хочу сюда!
 

Marina

39 лет, рак, познакомится с парнем в возрасте 38-50 лет

Заметки с меткой «художник ярослав стеценко»

«Живописна оперета» Ярослава Стеценка


Якщо ви давно не були в київській опереті, та шукаєте слушної нагоди – краще ніж зараз моменту не знайти! По-перше, у листопаді  та грудні  там дуже цікава програма, вінцем якої є прем’єрний показ вистави «Графиня Маріца». По-друге, родзинкою арт-фойє театру у цей період буде виставка картин молодого, але вже знаного художника Ярослава Стеценка, яка працюватиме до 11 грудня.

Відео репортаж з відкриття 


Ідея театральних вернісажів сама по собі не нова, але в нашому випадку картини Ярослава Стеценка немов створені для оперети.

І дуже показово,  що Богдан Струтинський, художній керівних театру оперети, завжди відкритий до мистецьких експериментів, та постійно шукає нові ідеї для залучення публіки, для ствердження його театру як справжнього храму мистецтв.


З художнім керівником Київського Національного театру оперети Богданом Струтинським

Отже, всі, хто в цей час обере для себе будь-яку виставу, на додаток отримає ще й яскраву і захоплюючу експозицію робіт талановитого українського майстра, який підписує свої картини просто - «Ярослав».


З братом Олексієм, який за сумісництвом виступає продюсером Ярослава

«Лаконічним образотворчими засобами він прагне відкрити завісу свого спектаклю і запросити в нього співбесідника. Так виникає діалог, отой діалог, якого чекають шанувальники оперети, який бере в полон з перших акордів музики та появи акторів на сцені», - пише про виставку Ярослава мистецтвознавець  Валентина Єфремова.

І дійсно, складається враження, що персонажі його творів нібито зійшли зі сцени, або сторінок опереточних лібрето.


Театральна публіка із великим захопленням сприйняла живопис Ярослава Стеценка

Перед початком спектаклю, або під час антракту, публіка  неквапливо гуляє у фойє і з надзвичайною цікавістю роздивляється представлені там картини, охоче фотографується на тлі авторських витворів. На диво, можна легко, лише трохи увімкнувши фантазію, знайти в образах з картин схожість з живими сценічними персонажами. Особливо близька за духом до робіт Ярослава нова прем`єрна оперета «Графиня Маріца», герої якої немов писані у майстерні художника.

Тільки-но люди бачать дотепні фігури, що завмерли на полотні, аж от вони оживають на сцені, співають, танцюють, а потім знову застигають  із незворушним, трохи замріяним виразом обличчя на картинах в фойє…


На вернісажі Ярослав Стеценко охоче підписував буклети та роздавав автографи усім бажаючим

Взагалі, синтез живопису з живою театральною постановкою проявляється на вернісажі Ярослава надзвичайно виразно. Виникає стійке враження,  що автор міг би створити та поставити власну оперету з цікавим, непередбачуваним сюжетом, характерними типажами і яскравими костюмами - це неодмінно стало б справжнім мистецьким явищем…


Хто знає, як воно буде, але дозволимо собі трохи розкрити таємницю найближчого майбутнього: на кінець грудня Ярослав готує свою третю персональну виставку у київській галереї «Митець», де будуть представлені абсолютно нові, ще ніким не бачені роботи. Будуть нові жанри й нове виконання, буде надзвичайно цікаво й несподівано! Слідкуйте за анонсами!

Згадати все і загадати бажання

У столичній галереї «Митець» відкрилася групова виставка українських художників, об'єднана поетичною назвою «Спогади про ...», в якій взяв участь і молодий київський художник, «український Піросмані» Ярослав Стеценко


Гуляючи по залі і розглядаючи картини, ви неодмінно поринете у майстерність і чарівність кожного з учасників, і зробите захоплюючу подорож по світах авторських сюжетів і образів.

Як камертон, який задає рівень всієї виставки, пролунав «урок» академічної класики від вже зрілого майстра Анатолія Ткачука. З його такими знайомими, але разом з тим, вже забутими видами київських парків і передмість, що залишилися в тих днях, коли ми були молоді і повні надій.

І тут же, по сусідству, позачасовий «ідеальний салон» від Олени Леус, де вишуканий Венеціанський пейзаж і букети квітів злилися в єдине звучання ранкової рапсодії на заміській віллі меланхолійного аристократа...

Марина Мінська-Лельчук представила кілька пейзажів і натюрмортів в пастельних, ліричних тонах, оповитих серпанком спогадів про минулі дні. В такт її роботам звучать і кілька милих пейзажних етюдів Олени Василів.

Загадкову глибину жіночої душі висловила в своїх експресивних роботах Ольга Чудна. Її «Тясмин», «Берег Дніпра», «Іриси», і особливо образ дівчини-мавки - як символ енергії любові, вічно шукаючий свою половинку жіночого начала.

Енциклопедію казкових котів всіх характерів і мастей можна сміливо ілюструвати картинами Оксани Грек. В її роботах образ вусатого домашнього вихованця знаходить міфологічне, сакральне звучання, і розкриває всі таємниці котячої світобудови.

Не може не привернути увагу глядача кілька характерних пейзажів Дениса Адушкіна. Його незвичайна, пастозна, «вібруюча» манера класти мазки на полотно, надає картинам особливу енергетику і змушує резонувати в такт з ритмом його живопису.

Нікого не залишила байдужим серія гротескних портретів Галини Константюк. Кілька десятків різноманітних персонажів - зі світу мрій, снів, казок, мультфільмів, романів і фентезійних п'єс, створюють дивовижний світ облич і образів, таких забавних, незвичайних і таких відомих і схожих на нас з вами.

Ну і, нарешті, художник, завдяки якому я власне і опинився на цій виставці - Ярослав Стеценко. На жаль, сам автор не зміг бути присутнім на відкритті, але за нього все сказали його твори.

Коли на початку травня 2016 року мені випала можливість побувати на вернісажі першої в житті «персоналки» Ярослава, вже тоді кинулося в очі його прагнення еволюціонувати, розвиватися в певному, чітко заданому напрямку.

Очарованный странник

З одного боку, він нібито діє відповідно до обраного, продуманого глобального плану, крок за кроком просуваючись до своєї мети. З іншого боку, Ярослав в процесі свого руху і розвитку постійно зазнає впливу спонтанних, несподіваних рішень, раптових осяянь і зміни початкових задумів. Але його імпровізація не звичайна, не така як у багатьох інших художників, які здатні змінювати сюжет або образ прямо на ходу. Ярослав імпровізує  в думках, в своїх фантазіях ще до початку створення твору. Але коли приступає - все вже продумано до дрібниць і виливається на полотно згідно з обраним і відшліфованим задумом.

На цей раз художник показав чотири абсолютно нові, свіжі роботи - «Дівчина з морквою», «Фіолетовий пірат», «Дівчина з конем», «Темношкірий».


Хто хоч трохи знайомий з творчістю Ярослава, легко впізнає його манеру створювати композиції за допомогою великих кольорових плям, чітких силуетів і рівноваги форм, його іронічну сюжетну канву. Кожна з цих чотирьох картин самодостатня, і володіє власним неповторним шармом. Разом з тим, особисто я побачив в цій серії підготовку до чогось більш глобального, масштабного. Якось, під час вернісажу на персоналці, Ярослав обмовився мені, що мріє створювати великі форми - масштабні полотна, можливо навіть настінні розписи ... Хоче, щоб його мистецтво приносило радість і піднімало настрій на постійній основі ще більшій кількості людей. І дивлячись на ці картини, я зовсім виразно побачив в них той процес внутрішнього дозрівання, підготовки для виходу на новий рівень. Тут вже проглядається, обживається та стилістика майбутніх монументальних робіт «українського Піросмані». І це майбутнє дуже інтригує! Що ж, будемо чекати хороших звісток від Ярослава. Побажаємо йому, крім натхнення, ще й внутрішньої непохитності і головне - міцного здоров'я, щоб ніщо не змогло щоб ніщо не могло завадити його благородним прагненням.


Виставка буде відкрита весь тиждень з 1 по 9 липня, з 11:00 до 19:00, за адресою: Київ, вул. Велика Васильківська, 12. Вхід вільний! Приходьте родинами.