Абсолютно можливо, якщо нуль - це хоч якийсь двір, з хоч якоюсь хатою і хоча б 50 соток землі.

В моєму житті так склалося, що прийшлось зіткнутися з "безкоштовною онкологією".
Після того, чомусь, згадалося дитинство. Точніше, літо в селі.
От і вирішив - ну його.... той Київ, да і не вмісто ж їхати... який тоді сенс їхати з Києва?!?
Поїхав в стару хатку, подалі від Києва, що від бабусі залишилась.
Я не мав на меті ставати фермером.
Але, і жити в селі, і занедбати замлю - також не логічно.
Почалося все з того, Що гріх мати землю і купувати овочі та фрукти.
Вийшов пару раз на базар, побачив в яку ціну яйця.... прозрів... І вирішив, що кури, сильно мене не напряжуть.
І пішло поїхало.

Я не був впевнений, що я залишусь тут назавжди тому, вкладати особливих коштів не збирався.
З"явився спортивний інтерес: "А чи можливо те знуля, да те з нуля і т.д."
Щось розсадив, щось посадив, щось розвів, щось подарували, не викинеш.... і т.д.
Не очікувано і не гадано, когось пригостив, комусь показав і люди почали просити.... все більше і більше... так і почалось розширення.

Лінь - двигун прогресу.
Нажаль, навіть в селах.
Коли я почав реально тут жити і бачити, що навіть варення, вже самі для себе, закривають з крохмалом.... тушонку, з кістками.... а птицю, переважно, люблять бройлерську, що на хімії бистро виростає..... Тоді я зрозумів, чому люди просять продукти і доплачують за те, що там не буде забагато хімії.

Тому, в данній групі, буду ділитися, якщо комусь цікаво, початковим досвідом.
На який форум не заглять, кругом пишуть, що для життя в селі потрібна купа грошей.
То правда, але, якщо вони у Вас є. А якщо нема купи грошей, а все одно хочеться, то твердо і аргументовно можу сказати: "Це можливо"... Просто, піде більше часу.

Якщо, Ви маєте власний досвід такого починання - пишіть, діліться.
Якщо, Вам цікавий мій - запитуйте, поділюсь.