Україна - це особистості, які формують обличчя її історії. [Приєднана картинка] "Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать. І, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать", - ці поетичні рядки не просто метафора, а пронизлива сповідь, непорушне кредо короткого, але яскравого, мов зірковий спалах, життя видатної української письменниці Лариси Петрівни Косач-Квітки - Лесі Українки...

Читати далі...

-Скажи мені, чого ти хочеш? Я все зроблю для тебе. -Волі. Єдиної я волі хочу. -Безповоротно ти рішила? -Безповоротно, любий. -А ти не думала, що сам я можу кинутись у вир життя, зустріти кого-небудь… Полюбити… -Ну що ж люби! Себе не силуй! Любов сильніша нас! -І ти спокійна будеш? Знаючи, що я люблю вже другу, що я уже не твій, а іншої? -Що ж … Я радітиму за тебе. -Радітимеш? Ти мене не любила? -Любила і люблю. -Любила? -Так я тебе любила і люблю. Тобі здається дивним, що...

Читати далі...

Серед студентської спільноти свого часу було поширене змагання на складання оповідання, у якому би всі слова починались на одну і ту саму букву -- ТавтоГрами. В російсько-мовному змаганні відоме оповідання «Отець Онуфрій»: http://blog.i.ua/user/290876/2029464/ До уваги пропонується оповідання, де всі слова починаються на букву «В» (понад 200...

Читати далі...

Прозаїк із Донеччини про україномовний Донбас та війну19 Серпень 2017Ольга Стрижова Донбас.Реалії[Приєднана картинка]Обкладинка антології «Порода»[Приєднана картинка]Олег Полоз – прозаїк із Донеччини. Виїхав до Києва ще у 2010 році, тож запевняє, писати про події 2014 року на Донбасі не має права. Адже сам не бачив. «Має бути чесно», – це головний принцип, за яким донецький автор і пише твори. До антології «Порода» увійшли два оповідання Полоза: одне про музиканта, інше – про поєднання...

Читати далі...

[Приєднана картинка]– І доки ти, Гапко, будеш отака?..– Яка?..– Отака дурна?.. Скільки вже часу я тебе морочу, ати неначе нічого не тямиш і не хочеш мене слухати?..Гапуся перестала усміхатися та й спиталася не то знасмішкуватим тремтінням верхньої губи, не то з хви-люванням, яке завжди буває у молодих дівчат, коливони почувають себе безборонними і в обладі того чо-ловіка, від якого вони викручуються довго і уперто, авін довго і уперто домагається свого:– Я вже знаю вас. Всі хлопці такі, як і ви....

Читати далі...

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і...

Читати далі...

Мало кому известно, что я пишу иногда сказки, стихи, фантастику. Часто моя фантазия порождает такое! чему удивляюсь даже я))Вот, решилась, выложить нечто из своего.Как вам? ;)[Приєднана картинка]В одной параллельной к нашей вселенной тоже, так же как и мы, аналогично жили, развивались, строили цивилизации, воевали и мирились существа, идентичны нам, и звали они себя тоже люди. По стечению неведомых обстоятельств. У них так же, как и у нас, процветали разные науки, появлялись новые...

Читати далі...

Цього року відбувся перший конкурс історичного оповідання «ProМинуле». Всього на конкурс надійшло 95 оповідань. Нещодавно було оголошено «короткі списки».Члени журі поділилися своїми враженнями від прочитаних текстів та побажаннями для майбутніх учасників.[Приєднана картинка]Віктор Разживінлітературознавець, доцент Донбаського державного педуніверситету, директор книгарні «Є» у Слов’янську.Це перший мій досвід оцінювання конкурсу, присвяченого малій історичній прозі, хоча його тематика...

Читати далі...

Відомий український письменник Сергій Жадан написав вірш про священика, який повернувся живим з полону донецьких терористів.[Приєднана картинка]http://lovelylife.in.ua/tvorchist/literatura/zhadan-napysav-virsh-pro-svyashhenyka-yakyj-povernuvsya-z-polonu.html

"Ніколи не кажи: в цій державі. Так завжди казали ті, для кого вона чужа. Кажи: наша."[Приєднана картинка]http://lovelylife.in.ua/tvorchist/literatura/do-65-richchya-vasylya-shklyara-najkrashhi-tsytaty.html