хочу сюда!
 

Оля.

25 лет, овен, познакомится с парнем в возрасте 23-30 лет

Заметки с меткой «лжебоївки упа»

Сралинист и фальсификатор истории Олег Росов ( Олег Россов )

Сралинист и фальсификатор истории Олег Росов ( Олег Россов )

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ: http://archive.is/rLKXu
ПетрАшенок ( ПЕТРОШЕНОК ) Дмитрий Евгеньевич ( Олег Росов ( Олег Россов ) ), державний чиновник, директор ДНІПРОПЕТРОВСЬКОГО РЕГІОНАЛЬНОГО ВІДДІЛЕННЯ КООРДИНАЦІЙНОГО ЦЕНТРУ ТРАНСПЛАНТАЦІЇ ОРГАНІВ,ТКАНИН ТА КЛІТИН МОЗ УКРАЇНИ  (  http://archive.is/E8Fdx )

, закатований нав’язливим станом "абшерусской идеи", взяв собі за хобі досліджувати історію ОУН-УПА і викладати свої “дослідження” в інтернет та у друковану продукцію під конспіративним псевдонімом Олег Росов ( Олег Россов ), одночасно ховаючись у блозі за аватаром зображення молодого Судоплатова. За час конспірування від 2007 року до майже середини 2011 року він прийняв участь у створені московського фільму "Украинский национализм. Невыученные уроки" http://video.google.com/videoplay?docid=-1705963579806328164# , написав низку статей та книгу про ОУН-УПА, зрозуміло, у радянському стилі, які тепер легко можна віднайти в інтернеті та у відповідній друкованій продукції.
http://archive.is/rLKXu
На початку червня якась добра душа хакнула його сайти та розмістила у його ж блозі novoross-73.livejournal.com/ ( котрий на даний момент заблокований провайдером сервісу ) деякі його листи, зміст котрих красномовно описує уподобання та діяльність цього державного чиновничка України. Серед листів можна знайти кореспонденцію з американським істориком Джеффрі Бурдсом, відомим україножером Віктором Поліщуком, графоманкою "Газеты 2000" Мирославою Бердник, автором згаданого фільму Вадимом Гасановим, та іншими зацікавленими історією ОУН-УПА фігурами. Лише деякі цитати, які говорять самі за себе:

24 сентября 2007 в 10:43
Меня попросили помочь со съёмками одного фильма, и всё это время я был
занят только этим. Кстати, результат можете наблюдать в эту среду, 26
сентября на канале РТР-Планета в 20.05 по Киеву.
Фильм называется "Украинский национализм. Невыученные уроки", и посвящён
многолетней работе ОУН на III Рейх.
….
Вас интересовала моя специальность. У меня медицинское образование, я
оперирующий хирург - уролог. Времени, к сожалению, на хобби остаётся
совсем немного.

22 октября 2007 в 01:21

В сегодняшней идеологической войне крайне важно и необходимо доносить до людей информацию об истинной сущности украинских националистов.Поэтому и веду свой блог.На половине его материалов с российскими друзьями уже сделали док.фильм "Украинский национализм. Невыученные уроки".
...
Thu, 09 Aug 2007
Уважаемый Виктор Варфоломеевич!
Большое спасибо за Ваше письмо.
Прежде всего, искренне желаю Вам крепкого здоровья и скорейшего
выздоровления!
Мои ФИО и адрес.
Петрашенок Дмитрий Евгеньевич.
Украина, г.Днепропетровск, улица...


(Адреси перебування петроашенка  

( ПетрАшенок Дмитрий Евгеньевич- ? , петрошенок дмитро Євгенович -? , петрашенок дмитро євгенійович - ? )

Fri, 24 Aug 2007
Провод (переводится приблизительно как руководство) не стоит
переводить. Это слово прочно вошло в литературу, включая советскую,
поэтому если начнёте переводить-внесёте только путаницу.
Действительно, на дерьмове будет Провид, но Вы же не на дерьмове фильм
снимаете. :)

По ветеранам непростой вопрос. Я бы конечно только их и слушал, т.к.
меня это очень интересует.
Западэнское же быдло Ваш фильм всё равно не проймёт, ибо зомби есть. :)
Они, кстати, во все фильмы и передачи мемуары своих недобитков суют.

23 Аугуста 2007
...
Этих актов на самом деле Стрецько написал несколько. И 30 июня он провозглашал вариант (он напечатан в газете), что провозглашается "не видновлення" (востановление) как представляют быдлу сейчас.
....
Обратите внимание в этой справке на позиции остальной укрской сволочи типа "гетмана" Скоропадского и его предложениях немцам.
....
По Вашим вопросам по Нахтихалю.
1. Расформирование было еще вызвано тем, что было определённое недоволство немцами самоуправством Бандеры. Его хотели разогнать вообще, но укры упросили их оставить как полицейскую часть. Подчеркиваю, это была инициатива не немцев, а самих укров. Одним из
...
Sat, 01 Sep 2007
Пару слов обо мне. Меня зовут Дмитрий, живу в Днепропетровске (Восточная
Украина). Более подробно мне не хотелось бы о себе рассказывать.
Джеффри, прошу понять меня правильно, это не недоверие к Вам. Дело в
том, что я работаю в местных органах исполнительной власти, и занимаю
довольно большую должность. Если о моих заметках станет известно, моей
карьере придёт конец.

Tue, 04 Sep 2007
…..
Я имею туда допуск, но многих материалов официально получить не могу.
Я хорошо знаю фонды архива СБУ по бандеровцам, и знаю, где что лежит.
Поэтому закрытые материалы я достаю незаконно. Официально эти материалы
рассекречены, их просто никому под разными предлогами не дают.
А у меня есть связи с сотрудниками, которым я в карман плачу деньги, и
они неофициально снимают для меня копии закрытых документов. Вот так и
приходится поступать.

Sat, 18 Aug 2007 20:29:56
Для меня, как и для Вас, "украинская государственность" - затянувшаяся и
надоевшая оперетта, и если моя маленькая и скромная лепта хоть в чём-то
поспособствует раскачиванию этой лодки, буду считать, что время я
потратил не зря.

26 сентября 2007
Цель, которую я себе поставил, это максимально вытащить на свет Б-жий всё бандеровское дерьмо. Дело в том, что УПА, наряду с голодомором, - это краеугольный камень идеологии Хохланда. Расшатать его - посыпится вся эта гнилая конструкция. Этим я и занимаюсь по мере моих скромных сил.С другой стороны, действительно достаточно много людей, живущих здесь, считают себя украинцами, но при этом не представляющие жизни отдельно от России. Да, я, как и Вы, хорошо знаю, что они такие же русские, как и кубанцы, поморцы, или те же сибиряки. Но, как Вы справедливо заметили, в результате усилий пропаганды (и прежде всего, увы, советской) им внушили, что они украинцы. Подчёркиваю, украинцы, но считающими себя одним целым с русскими.Если при ведении своего журнала я начну растекаться мыслью по древу и рассказывать им, кто они есть на самом деле, они могут меня не понять, и обидиться. Тогда я и им ничего не объясню, и цели не достигну.Конечно, это нужно делать, но чуть позже. Сейчас же главное - уничтожить фундамент ВГН.

17 сентября 2007 в 15:03
Знаешь, как я себя ощущаю, живя здесь? В оккупации. И это притом, что я
здесь родился, и родители мои здесь родились, и часть дедушек с
бабушками, и прадедушек и т.д. И так думаю далеко не я один. Например,
в доме, где я живу, украми (свидомыми) себя считают не более 10
процентов. А остальные - русскими или же русскими украинцами. Понимаешь?
Мы здесь Украину иначе, чем ВГН не называем. Расшифровывается как
Временное Географическое Недоразумение.
http://archive.is/rLKXu
И я бандер прямо сейчас стрелять готов. Каждый день чищу свой ящик от их
писем, в которых они меня грозятся на ножи поднять за мои заметки. А мне
только в кайф. Жду вот, не дождусь, когда они перейдут от слов к делу,
чтобы ответить им тем же. Ты думаешь, зачем я журнал завёл и материалы
про бандер выкладываю? Честно скажу, мне эта тема малоприятна. Но я
знаю, что украинский национализм и бандеровцы как его выразители – один
из краеугольных камней Украины. Ведь дело не в том, чтобы просто
воспрепятствовать их героизации. Нужно этот камень расшатать и выдрать
из фундамента. А вслед за ним посыпется и ВГН. Ведь нет у Укров других
героев! Кого ни возьми – сплошные неудачники. Что Мазепа, что Петлюра.
Все лузеры, короче! А как без героев воспитаешь свидомость? Никак. Вот и
вцепились в этих бандеровцев и прут их на пъедестал, ибо здесь хоть
как-то героев слепить можно. Смотрите, мол, какие свидомые были, аж 10
лет власти сопротивлялись и за Украину боролись.
Поэтому я и вытаскиваю на свет Божий всё их дерьмо на всеобщее
обозрение. А в архивах ой как много этого дерьма, думаю, ты сам
убедился. Надеюсь, моя скромная лепта поможет обвалить в сознании людей
украинскую государственность.

20 сентября 2007 в 00:45
Понимаешь, во-первых 15 лет кравчуки с кучмами народу мозги засирали:
"вот-вот язык государственным сделаем, вот-вот с Россией в союз войдём"
и т.д. И народ это хавал и ждал. Я тебе уже говорил, что 2004 год был
просто необходим. Он, как тот колокол, народ разбудил. Но ещё нужно
время для раскачки - т.е. максимально образовавшийся раскол углублять и
провоцировать. Чем и я, в том числе, посильно с ребятами занимаюсь.…

Можно бороться за один Юго-Восток, а
можно и Центр забрать. Т.е. оставить одну голожопую Галичину.

Thu, 20 Sep 2007

Вадим, я тебя Богом прошу, убери эту благодарность "сотрудникам
госструктур"!!!!!!!!!!
Ты пойми, я начальник одного из главных управлений обладминистрации. На
работе в курсе моих увлечений, только не знают, в какой плоскости. Я
хожу на разные лекции, принимаю участие в конференциях по этой теме,
плюс знают, что я бываю в центр.архивах. Не приведи Господь, начнут
копать и сопоставят. А ведь начнут, суки! Они на такое быстро
среагируют.
Убери!!!
Не хочет руководство давать ссылку ЖЖ - хрен с ним. Напиши просто -
спасибо за помощь Новороссу и украинскому проекту "Антиоранж"(это наша
группа единомышленников со всей Украины, помогающая мне собирать
материал по ОУН-УПА). Вот так будет хорошо!



28 сентября 2007 в 14:19
Приветствую Вас, дружище!
Очень рад, что Вы меня правильно понимаете. :)))
Касаемо краеугольных камней - всё Вы правильно перечислили. Но по тому,
как разворачиваются события сейчас в Хохланде, основной упор делается на
внушение именно этих двух позиций - "голодомор" и бандеры. Вот эти сучьи
каменюки и надо драть из фундамента со всей силой.

…Сталин для меня - величайший деятель русской истории.

Однако, что касается укронационализма - на этой теме нужно играть.
Понимаете, мы с Вами уже обсуждали, что пока немножко рановато объяснять
украм, что они русские. Вначале нужно развалить фундамент. А для этого
память народа о том фашизме, который принёс на их землю войну, нужно
использовать по полной, и привязать к этой колеснице оуновцев.

….
Поймите, не прокатит сейчас выставление оуновцев обычными сепаратистами,
не получится из-за засранности мозгов укронаселения сыграть на этом.
Нужно что-то более весомое и бьющее наотмашь.
После же, когда бандеровцы будут обосраны с ног до головы, а вместе с
ними, что главное, и их цель - самостийна соборна держава , можно будет
говорить о сепаратизме, русскости и т.д.

Главное сейчас - бить бандер доками, доками, и ещё раз доками!”

.....

фальсификатору novoross_73 [ Олег Росов ( Олег Россов )  ] вручили премию им. Галана!  \

.....

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ: http://archive.is/rLKXu


.....    ......


.....   .......

Крім боротьби з підпіллям, спецгрупи НКВС під маркою УПА скоювали злочини проти мирного населення. Попри знищення працівниками КГБ компрометуючих внутрішніх документів НКВС щодо використання спецгруп НКВС під маркою бандерівців, в архівах все-таки збереглися деякі окремі документи, котрі свідчать, що спецгрупи НКВС вчиняли злочини щодо мирних жителів. Зокрема, в рапорті одного з головних організаторів спецгруп НКВС майора Соколова фігурують факти вчинення його ж спецгрупою під його ж керівництвом злочинів: спалення хати, вбивство голови сільради села Яблунів Станіславської області[4], побиття голови сільради села Комарівка Тернопільської області, грабування бойовиками спецгрупи майна, викрадання людей у ліс для допитів[5]:
«Мы их всех перебили, схрон забросали гранатами, где тоже убили двоих — хату сожгли,(...)»
«Наблюдая за спецгруппой, я видел, что пешая группа очень неподвижна и может делать небольшие рейды — поэтому я посоветовался с командирами группы и решил достать лошадей и повозки, делать конную группу было нецелесообразно, не все умели ездить верхом, да и седел трудно было достать. Когда батальоны занимались операцией, то мы пошли без прикрытия в село Яблунов, Станиславской области, ночью мы вошли в село и спросили у предсельсовета, есть ли у него в селе лошади и повозки, оставленные каким-либо куренем. Тот нам ответил, что у него в селе есть 15 лошадей и 8 повозок, оставленных куренем «Сталь», он же «Резун». Этих лошадей и повозки мы забрали, предсельсовету выдали расписку, что лошади и повозки забраны куренем «Быстрого» и станичного села /клички его не помню/, он стал с нами ругаться за лошадей, говоря, что он на нас пожалуется «Резуну», что мы забрали его лошадей, мы забрали с собой, убили его и бросили в колодец. /После я читал записку «Быстрого», в которой он оправдывался перед «Резуном», что он никаких лошадей в селе Яблунов не брал/. »
«В этой же операции мне сообщил Нач. Коропецкого РО НКВД о том, что предсельсовета села Комарувка имеет тесную связь с местной боевкой «Трегуба» и ничего о появлении боевки «Трегубы» в селе не сообщает. Взяв на прикрытие роту автоматчиков, я сделал рейд в это село. — Спецгруппой ночью мы вошли в село под видом банды, арестовали предсельсовета, как СБ, обвинив его в том, что он выдал весь контингент Советской власти, он нас уверял, что он ненавидит Советскую власть и всегда помогает бандитам, назвал клички бандитов, с котоыми он поддерживает связь. Мы делали вид, что его хотим повесить, но потом простили,дали ему 30 палок и ушли, (…)»
«Когда я снова стал принимать группу, то увидал, что группа сильно разложилась, боевики стали воровать, ворованное продавать и пропивать, и спецгруппа стала иметь вид уголовной банды. Но все же это разложение имело и положительные стороны — на кражах и пьянках люди спаялись и желания бежать уже не было.»
„Я посоветовался с командирами спецгруппы, что не лучше ли будет нам изменить работу — не ходить по селам под видом банд, ищя бандитов, а воровать из сел людей, стоящих на учете РО НКВД, как имеющих связь с бандитами, и их допрашивать под видом «СБ», обвиняя в сиксотстве“
Перевдягання солдатів спецгруп НКВС у змішану форму, яку зазвичай носили повстанці УПА, зафіксовано епізодом:
«Боевики группы, одетые в красноармейскую форму, останавливаются в селах близ райцентра, готовят схроны, где можно допрашивать, и ночами, переодевшись в смешанную форму, выезжают на операции для захвата заранее намеченных объектов.»[6]
Повний текст рапорта майора Соколова приведений на 272 сторінці книги американського історика Джеффрі Бурдса«Радянська агентура»
Незважаючи на такі злочини, майору Соколову присвоїли звання Героя Радянського Союзу, що може свідчити про заохочення з боку вищого керівництва НКВС для лжебоївок вчиняти злочини над мирними громадянами. Можна лише собі уявити до яких методів вдавалися спецгрупи, коли інформація про такі злочини попала в офіційний документ НКВС, з огляду на те, що працівники НКВС як правило не реєстрували у власних документах власні злочини, які б в цілому компрометували НКВС та за котрі їх могли б пізніше притягнути до відповідальності.

Звіт майора Соколова у сфальсифікованому вигляді, де вирізані та змінені приведені фрагменти злочинної діяльності спецгрупи, використовують проросійські дослідники у своїх публікаціях[7], аргументуючи таким чином непричетність спецгруп НКВС до вбивств мирних громадян.[7] Олег Росов[8] у своїй статті з назвою Миф о «переодетых энкавэдэшниках» Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими бандформированиями на Западной Украине. 1944–1945 годы, опублікованій на багаточисельних інтернет-ресурсах та у друкованих виданнях, всупереч фактам стверджує[7]:
"Несли наказание и офицеры, допустившие нарушение закона со стороны своих «подопечных», — их понижали в должности или увольняли."
"Более того, ни единого факта убийств мирных граждан участниками спецгрупп в архивных документах не зафиксировано."

В іншій публікації з назвою «Бандеровский маскарад, или фальшивые „экспонаты“ выставки»[9] Росов, попри факти з архівних документів, навмисно дезінформує читача, буцімто бойовики спецгруп не одягали червоноармійської форми та не отримували державних нагород:
"Таким образом, настоящие агентурно-боевые группы МГБ советской формы и орденов не могли носить в принципе. Во-первых, форма им не полагалась, а, во-вторых, если бы они появились в подобном виде в подполье, то были бы сразу расшифрованы и уничтожены."
В тій же статті повторюється також дезінформація, наче спецгрупи не скоювали вбивств мирного населення:
"Однако в многочисленных архивных документах не зафиксировано ни одного случая убийства участниками спецгрупп кого-либо из мирных граждан."
Що стосується використання червоноармійської форми бойовиками спецгруп, то про це йдеться у вирізаному фрагменті майора Соколова (Див. вище), а нагородження їх державними нагородами — у документах, які Олег Росов вже раніше використав у попередній публікації, що він навіть підкреслює у самому тексті[7]:
"Как видим, «непокоренные борцы с советами» не только оказывали этим «советам» существенную помощь в ликвидации ведущих функционеров националистического подполья, но даже получали за это высокие награды."
Також не відповідає дійсності звинувачення Олега Росова українських істориків та публіцистів у замовчуванні участі колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям. Зокрема Ігор Лосев та Іван Білас, яких саме звинувачує Олег Росов, в своїх публікаціях висвітлюють участь колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям.[10][11][12]
....  ......

 На кінець 1945 року з повстанцями боролося 150 спецгруп загальною чисельністю  .......      .......
........  .......

ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ: http://archive.is/y2iFu

READ MORE:          

.........

ІНШІ МАТЕРІАЛИ ДО ТЕМИ СПЕЦГРУПИ НКВД   http://archive.is/YTSWt


Попередня версія статті Спецгрупи НКВС

Попередня версія статті  Спецгрупи НКВС                       http://archive.is/y2iFu
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Версія від 15:29, 12 січня 2016, створена 91.245.74.248 (обговорення) (стильові правлення)
(різн.) Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія (різн.)
Перевірена версія цієї сторінки, затверджена 13 січня 2016, заснована на цій версії.
Спецгрупи НКВС в Західній Україні — спеціальні загони НКВС створені для боротьби з ОУН-УПА в Західній Україні, також відомі як «агентурно-бойові групи (АБГ) НКВС», легендовані групи, «лжебоївки УПА», «переодягнені енкаведисти».
Зміст
1 Історія
2 Див. також
3 Примітки
4 Джерела та література
5 Посилання
Історія
Після розгрому числених формувань УПА, НКВС змінив тактику, використовуючи у боротьбі з повстанцями спеціальні загони НКВС, відомі з літератури та документів як спецгрупи НКВС, агентурно-бойові групи АБГ НКВС, легендовані групи, лжебоївки УПА, перевдягнені НКВДисти, котрі складалися з партизанів, працівників НКВС[1] та колишніх вояків ОУН-УПА, що перейшли на сторону радянської влади. Спеціальні групи НКВД за своїм зовнішнім виглядом і озброєнням, знаннями місцевих побутових особливостей, мови і конспіративним способом дії нічим не відрізнялись від справжніх підрозділів націоналістичного підпілля, що дозволяло спецгрупам НКВД вводили їх в оману та вступати з ними в безпосередні контакти. Спецгрупи НКВД під виглядом СБ ОУН здійснювали захоплення та допитування справжніх підпільників та їхніх прихильників, які не підозрювали провокації НКВД, з метою одержання інформації про діяльність націоналістичного підпілля. Серед різних прийомів боротьби з підпіллям спеціальні групи застосовували захоплення ватажків ОУН-УПА, а у випадку неможливості їхнього захоплення, спецгрупи знищували керівників підпілля під виглядом СБ ОУН[2]. Від самого початку свого існування вони носили протизаконний характер, а саме: їхня діяльність не була передбачена законом, а лише регламентувалась відомчими розпорядчими документами та листами; за допомогою компромату до їхньої діяльності залучали осіб, що раніше вчинили злочини проти населення.[3] За участь у спецгрупах НКВД захопленим у полон підпільникам ОУН та УПА представники НКВД обіцяли амністію або не притягування до кримінальної відповідальності за колишню антирадянську діяльність у формуваннях ОУН-УПА та повернення до рідних домівок висланих радянською владою у віддалені райони СРСР (Сибір) родичів, яких радянська влада зазвичай депортовувала у віддалені райони СРСР, як родичів підпільників ОУН-УПА; їм також виплачували гроші.
Крім боротьби з підпіллям, спецгрупи НКВС під маркою УПА скоювали злочини проти мирного населення. Попри знищення працівниками КГБ компрометуючих внутрішніх документів НКВС щодо використання спецгруп НКВС під маркою бандерівців, в архівах все-таки збереглися деякі окремі документи, котрі свідчать, що спецгрупи НКВС вчиняли злочини щодо мирних жителів. Зокрема, в рапорті одного з головних організаторів спецгруп НКВС майора Соколова фігурують факти вчинення його ж спецгрупою під його ж керівництвом злочинів: спалення хати, вбивство голови сільради села Яблунів Станіславської області[4], побиття голови сільради села Комарівка Тернопільської області, грабування бойовиками спецгрупи майна, викрадання людей у ліс для допитів[5]:
«Мы их всех перебили, схрон забросали гранатами, где тоже убили двоих — хату сожгли,(...)»
«Наблюдая за спецгруппой, я видел, что пешая группа очень неподвижна и может делать небольшие рейды — поэтому я посоветовался с командирами группы и решил достать лошадей и повозки, делать конную группу было нецелесообразно, не все умели ездить верхом, да и седел трудно было достать. Когда батальоны занимались операцией, то мы пошли без прикрытия в село Яблунов, Станиславской области, ночью мы вошли в село и спросили у предсельсовета, есть ли у него в селе лошади и повозки, оставленные каким-либо куренем. Тот нам ответил, что у него в селе есть 15 лошадей и 8 повозок, оставленных куренем «Сталь», он же «Резун». Этих лошадей и повозки мы забрали, предсельсовету выдали расписку, что лошади и повозки забраны куренем «Быстрого» и станичного села /клички его не помню/, он стал с нами ругаться за лошадей, говоря, что он на нас пожалуется «Резуну», что мы забрали его лошадей, мы забрали с собой, убили его и бросили в колодец. /После я читал записку «Быстрого», в которой он оправдывался перед «Резуном», что он никаких лошадей в селе Яблунов не брал/. »
«В этой же операции мне сообщил Нач. Коропецкого РО НКВД о том, что предсельсовета села Комарувка имеет тесную связь с местной боевкой «Трегуба» и ничего о появлении боевки «Трегубы» в селе не сообщает. Взяв на прикрытие роту автоматчиков, я сделал рейд в это село. — Спецгруппой ночью мы вошли в село под видом банды, арестовали предсельсовета, как СБ, обвинив его в том, что он выдал весь контингент Советской власти, он нас уверял, что он ненавидит Советскую власть и всегда помогает бандитам, назвал клички бандитов, с котоыми он поддерживает связь. Мы делали вид, что его хотим повесить, но потом простили,дали ему 30 палок и ушли, (…)»
«Когда я снова стал принимать группу, то увидал, что группа сильно разложилась, боевики стали воровать, ворованное продавать и пропивать, и спецгруппа стала иметь вид уголовной банды. Но все же это разложение имело и положительные стороны — на кражах и пьянках люди спаялись и желания бежать уже не было.»
„Я посоветовался с командирами спецгруппы, что не лучше ли будет нам изменить работу — не ходить по селам под видом банд, ищя бандитов, а воровать из сел людей, стоящих на учете РО НКВД, как имеющих связь с бандитами, и их допрашивать под видом «СБ», обвиняя в сиксотстве“
Перевдягання солдатів спецгруп НКВС у змішану форму, яку зазвичай носили повстанці УПА, зафіксовано епізодом:
«Боевики группы, одетые в красноармейскую форму, останавливаются в селах близ райцентра, готовят схроны, где можно допрашивать, и ночами, переодевшись в смешанную форму, выезжают на операции для захвата заранее намеченных объектов.»[6]
Повний текст рапорта майора Соколова приведений на 272 сторінці книги американського історика Джеффрі Бурдса«Радянська агентура»
Незважаючи на такі злочини, майору Соколову присвоїли звання Героя Радянського Союзу, що може свідчити про заохочення з боку вищого керівництва НКВС для лжебоївок вчиняти злочини над мирними громадянами. Можна лише собі уявити до яких методів вдавалися спецгрупи, коли інформація про такі злочини попала в офіційний документ НКВС, з огляду на те, що працівники НКВС як правило не реєстрували у власних документах власні злочини, які б в цілому компрометували НКВС та за котрі їх могли б пізніше притягнути до відповідальності.
Звіт майора Соколова у сфальсифікованому вигляді, де вирізані та змінені приведені фрагменти злочинної діяльності спецгрупи, використовують проросійські дослідники у своїх публікаціях[7], аргументуючи таким чином непричетність спецгруп НКВС до вбивств мирних громадян.[7] Олег Росов[8] у своїй статті з назвою Миф о «переодетых энкавэдэшниках» Специальные группы НКВД в борьбе с националистическими бандформированиями на Западной Украине. 1944–1945 годы, опублікованій на багаточисельних інтернет-ресурсах та у друкованих виданнях, всупереч фактам стверджує[7]:
"Несли наказание и офицеры, допустившие нарушение закона со стороны своих «подопечных», — их понижали в должности или увольняли."
"Более того, ни единого факта убийств мирных граждан участниками спецгрупп в архивных документах не зафиксировано."
В іншій публікації з назвою «Бандеровский маскарад, или фальшивые „экспонаты“ выставки»[9] Росов, попри факти з архівних документів, навмисно дезінформує читача, буцімто бойовики спецгруп не одягали червоноармійської форми та не отримували державних нагород:
"Таким образом, настоящие агентурно-боевые группы МГБ советской формы и орденов не могли носить в принципе. Во-первых, форма им не полагалась, а, во-вторых, если бы они появились в подобном виде в подполье, то были бы сразу расшифрованы и уничтожены."
В тій же статті повторюється також дезінформація, наче спецгрупи не скоювали вбивств мирного населення:
"Однако в многочисленных архивных документах не зафиксировано ни одного случая убийства участниками спецгрупп кого-либо из мирных граждан."
Що стосується використання червоноармійської форми бойовиками спецгруп, то про це йдеться у вирізаному фрагменті майора Соколова (Див. вище), а нагородження їх державними нагородами — у документах, які Олег Росов вже раніше використав у попередній публікації, що він навіть підкреслює у самому тексті[7]:
"Как видим, «непокоренные борцы с советами» не только оказывали этим «советам» существенную помощь в ликвидации ведущих функционеров националистического подполья, но даже получали за это высокие награды."
Також не відповідає дійсності звинувачення Олега Росова українських істориків та публіцистів у замовчуванні участі колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям. Зокрема Ігор Лосев та Іван Білас, яких саме звинувачує Олег Росов, в своїх публікаціях висвітлюють участь колишніх підпільників ОУН-УПА в спецгрупах НКВД та боротьбу спецгруп НКВД з націоналістичним підпіллям.[10][11][12]
Незначна кількість документів НКВС в архівах, які вказують на факти злочинної діяльності спецгруп, обумовлена тенденцією радянської спецслужби не реєструвати в документах власні злочини, а пізніше — знищувати компрометуючі документи з власною злочинною діяльністю (коли такі були зареєстровані в документах), подібно як пізніше наступник НКВС — КГБ знищив задокументовані докази катинського розстрілу. На кінець 1945 року з повстанцями боролося 150 спецгруп загальною чисельністю 1800 бойовиків, але тепер в архівах можна знайти не більше кількох десятків документів, що окреслюють тільки деякі їхні операції проти націоналістичного підпілля. Оскільки більшість матеріалів стосовно діяльності спецгруп було знищено у 1990 році, в документах архіву СБУ зберігаються лише окремі відомості щодо злочинів, вчинених лжебоївками проти мирного населення.[13]
Компрометуючі випадки злочинної діяльності підрозділів НКВС — лжебоївок УПА могли радше «випадково» потрапити у документи НКВС : працівники НКВС, як правило, не допускали самокомпрометації радянської спецслужби. Наприклад, як відомо з історичної літератури, в НКВС масово використовувалися катування до арештованих, однак не знайдено внутрішніх документів НКВС, які б вказували на випадки тортур до арештованих з боку працівників НКВС. Відтак загалом відсутність у тих чи інших архівних документах зареєсторваних фактів злочинів спецгруп ще не може слугувати гарантом і однозначним доказом відсутності злочинних проявів конкретних боївок «переодітих енкаведистів».
Після значного спаду активності ОУН-УПА наприкінці сорокових років протизаконна діяльність спецгруп НКВС більше заважала боротьбі радянської влади з неполітичним, кримінальним бандитизмом, ніж приносила користі у боротьбі з ОУН-УПА, що у свою чергу спонукало реагування прокуратури на кримінальну діяльність лжезагонів УПА. Факти злочинів спеціальних груп НКВС знайшли відображення у доповідній записці прокурора Кошарського від 15 лютого 1949 р.[14]Реагування прокуратури на кримінальну активність лжебоївок УПА ще пояснюється міжвідомчим конфліктом між різними спецслужбами УРСР. З архівних документів також відомі випадки бойових сутичок та розброєння спецгруп іншими підрозділами НКВС через брак відповідної інформації щодо операцій лжебоївок у певній місцевості та взаємної координації дій у боротьбі з націоналістичним підпіллям.[15] Протизаконна діяльність спецгруп НКВД від 1944 р. набрала таких обертів, що змусило прокуратуру відреагувати на їхні злочини в 1949 році.
У доповідній записці прокурор Кошарський прямо вказував на шкідливу діяльність спецгруп мирним заходам радянської влади. З його слів, діяльність лжебоївок УПА ускладнювала боротьбу з бандитизмом, підривала авторитет радянської законності та наносила шкоду соціалістичному будівництву в Західних областях України; спецгрупи носять яскраво бандитський характер. У цьому ж документі, крім численних випадків жорстокого побиття та каліцтв мирних жителів перевдягненими лжеповстанцями, також значиться факт вбивства спецгрупою мирних громадян та наглядна тенденція покривання злочинних дій «переодітих енкаведистів» з боку вищого керівництва НКВС:
„Как установлено предварительным и судебным следствием, организаторами данной националистической группы и инициаторами убийства гр-ки Кучинец Л. Ф. являлись сотрудники Ровенского РО МГБ — Парфенюк Н. В. и Грицай С. И., которые в результате преступного делячества и притупления бдительности со стороны Нач-ка РО МГБ майора Егорова к уголовной ответственности привлечены не были. Получив данные о причастности ПАРФЕНЮКА и ГРИЦАЙ к националистической организации, разоружению бойца группы самоохраны и убийству гр-ки Кучинец Л. Ф., Нач. РО МГБ майор Егоров вызвал Парфенюка и Грицай в РО МГБ и, установив в беседе с ними, что они являются организаторами и участниками перечисленных выше преступлений, тем не менее не арестовал их, а по «оперативным соображениям» отпустил. Воспользовавшись этим, Парфенюк и Грицай, предупредив о возможных арестах других участников террористической группы, скрылись[16].“
Істориками поки що не знайдено внутрішніх документів НКВС в яких би значилися злочини спецгруп, описані в доповідній записці прокурора Кошарського, що якраз свідчить про тенденцію радянської спецслужби НКВД не фіксувати злочини власних спецгруп, котрі б її компрометували перед законом. Вищерозглянутий звіт майора Соколова є радше винятком того, що сам співробітник НКВС у своєму звіті вказав на злочини, вчинені його спецгрупою.
В записці прокурора Кошарського 15 лютого 1949 р. розглядаються злочини спецгруп від березня 1948 р., тоді як спецгрупи почали масово діяти відразу ж після війни, в 1944 р. Вищезгаданий майор Соколов разом зі спецгрупою вчинив злочини у 1945 році.
Відповіддю на доповідну записку військового прокурора стала постанова політбюро ЦК КП(б) України. Від Міністерства державної безпеки та військової прокуратури вимагалося детально «розслідувати всі факти грубого порушення радянської законності, а винних суворо покарати»[17]
Безпідставним є твердження апологетів радянщини стосовно покарання[18] кожного злочину, зазначеного в документі прокурора Кошарського: в архівах не знайдено наступних задокументованих даних кримінального переслідування усіхраніше вказаних Кошарським злочиних діянь перевдягнених енкаведистів. Притаманна сталінському періоду непослідовність та суперечність застосування радянських законів (коли навіть норми радянської конституції масово не виконувалися та порушувалися[19].[20].) та часті випадки порушення їх представниками радянської влади, що в цілому характеризують «радянську законність» цього часу, не могли сприяти досягненню покарання кожного випадку злочинів, скоєних спецгрупами. Непослідовність та конфліктність практики застосування радянського законодавства найяскравіше ілюструється ще прикладом після періоду великого терору: частину службовців НКВС звинуватили в організації репресій в 1937-38 р. та покарали і водночас реабілітували деяку невелику кількість незаконно репресованих, але, тим не менше, така ж сама чи подібна протизаконна практика, як впродовж великого терору, надалі, щоправда в менших обсягах, використовувалася радянською владою в ході репресій власних громадян. З одної сторони, органи радянської влади для досягнення злочинних політичних цілей порушували власні закони, а з іншої сторони, щоб не ввергнути країну у тотальний хаос, змушені були частково реалізовувати проголошене на папері радянське законодавство. Враховуючи загальний стан беззаконня в НКВС, можна припускати, що учасники спецбоївок залишались непокараними подібно як часто уникали відповідальності працівники інших підрозділів НКВС за злочини скоєні ними у боротьбі з ОУН-УПА.[21]
Інші історики прорадянського спрямування взагалі уникають розгляду у своїх працях документів, в яких фігурють злочини спецгруп.[22][23] Стверджуючи щодо тенденції притягнення винуватців злочинів лжебоївок до кримінальної відповідальності, не враховують, що виявлення та розслідування злочинів, вчинених спецгрупами НКВС часто покладалось на НКВС — ту ж саму спецслужбу, підрозділи якої і вчиняли злочини.
Враховуючи, що бойовики спецгруп, включаючи колишніх членів ОУН та УПА що перейшли на сторону радянської влади, юридично числилися таємними співробітниками НКВС, що вказано навіть в записці прокурора Кошарського[16], — відповідальність за злочинну діяльність «переодітих енкаведистів» несе радянська спецслужба.
Факти злочинної та провокаційної діяльності спецгруп НКВД також зафіксовані у внутрішніх документах СБ ОУН.[24][25][26][27] Українські повстанці у своїх листівках та газетах доносили до людей відомості про злочинну, провокаційну діяльність створених НКВД лжебоївок підпільного руху, в тому числі і про участь у них зрадників, що перейшли з рядів УПА на сторону радянської влади.[28][29]
У працях українських істориків ОУН-УПА включені архівні документи НКВС щодо спецгруп, що розкривають зрадницьку роботу деяких колишніх учасників націоналістичного підпілля. Публікуючи відповідні архівні документи, переважна більшість українських істориків від самого початку висвітлення ними діяльності лжебоївок УПА не приховувала участі колишніх членів ОУН та УПА в спецгрупах НКВС та їхню боротьбу з підпіллям, про що свідчить список їхніх публікацій щодо діяльності спецгруп НКВД (Див. нижче).