хочу сюда!
 

Алла

38 лет, лев, познакомится с парнем в возрасте 35-48 лет

Заметки с меткой «небо»

Малинове небо над містом Токмак

Normal 0 MicrosoftInternetExplorer4

Чудо! Токмак. Запорозька область. Близько 15:00. Дзвонить жінка: „Візьми фотік. Зроби світлину. Ніколи такого малинового неба не бачила!” Послухав.Нічого не побачив. Здивували світлини. Пропоную. Може хто пояснити може, що то було?


Mediateur

 

Між небом і землею ти живеш,

Енергію волхва одержавши від долі.

Її вогонь ти у собі несеш –

Він лиш твоїй кориться волі..


 

Ним втискуєш парсеки у " дірки"

І мчиш, не вибираючи дороги….

Шепочуть щось, хвилюючись, зірки.

Та що тобі їх всі перестороги?


Мені ж диктуєш ти слова –

Написане, хоч інколи, читаєш?

І разу ж не сказав: « Ти -  неправа ,

Бо ти мене погано знаєш!»

21.11.2015                 Lzarichna

віршування в окупації.

46. в осінній оповіді біль...

так кажуть, все йде по спіралі...
куди ж нас виведе крива?..
у смерть і злидні зараз граєм,
золою мокрою слова.

ця у вибоїнах дорога -
куди веде? ніхто не зна.
іржаво-чорна від порога
зникає в темряві вона.

і хмарне небо із землею
зійшлися обрієм на згуб.
уздовж дороги, понад нею
дими палаців і халуп.

і брязкалами жовкле листя
гримить на розі всіх стихій,
з гілля злітає наче з вістря
як фатум, сполох в долі злій.

і дощ спаде холодний мжею,
з вітрами сіє на окіл.
а за туманною межею
в осінній оповіді біль

і сум важкий, жалі, печалі...
краси вже в осені нема.
о, так! усе йде по спіралі.
за заворотом,
там -
зима...


чиєсь обличчя у сльозах...

...чиєсь обличчя у сльозах
і звідкись лине сміх веселий
надії квіточка в руках
піском просипалась на землю -
чи то поезія була
лунає піснею тривожно
і давить неба синя мла
і слово вимовить не можу...

Воістину !


Фото з вільних джерел.

* * *

сижу угрюм за писменным столом
чужой себе и мир весь непонятен -
то вверх то вниз качается мой дом
как будто он подвешен на канате -
то небо вдруг передо мной сверкнёт
а то вдруг погружаюсь я в болото
и - снова ввысь но задом наперёд
стекает грязь с души моей и плоти -
и вновь болото небо сердца боль
и шум и гам и скрип переворота
и ветра стон и звон высоких сфер -
а я сижу наедине с собой
рука дрожит и мысли без полёта
и за спиной со скрипом бъётся дверь...

1977г.?

Луганск, вечер, закаты

Выйдя вечером, просто любуешься красками закатного неба. Благо - телефон под рукой - можно запечатлеть :)
  Свято-Владимирский собор-13-08-2015-1.jpg

Свято-Владимирский собор.
  Храм Александра Невского-13-08-2015-1.jpg

Храм Св. Александра Невского.
  Печерской иконы Божией матери-12-08-2015.jpg

Храм-часовня Печерской Иконы Божией Матери. На ул. Королёва, возле "Лелеки"
  Стальная паутина.jpg

Стальная паутина. Дом на ул. Херсонской.
   Закат на Херсонской 13-08-15.jpg

И закат где-то там недалеко, на Херсонской или Ватутина фотографировал

віршування в окупації

21. мить.

...клепсидра неба висипала сонце
піском червоним поміж хмар сипких -
сяйнула іскра, тліючи, погасла -
яскравий спомин невловимий стих.

і обрій звис у мріях невідбулий
на тих шарагах, з місяця в зірках -
у зграї нетлі давній попіл праху
здіймають мов квітковий пил в степах.

то злую гру затіяло минуле
напівтонів, у світло й тінь, з відлунь
і відзеркалень, де в скляних відламах
безликий мім штовхає в ніч валун...