, вночі російсько-окупаційні війська відривали вогонь тричі.

Тоді під обстріли потрапили опорні пункти Об'єднаних сил в районі Миколаївки, Лебединського та Мар'їнки. Під час обстрілу Миколаївки, що стався близько першої години ночі, окупанти застосували ручні та автоматичні гранатомети. Обстріл був прицільним, відтак наші захисники відкрили щільний вогонь у відповідь зі стрілецької зброї та станкових гранатометів, що змусило противника припинити вогонь.

Після нічних обстрілів противник дещо вгамувався, і упродовж всього дня ворожих обстрілів на донецькому напрямку не фіксувалося. Але надвечір російсько-окупаційні війська знову активізувалися, і до кінця доби вчинили ще одинадцять збройних провокацій в бік наших підрозділів.

Зокрема, чотири рази противник відкривав вогонь біля с. Водяне, двічі в районі Пісків та Богданівки, а також по одному разу неподалік Павлополя, Лебединського та Гнутового.

Наші оборонці чітко ідентифікували місця, звідки противник вів прицільний вогонь, та влаштували окупанту гідну відсіч із застосуванням стрілецької зброї та гранатометів різних типів.

Обставини на лінії фронту сьогодні, 20 червня

З початку поточної доби станом на 12:00 в районі проведення операції противник відкривав вогонь шість разів, у тому числі із заборонених калібрів.

Так, о 04:15 ранку противник здійснив вогневий наліт на позиції Об'єднаних сил в районі н.п. Травневе, витративши десять мін 120-го калібру. Вогонь вівся з напрямку с. Гольмівське, наші оборонці відповіли противнику вогнем з гранатометів та стрілецької зброї.

Далі, о 06:00 ранку ворог випустив шість мін цього ж калібру неподалік с. Новолуганське, та дві міни калібру 82 мм в бік захисників н.п. Майорське.

Окрім того, ворожі постріли зі стрілецької зброї фіксувалися вночі та вранці поблизу Луганського, Павлополя та Мар'їнки, де російсько-окупаційні війська застосовували гранатомети.

Підрозділи Об'єднаних сил вели вогонь у відповідь зі штатного озброєння, без ведення вогню із заборонених калібрів.

Внаслідок цих обстрілів, з початку поточної доби один український військовослужбовець дістав поранення, та ще один зазнав бойового травмування.

Станом на зараз наші оборонці продовжують надійно контролювати противника по всій лінії зіткнення.

Інформація Головного управління розвідки Міністерства оборони України

Російське окупаційне командування продовжує утримувати у районах передових позицій з'єднань і частин 1 та 2 армійських корпусів, у готовності до негайного застосування заборонені Мінськими домовленостями вогневі засоби, зокрема артилерійські системи, міномети та танки. При цьому противник збільшив кількість тренувань корегувальників вогню артилерійських і мінометних підрозділів, під керівництвом інструкторів ЗС РФ.


Також, на полігонах тимчасово окупованої території у Донецькій та Луганській областях зросла інтенсивність проведення стрільб артилерійськими та мінометними підрозділами, екіпажами танків, бойових броньованих машин, гранатометниками та снайперами.

https://ukr.media/ukrain/394922/

Отож і воно, що ООН бездіяльно!

Пятниця, 8 травня 2020, 19:12 • Саша Картер • 9900

МЗС Німеччини: наша нездатність встановити мир в Україні - підриває довіру до Радбезу ООН
МЗС Німеччини: наша нездатність встановити мир в Україні - підриває довіру до Радбезу ООН

КИЇВ. 8 травня. УНН. Нездатність Ради Безпеки ООН покласти край війнам в Лівії або Сирії або встановити мир на Близькому Сході і в Україні підриває довіру до ради і міжнародної спільноти в цілому. Про це заявив міністр закордонних справ ФРН Хайко Маас на спеціальному засіданні на високому рівні за формулою Аррії з нагоди 75-ї річниці закінчення Другої світової війни в Європі, передає кореспондент УНН.

“Наша нездатність покласти край війнам в Лівії або Сирії або нездатність встановити мир на Близькому Сході і в Україні підриває довіру до цієї Ради (Безпеки ООН — ред.) і міжнародної спільноти в цілому”, — сказав Маас.

За його словами, пандемія COVID-19 нагадала всьому світу, як активна діяльність може врятувати життя. Міністр зазначив, що це справедливо для кожного конфлікту.

“Ми повинні усунути грубі причини, чи то реакція на слабке управління, порушення прав людини або зміна клімату”, — підкреслив він.

Як писав УНН, ООН заявила, що настав час вирішити конфлікт в Україні.

Джерело: УНН

І наші дають березової каші маскалям

ВСУ знищили бетонований ДОТ терористів «ДНР»: відео

26 травня 2020 р о 09:23

Військовий журналіст Андрій Цаплієнко опублікував відео знищення бійцями 54-ої бригади Збройних сил України бетонованого доту (довготривала вогнева точка) російських окупантів на Донбасі. Коментар в «ютубі» лаконічний:

«54 окрема механізована бригада працює по позиціях першого армійського корпусу ЗС РФ (ДНР) роа (російської окупаційної армії)».

На ролику, знятому безпілотним літальним апаратом, коригувати вогонь, вже зруйнована бетонна позиція димить. Потім на ній видно потужний вибух. Потім ще один в проломі з яскравим спалахом - ймовірно, вибухнули боєприпаси.

У «телеграмі» Андрій Цаплієнко більш багатослівний:

«Працює" 54-ка ". Пригнічує позиції бойовиків, з яких ведеться обстріл українських військових. На фронтовому мовою така вражаюча точність називається «ювелірної».

Реал

Карта і ситуація ООС станом на 3 липня

Карта ООС станом на 3 липня

Бойовики активізувалися на донецькому напрямку

Міноборони України

Міністерство оборони України опублікувало карту бойових дій станом на середу, 3 липня.

Так, на луганському напрямку під обстріли потрапили позиції наших бійців біля Новолуганського та Болотного. 

На донецькому напрямку противник порушив "режим тиші" 7 разів. Ворожі обстріли зафіксовані поблизу Лебединського, Мар'їнки, Новотроїцького, Красногорівки та Широкиного. 

З початку поточної доби бойовики здійснили 5 обстрілів.

Нагадаємо, впродовж минулої доби, 2 липня, незаконні збройні формування здійснили 13 обстрілів позицій українських військовослужбовців урайоні проведення ООС. У тому числі вісім - із застосуванням забороненого озброєння. Минулося без втрат серед наших бійців.

Українські герої знищили "військову міць" бойовиків

Українські герої знищили "військову міць" бойовиків: ходитимуть пішки

 31.01



Українські герої знищили "військову міць" бойовиків: ходитимуть пішки
Путінські найманці весь час наривалися своїми обстрілами та провокаціями
Українські герої знищили "військову міць" бойовиків: ходитимуть пішки
Проросійські бойовики 30 січня вчергове провокували українських бійців на напрямку Сокільники – Кримське.

У свою чергу, військові 30 січня знищили МТЛБ (багатоцільовий транспортер легкий броньований) бойовиків. Про це інформує прес-служба операції об'єднаних сил (ООС).

"30 січня ворог вдався до чергової провокації на напрямку Сокільники – Кримське, що на Луганщині, та розпочав обстріл наших оборонців, застосовуючи мінометну батарею та зенітну установку ЗУ-23-2, яка була встановлена на МТЛБ-У", - йдеться у повідомленні.

Українські бійці, котрі обороняються на зазначеному напрямку, мають у частині два добре підготовлені підрозділи. Зокрема, маневрену вогневу групу, призначену для боротьби з артилерійськими та мінометними батареями ворога та підрозділ винищувачів танків, на озброєнні якого є сучасні ПТРК "Стугна-П" і "Корсар".

"Названі підрозділи добре підготовлені, особовий склад пройшов бойове злагодження ще до прибуття в район проведення операції Об'єднаних сил", - розповіли в штабі ООС.

За словами військових, за лічені хвилини після початку ворожого обстрілу маневрена вогнева група нанесла удар у відповідь, а розрахунок української "Стугни-П" здійснив пуск по ворожому броньованому об'єкту, з якого вівся обстріл наших бійців.



"Результат наших дій у відповідь: мінометна батарея ворога подавлена; МТЛБ-У ворога разом з розрахунком зенітної установки ЗУ-23-2 знищено. Особовий склад розрахунку "Стугна-П" поданий до нагородження", - підкреслили військові.

Нагадаємо, загроза повномасштабного вторгнення Путіна висить над Україною уже давно, однак не варто забувати, що реалізація такого сценарію є більш ніж реальною.

Росія за місяць може розгорнути необхідні сили для початку широкомасштабної агресії проти України.

https://znaj.ua/events/207515-ukrajinski-geroji-znishchili-viyskovu-mic-boyovikiv-hoditimut-pishki?utm_source=iua

Карта ООС: ситуація на сході України на 1 грудня

Карта ООС: ситуація на сході України на 1 грудня
 1 грудня 2018, 15:00
Читать на русском

Минулої доби, 30 листопада, в районі проведення операції Об’єднаних сил кількість ворожих збройних провокацій з боку російсько-окупаційних військ помітно зменшилася. Всього за добу по всій ліній бойового зіткнення в штабі операції нарахували 6 прицільних обстрілів з боку противника, тоді як попередньої доби таких обстрілів було 14.

Луганський напрямок

Тричі упродовж доби, що минула, російсько-окупаційні війська відкривали вогонь тут.

І вкотре противник виявляв активність біля н.п. Хутір Вільний. Там вчора відбулося два ворожі обстріли – о 13:40 та о 15:00. У першому випадку противник обстріляв наші позиції з використанням ручних та автоматичних гранатометів і кулеметів великого калібру, а під час другого обстрілу ввів в дію озброєння бойових машин піхоти та СПГ.

В обох випадках військовослужбовці Об’єднаних сил дали противнику гідну відсіч, відкривши вогонь у відповідь зі штатної зброї.

Третім випадком порушення перемир’я на Луганському напрямку з боку окупанта став мінометний обстріл в районі н.п.Луганське. Рівно о 16:00 підрозділи російсько-окупаційних військ відкрили вогонь з мінометів 120-го калібру, випустивши з цієї забороненої зброї близько десятка снарядів. Під час вогневого нальоту, що тривав майже годину, противник, зі сторони окупованого селища Логвинове вів вогонь також з кулеметів великого калібру та гранатометів різних типів.

Ворожий вогонь ніс пряму загрозу життю і здоров’ю наших захисників, тож військовослужбовці Збройних Сил України відповіли окупанту вогнем зі штатної піхотної зброї.

Донецький напрямок

Там вчора зафіксовано два випадки порушення російсько-окупаційними військами режиму перемир’я, під час одного з яких ворог застосував міномети калібру 82 мм. Сталося це вчора близько 11:00 ранку, коли зі сторони с. Пікузи противник випустив дві міни згаданого калібру в бік оборонців Гнутового.

Надвечір противник знову активізувався, завдавши вогню в бік наших позицій одразу у двох районах – біля Красногорівки та знову ж таки Гнутового. Під час цих обстрілів, що тривали до 20:00 вечора російсько-окупаційні війська вели вогонь автоматичних та ручних гранатометів та стрілецької зброї.

У відповідь на ворожу вогневу активність, захисники України застосували в бік противника піхотне озброєння.

Все-таки не герои: почему ВСУ не пытаются вернуть военнопленных


«Мистическое» попадание восьмерых украинских военнослужащих в плен к сепаратистам ЛДНР уже все успели обсудить и выдвинуть свои уникальные теории. Но факт остается фактом – это в любом случае «фиаско» для ВСУ.
Если рассматривать версию о том, что военнослужащие, которые уже вот как пять лет воюют с сепарами, заблудились на местности, которую должны знать, как свои пять пальцев – то это ставит под вопрос заявления высших командных чинов о «сильнейшей армии Европы».
Если брать версию с дезертирством, то тут все еще хуже, – куда смотрела СБУ? Ведь восемь военнослужащих прославленной 53-й механизированной бригады схватили с собой чрезвычайно важные документы, касающиеся части, сели на КамАЗ и совершили успешный прорыв через пограничные пункты «Березове 1 и 2»!
Имеется еще третья теория – предатель был лишь один – водитель. Он, не поставив в известность остальных военнослужащих, находившихся в машине, увез их на территорию к противнику. Правда вопросы вызывает тот факт, что никто из сослуживцев не «удержал товарища от совершения недостойного поступка», а их, на минуточку, было семеро!
Что интересно, официальной информации почти нет. Имена попавших в плен мы узнаем от журналистки-волонтера, а не от пресс-службы ООС. Странным кажется и тот факт, что на данный момент
ни одно должностное лицо ВСУ не предприняло попыток вернуть военнопленных, что делает версию о предательстве наиболее вероятной.
Стоит только вспомнить о наших моряках: тогда о требовании
их освободить трубили все кому не лень. Их выставляли героями, широко освещали нападение в СМИ. Имена и фамилии, фотографии моряков, в том числе и самого младшего из всей команды – Андрея Эйдера, который отправился в первое плавание и «попал» – все это стало известно широкой публике буквально в первые три дня. Нынешний инцидент пусть и несколько отличается от случая с моряками – там, в плен попали к России, а тут к сепаратистам, но замалчивается он очень подозрительно. Информация о судьбе военнослужащих, не пестрит на первой полосе украинских изданий: ее или попросту нет, или же она скрыта где-то на «двадцатых страницах», что делает версию о предательстве наиболее вероятной…
Тем не менее, этот инцидент вызвал большой общественный резонанс и уже которые сутки будоражит Генштаб ВСУ. В связи с этим, новоиспеченный начальник генштаба Руслан Хомчак принял решение снять с должности командующего ОТГ «Север» Игоря Красоту и назначить на его место Олега Микаца.
Так же новый командующий отстранил от исполнения служебных обязанностей командира 53-й бригады Александра Грузевича.
Все эти увольнения и назначения, проходящие под предлогом наказания виновных, на самом деле имеют другую, более глубокую проблему. В последнее время в ВСУ проходят кадровые изменения в высшем командном составе, и назначаются генералы, у которых имеется «колоссальный опыт» сотнями бросать личный состав в котлах. Теперь пришла очередь до назначения на высокую и ответственную командную должность Микаца, который лично несет ответственность за потерю донецкого аэропорта и гибель множества простых солдат, брошенных им в развалинах терминала...

«Космические потери» Билецкого


На днях в интервью «Апострофу» Андрей Билецкий рассказывал о дальнейших политических планах «Нацкорпуса». В принципе, ничего нового не было сказано – все так же говорилось о необходимости создания единого фронта националистических сил (снова попытаться запрячь лебедя, рака и щуку вместе), о «хорватском сценарии» возвращения Донбасса (интересно, в Украине остался хоть кто-то, кто еще не предлагал этот сценарий?) и о планах уничтожить Россию изнутри, путем создания там социальных кризисов и военных конфликтов (прям дежавю планов Троцкого разжечь искры революций в странах империализма).
Как видите, действительно, ничего нового.
Кроме одного – фразы о «космических потерях» ВСУ: «Мы уже после Минска-2 потеряли более тысячи человек, это именно убитых, не считая погибших в результате ранений, инсультов, самоубийств. Наши потери – это космические цифры для современных войн».
Фраза эта сказана в контраст с перспективами потерь украинской армии в случае пресловутого «хорватского сценария». Тут, конечно, можно поспорить с Билецким, да и вообще – поинтересоваться, откуда у него такая уверенность? Однако этот спор будет бессмысленным – тут могут рассудить только реальные действия.
Но вот в чем можно согласиться с лидером «Нацкорпуса» – так это с утверждением о «космических потерях». Только немного в другой плоскости.
Если буквально судить по фразе Билецкого – то может создаться впечатление, что у нас там на Донбассе подобие корейской 38-й параллели образца так 1953 года. Однако это же не так. Танковые армады под прикрытием авиации не штурмуют наши позиции, нет мощных штыковых атак с переходом в мясорубку в окопах. Более того, многие, что с той, что с нашей стороны уже наизусть изучили расположение друг друга, а кто-то даже втихаря устраивает переговоры в эфире, договариваясь «не портить друг другу жизнь» в праздничные дни или выходные. Так что именно боевые потери – отнюдь не уникальны для стандартной окопной войны в условиях видимого перемирия.
Однако потери – огромны. Только потери эти – небоевые.
В октябре 2017 Анатолий Матиос озвучил цифру более 10 тысяч, сейчас прошло полтора года. Вот глядя на такую ситуацию начинаешь думать, что Донбасс – это прям Вьетнам или Афган (а то и вместе), где колонны постоянно попадают в засады, а из каждого окна населенного пункта глядит злобными глазами подросток с автоматом в руках, а земля буквально горит под ногами.
Но и этого нет!
Так в чем же причина таких потерь???
Причина – в уникальности этой войны. И цифры – действительно космические для ОБЫЧНЫХ современных войн. У нас ситуация, когда военнослужащие не только не верят в возвращение Донбасса, но и видят, как руководство всячески это подтверждает. На самом деле, уже ничего не исправит ситуацию после фразы Порошенко о том, что военным путем Украина не будет возвращать Донбасс.
Кто-то возразит – так армия стоит на линии разграничения, чтобы не допустить российского вторжения! В это можно было с трудом верить, но лишь до тех пор, пока тот же Порошенко не стал заявлять о недопустимости втягивания Украину в открытую войну с Россией, где у России явное преимущество!
Вот так попытка осознать свою роль и предназначение на линии разграничения и превращается для бойца в горький риторический вопрос. Настолько горький, что хочется либо нажраться, либо застрелиться…
Отсюда и «космические» потери.

Мы снова знаем, как вернуть Донбасс!


Как говорится – шутка, сказанная дважды, перестает быть смешной.
Хотя, возможно, нас просто считают беспамятными, либо мы таковыми и являемся.
Знаете, что лучше всего знают наши светлые головы из Кабмина и Верховной Рады? Правильно – как вернуть Крым и Донбасс (про экономику и другие вопросы я промолчу). А знаете, чего уже пятый год эти же светлые головы никак не могут сделать? Удивительно, – вернуть Крым и Донбасс!
Столь удивительный парадокс должен посеять сомнение – а действительно ли они знают, как вернуть «временно оккупированные» территории? Ведь каждое новое интервью, в котором очередная мудрая голова излагает свои гениальные планы по решению проблемы, весьма активно распространяют ведущие СМИ, называя собеседника, как минимум, «экспертом».
Что ж, давайте постараемся разобраться, насколько в принципе компетентны эксперты из Кабмина и Верховной Рады, и точно ли они знают, как решать проблемы нашей страны. В качестве примера возьмем интервью  министра по вопросам временно оккупированных территорий и внутренне перемещенных лиц Украины Юрия Грымчака «Фактам».
Итак, министр заявляет, что наш Президент (само-собой!), МИД и другие структуры направляют усилия на реализацию программы ввода миротворцев ООН на Донбасс. Все по хорватскому сценарию.
Для тех, кто забыл, напомню: этой теме уже больше полугода, последний «хайп» закончился тем, что вопрос с миротворцами забуксовал. Но мы же забыли об этом, не правда ли? Так что можно его снова попытаться закинуть – ведь нужно же напоминать гражданам, что наше руководство неустанно работает над решением проблемы Донбасса. Причем, чем ближе к выборам, тем интенсивнее нужно… напоминать.
Ну да ладно, смотрим дальше (может, Грымчак просто отсутствовал где-то во время прошлого «хайпа» вокруг этой темы – простим ему это).
А дальше министр уверяет, что сей план уже предложен мировой общественности, и мы имеем поддержку от всех основных игроков – только Россия упорствует. А почему она упорствует? Она надеется, что власть у нас поменяется, и все изменится. Но Грымчак уверен, что этого не произойдет – потому что власть у нас не поменяется (ну вы поняли намек – если Порошенко уйдет, то нас захватит Россия – все просто и честно, не ошибитесь на выборах)).
Ладно, господин министр, агитационную часть мы приняли, давайте же, наконец, аналитику!
Грымчак продолжает описывать историю с Восточной Славонией и Хорватией, в ходе которой с помощью миротворческого контингента ООН на мятежных землях были восстановлены хорватские законы (кому интересна эта история – почитайте на досуге, ибо здесь расписывать будет долго). Но вот незадача! В отличие от той истории, на территории Донбасса присутствуют внушительные вооруженные формирования, которые, согласно замыслу министра, должна вывести Россия – правда, с чего бы она станет это делать, он не поясняет. Ну, сценарий такой, не понимаете что ли!
Однако дальше начинается вообще нечто: Грымчак сообщает, что положительным моментом конфликта на Донбассе, в отличие ситуации в Хорватии, является… отсутствие этнической, религиозной и какой-либо еще «болезненной составляющей» – вся проблема, оказывается, во вмешательстве России! Видимо, убрав оттуда «российскую составляющую», уже на следующий день население резко станет «свидомым», начнет пользоваться исключительно украинской мовой, и решительно бросится в новую автокефальную Церковь… Оно же, на самом деле, только и ждет прихода тех, кого мы сами массово ругаем в соцсетях и под стенами Рады. Разве нет?
В общем, проанализировав этот «экспертный опус», выкинув оттуда старый «хайп» с миротворцами и бред о «положительном моменте», у нас остается лишь один посыл.
А посыл этот – агитационная часть.
Если власть у нас изменится – Донбасс мы потеряем навсегда, а может, и суверенитет. Так что – голосуйте правильно!
Вот и вся «экспертность» наших мудрых голов.

Гибридное миротворчество


29 сентября в своем выступлении в Национальной академии правовых наук в Харькове Петр Порошенко сделал сенсационное заявление, которое обескуражило как украинских патриотов, так и противников Украины. «Силового сценария по освобождению Донбасса не будет» - объявил президент. Причиной такого решения, по словам Порошенко, является тот факт, что в Украине ценят человеческую жизнь!
Вот уж действительно, та самая ситуация, при которой вопросов стало больше, чем ответов!
Во-первых, если силовой операции по освобождению Донбасса НЕ БУДЕТ, то что тогда – Операция объединенных сил? И какова ее цель?
Во-вторых, если силового освобождения Донбасса НЕ БУДЕТ, то для чего сегодня подразделения ВСУ занимают населенные пункты в «серой зоне»? Для имитации бурной деятельности? Или для упрощения работы противнику, к которому цели (подразделения ВСУ) приближаются сами, но не намерены штурмовать его позиции?
В-третьих – к чему тогда колоссальные затраты, выделяемые из бюджета на оборонку, совместные с НАТО учения, иностранных инструкторов, американские винтовки, «Джавелины», катера?
Следуя логике, если для нас важна человеческая жизнь, то поэтому мы должны занимать населенные пункты в «серой зоне» - то есть все-таки «наступать»? При этом нигде не слышно про наступления сепаратистов на разных участках нашей обороны с целью ее прорыва! Обстрелы и действия ДРГ – это оставьте дилетантам, потому что для профессиональных военных сие никоим образом не попадает под понятие наступления.
Наконец, получается, что 4 года назад, когда войска были отправлены на возвращение Донбасса под украинский контроль «за три дня» - Киев не пугала перспектива превращения Донецка и Луганска в Грозный? А заявление «Их дети будут сидеть в подвалах» - это тоже «ценность человеческой жизни»?
Так для чего нам тогда все эти военные усилия на востоке страны, если уничтожать противника военным путем мы не собираемся? В той же Хорватии, например, боевые действия против сепаратистов были прекращены сразу, как только стала ясна их бесперспективность. Прекращены, чтобы в условиях мирного времени дать армии отдых, время на подготовку и обновление, после чего, «набрав мышечной массы», в кратчайшие сроки разгромить противника. Наше руководство и командование обожает проводить параллели с этой войной, но, в отличие от Загреба, не объявляет перемирие и переговоры с сепаратистами…
А кровь продолжает литься.
Значит, дело тут не военной составляющей.
Давайте вспомним, каков ответ Киева на все экономические проблемы в стране? Ответ один: война. Что ж, допустим такое объяснение и предположим, что война – это причина всех наших внутренних невзгод и боевые действия с затратами – единственное средство спасения Украины. Тогда выходит, что, как только мы вернем Донбасс под контроль, все наши экономические проблемы решатся, промышленность и производство пойдет в гору, и через несколько лет мы достигнем европейских стандартов и уровня жизни???
Очень смешная шутка, и при этом – очень грустная.
Факт таков, что пока есть война, на нее можно списать все экономические и социальные проблемы. Действительно – о каком отсутствии горячей воды в городах можно говорить, когда у нас в стране ВОЙНА??? И не пытайтесь контраргументировать тем, что мы не сидим под бомбежками и экономической блокаде – вам ответят, что война-то новая, гибридная! При ней нет бомбежек, но есть торговля и инвестиции со стороны агрессора – но это ВОЙНА. А значит – затяните пояса и смотрите строго на восток, в сторону противника. И не задавайте глупых вопросов.
Итак, с экономической «причиной» боевых действий мы разобрались. Есть ли еще «плюсы» для руководства? Конечно, есть!
Поскольку боевые действия на Донбассе неофициально (потому что официально нет никакой войны) определяются как защита Украины от российского агрессора, который двигается на Европу (вспоминаем тезис «Щит Европы»), то участие в них – святое дело каждого патриота или романтика. Ровно так же, как и борьба с коррупционерами и несправедливостью в стране, по мнению этих же патриотов и романтиков. Но война – сначала, а уж потом «сами у себя разберемся». Если выживем, правда.
Именно поэтому все горячие головы в 2014 ломанулись на передовую, заставив вздохнуть с облегчением «внутренних врагов» (по терминологии патриотов и романтиков). Учитывая, что за спинами многих из них стояли силы, настроенные если не оппозиционно, то, как минимум, конкурентно по отношению к Порошенко – после Иловайска и Дебальцево их «майданные» возможности сократились до минимума. А в августе этого года, в очередную годовщину тех событий, командование призналось, что НАМЕРЕННО отправляло в Иловайск в основном добробаты. Под Дебальцево они тоже составляли примерно 90% всей группировки ВСУ.
Вот и еще один «плюс» непрекращающихся боевых действий для руководства – можно отправлять туда особо активных и боевых представителей общества. Желательно, чтоб в один конец…
Но, как ни крути, при этом все жили с мыслью о том, что закладывают своей кровью основу для дальнейшего освобождения Донбасса. И все верили, что война идет во имя победы. И вдруг – такое объявление от президента! Воюем-воюем, но победить не намерены, ибо… мы ценим человеческую жизнь!
Для чего же было это сказано тем, кто почти каждое событие в ВСУ сопровождает обещанием скорого появления украинских флагов в Донецке и Луганске?
Ответ прост – Петро Порошенко решил примерить амплуа миротворца. В точности, как российский президент Ельцин перед выборами 1996 года, чтоб сорвать голоса уставших от войны граждан. Вот только тогдашний российский лидер ради победы на выборах реально прекратил боевые действия и сел за стол переговоров с сепаратистами, а наш Порошенко ограничился обещанием, что штурмовать Донецк и Луганск не будет – ведь у нас ценят человеческую жизнь! Но операция будет при этом продолжена…
Не спрашивайте, почему – война-то гибридная!
Поэтому, видимо, и человеческие жизни Порошенко ценит по-гибридному.

P.S. На фоне всего вышесказанного, вспомнился один из главных постулатов романа «1984» Оруэлла – «Война – это мир». Не так уж и абсурдно, если вдуматься…
Сторінки:
1
2
попередня
наступна