"За" і "проти" звільнення т. в. о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун: Чому українське суспільство знову розділилося
Українське суспільство розділилося опісля того, як парламентський комітет з питань охорони здоров'я, заслухавши доповідь т. в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, визнав її роботу незадовільною та рекомендував звільнити. Чим же не догодила профільному комітету очільниця МОЗ? Розповідаємо
«Супрун… у відставку!!!», «Я підтримую Уляну!»… Ні, мова не про президентські вибори – українське суспільство розділилося опісля того, як парламентський комітет з питань охорони здоров'я, заслухавши доповідь т. в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун, визнав її роботу незадовільною та рекомендував звільнити. Тепер своє слово має сказати Верховна Рада у цілому, а за нею і Кабінет міністрів. Чим же не догодила профільному комітету парламенту Уляна Супрун і чи виправдані вимоги її звільнення? Спробуємо розібратися.
Вимирання, знищення і загалом суцільні провали
Згідно із повідомленням, розміщеним на сайті профільного комітету Верховної Ради, тимчасовий виконувач обов'язки міністра охорони здоров’я Уляна Супрун кілька днів тому, 3 квітня, виступила на засіданні комітету зі звітом уряду про перебіг і результати Програми діяльності Кабінету міністрів у 2017 році, що стосується охорони здоров’я.
Профільний комітет цей звіт заслухав і щодо нього ухвалив рішення про визнання роботи уряду в частині охорони здоров’я незадовільною.
Поряд з цим на засіданні було розглянуто проект постанови Верховної Ради про визнання роботи т. в. о. міністра охорони здоров’я Уляни Супрун незадовільною та звернення до Кабінету міністрів щодо звільнення її з обійманої посади (№ 5642). Цей документ члени комітету також погодили та внесли на розгляд Верховної Ради.
Однак, чому було ухвалено відповідне рішення, не зазначається. Про це стало відомо пізніше із допису голови парламентського комітету Ольги Богомолець у соцмережі. «Як причину вказано гостру суспільну напругу, яка виникла у зв'язку зі зривом програми державних закупівель ліків у 2016 році, що має ознаки службової недбалості», - повідомила вона.
При цьому Богомолець наголосила, що, на її думку, приводів для звільнення Супрун із посади набагато більше, і перерахувала їх:
1. Вимирання українців прискорилося: якщо у 2016 році кількість померлих була на 175 тис. більше ніж народжених, то вже у 2017 році — ця цифра збільшилася до 198 тис.
2. Близько 70 тис. медиків виїхали за два останні роки за кордон — ще 50 тис., у випадку продовження політики МОЗ в сфері охорони здоров’я, виїдуть протягом найближчих кількох років.
3. Колективний імунітет нації знищено: рівень вакцинації населення впав нижче показників 90-х років.
4. Міжнародні закупівлі ліків зірвано: громадяни змушені були за два останні роки витратити з власних заощаджень 6,7 млрд грн на ліки, кошти на які були виділені державою для медичного забезпечення лікарень.
5. Головні напрямки — лікування онкологічних та серцево-судинних захворювань, що разом спричиняють 80% усіх смертей населення України — профінансовано лише на 27% та 30% відповідно.
6. Вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу “гроші йдуть за пацієнтом”, затверджених підготовленим мною законом № 2002-VIII від 6 квітня 2016 року — зірвано.
7. Відповідно до затверджених видатків держбюджету на оплату праці медичних працівників, з обсягом яких погодився МОЗ України, українські медики отримують найнижчу зарплату в світі. До того ж Кабінет міністрів зрівняв зарплати лікаря, медсестри та санітарки, знищивши для них будь-які стимули для самовдосконалення та розвитку.
8. Рахунковою палатою викрито порушення МОЗ під час реалізації проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», на який Світовий банк виділив 215 млн дол. позики, в організації проведення централізованих державних закупівель із залученням спеціалізованих закупівельних міжнародних організацій, у використанні коштів, виділених на подолання епідемії туберкульозу в Україні та лікування її громадян за кордоном.
9. Державну програму боротьби з раком — провалено: дія попередньої закінчилася ще у 2016 році, а нової розроблено не було, від чого постраждали 1 млн онкохворих людей.
10. МОЗ підготовлено закон України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення» від 19.10.2017 № 2168-VIII, який порушує 10 статей Конституції України.
Доволі серйозне звинувачення, і Богомолець стверджує, що це лише неповна картина тієї катастрофи, до якої привело за два останні роки керівництво МОЗ. «Відставка — це найменше, що потрібно зробити в цій ситуації. Мають бути ще й кримінальні справи, розслідування та терміни ув'язнення за знищення системи охорони здоров’я України та її людського потенціалу», - резюмує вона.
Думку Богомолець підтримує більшість профільного комітету ВР, депутати від «Опозиційного блоку», які й ініціювали в січні минулого року згаданий проект постанови щодо звільнення Супрун, а також депутати від Радикальної партії Олега Ляшка.
Частина звинувачень не за адресою
Водночас у Міністерстві охорони здоров’я вважають, що рухаються у правильному напрямку. Напередодні перед засіданням уряду очільниця МОЗ Уляна Супрун заявила, що переконана у повній підтримці медичної реформи Кабінетом міністрів. «Я думаю, що наша команда вважає, що це найкраща реформа, що наша реформа йде у правильному напрямку. Я хочу подякувати сотням людей, які мені написали повідомлення підтримки: народні депутати, міністри, прем’єр-міністр мені навіть подзвонив. Я думаю, що це така річ (звільнення, - ред.), яка не буде розвиватися дуже швидко. Я залишаюся на посаді», - зазначила вона.
Справа в тому, що оголошені претензії до відомства загалом та Уляни Супрун зокрема досить неоднозначні.
За словами старшого наукового співробітника Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Бориса Крімера, звинувачувати МОЗ у зменшенні кількості населення щонайменше дивно, тому що демографічна ситуація погіршується давно і не тому, що в країні зростає смертність, а тому, що зменшується народжуваність, і, на жаль, це не в компетенції МОЗ. «Якщо розглядати коефіцієнт смертності на 1 000 населення, то за цими показниками значних змін за останні роки не відбулось. Цей показник становить приблизно 14,6-14,7», - зауважив він "BBC Україна".
Із тим, що спостерігається значний відтік робочої сили з України за кордон, не посперечаєшся: за даними Держстату, у 2015-2017 роках з країни виїхало 1,303 млн працівників. Однак виїжджають не лише медики, а представники усіх галузей. Це загальна тенденція. Як і у випадку із низькими заробітними платами по країні.
Говорячи про «знищення колективного імунітету», варто зауважити, що рівень вакцинації дітей в Україні падав впродовж останнього десятиліття через численні кампанії проти щеплень і недовіру до якості вакцин. Станом на 2016 рік було вакциновано лише 46% дітей при потребі в 95%. Однак за останній рік рівень вакцинації почав зростати - наприклад, кількість щеплених проти кору дітей у 2017 збільшилась удвічі порівняно з 2016 роком.
Міжнародні закупівлі ліків було зірвано – з цим не посперечаєшся. У МОЗ погоджуються, що процес укладання договорів проходить складно і довго. Однак зараз в Україну завозять ліки, закуплені за бюджети ще попередніх років, й економія при цьому становить 40%. Критика ж Рахункової палати щодо закупівлі ліків була врахована відомством.
Водночас казати, що зірвано вчасне впровадження автономізації медичних закладів та принципу "гроші йдуть за пацієнтом", поки зарано, оскільки кампанія з вибору лікаря, яка запроваджує принцип "гроші йдуть за пацієнтом", почалась в Україні з 1 квітня. Гроші за нею до медзакладів мають піти лише з липня. Після того, як Національна служба здоров'я України підпише контракти з лікарнями.
Поряд з цим прихильники Уляни Супрун говорять і про позитивні зміни, які відбулися за ці два роки в українській медицині. «За останні 14 років, які пройшли від помаранчевої революції 2004 року, коли українці вийшли заради змін у країні, від захворювань серцево-судинної системи померло більше 6 мільйонів українців. Половину цих людей можна було врятувати за допомогою програм, які за останні півтора року розгорнула команда Уляни Супрун та уряд: запровадження програми “Доступні ліки”, а саме - відшкодування державою ліків для контролю тиску, якою вже скористалися 8 млн українців; будівництво центрів ангіографії для екстрених втручань при інфарктах; закупівлі ліків через міжнародні організації, які економлять до 40% бюджету України на закупівлю ліків і дають можливість врятувати більше життів; безкоштовні стенти для невідкладного стентування вперше в історії країни закуплено в повному обсягу для всіх пацієнтів, які їх потребують. Відсутність системних змін та простих програм закупівлі та лікування призвели до того, що за 14 років наша держава втратила мільйони життів. Всі були націлені підтримувати напівживу і відверто непрацюючу систему охорони здоров’я, яку Україна успадкувала від СРСР», - наголошує нардеп Світлана Заліщук, і під її словами підписуються десятки колег та урядовців.
Що далі?
Наразі важко прогнозувати, яким може бути рішення Верховної Ради щодо Уляни Супрун, оскільки в очільниці МОЗ доволі багато як прихильників, так і противників. Але з реакції урядовців зрозуміло, що Кабмін відставку очільниці МОЗ не підтримує. Прем'єр-міністр Володимир Гройсман зацікавлений залишити Супрун в нинішньому статусі і не вносити її кандидатуру на затвердження повноцінним міністром і надалі.
https://ua.112.ua/golovni-novyni/za-i-proty-zvilnennia-t-v-o-ministra-okhorony-zdorovia-uliany-suprun-chomu-ukrainske-suspilstvo-znovu-rozdilylosia-440602.html
