хочу сюда!
 

Елена

51 год, лев, познакомится с парнем в возрасте 46-58 лет

Заметки с меткой «пароплавство»

Дмитро Чалий: в роботі ПрАТ "УДП" є очевидний прогрес



ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» – одна з найбільших судноплавних компаній не тільки в Україні, але й у Західній Європі.

Найпотужніше пароплавство України – якому першому в країні було присвоєно статус національного перевізника, а також надано сертифікат МКУБ з управління безпекою і сертифікат відповідності системи якості ІСО-9002 – нещодавно переживало скрутні часи. Ще на початку 2018 на підприємстві відбувався період антикризового управління, але тепер воно перейшло до стабільного розвитку, в результаті чого перше півріччя року «Українське Дунайське пароплавство» завершило з прибутком і з достойними показниками ефективності.

Голова правління ПрАТ «УДП» Дмитро Чалий розповів Укрінформу про підсумки роботи пароплавства в першій половині 2018 року і про плани роботи на наступний період в умовах дуже складного ринку дунайських перевезень.


– Як ви оцінюєте результати роботи ПрАТ «УДП» за підсумками першого півріччя 2018 року?
– Позитивно, адже у нас за всіма напрямками роботи є очевидний прогрес. Виконані майже всі заплановані показники ефективності управління підприємством – обсяги перевезень, доходи від основної діяльності, собівартість наданих послуг, прибутковість тощо.
У січні-червні 2018 року ми спрацювали з прибутком – і це є найважливішим показником нашої успішної діяльності. Прибуток складає рівно півмільйона гривень. Нібито не так багато, але планом за цей період були передбачені збитки у розмірі 3 млн грн, оскільки перший квартал для пароплавства завжди є збитковим – адже на цей час припадають найменші обсяги перевезень і найбільші витрати на ремонт. Для порівняння, у І півріччі минулого року підприємство отримало збитки 12,8 млн грн.
Також ми маємо дуже хороший результат за обсягами чистого доходу, якого у зазначеному періоді отримано на суму 396,5 млн грн при плановому показнику 375,7 млн грн. Це на 25% більше, ніж було отримано за цей період торік.
Крім того, ми значно збільшили відрахування до державного і місцевого бюджетів – усього на користь держави здійснено виплат на суму 39,7 млн грн, що на чверть більше, порівняно з І півріччям минулого року – 30,2 млн грн. При цьому ми не маємо заборгованости ні з виплати заробітної плати, ні з відрахувань до державного бюджету.



– Наскільки успішно працював у цьому періоді флот пароплавства?
– У січні-червні річковики перевезли 1 млн 300 тис. тонн вантажів, що на 269 тис. тонн перевищує результат 6-и місяців 2017 року і на 363 тис. тонн – показник 2016 року.
У цьому обсязі частка експортних вантажів склала 955 тис. тонн проти 569 тис. тонн, перевезених за той же період у 2017 році, тобто зростання склало 40%.
Варто зазначити, що лише за липень було перевезено 314 тис. тонн вантажів, при плані 250 тис тонн. Такого місячного обсягу перевезень було досягнуто вперше з 2010 року.

– Завдяки чому досягнуто такого значного зростання?
– Зростання експортних перевезень відбулося за рахунок нарощування обсягів залізорудної сировини на металургійний комбінат HBIS GROUP Serbia Iron & Steel llc Belgrade. Минулого року там працювала одна піч, тепер – дві.
Нещодавно пожвавився зерновий ринок і поки що ситуація з перевезеннями між іноземними портами не спричиняє занепокоєнь, на серпень у нас вже зарезервовані обсяги зерна з Сербії та Угорщини. Зараз на лінії працюють 27 караванів і ми намагаємося щонайбільше скористатися сприятливою ситуацією, щоб перевезти максимальну кількість вантажів, як в експортному напрямку, так і в МІПі (між іноземними портами – ред.).

– Можете деталізувати: які саме вантажі перевозилися флотом пароплавства?
– Загалом річковим транспортним флотом нашого пароплавства з початку 2018 року в експорті та в МІПі перевозилися: залізо-рудні концентрати – в обсязі 775,4 тис. тонн, що становить 60% від загального обсягу перевезень, добрива – 135,6 (11%), вугілля – 110,4 (9%), метал – 88,1 (7%), зерно та продукти із зерна – 134,9 (9%), а також мінерали – 17,4 (1%), продовольчі – 13 (1%), інші вантажі – 25,8 тисяч тон (2%).



Наш морський флот не надто великий, він знаходиться у чартері, проте приніс нам 8,5 млн грн доходів. Фінансовий результат від роботи морського флоту за 6 місяців 2018 р. перевищив плановий на 0,7 млн грн і склав 3,2 млн грн при плані 2,5 млн. грн.
Хочу наголосити, що такі результати стали можливими завдяки чималим зусиллям співробітників служби експлуатації флоту, і вони є ще більш вагомими, якщо взяти до уваги стагнацію на дунайському фрахтового ринку в січні-травні через відсутність перевезень зернових вантажів, наявність гострого конкурентного середовища через надлишок тоннажу і тотальне зниження фрахтових ставок.

– Скільки суден загалом налічує флот пароплавства і які основні напрямки перевезень?
– На початок 2018 р. на балансі ПрАТ «УДП» знаходилося близько 430 суден. Вантажний річковий флот складається з 75 самохідних і 245 несамохідних суден. Морський вантажний флот – це шість суховантажів типу “Ізмаїл” дедвейтом 3,3-4 тис. тонн, і один танкер “Десна”. Річковий пасажирський флот компанії представлений круїзними теплоходами “Молдавія”, “Україна”, “Дніпро” і “Волга”. Ще є близько 80 одиниць службово-допоміжних і транспортних суден. ПрАТ «УДП» оперує також флотом іноземних спільних підприємств, що налічує 120 одиниць несамохідного флоту.
Флот пароплавства здійснює річкові перевезення на Дунаї від портів Усть-Дунайськ (Україна) і Констанца (Румунія) до порту Кельхайм (Німеччина) та в зворотному напрямку. Морський флот «УДП» перевозить вантажі між портами Середземного, Мраморного та Чорного морів.



– Дунайське пароплавство завжди пишалося пасажирським флотом, які результати він показує зараз?
– Пасажирський флот розпочав навігацію лише в середині квітня, але за показником доходів він також вже демонструє чудову динамику – його робота забезпечила у І півріччі надходження й сумі 70,8 млн грн проти 52,3 млн грн минулого року, тобто на 26% більше.

– Які найбільші проблеми ви бачите сьогодні в роботі пароплавства?
– Діяльність будь-якого українського підприємства пов’язана з подоланням безлічі проблем, які мають як системний так, і поточний характер. Щодо наших системних проблем – тут і проблеми законодавства, «третього прапора», обмеженість експортних вантажопотоків, значне податкове навантаження…
На мою думку, найбільшою системною проблемою для пароплавства сьогодні є технічний стан флоту: значна частка суден наближається до критичного терміну експлуатації, втім, нашим технічним службам поки що вдається підтримувати їх у належному стані. Ці технічно і морально застарілі судна щороку потребують більших витрат на ремонт. Наприклад, на ремонт пасажирського флоту у І півріччі ми витратили майже в півтора раза більше коштів проти такого ж періоду минулого року. У 2018 році після чотирирічного простою відремонтували і запустили в експлуатацію пасажирський теплохід «Волга». У березні ми встановили на пасажирських теплоходах «Україна» і «Молдавія» сучасні системи очищення стічних вод з використанням мембранних фільтрів. Це було вкрай недешево, але тепер ці судна відповідають санітарним вимогам Євросоюзу. Зараз ми проводимо підготовчу роботу з відновлення працездатності систем очищення стічних вод теплоходів «Волга» і «Дніпро», опрацьовуємо варіанти їх переобладнання як за кордоном, так і в Україні.
Вже сьогодні формуємо ремонтні відомості пасажирського флоту на міжнавігаційний період 2018-2019 років і отримали підтвердження австрійської фірми OSWAG на можливість проведення докових ремонтів всіх чотирьох пасажирських теплоходів.
Ще у першому півріччі був завершений ремонт з пред’явленням Регістру судноплавства України теплохода «Ніна Сосніна», також був здійснений аварійно-доковий ремонт теплохода «Портовий-22».
Як бачите, наша філія – Кілійській суднобудівно-судноремонтний завод та ділянка з міжрейсового ремонту несамохідного флоту – повністю завантажені роботою. Але мушу наголосити, що сьогодні майже 40% ресурсного парку річкових та морських суден УДП є непридатними до експлуатації – і цю проблему потрібно вирішувати.



– Якщо судна можна відремонтувати – навіщо тоді їх відправляють на металобрухт?

– Дійсно, можна відремонтувати будь-яке судно, питання лише в тому – а чи потрібно це робити? Недоцільно нескінченно ремонтувати, отже проблема морального, технічного і фізичного старіння флоту рано чи пізно потребуватиме свого вирішення через необхідність виведення суден з експлуатації та їх списання. Але часто можна почути, що цього не варто робити, судна мають працювати майже вічно. Це хибна думка – все одно колись настає момент, коли судно стає непридатним до експлуатації, бо вичерпало свій ресурс. Привести його в задовільний технічний стан буде вкрай дорого, при тому що потрібних запчастин вже ніхто не випускає. Але навіть якщо докласти героїчних зусиль, витратити купу грошей і все ж таки його відремонтувати – таке судно все одно буде небезпечним, неекономічним, витратним в експлуатації і неконкурентоздатним.
Чим старіше судно – тим більше витрати на його підтримання в працездатному стані, тим важче його привести до стандартів безпеки судноплавства та екологічних вимог, тим суворішими є до нього вимоги страхувальників та класифікаційних товариств з точки зору безпеки, адже кожен рейс такого судна «похилого» віку завдає безліч проблем для екіпажу і ставить під загрозу людські життя.
Буває, що судно справне, але для такого класу суден не має роботи, воно нікому не потрібне – ні власнику, ні фрахтувальникам. І ці судна – і робочі і неробочі – стоять у тривалому відстої без перспективи роботи – потребуючи чималих коштів на їх збереження та забезпечення безаварійної стоянки.
Такі судна для пароплавства є проблемними, витратними активами – хороший господар має від таких активів не лише якнайшвидше позбавлятися, але й заробляти на них живі гроші.

– Чи зачіпає пароплавство проблема зростання вартості пального?
– Звісно зачіпає! Упродовж першого півріччя вартість бункерного пального зросла, десь, на 20%. Як наслідок, ми маємо зростання собівартості перевезень на фоні зростання експлуатаційних витрат старіючого флоту – і це, безумовно, негативно вплине на фінансовий результат. Чим меншим буде прибуток – тим менше коштів залишиться на модернізацію флоту. Зважаючи, що 75% прибутку ми маємо виплачувати державі у вигляді дивідендів, то на модернізацію флоту майже нічого не залишиться. Ось тут дійсно існує системна проблема, а вартість пального можна віднести до ризиків – завтра може впасти, але й може зрости до того рівня, коли перевезення нам будуть не вигідними або річка програє залізниці.

– А які ще ризики в діяльності УДП ви можете зазначити?

– Це може бути зниження або підняття рівня води в Дунаї, він може замерзнути – і все це спричинить падіння вантажоперевезень. Може трапитися неврожай зернових, адже вони є одним із головних вантажопотоків у зворотному завантажені.

– Чим ще, крім фінансових показників, ви можете охарактеризувати роботу УДП у І півріччі?
– Для УДП І півріччя 2018 року стало періодом кризового управління та стадією переходу від «нестабільності» до стабільного розвитку. У нас майже повністю змінилася команда топ-менеджерів, затверджено нову організаційну структуру, розроблено Стратегію розвитку, оновлено склад Правління, перевлаштована система управління нашими закордонними представництвами та здійснені заходи з їх реорганізації, централізовано закупівлі, модернізована система управління фінансовими потоками та персоналом.
Працюючи в непростих умовах, УДП робило послідовні кроки з реалізації обраної стратегії розвитку, що забезпечило суттєвий приріст доходів. Ми позбавилися від деяких витратних непрофільних активів і передали на баланс міста Ізмаїл стадіон, гуртожиток та інші об’єкти.
Нам вдалося не допустити заплановане на 2018 рік переведення працівників пароплавства на 80% робочого часу. Більше того, було скасовано рішення про відтермінування підвищення окладів на 6 місяців та ухвалене рішення виплатити премію за IV квартал 2016 року – цей крок відкладався більше півтора року.

– Зважаючи на оптимістичні результати першого півріччя, які ви очікуєте результати роботи УДП у другому?
– Підсумки роботи пароплавства дають підставу очікувати, що друге півріччя також буде відзначене позитивною динамікою. Проте ми не забуваємо, що ринок дунайських перевезень залишається дуже складним, а рівень води на Дунаї може змінитися у будь-який час.
Ми входили у перше півріччя із намаганням утримати існуючі вантажопотоки, але тепер працюємо над поверненням колись втрачених, пошуком і розвитком нових вантажопотоків, залученням нових видів вантажів і нових клієнтів.
Передбачаємо, що доходи будуть зростати за рахунок ефективного менеджменту, гнучкої тарифної політики, покращення фрахтової діяльності та виходу на ринок вантажів в Румунії після вирішення проблеми «третього» прапора.
Будемо і надалі позбавлятися від витратних активів.
Ми маємо завершити розробку плану стратегічного розвитку, в якому буде чітко розписано, як пароплавство буде розвиватися далі і наведені конкретні цільові індикатори розвитку. У найближчий час сподіваємося затвердити нову редакцію Статуту, яка розширить наші можливості в управлінні підприємством.
Також ми приступимо до реалізації нещодавно розробленого проекту заміни дизель-генераторів на річкових буксирах ПрАТ «УДП» типу «Рига-Иваново», на який вже отриманий погодження Регістру судноплавства України на проектно-технічну документацію, будемо й надалі працювати над проектом заміни головних двигунів на річкових буксирах ПрАТ «УДП».
Особисто своїм основним завданням на цей період я визначив забезпечення високої надійності та безпеки перевезень.

Олена Мігачова, Укрінформ

Довідка

ПрАТ “Українське Дунайської пароплавство” є однією з найбільших судноплавних компаній як в Україні, так і у Придунайському регіоні. Здійснює річкові вантажоперевезення по Дунаю на протязі 2400 км – від гирла ріки до порту Кельхайм (Німеччина), а також морські вантажоперевезення. Основу вантажів складає металургійна сировина, що поставляється в придунайські країни. Частка пароплавства в дунайських міжнародних перевезеннях становить не менше 20%.
На початок 2018 р. на балансі ПрАТ «УДП» знаходилось 430 суден. До складу вантажного річкового флоту входять 75 самохідних і 245 несамохідних суден. Морський вантажний флот представлений сімома судами дедвейтом 3,3-4 тис. тонн (шість суховантажів типу “Ізмаїл” і один танкер “Десна”). Річковий пасажирський флот компанії представлений теплоходами “Молдавія”, “Україна”, “Дніпро” і “Волга”. ПрАТ «УДП» оперує також флотом іноземних спільних підприємств, що налічує більше 100 одиниць несамохідного флоту.
Статутний капітал ПрАТ «УДП» складає 579 509 868 грн. 100% акцій пароплавства належать державі в особі Міністерства інфраструктури України. Основні види діяльності компанії – перевезення вантажів і пасажирів річковим транспортом по Дунаю і морським транспортом в Чорноморському та Середземноморському регіоні, а також суднобудування і судноремонт на Кілійському суднобудівно-судноремонтному заводі.
В 2017 році було перевезено 2,4 млн т вантажів (в т.ч. морем – 0,3 млн.), 15 тис пасажирів, збудовано 1 судно, отриманий чистий дохід – 781 млн грн. і чистий прибуток 1,5 млн. грн.

УДП готовит для украинцев речной круиз "пять европейских столиц"

ЧАО "Украинское Дунайское пароходство" (УДП) планирует организовать круиз по системе "все включено" на  своем теплоходе "Молдавия", который зайдет в пять столиц. Об этом в интервью izmail.es сообщил и.о. председателя правления судоходной компании Дмитрий Чалый.

"Хотим попробовать в этом году организовать круиз по системе "все включено" на "Молдавии" для наших соотечественников с 13 по 21 апреля по маршруту Измаил-Вена. За восемь дней украинские туристы смогут посетить пять европейских столиц. Если получится, в следующем году продолжим эту практику", - отметил Чалый.


Он также сообщил, что в 2018 году впервые за много лет будут работать все четыре пассажирских теплохода УДП.

"Продолжим сотрудничество с партнерами УДП - немецкой компанией BigXra. Часть навигации теплохода "Волга" отработает с австрийским фрахтователем Donau Touristic. Это семидневные рейсы на линиях Пассау-Будапешт-Пассау и Пассау-Вена-Пассау. Пассажирами станут велотуристы. По состоянию на 20 февраля BigXra продано 11611 мест, Donau Touristic - более 1200. BigXra еще продолжает реализацию туров, поэтому ожидаем, что наши четыре круизных теплохода перевезут в 2018 году порядка 15 тыс. туристов", - рассказал Чалый.

Кроме того, по его словам, Усть-Дунайский порт анонсирует рост судозаходов иностранных пассажирских теплоходов в сравнении с прошлым годом более чем в два раза. Это означает, что теплоход УДП "Евгений Косяков" обеспечит экскурсионное обслуживание на "нулевой километр" большему количеству пассажиров.

Пароплавство змінило доменне ім'я сайту


ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство» змінило доменне ім'я сайту з www.oaoudp.com.ua на www.udp.one.

Нове доменне ім'я сайту відображає статус Українського Дунайського пароплавства як Національного перевізника № 1.

При використанні старої адреси буде діяти переадресація.

Читайте новини ПрАТ «УДП» на www.udp.one.

Сегодня на Дунае

По оперативным данным, в 2017 году речным флотом ЧАО «УДП» отгружено 2 млн. 368 тыс. тонн. И если в экспортном направлении отгружено на 74 тыс. тонн больше, чем в 2016-м, то перевозки между иностранными портами (МИП) уменьшились на 180 тыс. тонн, в основном из-за обвала зернового рынка. Так, в четвертом квартале 2016 года было перевезено 209 тыс. тонн зерновых грузов, а за соответствующий период 2017 года – всего 67 тыс. тонн.

Одна из причин падения зернового рынка – неурожай в Сербии, а также снижение цен на мировом рынке, – отмечает начальник отдела эксплуатации речного флота Александр Викторович Назаренко. – В этой связи производители придерживают зерно до стабилизации цен. По прогнозу специалистов, оживление зернового рынка, а следовательно, и перевозок в МИПе, следует ожидать не раньше апреля.

Сокращение объемов грузоперевозок, погашение кредитных обязательств пароходства, взятых в начале 2017 года, завершение пассажирской навигации, а значит, отсутствие поступлений фрахта, затраты на подготовку всех четырех пассажирских судов к следующей навигации, рост цен на топливо, ремонт флота, – все эти составляющие не могут не сказаться на финансовой стороне деятельности пароходства.

Тем не менее, несмотря на имеющиеся сложности, экипажам пассажирских судов полностью выплачена задолженность по инвалюте за сентябрь. Началась выплата по остаткам октября и начала ноября. Также разработан график погашения валютной задолженности морякам транспортного флота.

В 2018 году трудовую вахту открыл теплоход «Оренбург». На прошлой неделе в рейс отправили три каравана, 9 января оформил отход «Механик Синилов», до конца недели уйдут еще три судна. В настоящее время на линии находятся 14 караванов, это немного, но все они обеспечены работой.

По состоянию на 10 января отгружено 58 тыс. тонн, прогноз месяца – 232 тыс. тонн. Есть основание говорить о том, что эти объемы выполнимы. Прежде всего, после новогодних праздников в Европе возобновилась деловая активность, начали поступать заявки на перевозки в МИПе. Так, по Австрии получены заявки на перевозку 4 тыс. тонн удобрений, работаем по Венгрии – заявлены 5 тыс. тонн зерна, из Хорватии 13 тыс. тонн удобрений, по Болгарии 5 тыс. тонн жмыхов и т.д.

Кроме того, украинская железная дорога выделяет достаточно вагонов. На данный момент в пути в сторону Измаила следует около 24 тыс. тонн грузов. Так что загрузка есть. До конца января планируем отправить в рейс 15 караванов.

Источник: сайт УДП

Дмитрий Чалый поздравляет коллег и партнеров с Новым 2018 годом


Дорогие друзья! Уважаемые коллеги и партнеры!

Сердечно поздравляю вас с наступающим Новым годом!

От имени коллектива Украинского Дунайского пароходства и от себя лично желаю вам в 2018 году мира и солнечного настроения, любви и внимания, вдохновения и новых возможностей, удачи и исполнения задуманного, сил и терпения, оптимизма и уверенности в завтрашнем дне!


Пусть эти праздничные дни наполнят ваши сердца радостью, теплом и весельем, принесут в каждую семью мир и согласие, благополучие и достаток!

Добра, здоровья и счастья вам, вашим семьям, родным и близким!

С Новым годом!

Дмитрий Чалый, и.о. председателя Правления Украинского Дунайского пароходства

Руководитель УДП Дмитрий Чалый поздравляет с Новым годом

Руководитель Дунайского пароходства Дмитрий Чалый поздравляет друзей, коллег и партнеров с Новым годом

Руководитель УДП Дмитрий Чалый поздравляет с Новым годом


Руководитель Дунайского пароходства Дмитрий Чалый поздравляет друзей, коллег и партнеров с Новым годом

Дмитро Чалий: «УДП повинно розвиватися на системній основі»


Дмитро Чалий 29 листопада був призначений виконуючим обов’язки голови Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». Керівник УДП розповів нам про свої перші враження про судноплавну компанію і найближчі плани.

– Дмитро Сергійович, раніше ви не працювали у судноплавних компаніях, наскільки швидко ви освоюєте специфіку Дунайського пароплавства?
– У мене є чималий досвід роботи на керівних посадах у великих державних компаніях, і питання, які необхідно вирішувати керівникам, у них загалом однакові – економіка підприємства, рух фінансів, підготовка, узгодження і виконання фінплану, планування, договірна робота, кадри і робота з персоналом, охорона праці, безпека, закупівлі, навчання співробітників, реклама, маркетинг, антикорупційні заходи, співпраця з місцевою владою, взаємодія з контролюючими органами. Навіть питання комп’ютеризації, або як кажуть ІТ-забезпечення, адміністративно-господарська діяльність, транспортне обслуговування, обслуговування будівель – вони в цілому абсолютно однакові. Раніше я працював У структурі цього ж міністерства, займався тими, що і тут, питаннями з тими ж підрозділами Міністерства інфраструктури України, наприклад, затвердженням фінплану підприємства і внесенням змін до нього.
Що стосується судноплавства – в Одеському морському порту, де я працював раніше, є буксирний і технічний флот, причому саме він, а не вантажно-розвантажувальні роботи, дає порту основні доходи. Тому мені досить добре знайома і судноплавна термінологія і питання, пов’язані з технічним обслуговуванням, ремонтом, докуванням, бункеруванням, роботою екіпажів на суднах, а також проблеми, пов’язані з фрахтуванням та управлінням флоту, підвищенням його ефективності та безпекою мореплавання.
Крім того, я маю профільну освіту – закінчив Національний транспортний університет за фахом «Організація перевезень та управління на транспорті», зараз здобуваю другу вищу освіту в Одеському національному морському університеті. Тому в специфіці діяльності пароплавства для мене немає ніяких таємниць. Тим більше, управління пароплавством не зводиться до володіння широкими знаннями з вузькопрофільних питань, наприклад, у судноремонті – для цього є відповідні технічні фахівці.
– Які основні проблеми ви бачите в роботі Дунайського пароплавства?
– Деякі проблеми є типовими для всіх українських підприємств. На жаль, нинішня економічна ситуація в країні характеризується високою непередбачуваністю і чималою кількістю дестабілізуючих економіку факторів. Практично у всіх компаній, які працюють у наших непростих українських реаліях, особливо у державних підприємств, є безліч проблем, пов’язаних не лише з досягненням високих економічних показників, але і з самою можливістю утримуватися на ринку. Тому сьогодні для всіх керівників найбільш актуальною є проблема забезпечення сталого розвитку підприємств, те саме стосується і Дунайського пароплавства. І чим вище нестабільність умов для ведення бізнесу, тим більше підприємства потребують стратегічного управління та планування, за допомогою яких можливо забезпечити виживання компанії та досягнення необхідних цілей.
Також сьогодні в Україні для всіх підприємств актуальною є проблема тотального браку висококваліфікованих кадрів. Особливо гостро відчувається дефіцит виробничого персоналу. За кордон масово їдуть зварники, токарі, слюсарі, електрики. І це при тому, що приплив молоді в ці професії практично повністю припинився, а кадри протягом останніх років не оновлювалися. Для ПрАТ «УДП» це особливо відчутно в таких напрямках діяльності як суднобудування і судноремонт.
Щодо специфічних проблем діяльності пароплавства, то вони, в цілому, добре відомі. Це непростий фінансовий стан компанії, відсутність реалістичної стратегії розвитку, значний вік флоту і, в зв’язку з цим, його низька ефективність, витрати на утримання непрофільних активів тощо. Можу довго перераховувати. Кілька днів тому я попросив керівників структурних підрозділів представити своє бачення основних проблем пароплавства і пропозиції щодо їх вирішення. У результаті вийшла «карта бою» – багатосторінковий реєстр проблемних питань. Далі збираюся вивчити ці проблеми більш глибоко і приймати відповідно до цього рішення. Опосередковано отримав інформацію про вміння наших керівників думати системно і стратегічно, виділяти пріоритети, давати прогнози, виявляти ініціативу.
– Якими будуть ваші першочергові кроки на новій посаді?
– Перші два тижні у мене пішли на те, щоб познайомитися з колективом пароплавства, вивчити стан справ. Відвідав кілька теплоходів, а також основні структурні підрозділи – Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод, Учбовий центр Українського Дунайського пароплавства, Базу технічного обслуговування флоту, де познайомився з капітанами, керівним складом підприємств, поспілкувався з працівниками, оглянув обладнання і матеріально-технічну базу.
Також на цьому тижні підписав наказ про централізацію закупівель. Раніше закупівлями самостійно займався чи не кожен структурний підрозділ пароплавства. Це рішення допоможе посилити фінансову дисципліну, зробити процес закупівель більш прозорим, забезпечити контроль використання фінансів, оптимізувати кадровий склад і розвантажити багато співробітників, які займалися процедурою.
Ми вже почали працювати над оптимізацією організаційної структури управління компанії. На жаль, існуюча структура вже не підходить для досягнення тих цілей, які стоять перед пароплавством.
Найближчим часом збираюся представити колективу пароплавства реалістичну модель інноваційного розвитку компанії, яка буде враховувати нинішній стан економіки та конкуренції, і на основі якої в подальшому ми будемо створювати стратегію розвитку пароплавства, де буде описана система управлінських, організаційних та інноваційних рішень, спрямованих на реалізацію наших цілей.
– Як ви будете визначати дані цілі?
– Цілі – це наші пріоритети і наміри. Вони встановлюються на певний період у кількісних показниках, це, наприклад, рівень доходів або кількість реновованого флоту. Формулювання цілей є одним з найважливіших етапів стратегічного планування. Цілі має затверджувати Правління пароплавства на основі прогнозів і ретельного аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів. Після того, як цілі будуть сформульовані, для їх досягнення ми викладемо завдання і визначимо відповідальних за їх виконання. Весь цей процес, усі цілі та завдання будуть описані в стратегічному плані розвитку підприємства, робота над яким почалася з першого дня мого приходу до пароплавства. Це не простий документ, і на його підготовку та затвердження піде не один місяць.
План розвитку підприємства дозволить побудувати роботу пароплавства на системній основі, з нього буде зрозуміло, скільки одиниць флоту і коли списати, скільки побудувати нових, в яких обсягах проводити реновацію і модернізацію, скільки нам буде потрібно позикових коштів – там буде детально описаний план наших дій за всіма напрямками роботи.
Наявність такого документа дуже важлива для керівника і для колективу, оскільки дає розуміння, куди ми рухаємося і які необхідно вирішувати завдання. Для співробітників дуже важливо знати, як буде виглядати пароплавство через п’ять і десять років і якщо вони розуміють стратегію компанії, то зможуть приймати більш ефективні повсякденні рішення.
– Півроку тому в ПрАТ «УДП» був анонсований інвестиційний проект з китайською стороною вартістю 50 млн. доларів. Зараз про нього перестали говорити. Чи плануєте ви продовжувати роботу щодо нього? І як взагалі збираєтеся вирішувати питання з оновлення флоту?
– Однозначно продовжимо по ньому роботу, якщо цей проект буде вигідним для підприємства. Наскільки я знаю, проектом передбачалося оновлення флоту пароплавства – йшлося про те, що протягом 15 років можливе будівництво 40 одиниць барж SLG і модернізація силових енергетичних установок 21 річкового буксира. Однак я ще не бачив інвестиційної пропозиції та техніко-економічного обґрунтування цього проекту, оцінки ризиків, термінів окупності тощо.
Інвестиції – це не подарунок. Ті, хто вкладає гроші в цей і будь-який інший проект, прагнуть не тільки повернути свої вкладання, але і отримувати від них прибуток. Інвестора в першу чергу цікавить прибутковість вкладень. Однак річкове судноплавство – це малоприбутковий бізнес, тому період окупності інвестицій тут в кращому випадку наближається до десятка років. Тож треба все добре прорахувати, щоб пароплавству не довелося потім розраховуватися з інвестором своїми активами.
Думаю, що необхідні нам обсяги реновації обчислюються десятками мільйонів євро. На порядок вище витрати на будівництво нових суден для пасажирського і вантажного річкового флоту. Сьогодні у пароплавства відсутні власні кошти для інвестицій, тому ми змушені розглядати можливість залучення позикових і залучених коштів. Було б цікаво прорахувати проект «Судно в кредит», але, думаю, ставки з кредитів українських банків і великі терміни окупності нашого бізнесу унеможливлюють подібні проекти.
– Що ви можете сказати про новий для вас колектив?
– Відразу помітно, що відносини в колективі конструктивні, мені навіть не довелося тут адаптуватися. Це колектив професіоналів, які виконують свою роботу на найвищому рівні, розуміють наявні перед ними завдання і знають, як їх вирішувати. Причому знання і досвід фахівців пароплавства – унікальні, тому що в Україні немає подібного підприємства.
Для мене велика честь керувати таким колективом, і я розумію свою відповідальність.
Зі мною прийшли члени моєї команди, досвідчені професіонали в сфері управління, і мені здається, вони відразу органічно влилися до колективу пароплавства і посилили його.
– На сайті ПрАТ «УДП» з’явилася інформація про вашу зустріч з мером Ізмаїла. Які питання ви обговорювали і як збираєтеся співпрацювати далі?
– Це було просто знайомство, і жодні конкретні питання до цієї неофіційної зустрічі не готувалися. Однак в подальшому ми збираємося плідно взаємодіяти з міською владою. ПрАТ «УДП» є бюджетоутворюючим підприємством і пов’язано з Ізмаїлом безліччю різних взаємовідносин – починаючи від сплати податків до місцевого бюджету і закінчуючи питаннями благоустрою та екології.
Упорядкованість, стан міської інфраструктури, наприклад, якість доріг і стан багатоквартирних будинків – все це взаємопов’язано і визначає якість життя наших співробітників, престижність і зручність їх проживання в Ізмаїлі, відкриває можливість залучати кваліфіковані кадри з інших міст.
– Вам сподобався Ізмаїл?
– Скажу відверто, Ізмаїл мене приємно здивував! Чисте, доглянуте європейське місто з унікальною архітектурою, прекрасними міськими ландшафтами і аурою спокою і благополуччя. Його ніяк не назвеш провінційним. Помітно, що міська влада приділяє багато уваги питанням добробуту, стану житлово-комунального господарства. Але головне надбання Ізмаїла – дуже привітні та відкриті люди.

Джерело: ПрАТ «УДП»