Я відрощу собі ногу,
Риб'ячий хвіст, третє око,
Німб, другий шлунок, Помпеї,
Замість стіни галерею,
Пам'ятний день, марнославство,
Пристрасть до твого нахабства,
Інваріантність, позерство,
 Жадібну стриманість серця,
Те, що не треба, те знищу,
Тільки поясни навіщо.

Є видимість, а є реальність, 

Ти сам навчив мене цьому,

Є пішаки, а є нагальність...

І після всього вір йому.

Так, краєчком тримаюсь глузду,
Як той Тезей іду з клубком.

Миль 800, повір, заїзду,
І з полісменом є про що...

Із приязні завжди здається,

Що всі на вашій стороні.

Поклич, коли то заманеться,
А кращє взагалі то ні.

Що люди в істину вважають,
Скоріш за все суттєва муть.

І що завжди мене вражає,

Лише ти знаєш, що робить.

Допоки успіх в справі маєш,
Навряд чи кинеш ти її,
Все діло в стійкості, не згаєш,
І в ризиках - зіграти? ні?

Не дозволяй маніпуляцій,
Що втягнуть у невдалий бій,

Не треба зайвих аппеляцій,
Не все то добриво, що гній.

Тобі я можу навіть вірить,
Але про згоду тут не йде.

-Як почуваєшся? - Паршиво!

Скажи "правий" лишень про те.

У будь якої зради завжди

За ціну є чиєсь життя,

Невідворотність - ось що скаже

За виправдання майбуття.

Якщо ти будеш жити довго,

То зрадить встигнуть тобі всі.

На деякі питання мова

Мовчить, то краще не проси.

Очікування щодо близьких

Ти мусиш стримувать свої,
Щоб недовіри ціла низка 

Не припадала на наїв.