хочу сюда!
 

Ириска

31 год, овен, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «одеський порт»

Одесский порт в I полугодии сократил перевалку грузов

За полгода Одесский морской порт перевалил 10,759 млн тонн грузов, что на 12,1% меньше, чем в аналогичном периоде прошлого года. При этом предприятие стало лидером по перевалке некоторых видов груза.

Об этом сообщает Администрация морских портов Украины.

Обработаны наливные грузы, среди которых нефть - 343 тыс. тонн, 156 тыс. тонн нефтепродуктов, растительное масло - 93 тыс. тонн и другие. Общая перевалка наливных грузов составила 768 тыс. тонн, что на 34,4% меньше, чем в прошлом году.

Также в Одесском порту перевалено 3,694 млн тонн зерна, перегружено 144 тыс. тонн руды и 22 тыс. тонн строительных грузов.

Одесский порт возглавил список лидеров перевалки контейнеров, а также лидирует в перевалке зерновых в экспортном направлении.

В Одесском порту упал грузооборот



В первом квартале 2018 года по сравнению с аналогичным периодом 2017-го грузооборот Одесского порта упал на 7,6%.

Об этом сообщили в пресс-службе АМПУ.

Сильно упали объемы наливных грузов — на 18%, во многом это связано с сокращением на 81,7% объемов перевалки нефтепродуктов, и сокращением на 24,6% перевалки наливных химических грузов.

Кроме того, на 4,9% сократились объемы перевалки зерновых. Перевалка тарно-штучных грузов упала на 6,5%, это, преимущественно, связано с падением на 31,1% перевалки черных металлов. В то же время, объемы перевалки контейнеров (в тоннах), выросли на 15,3%. Впрочем, стоит отметить, что c 1 апреля Одесский порт покинула датская контейнерная линия Maersk, что может сказаться на показателях контейнерной перевалки.


Крупные круизные лайнеры в этом году в Одесский порт не зайдут


Крупные круизные компании всё еще не добавили Одессу в свои маршруты. Главная причина неизменна последние четыре года — это боевые действия на Донбассе.


Морские круизные лайнеры в этом году в Одессу не зайдут. По крайней мере большие, а вот малые, которые еще не спланировали свои маршруты, могут появиться и в разгар сезона. Кроме этого, в Одесском порту ожидается два десятка речных круизов с заходом в Чёрное море. Правда, рассчитаны они больше на иностранных туристов. Стоимость такого круиза составляет около 350 евро. Для американцев и немцев это небольшие деньги. За эту сумму можно увидеть чуть ли не пол Украины, а еще и Румынию. Зато наши состоятельные соотечественники наоборот, предпочитают морские круизы, рассказывают туроператоры.

«Мы направляем от нашей компании координатора, который отвечает за все организационные вопросы. Это украинец, он летит с нашими туристами в самолете, отвечает за размещение в гостинице, организует транспортные услуги, экскурсии. Мы стараемся поощрять украиноязычных гидов в портах, которые прекрасно проводят экскурсии и в Риме, и в Неаполе», — рассказал заместитель директора турфирмы Алексей Гусев.

Услуги украиноязычного сопровождающего включены в общую стоимость круиза, такое путешествие будет на 10 % дороже, объясняют специалисты. Между тем, пока украинцы едут на отдых подальше, Одесский порт пытается всячески поощрять швартоваться у нас круизные лайнеры с иностранцами.

Пик заходов круизных лайнеров в Одессу ожидался в 2014. Тогда заявки подали более 150 судов. Однако из-за боевых действий они были вынуждены отказаться от захода в Черное море на несколько сезонов. После четырёх сложных лет ситуация немного улучшается, уверяют в горсовете.

«Мы получили свежую информацию из порта о том, что крупный лайнер, 200 метров, бросил заявку на 2019 год. Круизники вообще очень заблаговременно планируют свою работу, поэтому то, что они уже сегодня бросают заявку, я думаю, что это отражение достаточно позитивного имиджа, который получает Одесса», — отметила директор городского департамента культуры и туризма Татьяна Маркова. 

А вот среди украинцев самое популярное направление путешествия — Средиземное море. В прошлом году отправились в круиз несколько тысяч наших соотечественников. Значительная часть из них — люди от 40 лет.

Maersk переходить з Одеського порту в Південний і Чорноморськ


Судноплавна компанія “Maersk Line” переводить маршрути своїх контейнеровозів з порту Одеса в сусідні з нею портові термінали Рибного порту в Чорноморську і приватного порту ТІС в акваторії порту Південний.


Компанія “Maersk Line” є найбільшим на сьогодні світовим контейнерним морським перевізником. До недавнього часу її регулярний судноплавний маршрут в Чорному морі в Україні заходив в Одеський морський торговельний порт.

Однак, з 1 квітня компанія змінює маршрут своїх рейсових контейнеровозів з Одеси на сусідні з мільйонним містом контейнерні термінали в Рибному порту Чорноморська і приватному портовому терміналі ТІС в акваторії порту Південний. Листи з попередженням про це і проханням вибрати для обслуговування один з двох терміналів вже розіслані клієнтам судноплавної компанії – як одержувачам, так і відправникам контейнерів. Причини таких дій не озвучуються.

Джерело: Сайт Дмитра Чалого

Грузооборот Одесского морпорта в январе 2018 снизился на 10,1%

Объем грузооборота Одесского морского порта (Украина) в январе 2018 года составил 1,78 млн тонн, что на 10,1% ниже показателя аналогичного периода прошлого года, передает «Интерфакс-Украина».

За отчетный период порт снизил перевалку экспортных грузов на 20% - до 1,29 млн тонн, импортных - увеличил на 70,6% до 358,7 тыс. тонн, транзитных - сократил на 12,5% до 126,8 тыс. тонн, каботажных грузов порт не переваливал.

Перевалка наливных грузов увеличилась на 61%% - до 123,6 тыс. тонн, тарно-штучных - сократилась на 1,6% - до 995 тыс. тонн, сухих - уменьшилась на 25,8% до 661,5 тыс. тонн.

Одесский морской порт расположен в юго-западной части Одесского залива на искусственно образованной территории площадью 141 га. В порту обслуживаются суда длиной до 330 м и осадкой до 13 м. Общая протяженность причальной линии - более 9 км. Мощности предприятия позволяют ежегодно перерабатывать более 21 млн тонн сухих и 25 млн тонн наливных грузов, контейнерные терминалы рассчитаны на перегрузку более 900 тыс. TEUs. Пассажирский комплекс способен обслужить до 4 млн туристов в год.

Согласно реестру АМПУ, в порту работают ДП «КТО», ООО «Бруклин-Киев», ООО «Металзюкрайн Корп», ООО «Новолог», ООО «Олимпекс Купе Интернешнл», ООО «Новотех-Терминал», ООО «УНСК», ПАО «ГПЗКУ «Одесский зерновой терминал» и другие портовые операторы.

Одесский морпорт в 2016 году сократил грузооборот в сравнении с 2016 годом на 4,4% — до 24,13 млн тонн.

Одесский филиал ГП «АМПУ» и ГП «ОМТП» могут объединить

В МИУ будет рассматриваться вопрос, касающийся объединения ГП "Одесский морской торговый порт" с филиалом АМПУ в Одессе.

Об этом рассказал руководитель АМПУ Райвис Вецкаганс.

По его словам, в конце минувшего года прошел Совет Одесского порта, где обсуждался данный вопрос.  "Дело в том, что на сегодняшний день у нас существуют две государственные стивидорные компании, - в Николаеве и Одессе - которые не переваливают грузы. В Николаеве деятельность по перевалке начали, а что касается Одессы, то ГП "Одесский морской торговый порт" не занимается перевалкой. Так сложилось исторически, поскольку все стивидоры арендуют у ГП инфраструктуру, арендуют краны и занимаются перевалкой. Предложение АМПУ в Мининфраструктуры было принять решение об объединении ГП "Одесский морской торговый порт" с одесским филиалом АМПУ. Насколько мне известно, Совет Одесского порта поддержал такую инициативу, и в дальнейшем этот вопрос будет рассматриваться в Мининфраструктуры", - проинформировал руководитель АМПУ.

"Самая большая доходная часть МТП - это буксирный бизнес, но и в этом есть определенные нюансы, потому как в Одессе работают частные буксирные компании. Я вижу один из вариантов дальнейшего реформирования - присоединить ГП "МТП "Одесса" к нашему филиалу, основываясь на функции обслуживания стратегической инфраструктуры - причалы, наземная инфраструктура", - пояснил Р. Вецкаганс.

Также он напомнил, что на сегодняшний день ГП "МТП "Одесса" находится в списке неприватизированных компаний, хотя министр инфраструктуры Владимир Омелян несколько раз поднимал вопрос о необходимости приватизации всех государственных стивидоров и вывести их из неприватизированных активов.

"Но ситуация в том, что, если мы рассматривает отдельно Одессу, не имеет смысла приватизировать предприятие, которое не занимается перевалкой. Мы со своей стороны поддерживаем приватизацию маленьких и средних государственных стивидоров. На сегодняшний день, если посмотреть статистику, доля государственных стивидоров снижается и составляет около 26%, а снижение составило около 12% по сравнению с 2016 годом. Считаю, что правительство должно поддержать министра в направлении приватизации, в виде концессионных проектов маленьких и средних стивидоров", - резюмировал Р. Вецкаганс.

Как ранее сообщалось, Администрация морских портов объявила об открытии торгов на предоставление услуг по эксплуатационному дноуглублению Одесского морского торгового порта. В АМПУ планируют таким образом очистить дно от наносов на внутренней акватории порта для поддержания навигационных глубин. Прием заявок закончится сегодня, 15 января. Сам аукцион состоится 20 февраля.

Одесский морской порт перевалил на 7% меньше зерна чем в прошлом

По итогам 2017 года Одесский морской порт перевалил 7,64 млн тонн зерна, что на 6,9% меньше по сравнению с аналогичным периодом годом ранее.

Как передает «ПроАгро» со ссылкой на данные АМПУ, за прошлый год Одесский порт перевалил 16,23 тыс. тонн сахара, что на 76,5% меньше по сравнению с годом ранее.

Перевалка масла в порту по итогам 2017 года составила 97,32 тыс. тонн, что 19,3% меньше по сравнению с январем-ноябрем 2016 года. Всего за отчетный период Одесский порт снизил перевалку грузов на 4,5%.

Як керівнику підприємства побудувати взаємини з профспілкою

Igor-Tkachuk-ta-Volodymyr-Zajkov-678x381.jpg
Під час чергової зустрічі х трудовим колективом. Слово має голова профспілки працівників морського транспорту «Одеського морського порту» Володимир Зайков

Дуже часто працівники підприємств сприймають профспілку як структурний підрозділ, де виділяють дешеві путівки, оформляють матеріальну допомогу і видають дитячі новорічні подарунки. Вони навіть не здогадуються, що профспілка від імені всього трудового колективу домовляється з адміністрацією підприємства про умови праці працівників і контролює дотримання досягнутих домовленостей.

Втім, керівники не мають права недооцінювати функції і завдання, які покладаються на профспілки. 

Важливі правила для керівника

За моїми спостереженнями, існують два види стосунків керівника та профспілок. Як правило, вони визначаються формою власності підприємства.  На підприємствах з приватною власністю керівники намагаються бути “єдиним господарем у будинку”. Втім, у державних підприємствах і організаціях, особливо з сильними профспілковими традиціями, керівники визнають серйозний вплив профспілок на усі аспекти діяльності підприємства – навіть на виробничі процеси.

Усякий керівник має знати важливе правило: профспілка у своїй діяльності є від нього незалежною, йому не підзвітною і не підконтрольною.

Досвід допоміг мені сформулювати ще одне значуще правило: профспілку не можна проігнорувати або обійти. Вона є  важливою і невід’ємною частиною соціально-економічного організму під назвою «підприємство». Наслідок із цього правила звучить так: керівники приходять і йдуть, а профспілка залишається.

Отже, керівнику підприємства варто знати ці правила і будувати взаємини  із профспілкою не лише на основі «обов’язкового» колективного договору, але й на основі рівноправності та соціального партнерства, з використанням діалогу і співпраці – і неодмінно в інтересах як членів профспілки так і підприємства.

А з ким повинен взаємодіяти профспілковий комітет підприємства? Звісно, з керівником. І рівень цієї взаємодії залежить не лише від активності голови профкому, але і від розуміння керівником ролі і місця профспілки в діяльності підприємства.

Обговорюючи питання співпраці керівника і профспілок, хочу зазначити,  що в минулому мені довелося більш ніж 12 років очолювати чималу професійну спілку – тому мені добре відомі всі нюанси діяльності профспілок і проблеми у їх взаємодії з адміністраціями підприємств.

Роль профспілок та соціальне партнерство

Останні десятиріччя, в умовах розвитку ринкової економіки та децентралізації, сфера інтересів профспілок значно розширилась. Тому, будь-який керівник – для забезпечення ефективної роботи підприємства та благополуччя трудового колективу – має відкинути старі шаблони у стосунках із профспілками і зрозуміти їх значення не лише на підприємстві, але й у громадянському суспільстві. Сьогодні профспілки не тільки  захищають професійні права та економічні інтереси окремої групи працівників, але й відстоюють важливі інтереси всього населення, наприклад, беруть участь в акціях протесту проти цінового зростання.

Втім, основною метою діяльності профспілок залишається захист інтересів трудових колективів, і у цьому виключно важливу роль відіграє поняття соціального партнерства. Соціальне партнерство — це система стосунків між працівниками і власником підприємства, за якої визнаються розбіжності економічних інтересів сторін і право кожної з них відстоювати свої інтереси через пошук компромісів, шляхів взаєморозуміння й співробітництва в умовах злагоди.

На підприємствах існує дві сторони соціального партнерства – роботодавець та наймані робітники, інтереси яких представляє профспілка. Відповідно до Закону України «Про професійні спілки», роботодавець – це власник підприємства, на якому його інтереси представляє керівник. Щоб не писати «роботодавець в особі керівника», будемо далі ці поняття розуміти як тотожні, а замість «профспілка в особі голови профспілкового комітету» будемо казати просто «профспілка».

Соціальне партнерство передбачає, що роботодавець вступає у переговори і співпрацює з профспілкою не тільки через вимоги законодавства. Я вважаю таку співпрацю нормою свідомої поведінки соціально відповідального керівника і тому у стосунках з профспілкою працівників морського транспорту «Одеського морського порту» активно намагаюся запровадити найкращі традиції соціального партнерства. У взаєминах із профспілками для мене є визначальними такі принципи соціального партнерства як рівноправність, добровільність прийняття зобов’язань і примирливе вирішення розбіжностей.

Колективний договір

Співпраця керівника та профспілкової організації  багато у чому визначається таким документом, як колективний договір. Саме він як правовий акт регулює соціально-трудові відносини між працівниками і роботодавцем.

В Одеському морському порту колективний договір не є предметом будь-яких розбіжностей з профспілками, тому що я чудово розумію, що захист прав працівників і виконання соціальних зобов’язань – це обов’язкова умова успішної роботи колективу, а соціальне партнерство є необхідною умовою стабільності функціонування підприємства.

На будь якому підприємстві головними питаннями у сфері соціального захисту працівників є оплата праці та гарантії зайнятості – вони також є предметами колективного договору. Закріплена у ньому політика щодо цих питань визначається результатом переговорного процесу між роботодавцем (керівником) і найманими працівниками (профспілкою).

При цьому, головними завданнями керівника є зростання конкурентоспроможності та прибутковості підприємства. Це записано в його контракті, це визначено затвердженим Кабінетом міністрів фінансовим планом.

Водночас, основним завданням профспілки є захист інтересів найманих працівників перед роботодавцем – тому для неї першорядне значення мають питання їх соціально-економічного становища.

Зрозуміло, що одночасна реалізація цих не зовсім однакових завдань потребує серйозних компромісів. Тому при формулюванні своїх вимог щодо соціальних гарантій, профспілка має враховувати можливості та фінансовий стан підприємства, існування об’єктивних обмежень, ринкову кон’юнктуру, економічне становище країни, чинне законодавство.

У свою чергу,  я, як керівник і представник роботодавця, також шукаю і пропоную компромісні рішення, які передбачають найкращі варіанти гарантій зайнятості та оплати праці найманих працівників.

Скажу відверто, що вибір остаточного варіанту таких рішень багато у чому залежить від авторитету, знань і досвіду голови профспілки, який має чудово розуміти не тільки всі аспекти роботи підприємства, але й ризики погіршення економічної кон’юнктури, що можуть вплинути на рівень соціальної захищеності працівників.

Участь профспілок у прийнятті рішень

Мене часто запитують – чому на всіх нарадах і зустрічах що відбуваються під моїм головуванням, поруч зі мною завжди присутній голова профспілкового комітету?

Вважаю що обговорення всіх рішень з питань, які впливають на соціально-економічний стан підприємства, має відбуватися  за участі профспілки. Інколи такі рішення обговорюються дуже бурхливо, але ми завжди враховуємо позицію профспілки, щоб зберегти баланс між інтересами і підприємства, і працівників.

На мою думку, діяльність профспілки є ефективною лише тоді, коли її робота базується на обізнаності щодо фінансово-економічного стану підприємства та на його належному аналізі. Тому ми намагаємося забезпечити право профспілки не тільки на отримання інформації стосовно оплати праці працівників та гарантування робочих місць, але й щодо всіх ключових проблем роботи підприємства та перспектив його розвитку.

Також, залучення до участі в нарадах  голови профспілки є визнанням значної ролі та високого авторитету профспілкової організації на підприємстві.

Варто зазначити, шо соціальне партнерство не зможе бути ефективним, якщо немає щирого порозуміння і взаємної поваги між його сторонами – працівниками і роботодавцем, адже, як було вказано, з об’єктивних причин кожна сторона є носієм своїх інтересів. Таке взаєморозуміння в колективі Одеського морського порту є, і воно грунтується на чуйності, професіоналізмі і великому досвіді роботи з людьми голови профспілки працівників морського транспорту «Одеського морського порту» – Володимира Зайкова.

Як роботодавець і керівник, я готовий обговорювати з ним будь-які питання. Також я не стану приймати одноосібних рішень, які можуть зачепити соціально-економічні та трудові права і інтереси працівників, не порадившись з ним. Власне, голова профспілки і є моїм неформальним радником з соціальних питань, і цінність такого радника у його незалежності, яка надає  обговоренню проблем об’єктивності, відвертості і щирості.

Отже, на має переконання, форми співпраці адміністрації та профспілки не повинні обмежуватися тільки укладанням колективних договорів. За допомогою механізмів соціального партнерства профспілка обов’язково має брати участь у прийнятті рішень, в удосконаленні організації праці, в поточних консультаціях тощо.

Регулярні зустрічі з колективом

Голова профспілки також присутній на моїх регулярних зустрічах із первинними трудовими колективами. Більшість питань,  які там піднімаються, знаходяться в компетенції профспілки, а найчастіше мене запитують щодо оплати праці та гарантій зайнятості – це ті речі, які є основним предметом переговорів з профспілками і відображаються у колективному договорі.

Я завжди підкреслюю важливість таких зустрічей для покращення внутрішніх комунікативних процесів і вважаю, що вони засновані на стандартах здійснення відповідального бізнесу та підтримують високий рівень прозорості і відкритості управління підприємством.

Також вони  допомагають роботодавцю уникнути трудових конфліктів і заздалегідь виявити та зняти гострі кути.

З точки зору покращення соціального партнерства такі зустрічі дозволяють сторонам:

  • встановити добрі стосунки;
  • запобігти конфронтації;
  • виявити інтереси кожної сторони;
  • виявити перешкоди на шляху до встановлення партнерських відносин;
  • визначити спільні дії та домовитися щодо шляхів їх реалізації.

Зустрічі керівника з первинними трудовими колективами є важливим інструментом соціального партнерства. Вони спрямовані на підтримку діалогу, як засобу вирішення соціальних проблем та формування консенсусу між роботодавцем і працівниками з багатьох питань функціонування та розвитку підприємства і життя колективу.

Роботодавцю не варто боятися такого відкритого діалогу – він завжди кращий і продуктивніший, ніж тіньові обговорення дій керівника на основі чуток та пліток з колегами в курилці. Він є особливо важливим для нового керівника, адже допомагає зрозуміти усталені традиції і сформовані стосунки.

Чим відвертіший  буде такий діалог – тим краще і для трудового колективу, і для роботодавця. Зустрічі мають відбуватися регулярно, але у підсумку встановляться важливі для соціального партнерства дружні та довірливі відносини між працівниками та роботодавцем, налагодиться морально-психологічний клімат, а працівники отримають більше пільг і гарантій.

Ігор Ткачук,  директор Одеського філіалу АМПУ

Ігор Ткачук: Портова галузь потребує транспортної стратегії

Портовики вкрай зацікавлені у створенні транспортної стратегії України

Про це пише на своєму сайті начальник адміністрації Одеського порту Ігор Ткачук, коментуючи доручення Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана щодо створення стратегії розвитку транспортної галузі України.

"Хочу зазначити, що ініціатива Володимира Гройсмана щодо створення транспортної стратегії є дуже своєчасною, тому що Україна як ніколи потребує створення прозорого та конкурентного транспортного ринку. Транспортна стратегія має визначити комплексний розвиток всіх видів транспорту, в тому числі річного, про який згадав Прем’єр-міністр.

На жаль, у портовій галузі, за яку я можу впевнено казати, на державному рівні досі немає чіткого бачення стратегії її розвитку у прив’язці до перспектив розвитку транспортних коридорів та морського, залізничного, автомобільного і річного транспорту. Ми не просто працюємо з цими видами транспорту у тісній взаємодії, а залежимо від їх стану та розвитку, адже саме вони забезпечують весь обсяг вантажопотоків через порти.

Через відсутність транспортної стратегії ми маємо невисоку конкурентоспроможність вітчизняного транспортного комплексу та незадовільний рівень міжгалузевої координації діяльності із забезпечення розвитку портової інфраструктури та під’їздних шляхів, що призводить до нераціонального використання ресурсів і зниження ефективності роботи морських портів. Тому портовики вкрай зацікавлені у створенні транспортної стратегії України.

Загалом, транспорт є основним елементом сучасної економіки, який визначає розвиток всієї держави, а транспортна стратегія має бути спрямована на залучення іноземних інвесторів для покращення інфраструктури країни, в тому числі морських портів, які є складовою частиною транспортної і виробничої інфраструктури України", - пише Ігор Ткачук.

Нагадаємо, вчора Глава Уряду на своїй сторинці у Facebook повідомив, що дав Міністерству інфраструктури доручення підготувати стратегію розвитку транспортної галузі України, важливою складовою якої має стати розвиток річкового сполучення.

Читайте також:
Одесский порт усиливает лидерство в контейнерной перевалке в Украине

Одеський порт підлягає приватизації

Перші договори концесії держпідприємств можуть бути підписані в 2018 році.

Про це повідомляє на своєму сайті начальник Одеської філії АМПУ Ігор Ткачук.

За його інформацією, робоча група в складі представників Мінекономрозвитку і торгівлі, Мінфіну, Мінінфраструктури (МІУ) і ЄБРР розробляє законопроект про концесію. Відповідно до плану, перші концесійні договори повинні бути готові наступного року.
 
Паралельно проектний офіс МІУ “Спільно” опрацьовує концесійні проекти щодо трьох портів – це Херсонський морський торговельний порт, морський торговельний порт Чорноморськ та стивідорна компанія “Ольвія”.

На засіданні 4 липня уряд затвердив Концепцію стратегічного бачення управління держпідприємствами, згідно з якою 378 підприємств із загального списку в 3,444 тис. у довгостроковому періоді залишаться в держвласності, 359 будуть передані в концесію, 893 будуть приватизовані, а 1,255 тис. планується ліквідувати.

При цьому як об’єкти приватизації визначені низка портів, проте міністерство інфраструктури звернулося до уряду з пропозицією виключити їх з переліку об’єктів приватизації та внести в список об’єктів, що підлягають концесії. У той же час в опублікованих Мінекономрозвитку списках об’єктів для концесії дані морпорти не значаться.

Державне підприємство Одеський морський торговельний порт входить до переліку 378 об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017–2020 роках, у тому числі тих, що можуть бути приватизовані після внесення змін до актів законодавства/передачі в комунальну власність.

Ігор Ткачук ситуацію щодо приватизації портів і надання їх у концесію прокоментував так:

–  Морські торговельні порти, так само як і об’єкти транспортної інфраструктури, залізниця та автомобільні дороги, в Україні перебувають у державній власності. Зношеність основних фондів в цих державних підприємствах дуже велика – в деяких з них вона наближається до 80%. Зрозуміло, що в умовах кризи державних фінансів відновлення та розвиток цих зношених активів без залучення приватного капіталу є майже неможливим. Періодично Кабінет міністрів вносить зміни до переліку об’єктів державної власності, які підлягають приватизації або можуть надаватися в концесію. Концесія є однією з форм державно-приватного партнерства, вона дуже розповсюджена у світі. На відміну від приватизації при концесії після визначеного договором терміну, як правило це десятки років, концесіонер має повернути об’єкт концесії державі. На жаль, законодавча  база, що регулює концесію, є не дуже досконалою і зараз готуються зміни які зможуть запустити концесійні механізми на повну потужність.

Що стосується приватизації морських портів України, в тому числі Одеського порту, цей процес є важливим напрямом реформи портової галузі. Варто зазначити, що цей напрямок реформування зафіксований у Коаліційній угоді. У цьому документі чітко прописана необхідність “приватизації цілісних майнових комплексів, які забезпечують стивідорну діяльність в морських портах, відповідно до Закону “Про морські порти”. Приватизація морських портів – це найбільш ефективний метод залучення великого приватного капіталу в інвестування розвитку портів, який здатний швидко покращити їх роботу і залучити інвестиції. Можливості державного інвестування в порти ще багато років будуть обмеженими. Більше за те, сьогодні держава вилучає 75% прибутку державних підприємств як дивіденди. Приватизація портів сьогодні є стратегічним напрямком реформування і лише вона здатна відчутно збільшити обсяги перевалки вантажів, – зазначив Ігор Ткачук.

Страницы:
1
2
3
предыдущая
следующая