Через великий голод в Північній Кореї батьки почали різати і їсти власних дітей. Як повідомляє The Daily mail, про це йдеться у звіті Державного інституту об'єднання нації Південної Кореї.

Після посухи і неврожаю компартія вилучила в двох південних провінціях всі залишки продуктів, щоб нагодувати ними Пхеньян. В результаті голоду вже загинули щонайменше 10 тисяч людей. Як йдеться у звітах, один з чоловіків у Північній Кореї зварив і з'їв двох власних дітей через голод. За це військові його розстріляли. Ще один із мешканців Південної провінції Хванхе зарізав свою старшу доньку, доки його дружина пішла у справах. Коли жінка повернулася додому, то збожеволілий від голоду чоловік сказав їй, що в них тепер є м'ясо. Матір загиблої доньки поскаржилася на чоловіка військовим, і ті його розстріляли. Інший зафіксований випадок канібалізму – чоловік зарізав 11 людей і продав їхнє м'ясо в якості свинини.

Місія ООН відвідала південні провінції, в яких вилучили харчі. Однак компартія перешкоджала роботі делегатам і приховала факти канібалізму, як наслідок посухи і неврожаю. Тож точна кількість загиблих від голоду невідома.

посилання

   

Сьогодні, 03 червня 2012 року, як і було заплановано раніше, спілкою людей, котрі називають себе Активісти Кривого Рогу, відбулася кампанія «Косіор. Знай "героя" в обличчя». Мета акції - пізнавальна, ціль якої - донести до людей інформацію про те, хто такий Станіслав Косіор, щоб люди знали, на честь якого героя в лапках названа одна з центральних вулиць міста. Листівки, якими були обклеєні двори по однойменній вулиці починаючи від Стріли закінчуючи Восходом.

— Мені прикро, що наші люди політично та історично погано освічені. Більшість людей, котрі мешкають на вулицях Косіора, Постишева, Муравьйова та тому подібних, навіть не знають, ким були ці люди. Їх треба знати та пам'ятати, адже саме під їх керівництвом було знищено не один мільйон наших мирних співгромадян. Дуже прикро, що у нашому місті є такі назви вулиць. — каже Андрій, організатор акції. Також організатори приносять свої щирі вибачення громадянам, котрим дані листівки принесли дискомфорт, хоча теоретичного такого не має бути. Ось, кому цікаво, декілька фото:

UPD. Про акцію писали онлайн газети. Доречі, їм не підказували, самі знаходили і постили нас. Ось деякі з них (ахтунг! коментарі відображають сутність більшості мешканців нашого міста!):

1. Сайт КР Лайф
2. Сайт 0564.ua
3. Сайт kr2012

Ця стаття також доступна у моєму ЖЖ тут - keedhost

                                           

Рабам союзу рср.

І було так. Чотири роки у бруді, в крові, і вогні пожеж раби, що бились за свободу, ще не знали, що вони - раби. А втім - всеж знали, та мовчали, бо гул снарядів так їх не лякав, і навіть вибух бомб для них небув таким страшним, як підлий та підступний погляд комісара, упертий в тебе зі спини. Було відомо всім солдатам, з своїх будинків вирваних війною - до дат та ювілеїв беруть міста та роблять перемоги. Ну а тому - за будь яку ціну. Загиблих не злічить. Не пасував перед ворожим станом, але покірно погляд потупляв перед сопливим "особим" капітаном відважний бойовий майор. І генералам молодим, амбітним, засудженим в кінці тридцятих без вини, та раптом звільненим з тюрми своїм вождем, але щоб в пекло фронту їх відправити лиш для потреб війни,  

під наглядом своїх політруків, доносчиків, сексот, не знать, звичайно, було б дивно, все маючи, і штат, і штаб, що раб, за примхою тирана - піднесений, але все той же раб. Так значить, відали. І все ж, себе та інших не жаліли. І воювали, лізли з шкіри геть, рятуючи лиш задницю вождя. Зносячи бездарність поразок, і де мільйони гинули даремно. А вийшовши з оточень ледь живими, світив їм розстріл чи штрафбат. Покірливо терпіли всі знущання, чого б терпіть не стали навіть пси. Щоб тільки куций вождь з рукой сухою лукаво щирився у свої вуса. Ну а навіщо, ради чого ? Щоб вголос говорити було страшно ? Щоб в напівмертвому блокадному місті від ожиріння пухли комісари? Щоб в бідних селах, все віддавших - "для фронта, для победы", впрягти в ярмо жінок пахать ? Щоб діти без вісті пропавших носили зрадників та ворогів народу тавро? Ах, якщо б це було так все просто - у тій бійні обрати вірний прапор ! Але ж то ні, ідеї голокосту нічим не краще, ніж мета гулагу. У німців так же було рабство, а не омріяний щасливий рай. Свобода, рівність і братерство, та вільна праця. Arbeit macht frei... І заперечення брехливих комісарів, що, мов, всі люди в сересері що воювали, то добровільно йшли у бій не за радянську владу. Мовляв, що боронили не колгоспи та не негідника-кровопийцю, а свій будинок, і свою сім'ю, і три берези, посаджених рукою батька ... Але чому, як повінь на весні слідом за перемогою у тій війні, війна зі сталінським режимом чому ж не прокотилась по країні? Садили в небеса набої, і вирував той радісний потік - победа!, А незабаром - вже нові вагони везли солдат все далі та на схід. І ті, кого вела відвага, хто встав стіною у Москви - за дротом таборів гулагу підняти голови не смів. Перемога ... Зробив справу - в стійло! Свобода ... і північна даль. Сорокоградусне пийло, з фарбованої міді їх медаль. Коли б насправді воїни парадом, як визволителі по площадях пройшли, то в бруд зі свастиками поруч, зірки червоні теж лягли. Нехай ти обуха не зломиш пліттю, одначе армія - то і не батіг! Тому вже півстоліття тому режим кривавий міг зотліти. Але всеж ні... Та все ж прийшов кінець всім заборонам, комуну змило на історії смітник. Але, ті ж гасла кричачи, плететься старий раб з портретом вбивці й палача народу. Він страшно ненавидить нову владу, державний прапор, герб, і все нове. ...  Раб все ще може стать героєм, але залишиться в собі рабом.

А що святкуєш ти, усім їм на догоду і так піднесенно дев'ятого числа?  Той переміг, хто знайшов свободу. Ну що ж, Германія - знайшла.  А вас свобода тільки дражнить, і ви - десятиліттями в полоні темноти... На вашій вулиці - не свято. Совіти всеж програли ту війну

 

    

Дослідники знайшли раніше не відомі поховання тисяч жертв НКВС

Раніше не відоме поховання жертв сталінського режиму виявили на Полтавщині українські дослідники. Вони припускають, що розкопки можуть пролити світло на долю тисяч в'язнів радянських концентраційних таборів. Утім, влада, за словами науковців, не поспішає допомагати у встановленні історичної істини. Українська влада раніше обіцяла сприяти пошуку жертв терору. [ Читати далі ]

Як відомо основу комуністичного і соціалістичного руху сформували твори Карла Гейнріха Маркса. Батько і матір його були христьяни ( євреї — вихрести ) , але самі вони походили з родин рабинів. До речі , прізвище Маркс походить від так званих маркоситів — послідовников Маркоса ( в перекладі з давньоєврейської означає “обманщик”) , який ще за часів Мойсея навчав євреїв як краще обманювати й грабувати єгиптян. Саме цей жрець Маркос викрав учення “Луксорського братства” “Як оволодіти народом за допомогою економіки”

Так ось у своєї юності молодий Карл був глибоко віруючою людиною , його переродження відбулося після його знайомства зі своєю майбутьньою дружиною Женні фон Вестфален яка була утягнена в таємне товариство ілюмінатів(товариство ілюмінатів головною метою своєю діяльності ставить захоплення влади в окремо взятій країні ). Карл таємно заручився з нею і прийняв ритуал посвячення сатані.

У цей час Маркс захоплюється сатанинскою літературою і пописує вірши , наприклад :

“Диявол такт мені відбиває,

Він смичок мій направляє” , або “Моя душа , колись віддана Богу , тепер призначена для пекла”

І цей “демоничний геній” не залишав його до кінця життя і судячі з усього навіть заволодів його дітьми. У Маркса були прізвиська “Знищити” і “Мавр” . До найближчого оточення Маркса входили такі люди як М.Гесс, П.Прудон ,Б.Бауер , М.Бакунін якому , до речі ,належать ці строчки “Диявол — перший революціонер і спаситель світу” . Інший сатанист Прудон вигукував “Приди до нас сатано , .... Бог — це безтямність і боягузство !” Зять Маркса кричав -”Війна Богу — у цьому вісь прогрес !” Але Марксу просто вигуків було замало його величезний інтелект шукав силу яка змогла б зруйнувати весь цій світ.

У 1840 — 1845 роках Марксу і його родині було дуже тяжко , вони переслідувалися поліцеєю, були вислани з Парижу існували на подачках . І будучи сам приниженним і зневаженим він знайшов руйнівну силу , яка могла пустити шкереберть весь Божий світ.

Ця сила — пролетарі (пролетар — слово латинське , означає “той хто має лише дітей” )

Усі принципи ілюмінатів ( про яких вже йшлося ), цієї сатанинскої секти, увійшли до “Маніфесту”: знищення законних легітимних урядів, завоювання пролетарямі влади , скасування власності,знищення сім'ї(“Буржуазні розпотякування про сім'ю викликають огиду”),і звичайно ж знищення религії та моралі(“Комунізм відміняє вічні істини,відміняє релігію, моральність”).

У 1846 році Маркс стає членом “Союза комуністів” , заснованого німецькими емігрантами-ілюмінатами. І треба відзначити що у 1849 році цей “Союз” був заборонений баварською владою законом про боротьбу з сатаністами , вони назвали речі своїми іменами. Але на заклик “Маніфеста” відгукнулася не Європа , а Росія.

У Росії кліп на пісню про Путіна став хітом Рунету. Відео Хітом Рунету всього за тиждень став ролик "Наш дурдом голосует за Путина", який передивилися сотні тисяч людей, повідомляє NEWSru.com. Ролик з приспівом "Все так сложно, и все так запутано, Доктор прав, а я виноват. Наш дурдом голосует за Путина, Путин - точно наш кандидат!" викликав в Інтернеті шквал коментарів, переважно захоплених, пропозиції зробити пісню гімном дня голосування і навіть відправити на "Євробачення" від Росії. Увагу до відеоролика привернули західні інформаційні агентства, зокрема, оглядач Reuters пов'язав сплеск інтересу до політичної сатири в Росії з оголошенням про повернення Володимира Путіна в Кремль. Пісню написав гурт "Рабфак" для конкурсу на найкращу агітацію проти "Єдиної Росії", який був оголошений опозиційним блогером Олексієм Навальним. За тиждень тільки на YouTube кліп переглянули майже 200 тисяч користувачів. Її схвалив навіть колишній віце-прем'єр РФ Борис Нємцов: "Гурт "Рабфак" дуже так по-народному, харизматично розмазав "наше все", так що шансів виглядати серйозно, імітуючи політичний процес, взагалі жодних", - написав Нємцов у своєму блозі. Цікаво, що пісню "Наш дурдом голосує за Путіна" написав поет-пісняр Олександр Єлін, який є автором автор рядків "И я хочу теперь такого, как Путин: такого, как Путин, полного сил, такого, как Путин, чтобы не пил", які прославилися в 2002 році. "Я думаю, це еволюція всієї країни. Всім спочатку дуже сподобалося, а потім припинило подобатися в якийсь момент", - пояснив автор зміну настрою. "Спочатку це був трішечки такий дамський захват, а зараз це цілком собі чоловіче здивування та розчарування. Ми фіксуємо ситуацію, яка існує", - додав Єлін. За його словами, в листопаді музиканти приїдуть до Москви і готові брати участь в опозиційних акціях. Нагадаємо, що нещодавно адміністрація сайту YouTube видалила з сайту кліп на пісню Андрія Макаревича "До нас в Холуєво приїжджає Путін" ("К нам в Холуево приезжает Путин") та закрила акаунт блогера Андрія Мальгіна, де було розміщено пісню.

Макаревич заявляв, що він здивований резонансом, який виник через його пісні. Музикант підкреслив, що пісня "зовсім не про Путіна" і написана давно, тобто не стосується останніх політичних подій, зокрема рішення прем'єра Володимира Путіна повернутися на пост президента.

http://newsru.ua/world/19oct2011/pisniaproputina.html 

Геббельс у 1935-му: "Голодомор був". Навіть нацисти визнали ЧИТАТИ ПОВНІСТЮ

Ще в 1935 році Німеччина визнала Голодомор в Україні - задовго до нападу Гітлера на СРСР, появи "плану Барбаросса" і так званого "вигадування голоду в Україні" міністром пропаганди Третього рейху Йозефом Геббельсом.  У промові Геббельса прямо написано: "Голодомор був". Два роки тому парламентська асамблея ОБСЄ прирівняла два злочинні тоталітарні режими - Гітлера та Сталіна, й закликала відзначати 23 серпня - річницю укладання пакту Молотова-Ріббентропа як день скорботи за жертвами тоталітарних режимів у Європі.

Аналогічно вважали європейці ще 60 років тому. В середині 30-х років у Старому Світі без особливих вагань ставили знак рівності між звірствами Адольфа Гітлера та Йосипа Сталіна. Що на той час викликало обурення ... нацистів, які вважали себе на порядок людянішими за більшовиків.

Від себе!

Чомуж СЬГОДНІ така жадана, така бажана ЕВРОПА не визнає ГЕНОЦИД УКРАЇНЦІВ, але тремтить при згадуванні ХОЛОКОСТУ

Нам кажуть, що після війни країни демократичної Європи об'єдналися задля проведення спільних політичних та економічних рішень і бла, бла, бла.