Мало кому известно, что я пишу иногда сказки, стихи, фантастику. Часто моя фантазия порождает такое! чему удивляюсь даже я))Вот, решилась, выложить нечто из своего.Как вам? ;)[Приєднана картинка]В одной параллельной к нашей вселенной тоже, так же как и мы, аналогично жили, развивались, строили цивилизации, воевали и мирились существа, идентичны нам, и звали они себя тоже люди. По стечению неведомых обстоятельств. У них так же, как и у нас, процветали разные науки, появлялись новые...

Читати далі...

Хто це дивиться на менеIз портрета на стiнi?Це Iллiч, наш рiдний ЛенiнУсмiхаеться менi.Мружить очi и смiється,А усмiшка, мов жива.I чомусь менi здаєься –Ось вiн вимовить слова.Як я граюсь, запитає,Чи ходжу у дитсадок.Ленiн добрий був, я знаю,Вiн любив усiх дiток.(c) М. Познанская[Приєднана картинка]

Україна - це особистості, які формують обличчя її історії. [Приєднана картинка] "Я на гору круту крем'яную буду камінь важкий підіймать. І, несучи вагу ту страшную, буду пісню веселу співать", - ці поетичні рядки не просто метафора, а пронизлива сповідь, непорушне кредо короткого, але яскравого, мов зірковий спалах, життя видатної української письменниці Лариси Петрівни Косач-Квітки - Лесі Українки...

Читати далі...

Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами, ти, мій бідний, зів’ялий квіте! Легкі, тонкі пахощі, мов спогад про якусь любу, минулу мрію. І ніщо так не вражає тепер мого серця, як сії пахощі, тонко, легко, але невідмінно, невідборонно нагадують вони мені про те, що моє серце віщує і чому я вірити не хочу, не можу. Мій друже, любий мій друже, створений для мене, як можна, щоб я жила сама, тепер, коли я знаю інше життя? О, я знала ще інше життя, повне якогось різкого, пройнятого жалем і...

Читати далі...

-Скажи мені, чого ти хочеш? Я все зроблю для тебе. -Волі. Єдиної я волі хочу. -Безповоротно ти рішила? -Безповоротно, любий. -А ти не думала, що сам я можу кинутись у вир життя, зустріти кого-небудь… Полюбити… -Ну що ж люби! Себе не силуй! Любов сильніша нас! -І ти спокійна будеш? Знаючи, що я люблю вже другу, що я уже не твій, а іншої? -Що ж … Я радітиму за тебе. -Радітимеш? Ти мене не любила? -Любила і люблю. -Любила? -Так я тебе любила і люблю. Тобі здається дивним, що...

Читати далі...