хочу сюда!
 

Ириска

31 год, овен, познакомится с парнем в возрасте 35-42 лет

Заметки с меткой «кіно»

Старые фильмы - бесспорно, интересны. Но, правдивы ли?

Для ярых критиков, уточняю - речь одет о фильмах основанных на реальных событиях и о документальных фильмах. Глупо, художественный фильм, воспринимать как источник изучения культуры и истории.

История первая


Как то, когда я был маленьким и отдыхал у дедушки с бабушкой в деревне, они взяли меня с собой в гости.
Пошли они в гости к своим друзьям, посмотреть новый фильм о войне и вспомнить молодость.
Я еще не понимал, о какой молодости идет речь, понятное дело, пошел с ними.
Фильм они смотрели все вместе, за накрытым столом.
Я начал обращать внимание, что настроение моего дедушки и дедушки к которому мы пришли, на глазах пропадало.... И вот, посреди фильма, дедушка к которому мы пришли, хватает табурет и швыряет его в телевизор.... все это сопровождается матами и слезами. .... Бабушка меня тут же вывела на улицу, мы там постояли какое то время и вернулись в дом.... Дедушки успокоились и сидели пили.... любопытство меня распирало и спросил я у этого дедушки (кстате, он был инвалид войны без одной ноги): "Почему Вы разбили телевизор и почему этот фильм, вызвал у Вас такую реакцию?".
Перевернув еще одну рюмку.... он взял костыли... пошел к шкафу и достал оттуда какой то альбом и какие то бумаги....... Что бы долго не философствовать, он сказал следующие слова: "Вот тем счастливым командиром которого показывали в фильме - был я...(показал мне все подтверждающие документы и фото)...если бы тогда, все было хотя бы на половину так, как показали в этом фильме - исход был бы другой и убитых, было бы на много меньше)!!!!" (как оказалось, количество убитых, в фильме очень преувеличили, среди мирных жителей и очень уменьшили среди бойцов).... Какой фильм это был, уже не помню, маленький был.

История вторая

Как то я, будучи школьником, приехал в деревню на рождество и по телевизору, крутили старый, еще  черно белый фильм о жизни людей в колхозе... Название уже не помню. Зима...вечер... темно, но еще рано и уселись с бабушкой и дедушкой смотреть кино..... досмотрев кино, дедушка пошел на улицу курить, явно не в настроении... я пошел подышать свежим воздухом и спросил: "что же Вам так испортило настроение?"... он мне ответил: "посмотрев этот фильм, я сам захотел жить в селе и работать в колхозе.... только проблема в том, что я работаю в колхозе и живу в селе.... и очень хотел бы, что бы эти актеры, приехали к нам в село и показали мне, где это в колхозе так хорошо живется???.... где это трактористы вечером уже дома чай пьют, особенно весной и осенью???..."...и прочие подробности не соответствие жизни реальной, с жизнью показанной в фильме.

Часто ли Вы сталкиваетесь с такими фильмами?
Суть, все мы знаем, пропаганда.
А на самом деле, как Вы относитесь к подобному кинематографу???

Боявся

Що кіно, як то переважно бува, вийде значно гірше, слабше від книжки
Дарма боявся.
Вийшло люксусово! bravo
Книжка В. Лиса чомусь нагадала 100 років самотності Маркеса
unsmile
Кому цікаво: https://www.youtube.com/watch?v=AiSqm1X-OYk
Там перша частина, решта поряд
Рекомендуюpodmig

Боги Єгипту




"Боги Єгипту" (англ. Gods of Egypt) - пригодницький фантастичний фільм на основі міфології Стародавнього Єгипту, який зняв режисер Алекс Пройас, з Дж. Батлером, Дж. Рашем і Н. Костером-Вальдау у головних ролях.

Сюжет картини заснований на давньоєгипетських міфах. Відповідно до одного з них, бог темряви Сет підставляє і вбиває мудрого і справедливого правителя Осіріса, свого брата, і опиняється на його троні. Квітуче Єгипетське царство занурюється у стан війни і злиднів - Сет довго чекав свого часу, і тепер влада у його руках. Гор, син Осіріса, хоче помститися Сету за батька. І у нього з'являється спритний напарник - злодій Бек, який сподівається, що смерть Сета позбавить його від злої долі - підступний бог темряви викрав його кохану. Починається жорстока боротьба.

Алекс Пройас відомий такими фільмами, як "Ворон" (1994), "Темне місто" (1998), "Я, робот" (2004) і "Знамення" (2009).

Бюджет "Богів Єгипту" склав 140 мільйонів доларів.

Більше читайте тут: http://tsn.ua/glamur/bogi-yegiptu-startuye-v-ukrayinskomu-prokati-scho-treba-znati-pro-film-598108.html


Він знову тут

Берлін, наші дні. На покинутому пустирі повертається до життя  - Адольф Гітлер. Ні влади, ні прибічників, ні житла, ні грошей у нього тепер немає, але є досвід сходження з дна до вершини і тверда віра в перемогу націонал-соціалізму. Непідготовлений світ приймає колишнього диктатора за геніального актора, його гнівні розмови висаджують в повітря інтернет, і. Гітлер другий раз в житті набуває статусу суперзірки.
Чим же це обернеться у наш час?

Дивитися онлайн



''Дурак'' 2014. Варто дивитися.

Пройти повз і не пропагувати російський продукт шедевр кіномистецтва було б в цьому разі злочином.
Якщо можливе таке жанрове перенесення з музики у кінематограф, то це найбільш похмурий, найбільш важкий (своїм абсурдом) рок. Просто. Сильно.

http://kinokrad.net/266903-durak-2014.html
"Може ми тому і живемо по-скотському і вмираємо, як собаки, бо ми один одному - ніхто?"
Хочеться вірити, що ось так запитують ті 10 чи 20 відсотків Росії, котрі ще мають нашу повагу.

Гетьман

Українцям.
Фільм "Гетьман", 2015 р., 4 серії
http://kinokrad.net/291553-getman.html
Враження після перегляду 1 серії: достойно! Дивитимусь далі.

Що з українського кіно глянути в 2016-му?

Трохи більше десяти українських стрічок, які дійдуть на кіноекрани в 2016-му, представили на Зимовому Кіноринку в Києві - традиційній події грудня для наших дистриб'юторів, кінотеатрів та кінопродакшинів. Це значно менше, ніж вийшло стрічок цього року — на широких екранах протягом 2015-го показали 29 українських фільми.

1. Селфіпаті (2016) 
2. П'ята терапія (2015) 
3. Російський дятел (2015) 
4. Брати: остання сповідь (2015) 
5. Бранці (2015) 
6. Гніздо горлиці (2016) 
7. До дідька (2016) 
8. Моя бабуся Фаня Каплан (2016)
9. Казки старого мельника (2016)


















50%, 3 голоса

50%, 3 голоса
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Гексакоптер для кінопродакшна

Изображение
Гексакоптер має можливість транспортування вантажу вагою до шести кілограмів. Це дозволяє  взяти на борт практично будь-яку модель відеокамери, які зараз використовуються для зйомок популярних блокбастерів. В повітрі апарат може пробути більше півгодини - в залежності від ваги підвішеної апаратури. При цьому розігнатися гексакоптер здатний до 65 км / год і подолати відстань в 5 кілометрів.
Для того, щоб коптер не упав на землю при неполадках з акумулятором, конструктори зробили шість окремих батарей для кожного двигуна. При цьому кожен такий тандем оснащений своїм комплексом датчиків, що дозволяє контролювати роботу всіх елементів. Ціна Matrice 600 становить без малого 4600 доларів. Звичайно, аналогічні платформи, наприклад Aerigon, мають вантажопідйомність більше 13 кілограм, але їх ціна при цьому складе близько 50 тисяч доларів.

Компанія DJI в основному спеціалізується на бюджетних версіях безпілотних літальних апаратів. Також в її арсеналі є вузькоспеціалізовані дрони для потреб сільського господарства.

Що подивитися з українського кіно?

Тривалий час "своє кіно" в українців асоціювалось з радянським чи російським кінематографом. З початком війни на Сході гостро постало питання: чим же замінити оте "своє кіно", яке виробляє країна-агресор.

За останній рік українське кіно зробило значний прогрес у створенні нового, вже свого, українського, продукту. Але варто пам’ятати, що вітчизняний кінематограф має столітню історію — українські стрічки творили і в жорстку сталінську добу, і в буремні для молодої України 90-ті роки.


Плем`я

Драма Мирослава Слабошпицького про глухонімих підлітків та їхню тяжку долю в інтернаті. Стрічка відзнята мовою глухонімих без дубляжу чи субтитрів, а головні герої фільму не професійні актори, а звичайні підлітки.

Фільм отримав багато позитивних відгуків критиків, зокрема Гран-прі у паралельній конкурсній програмі "Тиждень критики" на Канському кінофестивалі. А американське видання Rolling Stone назволо "Плем’я" найпотужнішою за впливом на глядачів стрічкою 2015 року.



Незламна

Українсько-російський історико-драматичний бойовик про українську жінку-снайпера.

В основу стрічки лягла реальна історія легендарної Людмили Павличенко. Просто зі студентської лави Київського університету Шевченка дівчина вирушила на фронт і стала живою легендою. Пізніше вона відвідала США, де познайомилася з першою леді Елеонорою Рузвельт. А в Конгресі Павліченко виголосила полум'яну промову, за 2 місяці після якої було відкрито Другий фронт.

Зйомки проходили в Україні, зокрема у Києві, Севастополі, Одесі та Кам'янці-Подільському. Саундтреком стала пісня "Океану Ельзи" "Обійми".



Поводир

Історична драма Олеся Саніна про трагічну долю українських кобзарів у часи сталінських репресій. Гаслом фільму є фраза: "Заплющ очі — дивись серцем". Одну з головних ролей у стрічці зіграла українська співачка Джамала. Вона записала і саундтрек до фільму.

Фільм глибоко проникав у свідомість українців. Багато хто, виходивши з кінотеатру, не міг опанувати емоцій кілька годин.



Іван сила

Дитячий фільм режисера Віктора Андрієнка. В основі фільму — книга Олександра Гавроша "Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу". Це історія українця, який виборов титул найсильнішої людини світу 20 століття. Головну роль зіграв український силач Дмитро Халаджі.



Тіні незабутих предків
Молодіжний трилер Любомира Левицького. Фільм базується на давніх українських легендах, а усі зйомки відбуваються в українських Карпатах. До речі, оператором став американець Марк Еберлі, відомий своїми роботами у фільмах "Сутінки", "Небесний форсаж", "Гордий американець" тощо.


Параджанов

Біографічний фільм про легендарного українського і вірменського режисера Сергія Параджанова. Попри критику радянської влади та навіть тюрму, кіномитець залишився вірним собі і продовжував творити. Цей фільм також був висунутий від України на премію Оскар в номінації "найкращий фільм іноземною мовою".



Той, хто пройшов крізь вогонь

Військова мелодрама Михайла Іллєнка розповідає про долю радянського льотчика, який став вождем індіанського племені. Стрічка містить багато містичних і навіть казкових сцен, притаманних фільмам Михайла Іллєнка. Прослідковується зв'язок з іншою роботою Михайла Іллєнка — "Фучжоу".