хочу сюди!
 

Маша

50 років, козоріг, познайомиться з хлопцем у віці 37-65 років

Замітки з міткою «заброшка»

Ще один закинутий піонертабір

На щастя, таки знайшов нового напарника для сталкерства. Злазив на ще один занедбаний (так правильніше, ніж "закинутий"?) піонертабір. Навіть вдалося дізнатися, як він називався.
А оскільки переходити за посиланнями не любите, покажу декілька знімків тут.  Хоча, а раптом захочете почитати - ловіть тут (в ЖЖ).

Піонертабір, чи те що від нього залишилось, складається з двох однакових двоповерхових корпусів і маленького будиночку.

Пролізти туди було складно, але все ж вдалося.

Закинуті бази відпочинку

Вмовив знайому сталкершу відвідати якусь заброшку. Вона сама запропонувала подивитись базу відпочинку в населеному пункті Х (нашо вам те знати?).
Вилазка здалась сумнівною, бо за моїми даними, ця база відпочинку мала охоронятись. Та й "розвідці на місцевості" занепокоєння підтвердились: паркан цілий, за воротами розчищена алея. Ну шо робити - обійшли навколо. Як назло, обходити довелося далеко - квартал величенький, а сама вулиця тупікова. Побачили зручний залаз. Однак біля нього крутився мужик. Пішли в обхід. Довелося лізти через огорожу. Ну шо... врешті-решт, так цікавіше, ніж через діри в паркані.

Коротше, нічого цікаво. Хіба що дерев'яні будиночки порадували. Бо досі ще не бачив закинутих баз відпочинку з дерев'яними будинками. Це якась особлива атмосфера прілої деревини. Та й "ламповіше", ніж цегляні будови.

Поки шукали як пробратись, поки виходили, стільки кіл намотали. Аж незручно. А з іншого боку: як лізти на закинуту територію навмання?!



Що цікаво, назва бази невідома.

А по дорозі побачив ще декілька закинутих оздоровчих баз. Я й не здогадувався, що в населеному пункті Х, ще й в тому районі, стільки санаторіїв.

Зимова вилазка-2

Перед Новим роком вирішив: як не вдалася одна затєя, то сам зроблю іншу. lol
Думав, що після походу по південній частині КиУРу не захочеться лазити по ДОТам в зимову пору. Але все одно поперся.
Снігу було небагато, одягнувся тепліше — тому однозначно було комфортніше. Хоча стежки все одно довелося протоптувати.

З двох ДОТів, в які можна пролізти, заліз лише в один. Проте в який!

ДОТ 230. Незвичної конструкції. За виглядом, як два здвоєні ДОТи.
Це єдиний вцілілий (з 11-ти) артилерійсько-спостережний пункт (АСП) в Київському укріпрайоні.


Двоповерховий.
На нижній поверх побоявся лізти один.

P.S.: Прогулюватись одному не так вже й нудно. Виходжу на новий рівень!

Льодовий стадіон вже "тю-тю"

Найепічніший недобуд столиці — льодовий стадіон — обгородили новим парканом і навезли кранів. Так що тепер його можна викреслювати. Звичайно, з практичної точки зору, від того, чи той абандон простоював, чи його почали розбирати, мені ні холодно, ні спекотно — все одно я б туди не пробрався. Але все одно неприємна звістка. Так би була гвіпотетична ймовірність відвідати. А на будмайданчик напевно не пустять.

До речі, про заброшки. Шось знайомі сталкери "залягли на дно". Мабуть гроші заробляють. І як назло, нові знайомі не знаходяться. А ну і похрін! Теж знайду справи поважливіше.

Відео з вилазки по закинутому санаторію

З подругою їздив досліджувати закинутий санаторій. По ходу прогулянки вирішив зняти відео, для передачі атмосфери. Коли вітер гуде по коридорам і грюкає дверима стає ллячно, бо здається, що це хтось зайшов і буде розпитувати: "Якого ви тут робите?!"
Але нікого не було. Лише вітер.


Весело було повертатись назад. Пішки:)

Хотів полазити — а не вийшло

Знайшов звіт з однієї заброшки. Думав, що її вже знесли. Виявляється, ще стоїть. Та й сталкери якось примудрилися пролізти. Хоча є охорона.
Тож і я пішов подивитись. Хотів полазити — а не вийшло.

Виглядає епічно. Навіть враховуючи поганий стан і те, що частину будівель вже знесли.


Місце вгадаєте? Це Київ.

[ Іще декілька фоток... ]

Мы спасли котенка в заброшке

Както вечером я с другом ходил в заброшенное здание или в заброшку. 
Сначала мы просто ходили рассматривали, что там было.
Потом мы услышали звук царапанья. Я сначала подумал, что нам послышалось. Но потом мы опять услышали этот звук и я понял, что мне не послышалось. Я очень испугался и предложил другу уйти.
Но он сказал: "Давай посмотрим что это". Я отговаривал своего друга, но он очень упертый. 
Он мне сказал: "Если испугался, то можешь не идти, я сам пойду". Я согласился пойти с ним.
За все это время я раза три слышал этот звук. 
Сначала мы не могли понять, откуда исходит этот звук. Потом мы зашли в комнату и увидели там шкафчик, перевязанный веревкой. У нас не было его чем разрезать, и мы пытались разорвать веревку камнем. 
Там была деревянная ручка, и я сильно ударил по ней ногой. С первого раза у меня ничего не получилось.
Тогда мы стали по очереди быть по ней.
Наконец у нас получилось его открыть.
Когда мы его открыли, то увидели там 2-х котят, и только одно из них живое. Мы взяли его. 
Я, конечно, не сильно разбираюсь, но котятам было недели две. 
Мы его взяли на руки. Он был очень исхудавший. 
Мы пришли ко мне домой. Дали ему есть. Но он не хотел ничего есть. 
Потом мы налили ему воды, и намочили в ней хлеб. Тогда он начал есть. 

С этого случая прошло где-то 2 недели. Он уже немножко подрос и поправился. 
Сейчас у него все нормально, он живет у моей бабушки. 
Это кот. Мы назвали его Жорик.

Собака на заброшці

Виявляється, в заброшках можуть мешкати не лише бомжі, а й... собаки.
При огляді будинку побачив собаку, що зазирає в кімнатуsmeh  Невизна картина.
Але було ще незвичніше лазити під гавкіт. Собачка, наче некусюча. Але той гавкіт міг підняти перехожих. Тому сталк довелося пришвидшити.

Відео невеличке. Якщо кому цікаво поглянути розширений фотозвіт — гоу за посиланням на відео.


ДОТи біля Тарасівки (друга експедиція) і гаплик чоботам

Чим більше проводжу часу вдома — тим більше стаю відлюдькуватим. Тому треба було хоча б десь прогулятися. Тож вирішив продовжити розвідувати ДОТи вздовж залізниці між Тарасівкою і Крюківщиною. Цього разу збирався дослідити нові ДОТи — №№235, 236, 239. І заодно полазити по ДОТу №230, в який не заліз під час першої прогулянки. Так що більше половини маршруту — вже знайомі стежки.

Нажаль, ні в один ДОТ не вдалося залізти (Чому не вдалося — почитаєте під врізкою). Можна сказати, вийшла прогулянка-розвідка.
Також засмутило те, що подряпав чоботи (Дивуюся як не зробив дірок на штанях. Може треба краще придивитись?).
А ще по дорозі натрапив на дохлу собаку (З етичних міркувань фотки не буде).

1. Розпочалася прогулянка від зупиночної платформи «Тарасівка». Навколо — смітник. Як можна гадити, де живеш?


Добре, що грязюка підсохла і хоча б можна було пройти по дорогам.
Ех, знав би які чигирі очікують попереду! shock

[ Продовження прогулянки... ]

Відеоогляд закинутого кінотеатру

Таки змонтував відеоогляд закинутого кінотеатру у Вишневому. Можна зацінити.



Нажаль, на i.ua 6ти хвилинне відео 1900х1080 не влізло би.

P.S.: Може хто знає, як помістити на відео значок каналу (копірайт)?