хочу сюда!
 

Особенная

32 года, рак, познакомится с парнем в возрасте 30-35 лет

Заметки с меткой «дмитро чалий»

Мінінфраструктури планує залучити на розвиток Дніпра 50 млн євро

Нібулон перевіз річковим транспортом 2 млн т вантажів Поштівка

Міністерство інфраструктури України планує у вересні 2018 року підписати угоду з Європейським інвестиційним банком (ЄІБ) про залучення кредиту на 50 млн євро на розвиток транспортної інфраструктури річки Дніпро.


Про це повідомив на своєму сайті голова Правління Українського Дунайського пароплавства Дмитро Чалий, з посиланням на заступника міністра інфраструктури з питань європейської інтеграції Віктора Довганя.

Відповідно до повідомлення, з цієї суми 20 млн євро буде направлено на ремонт шлюзів, 10 млн євро – на днопоглиблення і 20 млн євро – на капітальний ремонт гідроспоруд, які залишилися в державній власності.

Надалі, за словами заступника міністра, функціонування річкової інфраструктури планується забезпечувати за рахунок коштів, отриманих після введення спеціалізованого річкового збору, який передбачений законопроектом №2475а «Про внутрішній водний транспорт».

«Китайский проект» – реальность или мечты?

В мае 2017 года между китайской государственной компанией China National Technical Import & Export Corporation (CNTIC) и Украинским Дунайским пароходством был подписан меморандум о взаимопонимании и были высказаны намерения модернизировать флот пароходства. Несколько дней назад заместитель министра инфраструктуры Виктор Довгань написал у себя на странице в Фейсбук, что на совещании по проектам с КНР под председательством Первого вице-премьер-министра Степана Кубива и посла Китая в Украине Ду Вэя была согласована дорожная карта реализации инфраструктурных проектов, в числе которых было упомянуто «обновление двигателей флота барж и буксиров Украинского Дунайского пароходства».



За комментариями мы обратились к и.о. председателя Правления ЧАО «УДП» Дмитрию Чалому.

— В последние дни в соцсетях активизировались разговоры относительно реализации так называемого «китайского проекта». Не могли бы вы рассказать, в каком состоянии находится этот проект?

— Хочу сразу сказать, что в пароходстве так и не удалось обнаружить единого комплекта документов, хотя бы папки, куда была бы сведена вся документация по этому проекту. Даже по отдельности, каких-либо описаний проекта, официальных предложений китайской стороны, протоколов переговоров и встреч, справок, директив для проведения переговоров, отчетов сотрудников о встречах и переговорах, переписок, контактов китайских партнеров – в архивах пароходства также обнаружить не удалось.
В пароходстве никто персонально за работу по этому направлению не отвечал, не назначался координатор, не создавалась рабочая группа для осуществления данного проекта.
Все что мы о нем знаем – это упоминания в прессе и воспоминания сотрудников.
Сотрудники ЧАО «УДП», которые имели отношение к этому проекту и даже летали в Китай, не вели никаких записей и утверждают, что в основном все происходило на уровне общих разговоров. Из СМИ удалось узнать, что один из менеджеров Китайской государственной компании China National Technical Import & Export Corporation (CNTIC) предложил рассмотреть возможность строительства новых буксиров и барж для Украинского Дунайского пароходства. Представители верфи Jiangsu Zhenjiang Shipyard должны были рассчитать стоимость строительства буксира под характеристики УДП. СМИ сообщили, что в случае, если для пароходства стоимость будет приемлемой, для строительства буксиров и барж якобы будет возможным привлечение финансирования китайских финансовых учреждений.
Однако официальное инвестиционное предложение от китайской стороны или дорожной карты по этому проекту мне так и не удалось увидеть.
Впрочем, в пароходстве и без того понимают, что гораздо выгоднее не строить новые, а модернизировать имеющиеся буксиры и реализовать для них проект установки новых двигателей и дизель-генераторов. Кстати, предложение пароходства китайскому инвестору в виде технико-экономического обоснования в архивах УДП также не удалось обнаружить.
Непонятно, где собирались то ли строить, то ли модернизировать буксиры. Якобы китайская сторона должна была для этого передать на Килийский судостроительно-судоремонтный завод оборудование, но какое именно – никому неизвестно, все осталось на уровне разговоров.
О каких либо рамочных соглашениях с банками для финансирования этого проекта вообще нигде не упоминается.

— То есть, как такового проекта не существует?

— Давайте не будем называть это проектом. Скорее, это можно назвать всего лишь инвестиционными намерениями о модернизации флота.
Проект — это четко расписанный и исполняемый план, цели, сроки, риски, технико-экономическое обоснование, исполнители, ресурсы, бюджет, постановка задач, совокупность мероприятий.
В нашем случае, в общих чертах на словах говорилось о модернизации флота УДП, но это никак нельзя назвать проектом. Было намерение одной стороны модернизовать свой флот и другой стороны поучаствовать в этом мероприятии и заработать денег. Вот и весь проект. Не было зафиксировано ни точной формулировки результата, ни календарных дат, ни источников финансирования, ни инвестиционных показателей – ничего.
СМИ сообщали, что в течение 15 лет возможно строительство 40 единиц барж SLG и модернизация силовых энергетических установок 21 речного буксира. Тем не менее, при попытке разобраться в каком проектном документе это зафиксировано – никто в пароходстве не смог ответить на этот вопрос. До сих пор вызывает вопросы технико-экономическое обоснование строительства 40 барж SLG, однако его также не удалось обнаружить.
Вынужден признать, что организационная сторона и документальное обеспечение сотрудничества с китайской стороной со стороны пароходства были организованы крайне неудовлетворительно – при всем желании продолжить эти контакты, мы вынуждены начинать с нуля. Не исключаю, что перед приходом нового руководства кто-то изъял всю рабочую документацию по данному проекту, если она, конечно, существовала.
Мы проведем служебную проверку и разберемся, что это было – разгильдяйство или вредительство. Нельзя допустить, чтобы инвестиционная инициатива китайских партнеров об обновлении флота УДП была пущена под откос.

— И все же, что мы сегодня имеем в результате сотрудничества с китайской корпорацией?

— Если очистить все от пафоса, реальных дел было сделано немного. Проводились переговоры общего характера, сотрудники пароходства ездили в Китай, в Украину приезжали китайские специалисты, был подписан декларативный меморандум о взаимопонимании. Насколько можно судить, до конкретных технических решений и определения источников их финансирования дело не дошло.
Собственно, состояние дел в этом сотрудничестве лучше всего описано в письме, которое китайская компания CNTIC в конце июля 2017 г. направила руководству пароходства, министру экономического развития и торговли Степану Кубиву и министру инфраструктуры Владимиру Омеляну. По сути, это единственный официальный документ, который у нас имеется. В этом письме выражается благодарность за посещение Китая и за выбор CNTIC в качестве партнера, упоминается саммит «Один пояс – один путь» в Китае, выражается надежда на прочные и устойчивые отношения между нашими странами и компаниями, которые помогут улучшить судоходную инфраструктуру на Дунае.

— Чем интересен этот саммит для пароходства?

— Саммит под названием «Один пояс – один путь» проводился 14-15 мая прошлого года в Пекине. Там присутствовали лидеры 29 стран, а всего участвовали представители более 100 стран мира. Он был посвящен инициированному Китаем проекту Нового Шелкового пути (НШП). Его цель – создать сеть автомобильных и железных дорог, морских путей и трубопроводов через Европу, Африку и Азию, которые соединят разные точки мира с Китаем. КНР нужны сырье и энергоресурсы, а в обратном направлении они хотят двигать китайские товары. К слову сказать, все предложенные Китаем транспортные коридоры, обходят Украину.
Для финансирования проектов Нового Шелкового пути Пекин учредил фонд объемом около 50 млрд. долларов.
Украину на саммите представлял министр экономического развития и торговли Степан Кубив. В своем выступлении он сказал, что Украина не может стоять в стороне от этого глобального проекта – она территориально и геоэкономически должна являться его неотъемлемой частью. Также министр призвал налаживать сотрудничество между китайскими и украинскими компаниями, напомнил о приватизации в Украине и призвал китайских инвесторов проявить интерес к государственным компаниям, которые выставлены на продажу.
В развитие достигнутых на саммите договоренностей, 15 ноября 2017 в Пекине состоялось третье заседание Рабочей группы по вопросам инвестиционного сотрудничества Комиссии по взаимодействию между Правительством Украины и Правительством КНР. Там обсуждалось состояние реализации нескольких уже действующих проектов двустороннего сотрудничества и совместные инвестиционные проекты, которые находятся в стадии подготовки, такие как развитие ипотечного рынка и строительство доступного жилья, сотрудничество в сфере сельского хозяйства.
Также Рабочая группа составила перечень перспективных проектов для совместной реализации, куда вошло обновление флота ЧАО «УДП», с примечанием, что он будет рассматриваться без суверенных гарантий.


— Почему же на днях начались разговоры о большом прорыве в реализации этого проекта?

— В прошлую пятницу в Киеве состоялось очередное заседание Рабочей группы по вопросам инвестиционного сотрудничества, где согласовали дорожную карту осуществления множества рекомендованных к реализации проектов. Среди них упомянуто и обновление флота ЧАО «УДП». В документе говорится, что стороны будут поддерживать сотрудничество между предприятиями и финансовыми учреждениями обоих государств и способствовать активному продвижению предприятиями обеих стран инвестиционного сотрудничества.
Кое-кто поспешил назвать это «победой», однако для ЧАО «УДП» это лишь означает, что мы вправе рассчитывать на поддержку обоих государств в создании и реализации инвестиционных проектов между пароходством, китайскими предприятиями и финансовыми учреждениями. Когда утверждается «дорожная карта», это говорит о том, что мы находимся лишь в самом начале пути, по сути, в нулевой точке. Это касается и отношений с компанией CNTIC, которые кое-кто поспешно назвал «проектом». До победы еще слишком далеко – если говорить спортивной терминологией, спортсмены пока даже не вышли на старт дистанции, а лишь разминаются.

— Выходит, что межправительственная Рабочая группа признала перспективным для совместного инвестирования намерение пароходства обновить свой флот и не имела в виду конкретный проект с компанией CNTIC?

— Совершенно верно. В протоколе заседания Рабочей группы речь идет о существующих проектах, тех, которые находятся в стадии подготовки и перспективных. Проект обновления флота УДП упоминается как перспективный для украинско-китайского сотрудничества.
Поэтому заявления о том, что проект стартовал и китайская компания CNTIC поможет обновить флот Украинского Дунайского пароходства, несколько преждевременны. Как такового, проекта с ней пока не существует, есть лишь устные намерения и письменный меморандум без какой-либо конкретики.
Пока стоит говорить о проекте модернизации флота УДП без привязки к конкретному инвестору или кредитору. Такой проект, точнее предложения инвестору, мы уже подготовили, сегодня мы его прорабатываем вместе с Министерством инфраструктуры.
Возможно, проект обновления флота будет реализован за счет кредитов Европейского банка реконструкции и развития и Европейского инвестиционного банка, которые финансируют в Украине немало проектов в сфере транспорта, в частности развития речного флота и речной инфраструктуры. Кстати, в прошлом году Украина получила кредиты от Европейского банка реконструкции и развития на сумму в €581 млн. Мы внимательно изучили принципы и требования, которым должны соответствовать предпроектные предложения, предъявляемые этим банком, и соответствующим образом оформили свой план модернизации флота.
На сегодняшний день у нас готово технико-экономическое обоснование проекта модернизации буксиров типа «Рига-Иваново» путем замены судовых дизель-генераторов, причем техническая часть этого проекта согласована с Регистром судоходства Украины. Мы готовы сделать его презентацию.
Недавно мы начали прорабатывать возможность перевода судов на сжиженный природный газ (СПГ). Сегодня количество судов, работающих на СПГ-топливе, в мире стремительно возрастает, также развивается портовая инфраструктура для заправки судов СПГ-топливом. Это очень перспективное направление развития. Уже существуют методики превращения действующих судовых дизелей в СПГ-двигатели. По данным голландской компании LNG 24, дополнительные затраты в речное судно на СПГ в объеме 500 тыс. – 1 млн. евро окупаются за 5 – 7 лет. Экономия эксплуатационных затрат достигается за счет более дешевого топлива, сокращения стоимости обслуживания двигателей, отсутствия дополнительных затрат в систему очистки отработавших газов.

— Намереваетесь ли вы продолжать сотрудничество с компанией CNTIC?

— Мы готовы предложить наши проекты модернизации флота любому серьезному инвестору и в переговорах с ним будем руководствоваться принципами экономической, технической, экологической и социальной целесообразности. Что касается компании CNTIC, мы будем рады продолжить сотрудничество с этой уважаемой корпорацией и заинтересованы в нем.

Источник: ПрАТ "УДП"

Hyundai Heavy Industries to make LPG-diesel dual-fuel engines


South Korea’s largest shipbuilder Hyundai Heavy Industries Co. is teaming up with Germany’s MAN Diesel & Turbo to develop dual-fuel marine engines that run on both liquefied petroleum gas (LPG) and diesel as clean fuel demand stretches to skies and sea from land.

The Korean company said on Tuesday it signed a memorandum of understanding with the German engine maker to jointly develop and commercialize ME-LGIP dual-fuel engines with more than 6,000 horsepower that would be used to power large vessels.

Hyundai Heavy Industries will capitalize on MAN’s technological prowess in LPG engines to perfect the design and safety simulation of dual-fuel engines. It also expects to conduct a survey on shipowners to gauge demand.

LPG-diesel duel-fuel engines are considered a more environmentally-friendly propulsion system as they emit 20-30 percent less nitrogen oxide and 90-95 percent less sulfur oxide than diesel-fueled engines.

“We’ve developed expertise in gas handling over the years of building more than 150 LPG carriers,” said an official from Hyundai Heavy Industries. “We plan to maintain our competitive edge in eco-friendly vessels by getting an early start in using LPG as fuel for marine engines.”

The shipbuilder developed its first marine engine in 1979 and since 1987 has remained the world leader, occupying more than a 30 percent share in the global market.

Source: Сайт Дмитра Чалого

MAN перетворив судновий дизель на мультипаливний СПГ-двигун

Компанія MAN Diesel & Turbo вперше в світі переробила діючий судновий дизельний двигун власного виробництва на мультипаливну силову установку. Всі випущені раніше двопаливні корабельні двигуни спочатку конструювалися під можливість роботи на дизельному паливі і скрапленому природному газі (СПГ).

Про це на своїй сторінці в Фейсбук розповів голова Правління Дунайського пароплавства Дмитро Чалий

Було модернізовано контейнеровоз Wes Amelie, який був спущений на воду в 2011 році. Роботи з переробки суднового двигуна моделі MAN 8L48/60B проводилися в сухих доках в Бремерхафені (Німеччина) у співпраці з інжиніринговою компанією TGE Marine Engineering.

Контракт на модернізацію був підписаний компанією-судновласником Wessels і MAN Diesel & Turbo в 2015 році. А в серпні 2017 року після закінчення робіт міжнародний класифікатор Bureau Veritas сертифікував оновлений контейнеровоз, і судно вже вийшло на торгові лінії Північного і Балтійського морів.

Варто відзначити, що нова методика переведення судів на СПГ-паливо має велике майбутнє. Справа в тому, що існує проблема, яка утрудняє швидке зростання суднового сектора з СПГ-двигунами. Вартість спорудження таких кораблів на 10-25% вище, ніж суден з традиційними двигунами, через це потрібно від п'яти до восьми років, щоб окупити їх будівництво.

Втім, якщо методика MAN Diesel & Turbo застосовуватиметься масово, це істотньо вплине на розвиток сектора морських перевезень з використанням СПГ-палива. На даний час лише близько сотні суден всіх розмірів у всьому світі мають СПГ-двигуни, але агентство Bloomberg прогнозує, що до 2020 року число таких кораблів може досягти 1 тис.

Сьогодні все більше компаній розглядають природний газ як життєздатне джерело альтернативного палива - з огляду на відсутність проблем з поставками і відносно стабільні ціни. Крім того, судновласників до цього підштовхують більш жорсткі екологічні норми щодо шкідливих викидів для суднових двигунів внутрішнього спалювання.

Дмитро Чалий

Дунайское пароходство преодолевает последствия непогоды

Последствия снежной стихии, накрывшей Измаил 18 января, продолжают негативно сказываться не только на энергообеспечении города, но и на работе основных бюджетообразующих предприятий.

ИЗМАИЛЬСКИЙ ПОРТ

По информации директора Измаильского морского торгового порта Андрея Ерохина, 22 января в связи со сложной энергетической обстановкой в Измаиле и Измаильском районе был установлен лимит использования электроэнергии для порта – 1 млн. кВт/ч, тогда как при бесперебойной работе погрузочной техники и нормальном функционировании всех объектов предприятие потребляет в среднем 4-5 млн. кВт/ч. Это привело к тому, что в ГП «ИЗМ МТП» смогли запустить в работу только три портальных крана – по одному на каждом районе, также в грузовых операциях используется плавкран. Порт вынужден был перейти на полную экономию электроэнергии, в том числе минимизировать отопление на всех объектах. По состоянию на 24 января порту установили лимит до 2,2 млн. кВт/ч, что позволило увеличить количество работающих кранов до восьми единиц.

Несмотря на сложность ситуации, Андрей Юрьевич настроен оптимистично:

Уверен, коллектив выполнит план месяца. По состоянию на утро 24 января портовики перевалили 323 тыс. тонн грузов при плане января 380 тыс. тонн. Конечно, мы были настроены перевалить 450 тыс. тонн, однако в нынешних условиях эта цифра под сомнением. По-прежнему портовики нацелены на перевыполнение плана. Грузы продолжают поступать в Измаильский морской торговый порт в запланированном объеме. 24 января по Одесской железной дороге в порт следует 751 вагон, что составляет около 50 тыс. тонн, на складах порта имеется 243 тыс. тонн, флот также подается в полном объеме. Могу сказать – на данный момент есть все составляющие для успешной работы – хорошие навигационные условия, что несвойственно для этого времени года, достаточное количество грузов, в нужном объеме подаются вагоны и тоннаж. Остается надеяться, что в ближайшие дни нормализуется обстановка с энергообеспечением региона и наше предприятие заработает на полную мощность.

УКРАИНСКОЕ ДУНАЙСКОЕ ПАРОХОДСТВО

Заложником энергетического кризиса в регионе стало и УДП – в Измаильском порту задерживается погрузка флота пароходства.

Как отметил и.о. заместителя председателя Правления ЧАО «УДП» по эксплуатации флота Александр Назаренко, создавшаяся ситуация не может не беспокоить, ведь под вопросом выполнение январского плана грузоперевозок.

На этой неделе из порта Измаил, скорее всего, уйдут не больше четырех караванов, – говорит Александр Викторович. – Перенесли на среду отход теплохода «Братислава», на четверг-пятницу – теплоходов «Капитан Гайдай» и «Федор Рябинин». Рейсы откладываются из-за того, что караваны не готовы – ждут погрузки в порту.

До конца января на флот УДП в порту Измаил необходимо отгрузить около 64 тыс. тонн. Это угли, аглоруда, окатыши на Смедерево, кокс и железный купорос на румынские порты Галац и Джурджу, удобрения на Австрию, металл, уголь на Болгарию. Чтобы ускорить погрузку флота и его отправку по назначению в текущем месяце, мы обратились в главную диспетчерскую порта с предложением оказать содействие в поднятии флота УДП с нижнего рейда на 91 км реки Дунай, максимально задействовав буксир пароходства.

Украинское Дунайское пароходство также подключилось к городской программе энергосбережения – ограничена эксплуатация лифтов, приостановила работу столовая, до минимума лимитировано использование электроприборов.

И.о. председателя Правления ЧАО «УДП» Дмитрий Чалый прокомментировал ситуацию: «Наш коллектив, как и портовики, заинтересован в экономии электроэнергии – и порт и пароходство запитаны от одной линии электропередач, мощность которой в связи со стихией сейчас ограничена. Поэтому сегодня от нашей бережливости зависит выполнение январского плана двух бюджетообразующих предприятий Измаила. Будем стараться общими усилиями отгрузить запланированные объемы». 

ПрАТ "УДП"

Дмитрий Чалый поздравляет коллег и партнеров с Новым 2018 годом


Дорогие друзья! Уважаемые коллеги и партнеры!

Сердечно поздравляю вас с наступающим Новым годом!

От имени коллектива Украинского Дунайского пароходства и от себя лично желаю вам в 2018 году мира и солнечного настроения, любви и внимания, вдохновения и новых возможностей, удачи и исполнения задуманного, сил и терпения, оптимизма и уверенности в завтрашнем дне!


Пусть эти праздничные дни наполнят ваши сердца радостью, теплом и весельем, принесут в каждую семью мир и согласие, благополучие и достаток!

Добра, здоровья и счастья вам, вашим семьям, родным и близким!

С Новым годом!

Дмитрий Чалый, и.о. председателя Правления Украинского Дунайского пароходства

Руководитель УДП Дмитрий Чалый поздравляет с Новым годом

Руководитель Дунайского пароходства Дмитрий Чалый поздравляет друзей, коллег и партнеров с Новым годом

Руководитель УДП Дмитрий Чалый поздравляет с Новым годом


Руководитель Дунайского пароходства Дмитрий Чалый поздравляет друзей, коллег и партнеров с Новым годом

Дмитро Чалий: «УДП повинно розвиватися на системній основі»


Дмитро Чалий 29 листопада був призначений виконуючим обов’язки голови Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». Керівник УДП розповів нам про свої перші враження про судноплавну компанію і найближчі плани.

– Дмитро Сергійович, раніше ви не працювали у судноплавних компаніях, наскільки швидко ви освоюєте специфіку Дунайського пароплавства?
– У мене є чималий досвід роботи на керівних посадах у великих державних компаніях, і питання, які необхідно вирішувати керівникам, у них загалом однакові – економіка підприємства, рух фінансів, підготовка, узгодження і виконання фінплану, планування, договірна робота, кадри і робота з персоналом, охорона праці, безпека, закупівлі, навчання співробітників, реклама, маркетинг, антикорупційні заходи, співпраця з місцевою владою, взаємодія з контролюючими органами. Навіть питання комп’ютеризації, або як кажуть ІТ-забезпечення, адміністративно-господарська діяльність, транспортне обслуговування, обслуговування будівель – вони в цілому абсолютно однакові. Раніше я працював У структурі цього ж міністерства, займався тими, що і тут, питаннями з тими ж підрозділами Міністерства інфраструктури України, наприклад, затвердженням фінплану підприємства і внесенням змін до нього.
Що стосується судноплавства – в Одеському морському порту, де я працював раніше, є буксирний і технічний флот, причому саме він, а не вантажно-розвантажувальні роботи, дає порту основні доходи. Тому мені досить добре знайома і судноплавна термінологія і питання, пов’язані з технічним обслуговуванням, ремонтом, докуванням, бункеруванням, роботою екіпажів на суднах, а також проблеми, пов’язані з фрахтуванням та управлінням флоту, підвищенням його ефективності та безпекою мореплавання.
Крім того, я маю профільну освіту – закінчив Національний транспортний університет за фахом «Організація перевезень та управління на транспорті», зараз здобуваю другу вищу освіту в Одеському національному морському університеті. Тому в специфіці діяльності пароплавства для мене немає ніяких таємниць. Тим більше, управління пароплавством не зводиться до володіння широкими знаннями з вузькопрофільних питань, наприклад, у судноремонті – для цього є відповідні технічні фахівці.
– Які основні проблеми ви бачите в роботі Дунайського пароплавства?
– Деякі проблеми є типовими для всіх українських підприємств. На жаль, нинішня економічна ситуація в країні характеризується високою непередбачуваністю і чималою кількістю дестабілізуючих економіку факторів. Практично у всіх компаній, які працюють у наших непростих українських реаліях, особливо у державних підприємств, є безліч проблем, пов’язаних не лише з досягненням високих економічних показників, але і з самою можливістю утримуватися на ринку. Тому сьогодні для всіх керівників найбільш актуальною є проблема забезпечення сталого розвитку підприємств, те саме стосується і Дунайського пароплавства. І чим вище нестабільність умов для ведення бізнесу, тим більше підприємства потребують стратегічного управління та планування, за допомогою яких можливо забезпечити виживання компанії та досягнення необхідних цілей.
Також сьогодні в Україні для всіх підприємств актуальною є проблема тотального браку висококваліфікованих кадрів. Особливо гостро відчувається дефіцит виробничого персоналу. За кордон масово їдуть зварники, токарі, слюсарі, електрики. І це при тому, що приплив молоді в ці професії практично повністю припинився, а кадри протягом останніх років не оновлювалися. Для ПрАТ «УДП» це особливо відчутно в таких напрямках діяльності як суднобудування і судноремонт.
Щодо специфічних проблем діяльності пароплавства, то вони, в цілому, добре відомі. Це непростий фінансовий стан компанії, відсутність реалістичної стратегії розвитку, значний вік флоту і, в зв’язку з цим, його низька ефективність, витрати на утримання непрофільних активів тощо. Можу довго перераховувати. Кілька днів тому я попросив керівників структурних підрозділів представити своє бачення основних проблем пароплавства і пропозиції щодо їх вирішення. У результаті вийшла «карта бою» – багатосторінковий реєстр проблемних питань. Далі збираюся вивчити ці проблеми більш глибоко і приймати відповідно до цього рішення. Опосередковано отримав інформацію про вміння наших керівників думати системно і стратегічно, виділяти пріоритети, давати прогнози, виявляти ініціативу.
– Якими будуть ваші першочергові кроки на новій посаді?
– Перші два тижні у мене пішли на те, щоб познайомитися з колективом пароплавства, вивчити стан справ. Відвідав кілька теплоходів, а також основні структурні підрозділи – Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод, Учбовий центр Українського Дунайського пароплавства, Базу технічного обслуговування флоту, де познайомився з капітанами, керівним складом підприємств, поспілкувався з працівниками, оглянув обладнання і матеріально-технічну базу.
Також на цьому тижні підписав наказ про централізацію закупівель. Раніше закупівлями самостійно займався чи не кожен структурний підрозділ пароплавства. Це рішення допоможе посилити фінансову дисципліну, зробити процес закупівель більш прозорим, забезпечити контроль використання фінансів, оптимізувати кадровий склад і розвантажити багато співробітників, які займалися процедурою.
Ми вже почали працювати над оптимізацією організаційної структури управління компанії. На жаль, існуюча структура вже не підходить для досягнення тих цілей, які стоять перед пароплавством.
Найближчим часом збираюся представити колективу пароплавства реалістичну модель інноваційного розвитку компанії, яка буде враховувати нинішній стан економіки та конкуренції, і на основі якої в подальшому ми будемо створювати стратегію розвитку пароплавства, де буде описана система управлінських, організаційних та інноваційних рішень, спрямованих на реалізацію наших цілей.
– Як ви будете визначати дані цілі?
– Цілі – це наші пріоритети і наміри. Вони встановлюються на певний період у кількісних показниках, це, наприклад, рівень доходів або кількість реновованого флоту. Формулювання цілей є одним з найважливіших етапів стратегічного планування. Цілі має затверджувати Правління пароплавства на основі прогнозів і ретельного аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів. Після того, як цілі будуть сформульовані, для їх досягнення ми викладемо завдання і визначимо відповідальних за їх виконання. Весь цей процес, усі цілі та завдання будуть описані в стратегічному плані розвитку підприємства, робота над яким почалася з першого дня мого приходу до пароплавства. Це не простий документ, і на його підготовку та затвердження піде не один місяць.
План розвитку підприємства дозволить побудувати роботу пароплавства на системній основі, з нього буде зрозуміло, скільки одиниць флоту і коли списати, скільки побудувати нових, в яких обсягах проводити реновацію і модернізацію, скільки нам буде потрібно позикових коштів – там буде детально описаний план наших дій за всіма напрямками роботи.
Наявність такого документа дуже важлива для керівника і для колективу, оскільки дає розуміння, куди ми рухаємося і які необхідно вирішувати завдання. Для співробітників дуже важливо знати, як буде виглядати пароплавство через п’ять і десять років і якщо вони розуміють стратегію компанії, то зможуть приймати більш ефективні повсякденні рішення.
– Півроку тому в ПрАТ «УДП» був анонсований інвестиційний проект з китайською стороною вартістю 50 млн. доларів. Зараз про нього перестали говорити. Чи плануєте ви продовжувати роботу щодо нього? І як взагалі збираєтеся вирішувати питання з оновлення флоту?
– Однозначно продовжимо по ньому роботу, якщо цей проект буде вигідним для підприємства. Наскільки я знаю, проектом передбачалося оновлення флоту пароплавства – йшлося про те, що протягом 15 років можливе будівництво 40 одиниць барж SLG і модернізація силових енергетичних установок 21 річкового буксира. Однак я ще не бачив інвестиційної пропозиції та техніко-економічного обґрунтування цього проекту, оцінки ризиків, термінів окупності тощо.
Інвестиції – це не подарунок. Ті, хто вкладає гроші в цей і будь-який інший проект, прагнуть не тільки повернути свої вкладання, але і отримувати від них прибуток. Інвестора в першу чергу цікавить прибутковість вкладень. Однак річкове судноплавство – це малоприбутковий бізнес, тому період окупності інвестицій тут в кращому випадку наближається до десятка років. Тож треба все добре прорахувати, щоб пароплавству не довелося потім розраховуватися з інвестором своїми активами.
Думаю, що необхідні нам обсяги реновації обчислюються десятками мільйонів євро. На порядок вище витрати на будівництво нових суден для пасажирського і вантажного річкового флоту. Сьогодні у пароплавства відсутні власні кошти для інвестицій, тому ми змушені розглядати можливість залучення позикових і залучених коштів. Було б цікаво прорахувати проект «Судно в кредит», але, думаю, ставки з кредитів українських банків і великі терміни окупності нашого бізнесу унеможливлюють подібні проекти.
– Що ви можете сказати про новий для вас колектив?
– Відразу помітно, що відносини в колективі конструктивні, мені навіть не довелося тут адаптуватися. Це колектив професіоналів, які виконують свою роботу на найвищому рівні, розуміють наявні перед ними завдання і знають, як їх вирішувати. Причому знання і досвід фахівців пароплавства – унікальні, тому що в Україні немає подібного підприємства.
Для мене велика честь керувати таким колективом, і я розумію свою відповідальність.
Зі мною прийшли члени моєї команди, досвідчені професіонали в сфері управління, і мені здається, вони відразу органічно влилися до колективу пароплавства і посилили його.
– На сайті ПрАТ «УДП» з’явилася інформація про вашу зустріч з мером Ізмаїла. Які питання ви обговорювали і як збираєтеся співпрацювати далі?
– Це було просто знайомство, і жодні конкретні питання до цієї неофіційної зустрічі не готувалися. Однак в подальшому ми збираємося плідно взаємодіяти з міською владою. ПрАТ «УДП» є бюджетоутворюючим підприємством і пов’язано з Ізмаїлом безліччю різних взаємовідносин – починаючи від сплати податків до місцевого бюджету і закінчуючи питаннями благоустрою та екології.
Упорядкованість, стан міської інфраструктури, наприклад, якість доріг і стан багатоквартирних будинків – все це взаємопов’язано і визначає якість життя наших співробітників, престижність і зручність їх проживання в Ізмаїлі, відкриває можливість залучати кваліфіковані кадри з інших міст.
– Вам сподобався Ізмаїл?
– Скажу відверто, Ізмаїл мене приємно здивував! Чисте, доглянуте європейське місто з унікальною архітектурою, прекрасними міськими ландшафтами і аурою спокою і благополуччя. Його ніяк не назвеш провінційним. Помітно, що міська влада приділяє багато уваги питанням добробуту, стану житлово-комунального господарства. Але головне надбання Ізмаїла – дуже привітні та відкриті люди.

Джерело: ПрАТ «УДП»

Дмитро Чалий: «УДП повинно розвиватися на системній основі»

Дмитро Чалий 29 листопада був призначений виконуючим обов’язки голови Правління ПрАТ «Українське Дунайське пароплавство». Керівник УДП розповів нам про свої перші враження про судноплавну компанію і найближчі плани.

– Дмитро Сергійович, раніше ви не працювали у судноплавних компаніях, наскільки швидко ви освоюєте специфіку Дунайського пароплавства?

– У мене є чималий досвід роботи на керівних посадах у великих державних компаніях, і питання, які необхідно вирішувати керівникам, у них загалом однакові – економіка підприємства, рух фінансів, підготовка, узгодження і виконання фінплану, планування, договірна робота, кадри і робота з персоналом, охорона праці, безпека, закупівлі, навчання співробітників, реклама, маркетинг, антикорупційні заходи, співпраця з місцевою владою, взаємодія з контролюючими органами. Навіть питання комп’ютеризації, або як кажуть ІТ-забезпечення, адміністративно-господарська діяльність, транспортне обслуговування, обслуговування будівель – вони в цілому абсолютно однакові. Раніше я працював У структурі цього ж міністерства, займався тими, що і тут, питаннями з тими ж підрозділами Міністерства інфраструктури України, наприклад, затвердженням фінплану підприємства і внесенням змін до нього.

Що стосується судноплавства – в Одеському морському порту, де я працював раніше, є буксирний і технічний флот, причому саме він, а не вантажно-розвантажувальні роботи, дає порту основні доходи. Тому мені досить добре знайома і судноплавна термінологія і питання, пов’язані з технічним обслуговуванням, ремонтом, докуванням, бункеруванням, роботою екіпажів на суднах, а також проблеми, пов’язані з фрахтуванням та управлінням флоту, підвищенням його ефективності та безпекою мореплавання.

Крім того, я маю профільну освіту – закінчив Національний транспортний університет за фахом «Організація перевезень та управління на транспорті», зараз здобуваю другу вищу освіту в Одеському національному морському університеті. Тому в специфіці діяльності пароплавства для мене немає ніяких таємниць. Тим більше, управління пароплавством не зводиться до володіння широкими знаннями з вузькопрофільних питань, наприклад, у судноремонті – для цього є відповідні технічні фахівці.

– Які основні проблеми ви бачите в роботі Дунайського пароплавства?

– Деякі проблеми є типовими для всіх українських підприємств. На жаль, нинішня економічна ситуація в країні характеризується високою непередбачуваністю і чималою кількістю дестабілізуючих економіку факторів. Практично у всіх компаній, які працюють у наших непростих українських реаліях, особливо у державних підприємств, є безліч проблем, пов’язаних не лише з досягненням високих економічних показників, але і з самою можливістю утримуватися на ринку. Тому сьогодні для всіх керівників найбільш актуальною є проблема забезпечення сталого розвитку підприємств, те саме стосується і Дунайського пароплавства. І чим вище нестабільність умов для ведення бізнесу, тим більше підприємства потребують стратегічного управління та планування, за допомогою яких можливо забезпечити виживання компанії та досягнення необхідних цілей.

Також сьогодні в Україні для всіх підприємств актуальною є проблема тотального браку висококваліфікованих кадрів. Особливо гостро відчувається дефіцит виробничого персоналу. За кордон масово їдуть зварники, токарі, слюсарі, електрики. І це при тому, що приплив молоді в ці професії практично повністю припинився, а кадри протягом останніх років не оновлювалися. Для ПрАТ «УДП» це особливо відчутно в таких напрямках діяльності як суднобудування і судноремонт.

Щодо специфічних проблем діяльності пароплавства, то вони, в цілому, добре відомі. Це непростий фінансовий стан компанії, відсутність реалістичної стратегії розвитку, значний вік флоту і, в зв’язку з цим, його низька ефективність, витрати на утримання непрофільних активів тощо. Можу довго перераховувати. Кілька днів тому я попросив керівників структурних підрозділів представити своє бачення основних проблем пароплавства і пропозиції щодо їх вирішення. У результаті вийшла «карта бою» – багатосторінковий реєстр проблемних питань. Далі збираюся вивчити ці проблеми більш глибоко і приймати відповідно до цього рішення. Опосередковано отримав інформацію про вміння наших керівників думати системно і стратегічно, виділяти пріоритети, давати прогнози, виявляти ініціативу.

– Які будуть ваші першочергові кроки на новій посаді?

– Перші два тижні у мене пішли на те, щоб познайомитися з колективом пароплавства, вивчити стан справ. Відвідав кілька теплоходів, а також основні структурні підрозділи – Кілійський суднобудівно-судноремонтний завод, Учбовий центр Українського Дунайського пароплавства, Базу технічного обслуговування флоту, де познайомився з капітанами, керівним складом підприємств, поспілкувався з працівниками, оглянув обладнання і матеріально-технічну базу.

Також на цьому тижні підписав наказ про централізацію закупівель. Раніше закупівлями самостійно займався чи не кожен структурний підрозділ пароплавства. Це рішення допоможе посилити фінансову дисципліну, зробити процес закупівель більш прозорим, забезпечити контроль використання фінансів, оптимізувати кадровий склад і розвантажити багато співробітників, які займалися процедурою.

Ми вже почали працювати над оптимізацією організаційної структури управління компанії. На жаль, існуюча структура вже не підходить для досягнення тих цілей, які стоять перед пароплавством.

Найближчим часом збираюся представити колективу пароплавства реалістичну модель інноваційного розвитку компанії, яка буде враховувати нинішній стан економіки та конкуренції, і на основі якої в подальшому ми будемо створювати стратегію розвитку пароплавства, де буде описана система управлінських, організаційних та інноваційних рішень, спрямованих на реалізацію наших цілей.

– Як ви будете визначати дані цілі?

– Цілі – це наші пріоритети і наміри. Вони встановлюються на певний період у кількісних показниках, це, наприклад, рівень доходів або кількість реновованого флоту. Формулювання цілей є одним з найважливіших етапів стратегічного планування. Цілі має затверджувати Правління пароплавства на основі прогнозів і ретельного аналізу зовнішніх і внутрішніх факторів. Після того, як цілі будуть сформульовані, для їх досягнення ми викладемо завдання і визначимо відповідальних за їх виконання. Весь цей процес, усі цілі та завдання будуть описані в стратегічному плані розвитку підприємства, робота над яким почалася з першого дня мого приходу до пароплавства. Це не простий документ, і на його підготовку та затвердження піде не один місяць.

План розвитку підприємства дозволить побудувати роботу пароплавства на системній основі, з нього буде зрозуміло, скільки одиниць флоту і коли списати, скільки побудувати нових, в яких обсягах проводити реновацію і модернізацію, скільки нам буде потрібно позикових коштів – там буде детально описаний план наших дій за всіма напрямками роботи.

Наявність такого документа дуже важлива для керівника і для колективу, оскільки дає розуміння, куди ми рухаємося і які необхідно вирішувати завдання. Для співробітників дуже важливо знати, як буде виглядати пароплавство через п’ять і десять років і якщо вони розуміють стратегію компанії, то зможуть приймати більш ефективні повсякденні рішення.

– Півроку тому в ПрАТ «УДП» був анонсований інвестиційний проект з китайською стороною вартістю 50 млн. доларів. Зараз про нього перестали говорити. Чи плануєте ви продовжувати роботу щодо нього? І як взагалі збираєтеся вирішувати питання з оновлення флоту?

– Однозначно продовжимо по ньому роботу, якщо цей проект буде вигідним для підприємства. Наскільки я знаю, проектом передбачалося оновлення флоту пароплавства – йшлося про те, що протягом 15 років можливе будівництво 40 одиниць барж SLG і модернізація силових енергетичних установок 21 річкового буксира. Однак я ще не бачив інвестиційної пропозиції та техніко-економічного обґрунтування цього проекту, оцінки ризиків, термінів окупності тощо.

Інвестиції – це не подарунок. Ті, хто вкладає гроші в цей і будь-який інший проект, прагнуть не тільки повернути свої вкладання, але і отримувати від них прибуток. Інвестора в першу чергу цікавить прибутковість вкладень. Однак річкове судноплавство – це малоприбутковий бізнес, тому період окупності інвестицій тут в кращому випадку наближається до десятка років. Тож треба все добре прорахувати, щоб пароплавству не довелося потім розраховуватися з інвестором своїми активами.

Думаю, що необхідні нам обсяги реновації обчислюються десятками мільйонів євро. На порядок вище витрати на будівництво нових суден для пасажирського і вантажного річкового флоту. Сьогодні у пароплавства відсутні власні кошти для інвестицій, тому ми змушені розглядати можливість залучення позикових і залучених коштів. Було б цікаво прорахувати проект «Судно в кредит», але, думаю, ставки з кредитів українських банків і великі терміни окупності нашого бізнесу унеможливлюють подібні проекти.

– Що ви можете сказати про новий для вас колектив?

– Відразу помітно, що відносини в колективі конструктивні, мені навіть не довелося тут адаптуватися. Це колектив професіоналів, які виконують свою роботу на найвищому рівні, розуміють наявні перед ними завдання і знають, як їх вирішувати. Причому знання і досвід фахівців пароплавства – унікальні, тому що в Україні немає подібного підприємства.

Для мене велика честь керувати таким колективом, і я розумію свою відповідальність.

Зі мною прийшли члени моєї команди, досвідчені професіонали в сфері управління, і мені здається, вони відразу органічно влилися до колективу пароплавства і посилили його.

– На сайті ПрАТ «УДП» з’явилася інформація про вашу зустріч з мером Ізмаїла. Які питання ви обговорювали і як збираєтеся співпрацювати далі?

– Це було просто знайомство, і жодні конкретні питання до цієї неофіційної зустрічі не готувалися. Однак в подальшому ми збираємося плідно взаємодіяти з міською владою. ПрАТ «УДП» є бюджетоутворюючим підприємством і пов’язано з Ізмаїлом безліччю різних взаємовідносин – починаючи від сплати податків до місцевого бюджету і закінчуючи питаннями благоустрою та екології.

Упорядкованість, стан міської інфраструктури, наприклад, якість доріг і стан багатоквартирних будинків – все це взаємопов’язано і визначає якість життя наших співробітників, престижність і зручність їх проживання в Ізмаїлі, відкриває можливість залучати кваліфіковані кадри з інших міст.

– Вам сподобався Ізмаїл?

– Скажу відверто, Ізмаїл мене приємно здивував! Чисте, доглянуте європейське місто з унікальною архітектурою, прекрасними міськими ландшафтами і аурою спокою і благополуччя. Його ніяк не назвеш провінційним. Помітно, що міська влада приділяє багато уваги питанням добробуту, стану житлово-комунального господарства. Але головне надбання Ізмаїла – дуже привітні та відкриті люди.

Джерело: ПрАТ «УДП»