- Никого никогда не любила я, а тебя люблю, а еще я люблю волю Лойко, а волю я люблю больше тебя..Но не жить тебе без меня Лойко, как не жить мне без тебя..

Будешь ты моим душой и телом Лойко

- твои слова как сети Рада. расставляешь ты их передо мной

и куда не иду, путаюсь в них и падаю. А вдруг я вырвусь,что тогда будет Рада?

- а ты не слеп Зобар? Вся земля сетями опутана, каждый расставляет сети, кто искуссно и честно, а кто грубо и подло.. и ни кому своих сетей не миновать..       

Я люблю дивитися у небо. Воно дарує відчуття простору, якого іноді мало на землі. Я люблю дивитися на птахів у небі. Вони дарують відчуття свободи. А небо над моїм рідним (і незламним нині) містом я люблю найбільше за усе. Воно буває різним і я люблю його таким. А у чора мені вдалося побачити його з такими хмаринками. Я такиого неба ще не бачила.

А ви любите дивитися у небо? Як часто ви підіймаєте очі до нього?

Вспомнилось под http://photo.i.ua/user/389552/73462/