Коли я буду сивоюІ життя моє піде мрякою,Для тебе я буду красивою А для інших, може ніякою. Ще для когось відьмою, коброю,А між іншим, якщо відверто,То була я дурною і доброюБезборонною і несинхронною. Ні з теоріями, ні з практиками, Боліла в душі іронія Всіма ліктиками і галактиками. І не знало міщанське кодлоКоли я захлиналась лихом Що душа на люди виходила  Забинтована білим сміхом. А в житті як на полі мінному Я хотіла би в цьому сторіччі Хоч би той магазинний мінімум,  Люди...

Читати далі...

  [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]  " ВАЖКИЙ ЧАС  ! Я ПОВЕРТАЮСЯ  ! "  І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної отрути Я ще ніколи не пила.Такої чистої печалі, Такої спраглої жаги, Такого зойку у мовчанні, Такого сяйва навкруги.                          [Приєднана картинка] [Приєднана картинка]  Такої зоряної тиші. Такого безміру в добі!.. Це, може, навіть і не пісня, А квіти кинуті тобі.І як тепер тебе забути? Душа до краю добрела. Такої дивної...

Читати далі...

Апологiя лицарства[Приєднана картинка] Ліна КостенкоТам за вiками за гiрким туманом,Де Вiчнiсть трубить у Роландiв рiг,Була Любов єдиним талiсманом,А талiсман той звався оберiг.[Приєднана картинка] Було життя овiяне красою,Любов i честь цiнились над життя,I що там смерть з великою косою -Мужчина, лицар, сонячне дитя.[Приєднана картинка] В моїх садах мелодiї Провансу -I жiнка, жiнка, жiнка всiх вiкiв.За неї лицар гинув без авансу,Вона ж чекала цокоту пiдкiв.В монастирях, фортецях i столицях,...

Читати далі...

Видавництво «Навчальна книга – Богдан» запрошує на літературний вечір, присвячений 80-річчю Ліни Костенко, який відбудеться [Приєднана картинка] 22 березня о 16. 00 «Дім книги» (м. Тернопіль, вул. Коперника, 19). У вечорі братимуть участь: Леся Романчук Тетяна Дігай Ірина Демянова Олег Герман

[Приєднана картинка] В дні, прожиті печально і просто, Все було як незайманий сніг. Темнооким чудесним гостем Я чекала тебе з доріг. Забарився, прийшов нескоро. Марнувала я дні в жалю. І в недобру для серця пору Я сказала комусь: – Люблю. А буває – спинюсь на місці, Простягаю руки без слів, Ніби жду чудесної вісті З невідомих нікому країв... Є у серця така покута – Забувати скоріше зло, Аніж те, що мусіло бути І чого в житті не було. [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Очима ти сказав мені: люблю. Душа складала свій тяжкий екзамен. Мов тихий дзвін гірського кришталю, несказане лишилось несказанним. Життя ішло, минуло той перон. гукала тиша рупором вокзальним. Багато слів написано пером. Несказане лишилось несказанним. Світали ночі, вечоріли дні. Не раз хитнула доля терезами. Слова як сонце сходили в мені. Несказане лишилось несказанним.   [Приєднана картинка]   У світі злому і холодному, де щастя зіткане з...

Читати далі...

[Приєднана картинка]http://photo.i.ua/user/1633264/110143/2519625/[Приєднана картинка] [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]  [Приєднана картинка]http://blog.i.ua/user/1633264/241984/[Приєднана картинка][Приєднана картинка]

[Приєднана картинка] Вечірнє сонце, дякую за день, Вечірнє сонце, дякую за втому, За тих лісів просвітлений Едем, І за волошку в житті золотому. За твій світанок, і за твій зеніт, І за мої обпечені зеніти, За те, що завтра буде зеленіть, За те, що вчора встигло одзвеніти. За небо в небі, за дитячий смiх, За те, що можу і за те, що мушу. Вечірнє сонце, дякую за тих, Котрі нічим не осквернили душу.За те, що завтра жде своїх натхнень, Що десь у світі кров ще не пролито. Вечірнє...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка] [Приєднана картинка][Приєднана картинка] Дзвенять у відрах крижані кружальця. Село в снігах, і стежка ані руш. Старенька груша дихає на пальці, їй , певно, сняться повні жмені груш. Їй сняться хмари і липневі грози, Чиясь душа, прозора, при свічі. А вікна сплять, засклив мороз їм сльози. У вирій полетіли рогачі. [Приєднана картинка] Дощу і снігу наковтався комин, і тин упав, навіщо городить? Живе в тій хаті сивий...

Читати далі...