Ліна Костенко Записки українського самашедшогоДіапазон гіршого у нас безмірний, так що межі терпіння практично нема. Поняття ж кращого співвіднесене з гіршим,отже, завжди є люфт для надії. Я особисто дуже надіюсь, що у новому столітті все буде інакше, і ми будемо інакші, і непотягнемо за&nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]Спини мене, отямся і отям! Така любов буває раз в ніколи. Вона ж промчить над зламаним життям, За нею ж будуть бігти видноколи, Вона ж порве нам спокій до струни, Вона ж слова поспалює вустами! Спини мене, спини і схамени, Ще поки можу думати востаннє! Ще поки можу... але вже не можу. Настала черга й на мою зорю: Чи біля тебе душу відморожу, Чи біля тебе полум’ям згорю. [Приєднана картинка]

Ліна Костенко!!!!!! Прокинулась - довкіль пустеля дика, і  небеса в палаючім вогні,А наді мною із закритим ликом сяйлива постать в білому вбранні.- Чого мовчиш ?- запитує у мене, У серці давній запаливши біль, - Я – Доля, Невідома, Незбагненна.Але сьогодні я служу тобі: Чого бажаєш ? Забуття чи дива ? Для тебе все, не гаючись, зроблю. І я відповіла: “ Нехай щасливим буде той кого я так люблю ! “ - Цей той, хто серцем грав твоїм лукаво й, награвшись, навіть спогади жене ? - О ні...

Читати далі...

[Приєднана картинка] В дні, прожиті печально і просто, Все було як незайманий сніг. Темнооким чудесним гостем Я чекала тебе з доріг. Забарився, прийшов нескоро. Марнувала я дні в жалю. І в недобру для серця пору Я сказала комусь: – Люблю. А буває – спинюсь на місці, Простягаю руки без слів, Ніби жду чудесної вісті З невідомих нікому країв... Є у серця така покута – Забувати скоріше зло, Аніж те, що мусіло бути І чого в житті не було. [Приєднана картинка]

Коли держава говорить кийками, сперечатися з нею важко. © Ліна Костенко "Записки українського самашедшого"

  [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]  " ВАЖКИЙ ЧАС  ! Я ПОВЕРТАЮСЯ  ! "  І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила.Такої чистої печалі, Такої спраглої жаги, Такого зойку у мовчанні, Такого сяйва навкруги.                          [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]  Такої зоряної тиші. Такого безміру в добі!.. Це, може, навіть і не пісня, А квіти кинуті тобі.І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної...

Читати далі...

[Приєднана картинка] [Приєднана картинка] Це перша нова книжка Ліни Костенко за останні 20 років мовчання і перший її прозовий роман. Роман написано від імені 35-річного комп’ютерного програміста, який на тлі особистої драми прискіпливо, глибоко й болісно сканує усі вивихи нашого глобалізованого часу.У світі надмірної (дез)інформації і тотального відчуження він — заручник світових абсурдів — прагне подолати комунікативну прірву...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка]Поїзд у Варшаву спогади навіяв, Я на Україні згадую тебе. Ти співав для мене пісню вечорами: Co komu do tego, ze my tak kohamy! Я люблю, коханий, Київ і Варшаву, Але батьківщина в кожного своя Як тебе згадаю забринить сльозами. Co komu do tego, ze my tak kohamy! Поїзд із Варшави йде крізь моє серце, зустріч довгожданну радість окриля І минають роки, роки за роками О яке то щастя ze my tak kohamy! [Приєднана картинка][Приєднана...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Українська поетеса Ліна Костенко святкує сьогодні день народження. Президент України П. Порошенко привітав мисткиню з днем народження. Ліна Костенко, українська письменниця-шістдесятниця, поетеса, лауреат Шевченківської премії (1987), премії Антоновичів (1989), премії Петрарки (1994), народилася 19 березня 1930 року в містечку Ржищеві, на Київщині. Почесний професор Києво-Могилянської академії, почесний доктор Львівського та Чернівецького університетів.Детальніше...

Читати далі...

У подарунок до дня народження Ліни Костенко, Центр Української Культури. осередок розвитку (ЦУК.ор), який є ініціативою української молоді у Варшаві, підготував відеоролик на вірш поетеси "Життя іде і все без коректур".