хочу сюда!
 

Александра

44 года, лев, познакомится с парнем в возрасте 39-49 лет

Заметки с меткой «вантажообіг»

Навіщо частину флоту УДП ми переводимо під прапор Словаччини?

ПрАТ “Українське Дунайське пароплавство” реалізує програму щодо переведення частини комерційного флоту під прапор Словаччини з тим, щоб зайти на ринок перевезення вантажів з/до портів Румунії. Це дасть додаткові можливості для збільшення вантажопотоків компанії. Потреба зміни прапора України на прапор однієї з країн ЄС обумовлена незручним законодавством Румунії.

“У портах Румунії флот під українським прапором, втім, як і іншої держави, яка не є членом Євросоюзу, не має права на завантаження/розвантаження (в порту Констанца заборона діє тільки на завантаження). Водночас, в українських портах румунський флот обслуговується безперешкодно”, – розповіла прес-секретар УДП Алена Ходарченко в корпоративній групі компанії в Facebook.
Вона розповіла, що проблему “третього прапора” представники УДП разом з Мінінфраструктури піднімали багато років, проте вирішити її не вдалося. Питання обговорювалося неодноразово і на міжнародному рівні – постійну роботу в цьому напрямку веде Дунайська комісія.

При цьому з порту Констанца і назад здійснюється великий обсяг перевезень по Дунаю – і УДП зацікавлена в збільшенні свого представництва на цьому ринку.
“У Румунії діють внутрішні закони, які обмежують участь “третього прапора” як в міжнародних, так і внутрішніх (каботажних) перевезеннях вантажів. У разі якщо Украинское Дунайское пароплавство переведе частину флоту під прапор Словаччини або іншої держави ЄС, обсяг вантажоперевезень можна буде істотно збільшити за рахунок зворотного завантаження суден, що заходять в порт Констанца. Також є ймовірною участь флоту УДП у перевезеннях вантажів “на короткому плечі” з порту Ізмаїл в порт Галац і назад”, – зазначила Ходарченко.
Вона також підкреслила, що зміна прапора не призведе до виведення флоту з балансу УДП – усі судна залишаться у підприємства.
“Перехід під прапор Словаччини не пов’язаний з відчуженням флоту з балансу підприємства або з власності держави Україна, яка володіє 100% акцій Українського Дунайського пароплавства. У той же час такий крок економічно доцільний і дозволить судноплавній компанії істотно збільшити обсяг вантажоперевезень”, – сказала вона.

АМПУ почала днопоглиблення Ізмаїльського порту власним флотом

Адміністрація морських портів України (АМПУ) почала роботи з експлуатаційного поглиблення акваторії Ізмаїльського морського порту. Про це повідомила прес-служба АМПУ.

Для проведення робіт залучено власний флот АМПУ – самовідвізний землесмок “Інгульський” спільно з промірною партією інженерної служби філії «Дельта-лоцман». Відповідно до технічного завдання, має бути вилучено 60 тис. тон ґрунту.

Роботи здійснюються для підтримки паспортних значень глибин в акваторії і, як наслідок, позитивної динаміки зростання вантажообігу в порту.

“«Згідно планів на 2018 рік, днопоглиблювальні роботи в порту Ізмаїл будуть проведені в обсязі 210 тис. тонн. Велику їх частину виконає підрядник, вже оголошений тендер. У той же час на окремих ділянках акваторії склалася ситуація, яка потребує невідкладного вирішення. У причалів другого навантажувального району днопоглиблення останній раз проводилося в 2010-му році. АМПУ провела промірні роботи і негайно мобілізувала власний флот для забезпечення безпеки судноплавства, стабільної роботи порту і проведення вантажних операцій»,
— зазначив керівник АМПУ Райвіс Вецкаганс.

Самовідвізний землесмок “Інгульський” призначений для виконання експлуатаційних та будівельних днопоглиблювальних робіт. Бункер для ґрунту завантажується за допомогою ґрунтоприймачів, а також грейферу – з обох бортів. Розвантажується: на підводні місця звалища ґрунту – через донні люки; на берегові гідровідвали – методом рефулювання – через плавучий та береговий розвантажувальний пульпопровід (довжина пульпопроводу заводська – 600 метрів) та методом рефулювання «Rainbow» – через носове сопло для випуску струменю пульпи. Побудований у м.Галац, Румунія, у 2012 р., введений в експлуатацію в травні 2013 р.

Джерело: сайт Дмитра Чалого

Нова залізниця може позбавити вантажів порти Одещини

Кабінет Міністрів затвердив фінплан ПАТ "Укрзалізниця" на 2018 рік, одним з пунктів якого є техніко-економічне обґрунтування проекту будівництва залізниці Березино-Басарабяська.

Відродження цієї магістралі, з одного боку, скоротить шлях в українські дунайські порти, але з іншого - може позбавити їх же значної частини вантажообігу, передає ЦТС.

"Кабмін затвердив у фінплані Укрзалізниці ТЕО будівництва ділянки Березино - Басарабяська Одеської залізниці - відкриття прямого шляху з Молдови в порти Одеського регіону, поліпшення транспортного сполучення з українською Бессарабією і з портом Рені (в частині здешевлення вантажоперевезень і підвищення їх безпеки)", - написав в Facebook заступник міністра інфраструктури Віктор Довгань.

Проект вартістю 600 млн грн передбачає відновлення близько 20 км шляху на території України і майже 1,5 км на території Молдови, а також капітальний ремонт інфраструктури ділянки Березино-Басарабяська, яка була повністю демонтована в 1999 році.

За словами Довганя, цей проект сприятиме збільшенню вантажообігу "Укрзалізниці", особливо на ділянці Арциз-Басарабяська.

Також плюсом проекту є створення альтернативного шляху в обхід невизнаної республіки Придністров'я.

Разом з тим, в порту Ізмаїл вважають, що Молдова за допомогою відродження ділянки Березино-Басарабяська зможе залучити додаткові вантажі в свій порт Джурджулешти, а частина вантажовласників почне возити свої вантажі в Румунію по залізниці.

В результаті, українські порти Придунав'я втратять частину вантажообігу.

"У 2016 році через порт Ізмаїл пройшло близько 1,4 млн тонн вантажів в напрямку Румунії, а саме на комбінат ArcelorMittal Galati. Якщо ця гілка буде побудована, тоді цей вантажопотік в повному обсязі піде на залізницю, по якій він буде прямо доставлятися на румунський комбінат", - заявив в інтерв'ю заступник директора Ізмаїльського порту Юрій Власенко.

Зазначимо, що заступник голови АМПУ з розвитку портової інфраструктури в коментарі під дописом Довганя написав, що планує обговорити зазначене питання на нараді між УЗ та портами Придунав’я в Ізмаїлі.

"Вважаю, що приймати рішення щодо реалізації таких проектів слід вкрай виважено. Бо реалізуючи такі проекти ми можемо переорієнтувати вантажопотоки в порти Молдови, знищивши порти українського Придунав’я", - заявив він.