хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Замітки з міткою «гнат голка»

Інструкція для тих, у кого кохання близько.

Пародія Гната Голки.


КОХАННЯ БЛИЗЬКО

Як хлипко вивисне цицяк

І затремтить драглисто-дрібно,

Шепоче серце: щось не так!

Це до кохання не подібно!

 

Коли ж туга і пружна грудь,

Коли руці на ній не слизько,

Я знаю, що любові буть,

Я знаю, що вона вже близько!    


 Юрко Позаяк, «Біла книга кохання. Антологія української еротичної

          поезії», 2008 р              

 

ЦИЦЬКОЛОГІЯ

 

Якщо цицьки дрібні-драглисті

Й брутально схильні до звисання,

Жени від себе мрії чисті –

Бо це ніяке не кохання.

 

Якщо цицяк тремтить хлипливо,

Коли руці на ньому слизько,

Втікай скоріше – це зрадливе,

Заразне й капосне дівчисько.

 

Любов лиш там, де грудь тугенька,

Рожева, пружна і налита,

І не вміщається у жменьку –

Пахнюча, ніжна й соковита.

 

Оце і є солодка втома,

Твоя омріяна коханка –

Хапай її, тягни додому

І шпортай з вечора до ранку.

 

Запам’ятай цю прозу світу:

Життя таке хистке-мінливе –

Все інше, що ще є в кобіти,

В коханні зовсім не важливе.


 

Дебют Гната Голки у 5-му числі журналу "Перець"

Анонс! Шановні громадяни Веселої республіки "Перець".Упродовж останніх місяців Ви мали нагоду знайомитись в Інтернеті з творчістю волинянина, неперевершеного пародиста, байкаря, психотерапевта сучасних українських поетів, який має свою власну "Палату № 6", винахідника віршоплюйок та хняцівок, з хуліганом від поезії Гнатом Голкою. Радий повідомити Вам, що він дебютує у 5-му числі журналу "Перець. Весела республіка" з двома віршами про пиво та його шанувальників. Читайте та насолоджуйтесь іскрометним талантом митця. Публікацію проілюстрував не менш талановитий карикатурист Олександр Дубовський. Сподіваюсь, що пародист та карикатурист довгі роки будуть радувати нас своєю непересічною творчістю.

Гнат Голка на свій день народження.

Сьогодні День народження надзвичайно талановитого поета-пародиста з Луцька, одного з авторів відродженого часопису "Перець" Гната ГОЛКИ( Валерія Гнатюка). На честь його уродин представляю дві його пародії на вірші сучасних українських поетів. На те і Гнат Голка в поезії, аби карасі - чорнороби поетичного цеху не дрімали!
На цей раз на Голку потрапили поетки Надія Гуменюк та Клава Корецька

Годинникар був схожий на Ікара –
Щось майстрував та воском покривав,
А заодно пильненько пантрував
За витівками сивого дзигара.

Надія Гуменюк, «Однокрил», 2000 р.

АНТИМІФОЛОГІЧНИЙ

Ікар Дедала-майстра сином був.
Якраз Дедал ті крила й змайстрував.
Ікар же, бовдур, батька не почув,
До Сонця близько підлетів і впав.
Дедал і далі щось там майстрував,
А заодно пильненько пантрував,
Щоб хоч якісь античні міфи, п’єси
Запам’ятали модні поетеси.

Миючи клозета,
думаю про асенізаторів.
Жоден із них не має
найменшого уявлення
про вірші сучасних поетів.
Що не кажіть,
а поезія таки далека
від життя.

Клава Корецька, «Між зіркою і Аїдом», 2002 р.

КЛОЗЕТНА ПОЕЗІЯ

Шуруючи смердючий унітаз,
Натхненна ароматом нечистот,
Я згадую завжди і повсякчас
Отой асенізаторський народ.

Вони не можуть навіть уявить,
Який близький тепер до них поет.
Сучасні вірші легко сотворить –
Ну майже так, як вимити клозет.

Поезія моя, що не кажіть,
Далека від реального життя,
І рим краса мене не полонить,
І мій сонет не вразить майбуття.

...Нарешті домиваю унітаз,
Утомлено висякую свій ніс.
Я зі своєю творчістю злилась,
Як із гівном щасливий гівновіз.

Світлина від Перець. Весела республіка.

Целофанові крила

 Вивихи поезії

у мене сьогодні

целофанові крила

які не вмирають

в землі

але

розповзаються

від подиху

сонця

 

           Андрій Криштальський, «Срібні вежі світанку», 1996 р. 

 

 Пародія

ЧУДОВА ШТУКА – ЦЕЛОФАН

 

Який підступний сонця подих.

Ти бач: розплавлює крило –

І все єство моєї вроди

Нахабно в землю потекло.

Та я давно напевне знаю,

Який чудовий целофан –

Він не гниє, не помирає:

Переповзає в інший стан

І потім нишечком чекає,

Що завтра зморене крило

Бетоном хтось позаливає,

Щоб сонце більше не пекло.



Пародія Гната Голки

ДУРКА

 

Я залізу на пеньок і поскачу!

Дурка плаче по мені, дурка плаче!

Я від неї всім на зло заречуся.

Дурка плаче по мені – я сміюся.

 

Я наїмся ритуального сала,

Що по рації мені передали,

І відкрию гамівного портала,

Щоби дурка по мені заридала.

 

                        Артем Захарченко, «Дві тонни. Антологія поезії двотисячників»,

                       2007 р.

 

 

100% ДУРКА

 

От були у нас раніше поети,

Все пророки, бунтарі та естети,

Зодчі віри, волі, правди і сили,

А тепер – одні клінічні дебіли.

 

Не творять, а сранослов висирають –

Бідна Матінка-Вкраїна ридає.

Як поглянеш на це плем’я шмаркаче,

То побачиш –  за всіма дурка плаче.

 


Вивихи сучасної української поезії.

Настуна пародія
Гната Голки.

На цей раз еротика від Віктора Недоступа ,

«Біла книга кохання. Антологія української
еротичної поезії», 2008 р.

Я знав одну брюнетку на Подолі,
Що голову купала в пергідролі.
Була ця дівка з кам’яним подолом,
Та й нічка з нею темною була.
А виявилося – проста дівуля.
Сміялась навіть з пальця, навіть з дулі,
Та й головою сторч летіла в люлю.
І знову нічка темною була.
А були в неї дивовижні перса!
В одному з них таки знайшов я серце.
А в тому серці стільки було перцю,
Що знову нічка темною була.

А НІЧКА ТЕМНОЮ БУЛА
Я думав, ти – принцеса,
Струнка й довготелеса,
Усміхнено-білеса,
Та нічка дуже темною була.
Кохав тебе до ранку,
Сопів безперестанку,
Годив всім забаганкам.
Та дуже нічка темною була.
Натішившись досхочу,
Продер уранці очі,
Та з жаху аж підскочив
Ну дуже нічка темною була.
Ти виявилась – шкапа,
Страшнюча, наче жаба.
Кошлата, мов та мавпа.
Ой, дуже нічка темною була.
З зубами, як в косулі,
З цицьками, наче дулі,
А ноги – дві кривулі.
Ох, нічка дуже темною була.
Я ледь не проблювався,
Прожогом підірвався,
Світ за очі погнався.
Задуже нічка темною була.
Із мене вже доволі
Брюнеток із Подолу
З підступним пергідролем.
Та нічка аж затемною була.
З тих пір, як так обпікся,
То на крові зарікся
Вночі гулять по біксах,
Щоб темною знов нічка не була.